LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Мистецтво. Мистецтвознавство

Всього — 1296 Сторінка 4 із 65

61. Балада й специфіка її перетворення у західноєвропейському музичному романтизмі

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 В.В. Жимолостнова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2003. — 15 с. — укp.

Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

62. Балетмейстерське мистецтво і становлення української сценічної хореографії у контексті розвитку європейської художньої культури 10 - 30-х років XX століття

Автореф. дис... канд. мистецтвознавства17.00.01 П.М. Білаш; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Розглянуто проблеми розвитку балетмейстерського мистецтва й утвердження українського сценічного танцю у контексті поступу європейської художньої культури першої третини XX ст. На підставі дослідження складних процесів розвитку європейської хореографії та становлення українського танцювального мистецтва та балетного театру в естетико-філософському, культурологічному й історичному аспектах відображено вплив на них таких напрямків художньої культури межі XIX - XX ст., як імпресіонізм та експресіонізм. Звернення до названих напрямків з погляду стилю як структурно-типологічної категорії мистецтва дозволило розглянути основні естетичні категорії хореографічного мистецтва - "зображальне" та "виражальне", які зумовили розвиток світового хореографічного мистецтва та українського сценічного танцю даного періоду. На підставі обгрунтування поняття "стиль" та поглибленого аналізу танцювальної структури творів українських балетмейстерів 1910 - 1930-х рр. виявлено внутрішні стилеутворювальні елементи національного народного танцю - його системи знакових абстракцій.

63. Бандурне мистецтво як культурне надбання сучасності

Автореф. дис... канд. мистецтвознавства17.00.03 Н.В. Морозевич; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2003. — 16 с. — укp.

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурної речовості звука та її виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

64. Барокова емблематичність слобожанського іконопису

Т.В. Паньок Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 3. — С. 93-101. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.

Висвітлено проблему становлення естетики бароко в іконописі Слобожанщини. Окреслено поширення емблематичності та символічності в іконописних сюжетах. Як прояв регіональних особливостей розглянуто поєднання візантійських та західноєвропейських впливів на місцевий іконопис.

65. "Бароковий універсалізм" в українському художньому мисленні

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.08 М.В. Ольховик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

66. Барокові католицькі костьоли Київщини і Волині: елементи аналізу пропорцій

О.О. Горбик Містобудування та терит. планув. — 2006. — Вип. 23. — С. 55-58. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Проведено пропорційний аналіз ряду костьолів ХVI - ХVIII ст. Розглянуто основи формалістичної та типологічної єдності в храмобудівному досвіді групи католицьких орденів на Київщині та Волині. Окремі будови об'єднано в єдину типологічну та стилістичну цілісність, а розрізнені фактичні дані про параметри споруд вперше наведено для системного аналізу.

67. Баянне мистецтво в музичній культурі України (друга половина ХХ століття)

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.01 Р.І. Безугла; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Розкрито суть, природу, характерні особливості та соціальні функції баянного мистецтва, виявлено його місце в музичній культурі України. Проаналізовано наукову літературу з дослідженого питання, розглянуто основні теоретичні підходи до визначення баянного мистецтва як складного багатогранного та багатофункціонального явища. З'ясовано роль і значення даного мистецтва в соціокультурних процесах другої половини XX ст. Розроблено типологію інфраструктур соціокультурного функціонування українського баянного мистецтва, у межах яких змінюється "культурний образ" інструмента, його технічні характеристики, музичний репертуар та принципи комунікативних ігор зі слухачем. Проаналізовано вплив ідеологічних, політичних і економічних чинників на розвиток баянного мистецтва за певних соціокультурних ситуацій.

68. Баянне мистецтво України: тенденції розвитку оригінальної музики та індивідуальне втілення жанрово-стильового аспекту у творчості Володимира Рунчака

Автореф. дис... канд. мистецтвознав17.00.03 А.Я. Сташевський; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Вперше в українському музикознавсті досліджено закономірності розвитку вітчизняного оригінального репертуару для баяна. Запропоновано концепцію періодизації еволюційних етапів вітчизняної літератури для баяна. Висвітлено основні тенденції розвитку провідних жанрів української баянної музики сучасної доби. Вперше здійснено загальнотеоретичний та жанрово-стильовий аналіз баянної творчості провідного українського композитора В. Рунчака. Відзначено значний внесок музичного діяча у розробку жанрових і стилістичних компонент нової баянної літератури шляхом активного перетворення жанрових прототипів, створення прецедентів і суттєвої трансформації всього жанрово-стильового комплексу баянної музики.

69. Баянний ансамблево-оркестровий інструменталізм в історичній стильовій проекції

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 С.Т. Калмиков; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.

Уперше на базі художніх принципів музичної форми (у її широкому естетичному та вузькому музикознавчому смислі) досліджено історичну діалектику стильовоепохальних змін музики, визначених Б.Асаф'євим як співвідношення класичних і акласичних епох. Уперше явища вітчизняного інструменталізму, у даному випадку баянного ансамблю й оркестру, розглянуто у контексті музичних культур ментально близьких слов'янських націй, але у співвідношенні всесвітніх епохальних взаємодій, що охоплюють ментально вилучені культурні регіони та території єдністю "ідей часу". Виведено позицію інструментальної "капельності" звучання баянно-акордеонного оркестру, що вказує на вокальний генезис європейської музики. Проаналізовано оригінальні твори, а також авторські перекладення для баянного оркестру.

