LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Мистецтво. Мистецтвознавство

Всього — 1296 Сторінка 9 із 65

161. Графічний дизайн черкас: пошуки, знахідки, новації

Ю.М. Денисенко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 9. — С. 53-60. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Зроблено спробу прослідкувати основні досягнення дизайну Черкас і Черкаського регіону в пострадянський період.

162. Грецький розспів у контексті російської церковно-співацької практики середини XVII - XVIII століть

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.03 Т.М. Каплун; Одес. держ. муз. акад. ім. А.В.Нежданової. — О., 2005. — 16 с. — укp.

Уперше у вітчизняному музикознавстві розглянуто історичні та теоретичні засади музикознавчої теорії грецького розспіву. Виявлено, систематизовано та проаналізовано співацькі рукописи, що містять велику кількість піснеспівів грецького розспіву. Виявлено служби та співацькі книги, цілком розспівані досліджуваним розспівом. Складено репертуарно-жанровий список піснеспівів грецького розспіву, що застосовувався у російській богослужбовій практиці другої половини XVII - XVIII ст. Розшифровано та зіставлено невменні та нотолінійні варіанти піснеспівів, що дає змогу виявити єдність цих форм запису церковних піснеспівів на межі XVII - XVIII ст. Здійснено розшифровку значного кола багатоголосних зразків грецького розспіву, представлених у крюковій та нотолінійній формах запису. Проведено стилістичний аналіз піснеспівів грецького розспіву та з'ясовано індивідуальні жанрово-стильові критерії досліджуваного явища у багаторівневій системі російського церкового співу перехідного періоду, визначеного Н.Герасимовою-Персидською як "встреча двух эпох".

163. Гуманізація сучасного предметно-просторового середовища українських регіонів художніми знаками традиційної естетики

О.О. Перець Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 5. — С. 43-56. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Для розвитку етнокультурної єдності української держави актуальним є відтворення історично складеної архітектурно-художньої виразності предметно-просторового середовища регіонів. Ефективним засобом вирішення проблеми введення у середовище міст творів монументально-декоративного мистецтва та об'єктів дизайну, які втілюють традиційні культурні сутності мовою сучасного мистецтва. На основі аналізу творів, виконаних учасниками симпозіумів-практикумів з монументальної кераміки в Опішному у період з 1997 р. до 2001 р. та власного творчого досвіду, запропоновано методику створення художніх знаків традиційної естетики.

164. Гуцульський театр Гната Хоткевича як мистецький та етносоціокультурний феномен

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.02 О.Д. Шлемко; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2004. — 23 с. — укp.

Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідення Гуцульського театру, створеного Г.Хоткевичем у 1910 р. у Галичині в гірському селі Красноїллі, виявлено феномен цього самобутнього мистецького та етносоціокультурного явища. З використанням нового концептуального підходу та залученням нових джерельних матеріалів здійснено детальну реконструкцію гастрольної діяльності Гуцульського театру, окремих сцен з його вистав, досліджено історію театру. Гастролі даного театру по Галичині та Буковині відбувалися у період з 1910 до 1912 рр., а концертної групи по деяких містах Наддніпрянської України та у Москві - березень - липень 1914 р. До репертуру театру належали оригінальні п'єси Г.Хоткевича, написано гуцульської говіркою, - "Довбуш", "Гуцульский рік", "Непросте" та перероблену ним п'єсу "Верховинці" Ю.Коженьовського, що відображали життя гуцулів у всіх його проявах. Відзначено, що феномен Гуцульського театру полягає у його генетичному зв'язку з традиційною культурою гуцулів, жертовній праці учасників театру, доланні протидії австрійсько-польської влади, унікальному поєднанні в своєму репертуарі гуцульської тематики та говірки, формуванні трупи з місцевих народних професіоналів, які були носіями фольклорних знань, чудово володіли мистецтвом слова, співу, танцю, гри на музичних інструментах, імпровізації. Зроблено висновок, що Гуцульський театр став мистецьким та етносоціальним феноменом не лише українського, а й світового театру.

165. Двойная экспозиция в портретном творчестве П.П.Кончаловского

А.В. Шило Вісн. Міжнар. Слов'ян. ун-ту. Сер. Мистецтвознав. — 2008. — 11, N 1. — С. 37-39. — Библиогр.: 5 назв. — рус.

Розглянуто специфіку вирішення завдань створення портретного образу в творчості П.П.Кончаловського.

166. Декілька штрихів до творчого портрета художника Шаповалова B.П.

