LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Біологічні науки

Всього — 1825 Сторінка 4 із 92

61. Антиоксидантна система мікроорганізмів рубця великої рогатої худоби і роль мінеральних елементів у її регуляції

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.04 А.В. Волторністий; Ін-т біології тварин УААН. — Л., 2008. — 20 с. — укp.

Здійснено біохімічне дослідження особливостей перекисних процесів і ферментної ланки антиоксидантного захисту в клітинах бактерій та інфузорій рубця великої рогатої худоби (ВРХ) та з'ясовано роль вітаміну E, а також певних макро- та мікроелементів у регуляції активності антиоксидантних ферментів. У клітинах бактерій та інфузорій рубця ВРХ виявлено продукти перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду й антиоксидантні ферменти супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), які запобігають розвитку оксидаційного стресу у мікроорганізмів рубця. У бактерій більш активна каталаза, а у клітинах інфузорій - глутатіонпероксидаза. У разі додавання до середовища вітаміну E та селену окремо, а також разом з вітаміном E у клітинах бактерій та інфузорій у процесі інкубації вірогідно зменшується вміст продуктів ПОЛ (гідропероксидів ліпідів, малонового діальдегіду) та підвищується активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази). За умов інкубації змішаної фракції мікроорганізмів рубця, у середовище якого додавали S (II) Cr і (III), а також солі цинку, нікелю, заліза та марганцю, вміст гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в клітинах бактерій вірогідно зменшується, а у разі додавання S (VI) Cr і (VI) - збільшується. Зміни вмісту продуктів ПОЛ у клітинах інфузорій у разі додавання в середовище зазначених мінеральних елементів проявляються меншою мірою. У разі додавання в інкубаційне середовище S (VI) і Cr (VI), а також солей цинку, нікелю, заліза та марганцю у клітинах бактерій та інфузорій вірогідно підвищується активність супероксиддисмутази, у разі додавання Cr (III), солей цинку та марганцю - активність каталази. Під впливом S (II) активність обох ферментів у клітинах цих мікроорганізмів вірогідно знижується. Проведено часткову очистку каталази (у 28 разів) з бактеріальної фракції рубця.

62. Антиоксидантний статус печінки перепела за умов впливу нітратів та додаванні в комбікорм зерна амаранту

Автореф. дис... канд. с.-г. наук03.00.04 О.М. Чубар; Нац. аграр. ун-т. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Досліджено особливості функціонального стану системи антиоксидантного захисту печінки перепела у віковому аспекті за умов впливу нітрату натрію та у разі додавання у комбікорм зерна амаранту. Показано, що високий рівень продуктів пероксидного окиснення ліпідів у печінці добових перепелят у періоди інтенсивного росту (до 14-ї доби), статевого диморфізму та становлення процесів яйцекладки зумовлює компенсаторне зростання активності антиоксидантних ферментів. Показано, що вміст каротину та жиророзчинних вітамінів (A, E) у печінці 49-70-добових перепелів знижується, що пов'язано з мобілізацією вітамінів з депо на формування складових компонентів яйця. Встановлено, що нітрат натрію у дозі 0,5 г/кг за NO3 - сприяє інтенсифікації пероксидного окиснення ліпідів, обумовлює зміни функціональної активності антиоксидантних ферментів та зниження вмісту вітамінів A, E та каротину у печінці перепела. Показано, що використання домішки зерна амаранту у комбікормі запобігає розвитку гемічної гіпоксії, виявлено її протекторний вплив щодо негативної дії нітратів. Встановлено, що використання домішки зерна амаранту у комбікормі сприяє стабілізації процесів ліпопероксидації за рахунок підвищення антиокидантного статусу печінки перепела.

63. Антитіла молока і сироватки крові людини: характеристика каталітичної активності та вплив на ріст і виживання клітин

автореф. дис... д-ра біол. наук03.00.11 Ю.Я. Кіт; НАН України. Ін-т біології клітини. — Л., 2008. — 37 с. — укp.

