LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Мистецтво. Мистецтвознавство

Всього — 1296 Сторінка 12 із 65

221. Духовный поиск Василия Кандинского и наследие средневекового искусства

О.А. Тарасенко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — Х., 2002. — N 7. — С. 60-73. — Библиогр.: 48 назв. — рус.

Зазначено, що метою мистецтва В.В. Кандинського було утілення засобами живопису духовного початку, яке визначає його внутрішній, глибинний зв'язок із християнським мистецтвом середньовіччя, насамперед, давньоруським. надано інтерпретацію символічного змісту відомих творів художника.

222. Еволюція виконавської техніки в українській баянній школі (друга половина XX століття)

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 В.Ф. Князєв; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Розглянуто процес еволюції виконавської техніки в українській баянній школі, що відбувався у тісному взаємозв'язку зі становленням виконавства, репертуару, методики та вдосконаленням конструкції інструмента. Проаналізовано чинники, що стимулювали новий етап у еволюції баянної виконавської техніки. Значну увагу приділено аналізу артистично-театральних засад виконавського мистецтва баяністів, що набуває особливого значення з поглибленням змістовності оригінальних композицій, зростанням образного навантаження у сучасному мистецтві та збільшенням частки творів синтетичних музичних жанрів у репертуарі. Досліджено сценічні аспекти виконавської техніки на прикладі їх практичного відтворення у творчості відомих українських баяністів, прогресуючий рівень майстерності який віддзеркалює загальну тенденцію до зростання творчого потенціалу та збагачення музично-інтонаційних й артистично-театральних засобів мистецького впливу у галузі баянного мистецтва та засвідчує цілковиту природність функціонування баяна в академічній сфері.

223. Еволюція візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя

автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.05 Ю.Г. Гріднєва; Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — Х., 2008. — 20 с. — укp.

Досліджено основні етапи розвитку візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя. Розглянуто витоки богослужебних тканин, візантійські поротипи основних сюжетів плащаниць і воздухів кінця XII - XVI ст. - Євхаристії, образу Богородиці, Служби Св.Отців, Агнця Божого, Оплакування. Простежено зміни в їх іконографії: трансформацію візантійських прототипів із сюжетом Євхаристії, еволюцію образу Богоматері від Богородиці Епіскепсис до сюжетів "Богородиця Втілення" та "Богородиця Знамення", а також перетворення сюжету "Служба Св.Отців", що має візантійські корені, на "Агнець Божий". Розроблено класифікацію типів іконографії "Оплакування" у літургійному шитві на підставі вивчення символічного змісту зображень, виділено й охарактеризовано основні іконографічні програми єпитрахилей XIII - XVI ст. Розкрито зв'язок з візантійською традицією фрагментів золотного шитва XIII ст. з Софійського собору у Києві. Зроблено реконструкцію єпитрахилі митрополита Кирила II (1241 - 1280). Уточнено атрибуцію єпитрахилі митрополита Фотія кінця XIV ст. з музею "Новий Єрусалим". Проаналізовано особливості еволюції досліджуваної традиції в іконографії літургійного шитва кінця XII - XVI ст. країн візантійського світу.

224. Еволюція композиційних прийомів формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII - поч. XXI ст.

Автореф. дис... канд. архіт.18.00.01 І.С. Дерев'янко; Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. — Х., 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено композиційні прийоми формування внутрішнього простору православних храмів Слобожанщини XVII - початок XXI ст. Висвітлено історичні етапи розвитку храмового будівництва. Установлено типологічні, стилістичні й об'ємно просторові особливості побудови церковних інтер'єрів. Здійснено комплексний аналіз морфологічних принципів формування внутрішнього простору церков Слобожанщини. Проведено порівняльний аналіз церков Росії, західної України та Слобожанщини з метою виявлення особливостей, притаманних інтер'єрам останньої. Проведено повне всебічне дослідження церковних інтер'єрів, простежено розвиток іконостасу як основного елементу інтер'єрного обладнання за конструктивним і стилістичним принципом, розроблено його типологію. Виявлено традиційні та новітні підходи щодо проектування й оздоблення інтер'єрів сучасних церков та їх іконостасів.

225. Еволюція пластичної мови стиля Ар Деко у вітчизняній архітектурі кінця 20-х - 50-х рр. XX ст.

Автореф. дис... канд. архіт.18.00.01 І.І. Крейзер; Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. — Х., 2004. — 18 с. — укp.

Досліджено композиційні принципи щодо пластичності у вітчизняній декоративній архітектурі кінця 1920 - 1950 рр., що зародилась та розвивалась паралельно авангардному напрямку, зокрема, "перехідного періоду", а також стиль "сталінська архітектура". Виявлено основні етапи розвитку уявлень про стиль Ар Деко в архітектурі вітчизняних та західних досліджувачів. На підставі результатів вивчення вітчизняної архітектури даного періоду з трьох позицій - семантики (змістів), морфології (архітектурні форми) та синтаксису (композиційні техніки) показано, що її мова побудована за тими принципами, що і мови західноєвропейського й американського різновидів стилю Ар Деко, а відмінними рисами є ідейність, монументальність, гіперболізація. Виявлено три етапи розвитку пластичної мови у вітчизняній архітектурі у контексті західноєвропейського й американського різновидів стилю Ар Деко. Відзначено, що кожен етап характеризується формуванням особливого типу та називається: конструктивний, ретроспективний і ретроспективно-орнаментальний.

