LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Мистецтво. Мистецтвознавство

Всього — 1296 Сторінка 6 із 65

101. Витоки проектно-художньої культури

В.Я. Даниленко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 5. — С. 62-68. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Наведено приклади створених матеріальних предметів і висловлених думок мислителів різних історичних епох, які є свідоцтвами існування дизайну на протязі різних історичних періодів.

102. Виховання свідомого сприйняття кольорових відношень школярами різного віку

В.О. Хмельницький Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 6. — С. 22-24. — укp.

Висвітлано викладання образотворчого мистецтва в загальноосвітніх школах, сприйняття кольору школярами різного віку.

103. Відтворення пленерних ефектів у фортепіанній музиці

Автореф. дис... канд. мистецтвознавства17.00.03 І.Г. Довжинець; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 16 с. — укp.

Вперше в українському теоретичному музикознавстві розроблено поняття музичного пленеру. Наведено визначення категорії "музичний пленер". Синтезовано наукові здобутки досліджень у галузі фактури теоретичного музикознавства та музичного виконавства. Під час аналізу творів враховано природу фортепіанної фактури, зокрема, виразові можливості звучання інструменту, особливості фортепіанного звуковидобування, технічні прийоми тощо. Виявлено витоки пленерних ефектів, що сягають у звукову сигнальність відкритого середовища. Розглянуто фортепіанну мініатюру XIX - XX ст., представлену творчістю Ф.Ліста, К.Дебюссі, Б.Бартока, І.Шамо, І.Тараненка.

104. Візуальне мистецтво кінця ХХ - початку XXI ст.

автореф. дис... д-ра мистецтвознав.26.00.01 З.І. Алфьорова; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2008. — 40 с. — укp.

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

105. Візуальні й морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби та їх використання в сучасній мистецько-освітній практиці

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.06 І.А. Юрченко; Львів. нац. акад. мистец. — Л., 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено візуальні та морфологічні закономірності орнаменту гуцульської різьби. Виявлено особливості його візуального сприйняття. Здійснено аналіз утилітарно-функціональних, структурно-конструктивних, естетичних і образно-тематичних функцій орнаментальних мотивів гуцульської різьби. Розроблено й апробовано методику комплексного аналізу окремого виробу, оздобленого таким орнаментом. Досліджено механізми використання орнаментальних етномистецьких традицій у світовій і вітчизняній проектно-художній практиці. Запропоновано рівні втілення візуальних і морфологічних закономірностей орнаменту гуцульської різьби у сучасній мистецько-освітній практиці.

106. Віолончельна творчість В.Барвінського в контексті розвитку жанру в українській музиці першої половини ХХ ст.

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 Г.В. Жук; Львів. держ. муз. акад. ім. М.В.Лисенка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Здійснено комплексне дослідження творів для віолончелі та віолончельних камерних ансамблів В.Барвінського в аспекті визначення їх стилістичних особливостей, основних принципів формотворення та засобів виразності з урахуванням взаємовпливу європейських і галицьких традицій музичного мистецтва. Проаналізовано теоретичні засади та основні етапи розвитку фахового викладання віолончелі в українських навчальних закладах Галичини. Висвітлено вплив педагогічної діяльності В.Барвінського на становлення вітчизняної музичної освіти та формування національного педагогічного репертуару. Досліджено характер гастрольно-концертної практики Галичини кінця XIX - початку XX ст. Показано вплив концертної діяльності В.Барвінського на становлення та розвиток віолончельного та камерно-ансамблевого виконавства в Галичині на початку XX ст. Прослідковано спадкоємність творчих засад, громадянських поглядів, педагогічної та гастрольної діяльності учнів В.Барвінського. Проаналізовано вплив творчої діяльності послідовників композитора на розвиток мистецьких процесів в українській музиці.