Проведено дослідження антигенної специфічності та каталітичної активності антитіл сироватки крові та молозива людини в нормі та у разі аутоімунних захворювань. Встановлено вплив антитіл на ріст і виживання клітин ссавців. З'ясовано, що препарати імуноглобулінів сироватки крові частини хворих на розсіяний склероз і молозива здорових жіноко-породіль можуть індукувати апоптоз або стимулювати проліферацію різних клітин-мішеней in vitro. Зроблено висновок про обумовленість функціональної активності антитіл щодо клітин їх антигенною специфічністю та каталітичною дією. Із молозива породіль очищено анти-ДНК, sIgA, що відзначаються топоізомеразною, ендонуклеазною, РНКазною та протеїнкіназною активністю. Виявлено, що антитіла реактивноздатні (АТР), dАТР інгібують нуклеазну активність анти-ДНК sIgA, а олигодезоксирибонуклеотиди стимулюють протеїнкіназну активність цих антитіл. Встановлено, що анти-ДНК sIgA молозива породіль з різною ефективністю індукують загибель клітин ліній Namalwa, Jurkat, L1210 та L929. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на розсіяний склероз виявлено антигістонові sIgA- та IgG-антитіла, які каталізують гідроліз лінкерного гістону Hl. З'ясовано, що антигістонові IgG сироватки крові хворих на розсіяний склероз можуть інтерналізуватися у клітини ліній Jurkat і L929, а також стимулювати проліферацію T-лімфоцитів лінії Jurkat. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на системний червоний вовчак виявлено sIgA- та IgG-антитіла, що відзначаються ліпідкіназною та протеїнкіназною активністю.

64. Антропічна трансформація видового складу флори осушених територій у зв'язку з процесами її синантропізації

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 В.О. Володимирець; Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка НАН України. — К., 2003. — 20 с. табл. — укp.

Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

65. Антропогенез как будущее современного человека

Н.Б. Оконская Культура народов Причерноморья. — 1999. — N9. — С. 155-159 — Библиогр. в конце статьи: 2 назв. — рус.

философские науки, философия предвидения, преподавательТНУ, философия прогноза, контрсуггестивность, суггестивность, онтогенез, антропогенез

66. Антропогенна деградація гідроморфних біогеоценозів і проблеми їх раціонального використання

Р.С. Трускавецький, Є.С. Трускавецький Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2001. — N 8. — С. 212-214. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Висвітлено питання деградації гідроморфних біогеоценозів під впливом меліорації, перспективні шляхи їх раціонального використання і відновлення екологічних функцій.

67. Антропогенна динаміка угруповань павуків (Arachnida, Aranei) ясенево- дубових лісів Верхньодністровської рівнини

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.16 Анна Яромирівна Гірна; Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.

68. Антропогенна сукцесія рослинності відвалів вугільних шахт Донбасу

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.16 С.П. Жуков; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1999. — 20 с. — укp.

Розглядається процес формування рослинності конічних відвалів вугільних шахт Донбасу. Методом композиційної ординації, модифікованим до умов відвалів, реконструйовано послідовність сукцесії. Її різнобічне вивчення на основі кількісних підходів дозволило виділити та вивчити флористичні та ценотичні характеристики сукцесійних стадій, динаміку просторового розподілу видів, їх об'єднання в екологічно подібні групи, міжвидові взаємовідношення. Встановлено, що рослинність відвалів розвивається у напрямі формування структур, характерних для зональної рослинності. Визначено сукцесійний статус видів, за якими виявляються тенденції розвитку угруповань. Розроблено метод вивчення, за яким визначено відносну конкурентоздатність видів у багатовидових фітоценозах. Створено базу даних для застосування отриманих результатів при рекультивації відвалів.

69. Антропогенна трансформація біогеоценозів Кривбасу (біоіндикація, відновлення, управління)

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.16 О.М. Сметана; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2003. — 17 с. — укp.

На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних спепових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлені зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотворної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземнної мезофауни з елементарними грунтовими процесами. Встановлено, що у регіоні переважають БГЦ техногенного підтипу антропогенного типу біогеосфери.

70. Антропогенна трансформація орнітокомплексів Сколівських Бескидів

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.16 А.-Т.В. Башта; Чернів. держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2000. — 16 с. — укp.

Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

71. Антропогенна трансформація трав'яної рослинності долини р. Самари в межах Західного Донбасу

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.16 О.В. Безроднова; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 20 с. — укp.

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

72. Антропогенно-природні сукцесії рослинності девастованих ландшафтів Червоноградського гірничопромислового району

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.03.01 У.Б. Башуцька; Укр. держ. лісотехн. ун-т. — Л., 2004. — 17 с. — укp.