226. Еволюція принципу гештальту у модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах

О.А. Пушонкова Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2007. — N 3. — С. 98-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Обгрунтовано необхідність застосування принципу гештальту до пояснення фатальних зрушень у візуальній культурі XX ст., пов'язаних із зниженням інтегративної функції зору.

227. Еволюція просторових систем українського драматичного театру: типи організації, функції, людина (від натуралізму до авангарду)

автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.02 О.Б. Островерх; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено еволюцію просторово-сценографічних систем українського театру в аспектах архітектоніки сцени, сценографії, предметних комплексів вистави, театральної проксеміки. Розроблено новий напрямок дослідження української сценографії, що грунтується на аналізі стратегій театрального простору в контексті театральної семіотики, теорії художнього тексту з використанням підходів театральної герменевтики та антропології. Проаналізовано просторові та сценографічні системи українського драматичного театру доби модернізму. Визначено принципи побудови простору та сценічного оформлення у виставах театру корифеїв та театру Л.Курбаса. Розглянуто творчі технології, які використовувались для реалізації концепцій прострової організації у драматичному театрі. Вперше виявлено специфіку простороутворення в українському театрі в контексті соціокультурного дискурсу доби. Проведено порівняльне вивчення особливостей розвитку української сценографії з загальносвітовими мистецькими процесами.

228. Еволюція салонної музики в європейській культурі

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 О.А. Антонець; Харк. держ. ун-т мистец. ім. І.П.Котляревського. — Х., 2006. — 20 с. — укp.

Досліджено проблему еволюцію салонної музики з загальною картиною походження, виявленням її особливостей, закономірностей і етапів розвитку в європейській культурі. З'ясовано хронологічні межі функціонування салону як самобутнього художньо-культурного феномену. Висвітлено традиції фортепіанного салонного музикування як складової загальнокультурної традиції. Розглянуто салонний репертуар різних історичних періодів. Уперше салонне мистецтво запропоновано як форму об'єктивізації особливого типу комунікації, в якому музика реалізує комунікативний акт.

229. Еволюція середньовічного житла Кам'янця-Подільського в урбаністичному контексті

автореф. дис... канд. архіт.18.00.01 О.А. Пламеницька; Нац. акад. образотворч. мистец. і архіт. — К., 2008. — 24 с. — укp.

Досліджено проблему генезису й еволюції середньовічного житла Кам'янця-Подільського. Наведено результати багатоаспектного комплексного аналізу історико-архівних джерел, натурних досліджень і фіксації виявлених об'єктів середньовічного житла Старого міста. Систематизовано функціонально-типологічні, архітектурно-стилістичні, конструктивні та технологічні особливості житлової забудови міста. Узагальнено результати системо-теоретичних досліджень метрологічних параметрів і середньовічних термінологічних характеристик середньовічного житла. Розроблено концепцію хронологічної еволюції урбаністичної структури та житлової забудови міста у хронологічному інтервалі XII - XVII ст. Критично переглянуто датування мурованого житла (XVI ст.). Доведено існування автохтонної традиції та власного вектора розвитку мурованого житлобудівництва на землях Поділля з кінця XIII ст. Спростовано тезу щодо прямого запозичення в XV - XVI ст. кам'янецькими будівничими архітектурних типів житла, поширених у Центрально-Східній Європі.

230. Еволюція східноукраїнського лялькового вертепу

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.01 Т.А. Зінов'єва; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Досліджено еволюцію східноукраїнського лялькового вертепу на базі семіотико-культурологічного підходу, що дозволило розглянути його як складний знак, а також комплексно осмислити вертеп як вияв української театральної культури та певний світоглядний архетип. Розвинуто положення про типологічні особливості східноукраїнського вретепу в проекції на систему виразних засобів, які в ньому використовуються. На підставі аналізу автохтонних текстів вертепної драми висвітлено трансформацію вертепного жанру в аспекті виявлення його художньо-стильової динаміки. Зроблено висновок, що вертеп є не застиглим явищем видовищної культури, а навпаки, виявляє ресурси для породження якісно нових форм, або трансформується в інші форми театральної культури.

231. Еволюція формування внутрішнього простору православних храмів Cлобожанщини

І.С. Дерев'янко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 1. — С. 168-174. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Розглянуто особливості еволюційного формування церковних інтер'єрів Слобожанщини. Простежено шляхи розвитку внутрішнього простору храмових споруд.

232. Европейские методы исследования китайской классической музыки

Янь Чжан Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 6. — С. 135-141. — Библиогр.: 5 назв. — рус.

Розглянуто європейську концепцію розвитку давньої китайської філософії, що розглядає музику як найважливіший засіб установлення правильного державного устрою, порядку в родині та гармонії в душі людини.

