LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Сільське та лісове господарство

Всього — 2737 Сторінка 3 із 137

41. Агроекологічна оцінка застосування калійних добрив під картоплю на дерново-підзолистих грунтах Полісся України

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.00.04 Ю.О. Бакун; Нац. аграр. ун-т. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Комплексно оцінено калійні добрива для вирощування картоплі на дерново-підзолистих грунтах Полісся України. Вивчено вплив доз і форм калійних добрив залежно від органічного фону на поживний режим, біологічну активність грунту, ріст, розвиток, надходження і накопичення елементів живлення в рослинах картоплі, динаміку хлору в грунті та рослинах, його баланс, вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту, урожай і його якість. Встановлено оптимальні дози та форми калію під картоплю, втрати біогенних елементів за межі кореневмісного шару залежно від форм калійних добрив і органічного фону.

42. Агроекологічна оцінка застосування комплексного біопрепарату і полімінерального добрива при вирощуванні ячменю з підсівом еспарцету

Автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 М.Б. Пісковий; Держ. агроекол. ун-т. — Житомир, 2005. — 19 с. — укp.

Здійснено агроекологічну оцінку комплексного біопрепарату та полімінерального добрива за різних способів застосування, а також їх впливу на біосистему чорнозему типового малогумусного, його поживного режиму, трансформації біомаси кореневих решток, розвитку та формування врожаю ячменю, еспарцету та пшениці озимої. Доведено, що передпосівна обробка насіння ячменю ярого та еспарцету комплексним біопрепаратом (КБП) і полімінеральним добривом (ПМД) позитивно впливають на біологічну активність грунту та стимулюють початковий розвиток рослин, а також забезпечують біологічний захист рослин від хвороб і поліпшують режим їх мінерального живлення. Установлено, що за сумісного застосування КПБ і ПМД приріст урожаю у порівнянні з контролем становив у ячменю ярого - 0,34, еспарцету - 6,6 т/га.

43. Агроекологічна оцінка земель сільськогосподарського призначення

Автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 О.О. Ракоїд; Ін-т агроекол. УААН. — К., 2007. — 21 с. — укp.

Наведено комплексну оцінку агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення й обгрунтовано систему ефективних заходів щодо його покращання на прикладі Київської області. Наукове дослідження проведено на базі використання фондових і статистичних матеріалів. Комплексну оцінку здійснено шляхом інтегрування ряду показників, що прямо або опосередковано характеризують агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення та до яких належать: еколого-агрохімічний стан ріллі, ступінь порушення рівноваги у співвідношенні угідь в агроландшафтах, територіальне поширення та інтенсивність прояву грунтових деградаційних процесів. За показниками структури агроландшафтів визначено їх екологічний стан і стійскість до деградації. Наведено бальну оцінку еколого-агрохімічного стану орних земель і деградованості грунтового покриву. Визначено ступінь порушення екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин. За комплексом показників проведено агроекологічну оцінку земель сільськогосподарського призначення. На базі одержаних результатів здійснено прогнозування їх агроекологічного стану за різних систем землекористування й обгрунтовано основні природоохоронні заходи.

44. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив за впливом на грунтову систему

Автореф. дис... д-ра с.-г. наук03.00.16 Наталія Анатоліївна Макаренко; Інститут агроекології та біотехнології УААН. — К., 2002. — 35 с. рис. — укp.

45. Агроекологічна оцінка обробітку грунту і гербіцидів в ресурсоощадній технології вирощування озимої пшениці

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.01 М.В. Ільницький; Нац. аграр. ун-т. — К., 2006. — 19 с. — укp.

На підставі результатів досліджень, проведених у 1998 - 2001 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Західного Лісостепу України визначено вплив глибини їх основного обробітку та використання сучасного покоління гербіцидів на рівень забур'яненості, формування врожаю та якості зерна озимої пшениці після різних попередників (конюшини лучної та кукурудзи на силос). Наведено комплексну оцінку дії зазначених чинників на широкий спектр показників грунтової родючості, фітосанітарного стану посівів і грунту; обгрунтовано економічну й енергетичну доцільність їх використання. Встановлено, що зменшення глибини обробітку грунту та застосування нового покоління гербіцидів у разі посіву озимої пшениці після конюшини лучної забезпечує економію затрат 384,5, а після кукурудзи на силос - 348,1 МДж/га.

46. Агроекологічна оцінка різних систем удобрення картоплі

автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 Ю.А. Никитюк; УААН. Ін-т агроекології. — К., 2007. — 19 с. — укp.

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

47. Агроекологічна оцінка систем удобрення зернових культур в польовій сівозміні Полісся залежно від погодних умов вирощування

автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 П.А. Никитюк; Ін-т агроекології УААН. — К., 2008. — 21 с. — укp.