В.В. Бондаренко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 1. — С. 57-61. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Зазначено, що кераміка Шаповалова В.П. - частина дизайнерських рішень предметно-просторового середовища різних архітектурних об'єктів.

167. Декор традиційної української кераміки XVIII - першої половини ХХ століття (іконографія, домінантні мотиви, художні особливості)

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.06 Г.М. Івашків; Львів. акад. мистец. — Л., 2004. — 19 с. — укp.

На прикладах українських глиняних виробів показано еволюцію та трансформації домінантних мотивів і сюжетів. Зроблено мистецтвознавчий аналіз зображень та художніх особливостей декору українських гончарних виробів, зокрема мотивів хреста, тощо, риби, міфологічних образів Сенмурва, однорога, сирени, русалки, василіска, що свідчить про їх широкий іконографічний репертуар. Всебічно розглянуто зображення Богородиці, св. Миколая, Юрія-Змієборця, архистратига Михаїла та ангелів, які представляють традиційне коло святих, а також церковних споруд, виявлено ряд спільних рис і відмінностей у створенні аналогічних композицій у творах І.Баранюка, О.Бахматюка, П.Самоловича та інших майстрів. Проведено аналіз декору українських гончарних виробів у слов'янському та частково загальноєвропейському контексті, що дало змогу увиразнити універсальні та унікальні особливості оздоблення національної кераміки. Введено до наукового обігу нові імена гончарів і проведено атрибуцію ряду керамічних виробів. Укладено схеми, які наочно представляють домінатні мотиви в декорі традиційних українських гончарних виробів у порівняльному аспекті.

168. Декоративна різьба кіотів в інтер'єрах церков у Галичині у ХІХ - першій половині ХХ століть

Р.В. Одрехівський Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 5. — С. 72-75. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Розглянуто характерні особливості різьбленого декору кіотів поділеного на два основні напрямки розвитку. Проаналізовано окремі типологічні підгрупи.

169. Декоративная скульптура Харькова

В.Д. Путятин Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 3. — С. 64-72. — Библиогр.: 8 назв. — рус.

Висвітлено створення на рубежі тисячоріч у Харкові невеликих ансамблів декоративної скульптури біля навчальних корпусів, серій паркових скульптур будинку відпочинку, комерційних банків, нових вілл. Зазначено, що більшість майстрів тяжіє до реалістичної пластики, проте ще рано говорити про визначену школу скульптури. Подальша плідна співпраця замовників, архітекторів і художників сприятиме підвищенню естетичного рівня городян, розвиткові туризму і культурного іміджу Харкова.

170. Декоративне різьблення у сакральному мистецтві Закарпаття XVIII- XIX ст. (Історія. Типологія. Художньо-стильові особливості)

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.06 М.В. Приймич; Львів. акад. мистец. — Л., 2001. — 20 с. — укp.

Розглянуто декоративне різьблення як невід'ємну частину сакрального мистецтва Закарпаття. Проаналізовано проблему появи різьбленого декору в храмовому інтер'єрі, визначено особливості та важливі моменти в розвитку сакрального мистецтва, зокрема, різьблення. Простежено еволюцію розвитку структури іконостаса в церквах краю протягом XVIII-XIX ст. За комплексом ознак розроблено типологію різьбленого обладнання храмових споруд. Проаналізовано особливості стильового різблення іконостасів та встановлено авторство ряду робіт. Проведено паралелі в розвитку сакрального мистецтва з мистецтвом решти регіонів України та країн Центральної Європи.

171. Детермінанти художнього образу в контексті театральної культури

автореф. дис... канд. мистецтвознав.26.00.01 О.В. Наконечна; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2008. — 15 с. — укp.

Досліджено проблему наукового аналізу процесів створення та втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Обгрунтовано теоретичну та методологічну базу її вирішення з використанням новітніх методів дослідження у межах театральної ейдології - науки, що вивчає сценічну образність. З метою створення універсальної схеми для аналізу сценічної образності виокремлено й охарактеризовано її функціональну двошарову структуру - об'єктивну й суб'єктивну. У даних структурах розглянуто жанровий аспект театральної ейдології та параметри оцінювання проявів сценічної образності, проаналізовано її стильовий аспект та наведено способи констатування суб'єктивних показників (індикаторів). Створено універсальну систему критеріїв можливості ейдологічного аналізу ("критеріїв допуску"), наведено рекоменадації щодо застосування визначених детермінант у дослідженні сценічної образності у будь-якій площині існування.