Уперше досліджено флористичну та фітоценотичну структури, виявлено й описано сингенетичну фазу угруповань перекультивованих породних відвалів та ендоекогенетичні зміни рослинності рекультивованих відвалів Червоноградського вугільного регіону. Установлено, що суксеційні перетворення рослинності обох типів відвалів відбуваються за природною схемою, характерною для Малого Полісся. Для екотипів нерекультивованих відвалів виділено деревну, деревно-мохову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії розвитку рослинності; для терас рекультивованих відвалів - мохово-нечуйвітрову, злаково-різнотравну, злакову стадії; для їх заліснених схилів - деревно-мохову, деревно-мохово-лишайникову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії. Теоретично обгрунтовано прогнозні рослинні асоціації обох типів відвалів та запропоновано технології створення ценозів-фітомеліорантів.

73. Антропогенові уніоніди південно-західної частини Східно-Європейської платформи

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.09 В.В. Рудюк; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2002. — 24 с. — укp.

Досліджено геолого-геоморфологіні умови місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг і Приазов'я. Опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40 місцнезнаходжень, проведено їх монографічне вивчення. Виявлено основні напрямки просторової еволюції. Монографічно описано 50 видів уніонід, з яких 9 видів і 3 підвиди є новими для науки. Обгрунтовано суть змішаного характеру фауни малюсків з алювію II, III, V терас, по-новому інтерпретовано їх вік. Уточнено системний склад і віковий інтервал виділених А.Л.Чепалигою фауністичних комплексів, проведено стратифікацію та кореляцію четвертинних алювіальних відкладів.

74. Антропологічний склад українського народу: етногенетичний аспект

Автореф. дис... д-ра іст. наук07.00.05; 03.00.14 С.П. Сегеда; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2002. — 35 с. — укp.

Проаналізовано антропологічний склад українського народу на основі широкого комплексу морфологічних ознак: соматологічних, одонтологічних, дерматогліфічних. На території України виділено чотири антропологічних зони - північну, центральну, західну та південну, відмінності між якими незначні. Усі залучені антропологічні системи вказують на поступове посилення південноєвропеоїдного компонента з Півночі на Південний Захід, Південь і Південний Схід України. Стверджено, що українці як носії дніпровсько-карпатської групи антропологічних варіантів займають проміжне місце між представниками північної та півенної гілки європеоїдів, тяжіючи до останніх. Реконструйовано основні напрями давніх етногенетичних процесів на території України, в яких брали участь різні за походженням компоненти.

75. Антропологічні варіанти ікол, їх мікротвердість та особливості біомінералізації

Автореф. дис... канд. мед. наук14.03.01 П.А. Гасюк; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2006. — 15 с. — укp.

Уперше встановлено структурну організацію ікол чотирьох антропологічних варіантів, кожен з яких має свої одонтогліфічні особливості, одонтометричні показники, що мають певну кореляцію з іншими класами зубів (різцями, молярами). Уточнено показники мікротвердості емалі та дентину, в окремих ділянках коронки ікол різних антропологічних варіантів. Доведено, що гістологічно емалевий валик на лінгвальні поверхні за другого варіанта є потовщенням центрального гребеню, лінгвальний горбик за умов третього варіанта нагадує будову стилю і у разі четвертого варіанта - має типову будову та наближається до основного горбика. Одержано дані щодо розташування пучків емалевих призм і дентинних канальців, у них уточнено топографію ліній біомінералізації. Визначено хімічний вміст кальцію та фосфору у лініях біомінералізації, за цього можна зробити припущення, що є можливим ізоатомне й ізоіонне їх заміщення у кристалі гідроксиапатиту.

76. Антропометричні та соматотипологічні особливості морфологічних показників серця чоловіків зрілого віку

автореф. дис... канд. мед. наук14.03.01 А.А. Інджикулян; Дніпропетр. держ. мед. акад. — Д., 2007. — 20 с. — укp.