233. Екзистенційні мотиви світобачення модерністського майстра (на матеріалі камерної музики 20-х років ХХ століття в Україні)

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 І.Б. Савчук; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Уперше у музикознавстві здійснено аналіз екзистенційного підгрунтя музичного мистецтва доби модернізму, а саме - 1920-х рр. Розглянуто феномен "екзистенційного" у єдності проявів його іманентних властивостей у філософії, естетиці та музиці, що дозволило систематизувати напрямки у трактуванні його суті, що склалися у різних сферах знань. Висвітлено питання екзистенційності у музичному просторі. Визначено суть поняття модерністського Майстра з його екзистенційною смисловою сферою. Здійснено смисловий аналіз вибраних творів камерного жанру 1920-х рр. українських митців Б.Лятошинського, І.Белзи, Ю.Кофлєра, З.Кассерна у екзистенційному аспекті. До наукового музикознавчого вивчення уперше введено твори камерно-вокального жанру Б.Лятошинського, "Політональна прелюдія" З.Кассерна, Сонатина op. 9 і "Варіації на тему віденського вальсу Й.Штрауса" op. 23 Ю.Кофлєра. Здійснено доповнення до систематичного показника камерно-вокальної творчості Б.Лятошинського даного періоду.

234. Екодинамічна архітектура та формотворчість

В.І. Книш Містобудування та терит. планув. — 2004. — Вип. 18. — С. 78-85. — укp.

Розглянуто передумови виникнення нових підходів і напрямків, а також бачення найближчих перспектив і тенденцій розвитку екодинамічної архітектури. Запропоновано загальні теоретичні обгрунтування, розглянуто інструментаріій даної архітектури.

235. Екологічні принципи формування житлового середовища (на прикладі Йорданії)

Автореф. дис... канд. архіт.18.00.01 Таррад Моханнад Сулаіман; Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. — Х., 2005. — 15 с. — укp.

На підставі результатів порівняльного аналізу базових інформаційних блоків досліджено проблеми формування екологічно збалансованого архітектурного середовища у житлових комплексах Йорданії залежно від впливу умов навколишнього середовища. З використанням системно-структурного підходу, анкетного опитування, графо-аналітичних методів, проектного експерименту проведено натурні обстеження житлових комплексів Аммана, хронометраж часу переміщення між функціональними елементами житлового комплексу, інструментальні виміри внутрішнього та зовнішнього середовища, відносної вологості, рівнів шуму, освітлення, фотофіксацію об'єкта спостереження та вивчення полів зору. Розроблено методику архітектурно-екологічного проектування, базуючись на матричному аналізі, яка дозволяє визначити взаємовплив певних факторів на архітектурне середовище. Метод експериментального проектування застосовано як інструмент для дослідження варіантів об'ємно-планувальних рішень та перевірки запропонованих автором рекомендацій і пропозицій з архітектурно-екологічного проектування.

236. Експериментальне кіно: проблема темпоральності

З.І. Алфьорова Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 6. — С. 65-74. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.

Проаналізовано основні риси експериментального кіно ХХІ ст. в контексті проблеми темпоральності.

237. Експертна оцінка предметів декоративно-прикладного мистецтва, що мають історико-культурну значущість

Т.М. Артюх Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 12. — С. 54-61. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Наведено один із можливих підходів до вирішення питання про уніфікацію товарознавчої експертизи предметів декоративно-прикладного мистецтва, що мають історико-культурну значущість на підставі створення єдиної системи первинної супровідної документації.

238. Експресіонізм в контексті видової специфіки мистецтва

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.01 Т.Г. Кохан; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистец. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

239. Елементарний контрапункт в теорії строгого стилю

автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 І.М. Приходько; Харк. держ. ун-т мистец. ім. І.П.Котляревського. — Х., 2007. — 16 с. — укp.

Досліджено проблему осмислення шенкеріанської дидактики елементарного контрапункту на базі інтонаційної теорії. Вживання принципу взаємозв'язку тривалості та висоти дозволило перетворити концептуальну структуру елементарного контрапункту, систематизувати методичні та лінеарні фігури як елементи інтонаційного словника строгого стилю. На підставі аналізу фігур строгого стилю встановлено, що зі зменшенням тривалості зростає здатність ноти утворювати дискорданс, але зменшується її мелодичний потенціал. Проведено хронологічне дослідження, що локалізувало розрив між реальним і "шкільним" стилем на етапах консервації та канонізації про поліфонію. Запропоновано модель взаємодії прекомпозиційних засобів строгого стилю, яка охоплює на потенційному рівні гамут і метричну спорідненість, на рівні актуалізації мелодичні фігури та метричні прогресії (лінійний шар), лінеарні фігури та парну координацію (лінеарний шар).

240. Елементи рисунка

С.В. Рибін Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 3. — С. 96-104. — Библиогр.: 4 назв. — укp.

Розглянуто значення та місце основних елементів, з яких складається графічна, зображувальна частина однієї з фундаментальних художніх дисциплін - академічного рисунка. Розкрито понятійний апарат щодо використання, здавалося б, загальновідомих визначень і термінів академічного рисунка - точки і лінії.