Розглянуто проблеми стосовно визначення агрономічної й агроекологічної оцінки традиційних і нових систем удобрення у восьмипільній польовій сівозміні тривалого досліду на дерново-підзолистому супіщаному грунті лівобережної частини Полісся. Вивчено ефективність вирощування пшениці озимої та жита озимого, ярого ячменю та вівса за різних систем удобрення на підставі аналізу врожайності залежно від погодних умов, що склалися впродовж вегетаційних періодів - сприятливих, перезволожених і змішаного типу (з ознаками посушливості та презволоження). Установлено, що стабілізувальним фактором за будь-яких погодних умов є комплекна система використання підстилкового гною та мінеральних добрив та внесення вторинної продукції рослинництва - соломи, сидератів або органо-мінеральних добрив, що забезпечує у сприятливі роки одержання зерна озимих зернових 60 - 70 ц/га, ярих - 40 - 50 ц/га, без застосування добрив їх урожайність знижувалася відповідно до 20 - 30 і 15 - 20 ц/га. За мов оптимізації мінерального живлення рослин прирости врожаю зерна за будь-яких погодних умов становили 14 - 23 ц/га в однокомпонентних системах удобрення (за мінеральної - близько 11, за сидеральної та органічної - 5-7 ц/га). Відзначено, що науково обгрунтоване затосування добрив економічно й енергетично вигідне.

48. Агроекологічна оцінка сортів рису різних груп стиглості в умовах півдня України

автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.09 З.З. Петкевич; Держ. вищ. навч. закл. "Херсон. держ. аграр. ун-т". — Херсон, 2008. — 16 с. — укp.

Наведено теоретичні узагальнення проблеми оцінки впливу клімату на продуктивність культури рису на півдні України. Установлено залежність розвитку рослин та їх продуктивність від погодних умов року. Визначено температурні показники для певних періодів росту. Виділено сорти рису, які найкраще реалізують продуктивний і адаптивний потенціал і забезпечують високий рівень урожаю. Установлено, що кращі за продуктивним потенціалом є сорти "Престиж", "Україна-96", "Антей", а за адаптивними - сорти "Пам'яті Гічкіна" й "Антей". Сорти рису, які вирощуються на півдні України, здатні стійко зберігати генетично заданий рівень показників якості зерна та крупи за кліматичних умов, які змінюються кожний рік. Розглянуто питання формування елементів фотосинтетичної продуктивності сортів рису з різним морфотипом, прогнозування врожаю, економічної ефективності енергетичного оцінювання вирощування сортів рису різних груп стиглості за умов півдня України.

49. Агроекологічна оцінка стану темно-сірих лісових грунтів Західного Лісостепу України та обгрунтування заходів їх покращення

автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 І.В. Шевчук; Держ. вищ. навч. закл. "Держ. агроекол. ун-т". — Житомир, 2008. — 20 с. — укp.

Розроблено методику оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, які відзначаються суперечливою трансформацією показників їх родючості, спрямованість яких до покращання обумовлюється нормами внесення органічних і мінеральних добрив та вапна. Одержано математичні моделі для опису зміни показників родючості в часі на варіантах без добрив. З'ясовано, що у разі тривалого використання грунту без застосування добрив відбувається зменшення запасів гумусу гумусового горизонту. Доведено, що органічна й органо-мінеральна система застосування добрив збільшують ступінь гуміфікації органічної речовини. На підставі розробленої математичної моделі динаміки запасів вуглецю гумусу в темно-сірих лісових грунтах одержано залежність для розрахунку норм добрив, які забезпечують стабільність бездефіцитного балансу гумусу. Доведено, що внесення в ці грунти мінеральних та органічних добрив та приорювання сидератів не супроводжується збільшенням кількості важких металів, сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і забезпечують їх високу енергетичну ефективність і додатну рентабельність.Здійснено апробацію методики оцінки інтегрального показника агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів.

50. Агроекологічне обгрунтування виробництва льонопродукції в умовах радіоактивного забруднення

автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 І.Ю. Деребон; Держ. агроекол. ун-т. — Житомир, 2007. — 21 с. — укp.

Наведено радіологічну оцінку дефляції грунтових відмін, за яких вирощується льон-довгунець у зоні радіоактивного забруднення. Розраховано річні втрати грунтів від вітрової ерозії цієї частини зони Полісся. Доведено, що вилежування льоносоломи на штучному покриві, створеному завдяки сумісному посіву льону-довгунця та трав родини Poaceae зменшує вміст радіоцезію у льонотресті на 28 - 50 %. Застосування розглянутих способів оптимізації росяного мочіння дозволяє зменшити масу грунтових домішок, що завозилися з льонотрестою на переробне підприємство. Це зумовило покращання санітарно-гігієнічних умов праці персоналу за конкретних виробничих умов Ємільчинського льонозаводу. Досліджено динаміку кількісного та якісного складу мікрофлори за різних рівнів радіологічного забруднення грунтів. Доведено, що сумісний посів льону-довгунця та злакових трав забезпечує прирости врожаю льоноволокна та покращує його якість.