107. Віолончельні сонати Л.ван Бетховена (ансамблеві закономірності жанру)

Автореф. дис... канд. мистецтвознавства17.00.03 О.К. Зав'ялова; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Досліджено проблему розвитку камерно-інструментальної сонати на рубежі ХVІІІ - ХІХ ст. у творчості Л.ван Бетховена. Вперше викладено концепцію еволюції камерно-інструментальних жанрів на матеріалі віолончельних сонат Бетховена. Висвітлено процеси виділення облігатного типу фортепіанних сонат як самостійного жанру та його подальшого перетворення; реформування музичної фактури та створення нової цілісності музики в ансамблі; формування ансамблевого типу музичного мислення та його впливу на музичну культуру наступних епох; стилістичних змін у творчості Бетховена; трансформації сонатно-симфонічного циклу та синтезу поліфонічних і гомофонно-гармонічних засобів музичного розгортання, що обумовило стильові зрушення та виникнення нестійкого типу композиції у музичній культурі Європи ХІХ ст. Розглянуто питання інтерпретації творів та музичного мислення композитора та виконавця.

108. Влияние современных технологий на развитие искусства графики

Е.Н. Алексеева Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 2. — С. 107-111. — Библиогр.: 8 назв. — рус.

Розглянуто вплив сучасних технологiй i матерiалiв на рoзвиток мистецтва графiки. Висвітлено позитивнi та негативнi сторони застосування комп'ютерних технологiй в авторському естампi.

109. Влияние теологического аспекта на формирование символики ангельских чинов в иконографии

А.И. Федосеенко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 5. — С. 142-149. — Библиогр.: 6 назв. — рус.

Розглянуто приклади явищ ангельських чинів на основі Священного писання і свідчень Святих отців. Виявлено основні властивості ангельської природи і їх зовнішнього вигляду, що формують атрибуцію цих образів.

110. Влияние факторов изобилия или недостатка местных материалов на образование региональных особенностей формы предметного мира

М.В. Пузур Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 7. — С. 102-111. — Библиогр.: 6 назв. — рус.

Розкрито особливості процесу утворення самобутності форми предметного світу під впливом факторів достатку або нестачі місцевих матеріалів.

111. Внутреннее убранство храма "Усекновения головы Иоанна Предтечи"

В.Д. Белогуб, А.Ю. Деревянко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 6. — С. 99-101. — рус.

Розглянуто процес відновлення і нового будівництва храмової архітектури та внутрішнє убранство храму "Усічення голови Іоанна Предтечі."

112. "Воздвижение" короля Михала, или раритет из Нудыже

С.В. Евтушенко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2007. — N 2. — С. 35-40. — Библиогр.: 13 назв. — рус.

Рассмотрена концепция атрибуции уникального "Воздвижения" из собрания Национального художественного музея Украины, созданного в селе Нудыже на Волыни. Специфика художественного решения данного собрания близка к традициям примитива.

113. Вокальна основа хорового мистецтва: історичний та теоретичний аспекти

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 В.В. Михайлець; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2004. — 18 с. — укp.

Проведено дослідження вокальних властивостей хорового співу вітчизняної традиції в історичному аспекті. Встановлено періоди та чинники якісних змін вокалу в контексті інтонаційно-стилістичної еволюції національної хорової музики. Проаналізовано специфічні властивості вокальної основи хорового співу, психофізіологічні чинники вокальної техніки та характерологічні риси особистості хормейстера. Обгрунтовано методичні принципи формування вокально-виконавського виховного комплексу хормейстерів з урахуванням фахової специфіки та сучасних вимог щодо підготовки професійних музикантів.

114. Вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради

автореф. дис... канд. мистецтвознавства17.00.03 Наталя Володимирівна Дрожжина; Харківський держ. ун-т мистецтв ім. І.П.Котляревського. — Х., 2008. — 16 с. — укp.

115. Вокальний цикл у жанрово-видовій специфіці камерного співу

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 Л.М. Горелік; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 16 с. — укp.

Проведено дослідження типологічних і виконавських аспектів вокального циклу як значущої складової частини жанрової сфери камерного вокального мистецтва у межах європейської музичної культури XIX - XX ст. Акцентовано увагу на творах вітчизняних і зарубіжних-авторів, які склали органіку виконавської та учбово-педагогічної роботи вокалістів Одеської школи (М.Мусоргського, К.Дебюссі, У.Уолтона, К.Цепколенка, В.Гавриліна, Д.Шостаковича). Висвітлено семантичний і духовний аспекти камерно-вокального циклу, що фіксує у символічній формі уяву про життєвий шлях людини у буттєво-суттєвому та побутово-життєвому проявах. Визначено умови та специфіку інтерпретації в даному жанрі "великих" тем "малими" музично-виразними та виконавськими засобами. Досліджено музичні твори М.Мусоргського, К.Дебюссі, Д.Шостаковича, У.Уолтона, В.Гавриліна, К.Цепколенка та їх художньо самодостатні виконавські версії у новому аналітичному аспекті прийнятої концепції розуміння камерно-вокального циклу як граничного втілення "оперної - не-оперної стилістики". На підставі вивчення ідеї художнього буття вокального циклу у межах камерного вокального мистецтва XIX - XX ст., що символічно відтворює "життя Серця, Духу, Душі" осмислено ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, що виявляють засобами художньої творчості та специфіки камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.

