LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Сільське та лісове господарство

Всього — 2737 Сторінка 10 із 137

181. Біогенна міграція сполук ртуті в системі грунт - вода - корми - організм курей-несучок

Автореф. дис... канд. с.-г. наук16.00.06 В.М. Колєсніченко; Нац. аграр. ун-т. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Установлено фоновий вміст ртуті у грунтах, воді, кормах, організмі курей-несучок дослідних господарств. Виявлено біогенну міграцію ртуті у системі грунт - вода - корми - організм курей-несучок. Проаналізовано вплив пектиновмісного препарату на концентрацію сполук ртуті в органах і тканинах продуктивної птиці. З'ясовано, що використання пектиновмісного препарату, який виготовлений на основі виноградних вичавок (95 %) і містить пектинові речовини, аскорбінову кислоту (4 %) й активоване вугілля (1 %), сприяє виведенню ртуті з організму курей-несучок дослідних груп на 45 - 67 % у порівнянні з контрольною. Відзначено, що за умов використання даного препарату відбувається збільшення показників: яйценоскості курей-несучок, поліпшення показників біологічної цінності м'яса, підвищення показників морфологічного та хімічного складу отриманих яєць у дослідних групах у порівнянні з контрольною. Уперше визначено коефіцієнт накопичення та коефіцієнт біотрансформації ртуті в організмі продуктивної птиці. Наведено рекомендації щодо використання пектинових речовин з відходів виробництва у птахівництві.

182. Біогенна міграція сполук ртуті в системі грунт - вода - корми - організм овець

Автореф. дис... канд. вет. наук16.00.06 Ю.П. Вікторова; Нац. аграр. ун-т. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Одержано нові дані про кількість сполук ртуті в компонентах біосфери (грунті, воді та кормах) усіх районів Автономної Республіки Крим. Встановлено концентрацію загальної ртуті в крові та вовні овець, а також інтенсивність та основні шляхи її виведення з організму залежно від віку тварин. Визначено величину й особливості нагромадження ртуті в організмі овець та її вміст в органах і тканинах та вперше розраховано коефіцієнт біотрансформації ртуті з кормів і води до організму тварини за період вирощування. Запропоновано й експериментально підтверджено можливість використання пектиновмісного препарату з виноградних вичавок. У комплексі з аскорбіновою кислотою вивчено його вплив на виведення сполук ртуті з організму, білковий обмін, гематологічні та біохімічні показники крові овець.

183. Біогенна міграція сполук ртуті у системі грунт - вода - корми - організм свиней

Автореф. дис... канд. вет. наук16.00.06 Т.В. Макаревич; Харк. зоовет. ін-т. — Х., 2001. — 17 с. — укp.

Вивчено біогенну міграцію сполук ртуті у компонентах екосистеми та вплив на організм тварин, пошук шляхів виведення їх з організму. Встановлено, що сполуки ртуті здатні накопичувати в органах і тканинах у концентраціях, які перевищують гранично допустиму концентрацію, впливають на ріст і розвиток свиней, на якість отриманої продукції (м'яса). Запропоновано метод виведення сполук ртуті з організму з використанням кормової домішки, виготовленої з відходів харчової промисловості. Проаналізовано хімічний склад і комплексно здатну можливість препаратів, що містять пектинові речовини, виготовлених із відходів харчової промисловості яблук та буряків. Висвітлено технологію виготовлення препарату, що виводить сполуки ртуті з організму. Серією дослідів на лабораторних тваринах (білих щурах) доведено ефективність препарату, щодо виведення сполук ртуті з організму. Препарат апробовано в господарстві на свинях віком 2 - 5 місяців. Застосування препарату в якості кормової домішки сприяло покращанню біохімічних показників крові, позитивно вплинуло на ріст і розвиток свиней, біологічну цінність м'яса і морфологічний склад туші.

184. Біогеоценотична роль ссавців у грунтоутворних процесах степових лісів України

Автореф. дис... д-ра біол. наук03.00.16 О.Є. Пахомов; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1999. — 40 с. — укp.

Дисертація присвячена питанням виявлення функціональної ролі ссавців у процесах грунтотворення в лісових екосистемах степової зони України та в утворенні механізмів гомеостазу і підвищенні екологічної стійкості систем в умовах техногенезу. Узагальнено експериментальний матеріал, показані закономірності середовище-переутворюючої ролі ссавців у перебудові фізико-хімічного і біологічного режимів грунтів. Показано роль різних функціональних проявів ссавців в активізації грунтових процесів, в утворенні механізмів самоочищення грунтів від техногенного забруднення й оптимізації системи. Розроблені заходи щодо використання середовище-переутворюючої діяльності ссавців у біотехнологічних прийомах щодо збереження біорізноманіття, охорони довкілля та конструювання грунтів і лісових насаджень в умовах степової зони і техногенних ландшафтів.