Проведено антропометрію, кардіометрію, гістометрію стінки серця. Визначено соматотип досліджених. Здійснено статистичну обробку оптимальних результатів для вивчення взаємозв'язків антропометричних і соматотипологічних особливостей тіла з морфологічними показниками серця. Визначено взаємозв'язки між антропометричними, соматотипологічними та морфометричними показниками серця на трупному матеріалі чоловіків зрілого віку, померлих від чинників, не пов'язаних з патологією серця. Уперше взаємозв'язки зазначених параметрів виявлено під час аналізу на різних рівнях структурної організації - на рівні цілого організму, органному та клітинному рівні. З урахуванням особливостей антропометричних і соматотипологічних показників, на базі методу покрокової регресії у чоловіків зрілого віку побудовано вірогідні моделі морфометричних показників серця, які характеризують його тотальні розміри.

77. Археогастроподи сарматських відкладів України (фауна, систематика, стратиграфічне значення)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.09 О.Ю. Аністратенко; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2000. — 21 с. — укp.

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

78. Архитектоника субстантивных терминов подъязыка сельскохозяйственной и почвенной микробиологии

М.В. Кислухина Культура народов Причерноморья. — 2003. — N42. — С. 116-120 — Библиогр. в конце ст.: 12 назв. — рус.

In this paper we describe the structural peculiarities of the terms of agricultural and soil microbiology. Also we present different definitions of the term and сharacteristic features of scientific style.

79. Асиметрія гемостазу в парних органах у людей та тварин

автореф. дис... канд. мед. наук14.03.03 О.О. Якіна; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2008. — 20 с. — укp.

Вивчено розподіл речовин, які впливають на гемостаз у парних органах (півкулях головного мозку, легенях, нирках, стегнових м'язах) людей і тварин різних видів (півнів, щурів, морських свинок, котів, кролів) та з'ясовано їх значущість у регуляції згортання крові та фібринолізу у симетричних ділянах кровообігу (яремних, ниркових і стегнових венах) у тварин (котів) за фізіологічних умов. За результатами дослідження установлено, що речовини, які впливають на гемостаз (прокоагулянти та фібринолітичні компоненти) у тканинах парних органів з урахуванням індивідуальних особливостей гемокоагуляційних і фібринолітичних властивостей тканин головного мозку, легень, нирок і стегнових м'язів розділено людей і тварин на дві групи. Першу групу становили тварини та люди з наявністю переважання прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей зліва, другу - справа. Показано, що асиметрія гемостазу у симетричних органах притаманна людям і тваринам різних видів, тобто є загальнобіологічним явищем. Доведено, що ступінь цих розбіжностей у різних тварин неоднаковий. Зокрема з'ясовано, що тканини мозку мають високу тромбопластичну активність у щурів, котів, кролів і людей та високу фібринолітичну - у щурів, морських свинок і котів. Тканини нирок мають високі прокоагулянтні та фібринолітичні властивості у щурів, морських свинок, котів і кролів. Аналогічні результати одержано стосовно тканин легень і стегнових м'язів. Виявлено, що в одних тварин і людей вони є переважними в органах, розташованих зліва, в інших - справа. Доведено, що кров, яка відтікає від парних органів, справа і зліва має різні прокоагулянтні та фібринолітичні властивості, що залежить від рівня активності цих речовин в органах відповідного боку.

80. Асоціація змін транскрипційної активності генів із виникненням і прогресією гліальних пухлин головного мозку

автореф. дис... д-ра біол. наук03.00.03 В.В. Дмитренко; НАН України. Ін-т молекуляр. біології і генетики. — К., 2007. — 41 с. — укp.

За результатами генної експресії (SAGE) та диференційної гібридизації охарактеризовано зміни експресії генів в астроцитарних гліомах, асоційовані з певними властивостями пухлинних клітин. За допомогою SAGE ідентифіковано 129 генів, експресія яких суттєво здійснюється у гліобластомах. Ці гени можна використовувати для молекулярної характеристики пухлин головного мозку. Гени становлять обмежену кількість функціональних груп. Диференційну експресію деяких генів показано вперше у пухлинах головного мозку. У гліобластомі, найбільш злоякісній формі гліом, знайдено акумуляцію гетерогенних Alu-вмісних нуклеотидних послідовностей, а також генералізовану інактивацію транскрипції мітохондріального геному, асоційовану з деструкцією мітохондрій у пухлинних клітинах. На підставі зіставлення результатів SAGE і мікроарейного аналізу 117-ти диференційно експресованих генів можна визначити як гени, продукти яких є потенційними молекулярними маркерами гліальних пухлин.