51. Агроекологічне обгрунтування вирощування ріпака ярого в умовах Полісся України

Автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 Є.М. Данкевич; Держ. агроекол. ун-т. — Житомир, 2003. — 18 с. — укp.

Удосконалено технологію вирощування ріпаку ярого на дерново-підзолистих грунтах за умов радіоактивного забруднення зони Полісся з метою виробництва екологічно чистої конкурентної в ринковому середовищі продукції. Проаналізовано параметри формування врожаю ріпаку ярого залежно від агротехнічних прийомів його вирощування, визначено вплив чинників інтенсифікації (добрива, способів обробітку грунту) на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин на формування максимальної їх продуктивності. Установлено критерії впливу способів обробітку грунту та доз мінеральних добрив на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю ріпаку ярого, закономірності надходження елементів живлення, радіонуклідів і важких металів у продукцію. За результатами дослідження розроблено удосконалену технологію вирощування ріпаку ярого за умов радіоактивного забруднення, яка грунтується на економічному та енергетичному аналізах ефективності виробництва продукції.

52. Агроекологічне обгрунтування вирощування томатів у ланці зрошуваної зерно-овочевої сівозміни

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.09 Г.М. Куц; Херсон. держ. аграр. ун-т. — Херсон, 2004. — 16 с. — укp.

Наведено агроекологічне обгрунтування впливу різних систем обробітку грунту у поєднанні з мінеральними та органомінеральними добривами, соломою та сидератами на процеси росту та розвитку томатів, їх продуктивність, показники якості, а також на елементи родючості зрошуваного темно-каштанового грунту, його економічну та енергетичну ефективність. Встановлено доцільність застосування органічних і мінеральних добрив у поєднанні з комбінованою (ресурсозберігаючою) системою обробітку грунту у системі зерно-овочевої сівозміни. Зазначено, що даний спосіб обробки забезпечує сталий урожай томатів, покращення основних показників родючості грунту з ознаками її розширеного відтворення. Виявлено, що витрати, пов'язані з заробкою у грунт соломи та сидератів, згідно розрахунку економічних показників окуповуються додатково одержаним урожаєм плодів томатів з високими показниками якості.

53. Агроекологічне обгрунтування впливу кліматичних умов на урожайність та якість зерна сої в умовах Центрального Лісостепу України

Автореф. дис. канд. с.-г. наук03.00.16 В.М. Калініченко; Держ. агроекол. ун-т. — Житомир, 2005. — 20 с. — укp.

На підставі результатів системного дослідження впливу агроекологічних факторів на урожайність та якість зерна сої у зоні Центрального Лісостепу України вперше теоретично обгрунтовано доцільність проведення оптимізаційних агротехнічних заходів з урахуванням впливу гідротермічних чинників у процесі вирощування сої різних груп стиглості. Проаналізовано вплив агрокліматичних умов на урожайність та якість зерна сортів сільськогосподарської культури з різною тривалістю вегетаційного періоду та адаптивним властивостями. Визначено сорти сої, оптимальні для вирощування у зоні Центрального Лісостепу за показниками стабільності урожаю, а також кількості та якості зерна. На базі використання методу регресійного аналізу багаторічних даних щодо урожайності сої та якості зерна створено прогнозну модель визначення впливу агрокліматичних умов на біологічний розвиток сортів сої різних груп стиглості з різними періодами вегетації. Створено схему взаємодії основних складових біологічного розвитку сільськогосподарської культури. Вперше з застосуванням методу математичної статистики для обробки результатів довго- та середньотривалих метеорологічних прогнозів побудовано прогнозну модель урожайності та якості різних сортів сої залежно від погодних умов у різні періоди вегетації.

54. Агроекологічне обгрунтування ефективності внесення біогумусу під гречку в умовах південно-західної частини Лісостепу України

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.09 Слов'ян Ількович Воронецький; Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2002. — 16 с. рис. — укp.

55. Агроекологічне обгрунтування застосування різних доз гербіцидів в чистих посівах ярого ячменю та з підсівною конюшиною

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.01 В.П. Карпенко; Уман. с.-г. акад. — Умань, 1998. — 18 с. — укp.