185. Біогеоценотичні властивості вільхових лісових екосистем південного сходу України (відновлення, управління, раціональне використання)

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.16 О.О. Дідур; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 21 с. — укp.

Визначено рівні залягання грунтових вод різних типів ольсів та їх хімізм. Наведено дані щодо макро- та мікроморфологічних, водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей досліджених вільшаників. З'ясовано особливості взаємодії листяного опада вільхових біогеоценозів за умов лабораторного експерименту. Охарактеризовано флору та рослинність, особливості грунтової альгофлори та грунтово-підстилкової фауни вільшнеків. Проведено екоморфічний аналіз рослинності різних типів вільшнеків. Визначено масштаби утворення у вільхових лісах різних типів жовена на коренях вільхи чорної. Наведено список рідких рослин і видів, що зникають. Запропоновано рекомендації щодо відновлення, управління та раціонального використання вільхових лісів у південно-східній частині України.

186. Біогеоценотичні особливості дуба червоного (Quercus rubra L.) в штучних насадженнях Київського Полісся

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.03.03 О.Г. Полякова; Нац. аграр. ун-т. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Дисертацію присвячено біоекологічним властивостям дуба червоного (Quercus rubra L.) в різних лісорослинних умовах Київського Полісся, питанням його взаємодії з аборигенними дубом звичайним та сосною звичайною. Встановлено, що плодоношення інтродуцента має асинхронний характер. Введення дуба червоного в субори підвищує стійкість соснових лісів без втрати їх продуктивності.

187. Біоекологічні особливості видів роду сосна (Pinus L.) в урбанізованому середовищі Правобережного Лісостепу України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Н.В. Драган; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2003. — 24 с. — укp.

Оцінено життєвий стан, межі довговічності, адаптивні морфогенетичні реакції сосни P. sylvestris, P. strobus, P. nigra на умови в міському середовищі. Визначено сприятливість міських екотопів для зростання сосни. На рівні асиміляційної та генеративної підсистем вивчено морфометричні та морфологічні показники, тривалість життя хвої, охвоєність пагонів та дефоліацію, кількість і якість насіння, виживання насіннєвих зачатків та ембріонів, схожість і якість пилку. У радіаційно забруднених екотопах вивчено порушення органо- та гістогенезу, описано характерні порушення розвитку вегетативних пагонів, виявлено та описано 8 резервних шляхів брунькоутворення. Вивчено порушення внутрішньої організації хвої. Запропоновано для біоіндикаційних досліджень більше десяти параметрів, які охоплюють різні рівні біологічної організації P. sylvestris від клітинного до організменного. Досліджено вплив біотичних факторів на життєдіяльність видів роду Pinus L. за міських умов.

188. Біоекологічні особливості насіннєвості хвойних інтродуцентів на південному сході України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 О.П. Суслова; УААН. Держ. Нікіт. ботан. сад. — Ялта, 1999. — 16 с. — укp.

Представлені результати комплексного вивчення особливостей насіннєвості хвойних інтродуцентів на Південному Сході України: феноритміка, термін вступу до генеративної фази, особливості морфогенезу, терміни пилкування та якість пилку. Встановлені відповідні реакції генеративного розвитку рослин на змінені умови зростання. На підставі одержаних результатів дана оцінка репродукційної здатності ряду інтродукованих видів хвойних. Розроблені рекомендації щодо вирощування посадкового матеріалу з насіння місцевої репродукції.

189. Біоекологічні особливості північноамериканських видів глоду (Crataegus L.) у зв'язку з їх використанням в озелененні в Лісостепу України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 В.Л. Рубіс; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Розглянуто біоекологічні особливості 17-ти північноамериканських видів, різновидів та форм Crataegus L. в Лісостепу України. Вивчено ритми розвитку, особливості цвітіння та плодоношення досліджених видів. Встановлено, що за умов Лісостепу України фенофази більшості з них характеризуються стабільністю та узгоджуються з погодно-кліматичними умовами району інтродукції. Визначено ступінь тіневитривалості та висвітлено питання стійкості північноамериканських видів глоду до несприятливих чинників навколишнього середовища, відзначено їх високу зимостійкість та посухостійкість, стійкість до газового і пилового забруднення повітря, шкідників та хвороб. Розроблено оптимальні способи розмноження. Підведено підсумки інтродукції та здійснено оцінку успішності акліматизації 17-ти північноамериканських видів, різновидів і форм глоду в Лісостепу України. Вивчено декоративні якості північноамериканських видів глоду та запропоновано 6 фізіономічних типів. Розроблено приклади композиційних рішень і надано рекомендації щодо практичного використання глодів в основних композиційних елементах озелення.