116. Вокальні мініатюри К.Дебюссі на слова П.Верлена в контексті камерно-вокальної творчості композитора

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 С.В. Луковська; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Проведено дослідження вокальних мініатюр К.Дебюссі на вірші П.Верлена у контексті камерно-вокальної творчості композитора. Виявлено специфіку музичної інтерпретації літературного першоджерела й особливості взаємодії поетичної системи оригіналу з художньо-естетичними принципами композитора. Вперше досліджено багаторівневі зв'язки К.Дебюссі та П.Верлена й обгрунтовано ймовірніть не лише творчих, але й особистих контактів митців-новаторів. З використанням відповідних методик дослідження поетичного тексту запропоновано самостійні методи аналізу поезії П.Верлена на семантичному, фонетичному, метричному та синтаксичному рівнях, що дозволило виявити особливості розвитку жанру вокальної мініатюри у творчості К.Дебюссі.

117. Вокальні національні традиції та проблема перехідних тонів

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 А.Я. Кулієва; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Розглянуто проблему взаємодії національних вокальних шкіл щодо формування методу педагогічної та творчої діяльності вокалістів одеської школи. Підкреслено грунтовність російсько-українських, італійських і німецьких традицій в становленні концепції функціональної регістрової змінності вибудови виразних можливостей співацького голосу, яка склалася в педагогів і виконавців Одеської консерваторії. На матеріалі оперних партій досліджено зміст технологічної теорії перехідних тонів і психолого-педагогічного вчення про примарний тон. Охарактеризовано партії з кантат І.С.Баха, опер В.А.Моцарта, Р.Вагнера, Дж.Верді, М.Глінки, П.Чайковського, Б.Лятошинського, М.Лисенка, К.Данькевича, В.Губаренка, що дозволяє узагальнити певні думки стосовно виявлення вокальної драматургії функціональної змінності регістрів співацького голосу. Запропоновано результати дослідження механізму функціональної взаємодії регістрових показників співацького голосу.

118. Вокально-виконавська творчість

Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.17.00.03 Н.Є. Гребенюк; Нац. муз. акад. України ім. П.І.Чайковського. — К., 2000. — 39 с. — укp.

Розглянуто проблему вокально-виконавської творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. На підставі загального дослідження творчої індивідуальності співака, його потенціалу та засобів формування за допомогою особистісно-орієнтованого підходу теоретично обгрунтовано та визначено її сутність й особливості виховання. Розкрито сутність та специфіку вокально-виконавської і вокально-педагогічної творчості, проаналізовано їх взаємозумовленість та взаємозалежність. Обгрунтовано та визначено зміст, структуру, специфіку вокально-педагогічної творчості, висвітлено особливості професійної підготовки викладача вокалу. Розроблено та експериментально перевірено модель творення вокально-виконавського образу як основу підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

119. Вокально-педагогічна творчість, як передумова виконавської діяльності співака

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 Ї. Чжан; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2006. — 16 с. — укp.

Розкрито проблему вокально-педагогічної творчості професійного співака з позицій психолого-педагогічного та мистецтвознавчого аспектів. Проаналізовано сутність та специфіку вокально-виконавської та вокально-педагогічної творчості, їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На основі порівняльного аналізу вокальної культури двох країн (України та Китаю) розроблено технологію, методичні принципи та практичні прийоми формування вокально-виконавських навичок у класі соціального співу. Розроблено модель творення вокально-виконавського образу, як основи підготовки студента до вокально-виконавської творчості.

120. Волинська музична освіта в літературних джерелах

Н.М. Бовсунівська Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 17. — С. 33-35. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Зроблено ретроспективний огляд літературної спадщини видатних діячів культури, проаналізовано їх погляди на стан музичної освіти на Волині в XIX ст.