Проведено комплексні, всебічні дослідження дії різних видів і доз гербіцидів на продуктивність посівів ярого ячменю, біологічні процеси в рослинах і грунті та встановлена різниця в їх дії залежно від вирощування культури з підсівом і без підсіву конюшини. Розроблені науково обгрунтовані, екологічно безпечні дози гербіцидів в чистих посівах ярого ячменю із застосуванням гербіцидів ковбою в дозі 175 мл/га і сатісу - в дозі 125 г/га. Встановлено, що при вирощуванні ярого ячменю з підсівом конюшини, дози гербіцидів можуть бути зменшені на 17-25% проти доз гербіцидів, застосованих в чистих посівах ярого ячменю, що знижує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

56. Агроекологічне обгрунтування насичення короткоротаційних сівозмін різними зернофуражними культурами у південній частині Лісостепу України

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.01 С.В. Усик; Дніпропетр. держ. аграр. ун-т. — Д., 2007. — 20 с. — укp.

Наведено результати досліджень стосовно впливу застосування набору різних за біологічними особливостями та технологією вирощування зернофуражних культур у короткоротаційних сівозмінах на зміну агрофізичних властивостей грунту та запасів доступної вологи, на вміст гумусу у грунті, фітосанітарний стан посівів цукрових буряків, урожайність озимої пшениці, гороху, ячменю, кукурудзи та цукрових буряків, а також на продуктивність сівозмін і економічну ефективність їх використання. На підставі результатів досліджень рекомендовано впроваджувати сівозміни з високим насиченням кукурудзою та ячменем за одночасного використання підвищених норм гною чи загортання в грунт побічної продукції зернових культур з метою запобігання збідненню грунту за органічною речовиною.

57. Агроекологічне обгрунтування оптимізації живлення суданської трави за вирощування її в основному посіві в умовах зрошення півдня України

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.01.09 С.А. Назарчук; Херсон. держ. аграр. ун-т. — Херсон, 2006. — 16 с. — укp.

Досліджено процеси росту та розвитку рослин суданської трави за умов зрошення півдня України. Визначено шляхи формування та підвищення врожаю зеленої маси і покращення її поживних якостей залежно від фонів живлення. Показано, що у даному випадку забезпечується найвища окупність добрив зеленою масою, чистий прибуток, максимальний урожай (450 ц/га) хорошої якості - з високим вмістом протеїну та кормопротеїнових одиниць.

58. Агроекологічне обгрунтування освоєння і використання лесоподібного суглинку при рекультивації земель в Нікопольському марганцеворудному басейні

Автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 О.Г. Таріка; Дніпропетр. держ. аграр. ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.

Обгрунтовано технологію створення продуктивних кормових угідь безпосередньо на спланованих лесоподібних суглинках без покриття їх родючим шаром зонального грунту за умов південного Степу України. Встановлено вплив тривалого сільськогосподарського освоєння едафотопів з лесоподібних суглинків на їх фізичні, водно-фізичні та агрохімічні властивості. Показано ефективність сумісного вирощування багаторічних бобових і злакових трав на едафотопах, представлених лесоподібними суглинками. Визначено оптимальне співвідношення компонентів фітоценозів, що забезпечує найвищу урожайність, збір кормових одиниць та азотовмісних сполук на лесоподібному суглинку за роками їх життя та за весь період вегетації.

59. Агроекологічне обгрунтування основного обробітку грунту в сівозмінах на меліорованих землях південного Степу України

Автореф. дис... д-ра с.-г. наук06.01.01 Микола Петрович Малярчук; Інститут землеробства УААН. — К., 2005. — 40 с. — укp.

60. Агроекологічне обгрунтування розміщення виноградних насаджень у Північному Причорномор'ї (на прикладі Овідіопольського району Одеської області)

Автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.16 В.В. Власов; УААН. Ін-т агроекології та біотехнології. — К., 2003. — 17 с. рис., табл. — укp.

Детально досліджено природні та агрокліматичні особливості Північного Причорномор'я та виділено три мезорайони, агрокліматичні показники яких залежать від впливу Чорного моря та Дністровського лиману. На території мезорайонів виділено мікрокліматичні зони, в межах яких на розвиток виноградарства позитивно впливають один чи декілька природних факторів, які разом з грунтовими умовами та біологічними особливостями сорту можуть забезпечити вирощування унікальної для виноробства сировини. Для трьох базових господарств регіону зроблено детальну ампелоекологічну характеристику території з виділенням ампелоекотопів та рекомендовано сорти винограду для кожного з них. Надано агробіологічну характеристику нових комплексостійких сортів, впровадження яких доцільне для підвищення стійкості ампелоценозу та сталого виробництва винопродукції. Розроблено довгострокову комплексну програму розвитку виноградарства та виноробства Овідіопольського району Одещини на 2003 - 2015 рр. Наведено рекомендації щодо оцінки та використання агроекологічних ресурсів під час проектування та закладання виноградників.