172. Дефініція творчості в українській критиці першої половини ХІХ століття: львівські художники про себе, глядача і творчий процес

М.К. Левицька Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 3. — С. 80-86. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Висвітлено генезу поняття творчості в контексті розвитку українського мистецтва першої половини ХІХ ст., зокрема, рецепцію цього поняття тогочасним мистецьким середовищем Львова.

173. Деякі загальні міркування про роботу класів духових інструментів у музичних училищах при відділеннях ІРМТ Києва, Харкова та Одеси (1870 -1917 рр.)

В.О. Богданов Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 8. — С. 9-17. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Розглянуто питання, пов'язані з роботою класів духових інструментів у музичних училищах при відділеннях имперського Російського музичного товариства Києва, Харкова та Одеси в період з 1870 по 1917рр.

174. Деякі особливості харківських будинків українського національно-романтичного напряму

Б.І. Божинський Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 9. — С. 21-27. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Розглянуто особливості харківських будинків українського національно-романтичного напряму початку ХХ ст., що відобразили певні тенденції розвитку цього напряму.

175. Деякі тенденції розвитку українського графічного дизайну 1990-х років

О. Гладун Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 1. — С. 126-132. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Тенденції графічного дизайну України 1990-х рр. розглянуто на прикладі харківської мистецької школи, виявляно їх специфіку.

176. Деятельность кафедры реставрации станковой и монументальной живописи Харьковской государственной академии дизайна и искусств в контексте организации учебного процесса и актуальных задач сохранения культурного наследия

В.Я. Даниленко, А.Ю. Деревянко, В.В. Шулика Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 12. — С. 32-38. — Библиогр.: 7 назв. — рус.

Висвітлено діяльність кафедри реставрації станкового та монументального живопису ХДАДМ у контексті організації навчального процесу та вирішення питань щодо збереження культурної спадщини: атрибуції та реставрації пам'яток мистецтва. Визначено основні напрямки роботи кафедри, а також перспективи її розвитку.

177. Джерелознавчий аспект дослідження творчої лабораторії Анатолія Кос-Анатольського (на матеріалах архіву композитора)

Автореф. дис... канд. мистецтвознавства17.00.03 О.Є. Гнатишин; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Розглянуто проблеми джерелознавчого дослідження життя таі творчої лабораторії композитора А.Кос-Анатольського з використанням матеріалів його приватного архіву. Застосовано археографічну методику дослідження автографів, авторизованих копій та інших рукописів (зокрема, невідомих творів), що дозволило доповнити існуючі уявлення про характерні риси творчого методу композитора. Основну увагу приділено створенню історико-документальної біографії митця та досліджено його сольний вокальний та хоровий доробок.

178. Джерельна база рок-музики: огляд літератури

В. Откидач Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 2. — С. 199-209. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Розглянуто літературу джерельної бази рок-музики.

179. Дизайн архитектурного пространства как синтез материального и духовного

Т.А. Дешко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 1. — С. 56-61. — Библиогр.: 6 назв. — рус.

Розглянуто питання дизайну архітектурного простору, що базується на сприйнятті, та формування емоційно-художнього образу. Подано первісний підхід до вивчення архітектурного простору як основи дизайну.

180. Дизайн архітектурного середовища історичних кварталів міста

Автореф. дис... канд. архіт.18.00.01 П.А. Нагорний; Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. — Х., 2004. — 23 с. — укp.

Уперше сформульовано концепцію, принципи й методику перетворення історичного центру міста, висвітлено її архітектурно-дизайнерські й ергономічні аспекти. Удосконалено механізм і типологію формування елементів дизайну у міському просторі відповідно до образу життя городян. Установлено основні образно-типологічні й змістові характеристики дизайнерської складової середовища історичного центру, показано її неоднорідність у контексті динаміки власних параметрів та стійкості зв'язків з іншими компонентами міського ансамблю. Виявлено способи взаємозв'язку різних пластів предметно-просторового середовища (ППС) та їх архітектурно-містобудівної активності й рівня мобільності. Уперше міське середовище розглянуто як цілісний об'єкт містобудівного проектування та дизайнерського наповнення, що сприяє спадкоємності архітектурно-містобудівного процесу, забезпечує збереження історико-культурної спадщини, а також послідовне формування й розвиток великих міст щодо регіональних і місцевих особливостей. Розроблено методику перетворення житлового середовища історичного центру міста з урахуванням ролі й можливостей елементів міського дизайну як способу й засобу гуманізації середовища життєдіяльності городянина.