190. Біоекологічні особливості та культура рододендронів в умовах Правобережного Лісостепу України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Л.В. Вегера; НАН України. Центр. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2000. — 17 с. — укp.

Досліджено біологічні особливості ритмів росту і розвитку, цвітіння, плодоношення, зимо- та морозостійкості, а також транспірації рододендронів за кліматичних умов даного регіону. Висвітлено питання відношення рододендроів щодо екологічних факторів району інтродукції та їх способи насіннєвого та вегетативного розмноження. Зроблено оцінку перспективності інтродукції 14 видів рододендрона на Правобережному Лісостепі України. Встановлено, що 11 з них перспективні для озелення даного регіону.

191. Біоекологічні особливості ялиці білої (Abies alba Mill.) в лісових біогеоценозах Передкарпаття (генеза, відновлення, прогноз)

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.16 Тарас Васильович Парпан; Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2004. — 19 с. рис. — укp.

192. Біоекологічні та лісівничі основи управління продукційним процесом в соснових ценозах Українського Полісся

Автореф. дис... д-ра с.-г. наук06.03.03 В.О. Рибак; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 34 с. — укp.

Розроблено новий напрям управління продукційним процесом у соснових ценозах Українського Полісся шляхом оптимізації біологічних параметрів розвитку ценозу та едатопу рубками догляду. Наведено наукове обгрунтування показників рубок догляду, розроблено моделі оптимальних зріджень для різних вікових груп і класів росту соснових ценозів. Запропоновано методику контролю за дотриманням параметрів зріджень за різних видів рубок. Вперше встановлено кореляційні зв'язки деяких таксаційних показників деревостану з елементами габітусу крони дерева в онтогенезі та можливості управління її морфогенезом. Вивчено особливості генезису лісових грунтів під впливом простих і мішаних ценозів, визначено швидкість і парамтери їх евтрофізації. Обгрунтовано доцільність введення під полог соснових ценозів тіньовитривалих та швидокорослих листяних порід дерев і кущів, які, не порушуючи цілісності структури ценозу, в стислий термін строк посилюють інтенсивність біологічного кругообігу поживних речовин і ростові процеси деревостану. Обгрунтовано новий екологічний підхід щодо збереження родючості лісових грунтів. Визначено інтенсивність та якісні показники природного поновлення залежно від едафічних умов, віку та густоти деревотсану, а також біологічних особливостей порід, що поновлюються. Обгрунтовано заходи щодо відтворення та збереження видового біорізноманіття у різновікових соснових ценозах за умов різних ендотипів.

193. Біоконверсія рослинних відходів агропромислового комплексу та агроекологічна оцінка застосування біодобрив у північному Степу України

Автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 С.М. Гармаш; Дніпропетр. держ. аграр. ун-т. — Д., 2007. — 21 с. — укp.

Вперше для умов північного Степу України розроблено нову екологічно безпечну біотехнологію утилізації соняшникового лушпиння методом вермикультивування з метою одержання біогумосу. Створено біогумати на базі водної та лужної екстракції копролітів вермикультури E.foetida. Визначено оптимальні дози біогумусу та біогуматів для вирощування овочевих культур (томатів, капусти), які поліпшують продуктивність рослин та відзначаються відсутністю негативного впливу на навколишнє середовище. Показано, що внесення біогумусу у грунт у нормі 56 т/га збільшує врожайність томатів сорту "Персей" на 77 ц/га з достовірним поліпшенням якісних показників плодів (вмісту сухих речовин, вітаміну C, провітаміну A та інших). Виявлено, що вміст нітратів у плодах у разі застосування біогуматів зменшився на 33,9 - 36,8 % у порівнянні з контролем. Виявлено, що дворазова обробка рослин капусти сорту "Лангедейкер Денема" біогуматом (у концентрації 1:100) сприяє збільшенню урожаю на 131 ц/га та поліпшенню його якісних показників.

194. Біокремнійорганічні пористі сорбенти в профілактиці акушерської патології у корів

Автореф. дис... канд. вет. наук16.00.07 Р.Є. Малимін; Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. — Л., 2000. — 20 с. — укp.

Вивчено вплив домішок, внесених до раціону корів, - біокремнійорганічних пористих адсорбентів, вітчизняного цеоліту й угорського - хумоліту на мінеральний і білковий обмін, перебіг процесу отелення та періоду після нього. Встановлено, що згодовування коровам у зимовий та літньо-пасовищний періоди протягом 60 днів до отелення і 45 днів після отелення цеоліту та хумоліту в дозі 0,5 л на 1 кг маси тіла не впливає негативно на показники фізіологічного статусу корів. На основі ентеросгелю виготовлено ентеросгель-пасту, введення якої в порожнину матки корів, у поєднанні з ін'єкцією вітаміну Е, профілактує гострий післяродовий ендометрит. Згодовування цеоліту та хумоліту сприяє збільшенню питомої маси сирої кістки, підвищенню вмісту кальцію на 5 - 40 % і фосфору на 2 - 11 % в кістковій тканині та зростанню кальцієво-фосфорного співвідношення в зимовий період з 1,14:1 у контролі до 1,36:1 у разі використання цеоліту та 1,40:1 - хумоліту, а також зростанню вмісту в крові загального білка на 5 - 13 %.