70. Белорусский плакат периода хрущевской "оттепели"

Н.Н. Саратовская Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 10. — С. 112-119. — Библиогр.: 4 назв. — рус.

The article is devoted to creative works of beloration artists at the 50 s - 60 s.

71. Біблійні цикли Осипа Сорохтея: проблема індивідуального творчого методу

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.05 О.В. Макойда; Львів. акад. мистецтв. — Л., 2004. — 17 с. — укp.

Досліджено життєвий і творчий шлях станіславського художника О.Сорохтея, виявлено обставини формування його світоглядних та художніх пріоритетів. На підставі вивчення біблійних циклів визначено стилістичні особливості творчого методу митця. Висвітлено аспекти духовно-етичних пошуків художника, встановлено вплив європейського мистецтва, зокрема, експресіонізму, на його творчість. Виявлено чинники формування експресіоністичної манери у творчості О.Сорохтея. Проаналізовано твори сакрального характеру, встановлено художні особливості та аналогії у зіставленні з творами спорідненої тематичної групи. Здійснено каталогізацію творів релігійної тематики. Простежено зв'язок творів художника з витоками народної творчості у контексті засобів художньої виразності. Впроваджено у науковий обіг групу маловідомих творів митця.

72. Біля витоків українського дизайну

Л.Д. Соколюк Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 12. — С. 116-124. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Проаналізовано філософське обгрунтування "виробничого" руху першої половини 1920-х рр. в Росії, його вплив на характер мистецької освіти в Україні та на спрямованість школи М.Бойчука. Бойчукізм розглянуто в контексті витоків українського дизайну.

73. Біля джерел харківської сценографічної школи: Борис Васильович Косарєв

В.В. Чечик Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 6. — С. 93-96. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Розглянуто творчі якості перших театральних робіт Косарєва.Виявлено їх приналежність до найбільш яскравих загальних закономірностей живописних і пластичних пошуків живопису перших десятиріч ХХ століття.

74. Богослужебний спів в музичній культурі Чернігівщини на початку ХХ століття

Автореф. дис... канд. мистецтвознавства17.00.01 Л.О. Дорохіна; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Класифіковано напрямки розвитку богослужебного співу (БС) в музичній культурі Чернігівщини: концертна діяльність, музична освіта, Братський хоровий рух та музично-просвітницька діяльність. Встановлено зв'язки між сприйняттям та усвідомленням БС представниками різних суспільних верств. Визначено місце і роль співу в загальнокультурному процесі. Охарактеризовано Братський хоровий рух Чернігівщини. Введено імена видатних регентів-організаторів та керівників провідних храмових хорів Чернігова й губернії: М.Ступницького, Г.Іванцова, П.Зеленецького, Л.Тополя та інш.

75. Бойчукіст Василь Седляр як ідеолог-теоретик АРМУ

Л.Д. Соколюк Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 3. — С. 125-135. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Розглянуто діяльність бойчукіста В.Седляра як ідеолога-теоретика Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), відповідність її теоретичних засад завданням, що стояли перед українським мистецтвом 1920-х рр., а також місце АРМУ серед інших художніх об'єднань в колишньому СРСР.

76. Буденно-музична свідомість як предмет філософсько-естетичного аналізу

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.08 Н.В. Назаренко; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2006. — 16 с. — укp.

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

77. В. Е. Маковский - иконописец (малоизвестные страницы творчества художника)

О.О. Смолина Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 3. — С. 73-82. — Библиогр.: 18 назв. — рус.

Висвітлено дослідження, завдяки яким відкрито факт безпосередньої участі майстра побутового жанру В.Є.Маковського у створенні розписів та іконостасних образів храму Преображення Спасова монастиря у Борках під Харковом. Визначено вагомість роботи у творчій спадщині художника.

78. "Вазон" як основний мотив народного мистецтва

Ю.Б. Борисов Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2007. — N 1. — С. 14-18. — Библиогр.: 4 назв. — укp.

Розглянуто динаміку розвитку (становлення) одного з основних орнаментальних мотивів народного мистецтва Центральної України - "Вазону".

79. Ван Акен

В.П. Шаламов Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 6. — С. 125-132. — рус.

Зазначено, що Босх залишається найнезбагненнішим з усіх великих художників минулого, і тільки коли він помер, його назвали видатним.

80. "Вариации на тему ...". Авторский миф Григория Палатникова в пространстве культуры постмодернизма

А.А. Тарасенко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 7. — С. 121-132. — Библиогр.: 8 назв. — рус.

Розглянуто характер трактування міфологічних образів у творчості Г. Палатнікова у порівнянні зі стародавніми джерелами ("Муза осені" та античність; "Варіації на тему одеських оповідань Ісаака Бабеля" та Старий Заповіт).