195. Біологічна активність антиоксидантів в культурі тканин томата in vitro

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.20 С.В. Полещук; Херсон. держ. пед. ун-т. — Херсон, 1998. — 18 с. — укp.

Дисертацію присвячено проблемі впливу антиоксидантів (АО) на ріст та розвиток експлантів томата in vitro. В результаті проведених досліджень показано, що АО здатні регулювати ріст коренів, пагонів, регенерацію з калусів і тому можуть використовуватися у складі живильних середовищ не тільки як антистресові речовини, а й у якості стимуляторів росту. Встановлена наявність істотних особливостей біологічної активності АО, різних за механізмом антиокислювальної дії (АО-інгібітори та речовини-відновники). Досліджені особливості реакції на додання АО до середовища різних типів експлантів. Найбільш перспективним стимулятором росту для мікроживців томата виявився синтетичний АО фенольної природи феноксан, використаний в культурі рослинних тканин in vitro вперше. Його застосування на основі добору оптимальних для конкретних видів та сортів концентрацій може бути рекомендовано для підвищення ефективності технологій мікророзмноження in vitro.

196. Біологічна активність дерново-середньопідзолистого грунту та продуктивність ячменю при систематичному застосуванні добрив у сівозміні

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.03 О.С. Дем'янюк; Нац. аграр. ун-т. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Вивчено стан мікробного ценозу, біологічних процесів, вмісту основних біогенних елементів у дерново-середньопідзолистому супіщаному грунті та продуктивності ячменю ярого. Зроблено комплексну мікробіологічну й агрохімічну оцінку впливу органічних, мінеральних, сидеральних добрив та їх поєднань у зерно-картопляній сівозміні. Встановлено кореляційні залежності між показниками біологічної активності та станом родючості дерново-середньопідзолистого супіщаного грунту. Доведено ефективність дії азотфіксуючого препарату на різних агрофонах та його вплив на функціонування грунтової мікробіоти, активність біологічних процесів та агрохімічні показники. Надано економічну й енергетичну оцінку використання різних видів добрив та бактеріального препарату під час вирощування ячменю ярого.

197. Біологічна активність і азотний фонд лучно-чорноземного грунту Андрушівського природно-сільськогосподарського району та їх зміни під впливом грунтозахисних технологій вирощування культур

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.03 І.І. Воробей; Нац. аграр. ун-т. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Дисертація присвячена вивченню впливу грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мінімальному обробітку грунту, на біологічні процеси та вміст сполук азоту в лучно-чорноземному вилугуваному грунті. Мінімальний обробіток підвищує біологічну активність, вміст мінерального азоту та азоту сполук, які легко гідролізуються, в шарі грунту 0-15 см і знижує в шарі 15-30 см. В шарі грунту 0-30 см - підвищується целюлозолітична активність, кількість педотрофів, та мікроорганізмів які синтезують полісахариди, в той же час пригнічується розвиток меланінсинтезуючих мікроорганізмів та нітрифікаційна здатність. В перші роки запровадження грунтозахисних технологій, які базуються на мінімальному обробітку, в орному шарі лучно-чорноземного грунту зменшується кількість доступних сполук азоту, але зниження врожайності досліджуваних культур не зафіксовано, а на озимій пшениц0 мало місце підвищення її відносно оранки. Застосування мінімального обробітку знижує собівартість та підвищує рівень рентабельності вирощування озимої пшениці, а також не знижує рівень рентабельності вирощування цукрових буряків і рекомендується для впровадження у Андрушівському природно-сільськогосподарському районі.

198. Біологічна дія похідних піридину (препарат "Івін") на ранні стадії онтогенезу риб

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.10 Ю.М. Худіяш; НАН України, Ін-т гідробіології. — К., 2008. — 22 с. — укp.

Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

199. Біологічне обгрунтування використання бактерій роду Bacillus для захисту суниці від сірої гнилі та плодів яблуні при зберіганні

Автореф. дис... канд. біол. наук06.01.11 С.В. Лапа; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 23 с. — укp.

Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

200. Біологічне обгрунтування застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження їх чисельності

Автореф. дис... д-ра с.-г. наук16.00.10 А.М. Черній; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 43 с. — укp.

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дає змогу попереджувати появу та розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі,встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних та екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку та розмноження комах, що сприяє зменшенню застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.