LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Біологічні науки

Всього — 1825 Сторінка 7 із 92

121. Біологічна дія електромагнітного випромінювання надвисокої частоти в умовах блокади опіоїдних рецепторів

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.03 М.М. Махоніна; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2007. — 21 с. — укp.

Одним з механізмів біологічної дії низькоінтенсивного випромінювання міліметрового діапазону є збільшення функціональної активності системи опіоїдних пептидів, що є засобом успішної профілактики та корекції розвитку стрес-реакції та здійснюється за рахунок обмеження активності симпатоадреналової системи шляхом пригнічення процесів виділення та рецепції катехоламінів, шляхом підвищення показників неспецифічної резистентності й імунологічної реактивності, а також стимуляції утворення та виділення серотоніна та мелатоніна, тобто за рахунок потенціювання активації інших стрес-лімітувальних систем організму.

122. Біологічна роль абсцизової кислоти і етилену та їхній синтез в рослинах за дії стресів

Автореф. дис... д-ра біол. наук03.00.04 Б.О. Курчій; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 39 с. — укp.

Запропоновано механізм дії абсцизової кислоти (АБК) і етилену за дії хімічних агентів і обезводнення. Виявлено, що під впливом 2,4-Д, етефону, ІОК, зеатину, гібберелової кислоти, піклораму, хлорхолінхлориду та діквату збільшується концентрація АБК у рослин. Показано, що одним з механізмів її швидкого накопичення є окиснювальне руйнування каротинів. Виявлено, що під впливом фізичних і хімічних факторів збільшується процес синтезу етилену рослинами. Установлено, що етилен і дікват ініціють процеси перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран, що підтверджено збільшенням кількості малонового діальдегіду та гідроперекисів ліпідів, зменшенням кількості ненасичених і збільшенням насичених жирних кислот, а також зменшенням фосфатидилхоліну й етаноламіну. На підставі попередньої обробки рослин АБК досліджено деструктивну дію етилену та діквату на вміст ліпідів і жирних кислот мембран, а також ростові процеси рослин. Зроблено висновок, що АБК є природним антиоксидантом рослин. Запропоновано молекулярні механізми взаємодії оксидантів і антиоксидантів за дії стресових чинників.

123. Біологічна стійкість, насіннєношення і ріст потомства підсочених насаджень сосни звичайної в умовах Малого Полісся

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.03.03 В.П. Галушка; Укр. держ. лісотехн. ун-т. — Л., 2000. — 19 с. — укp.

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

124. Біологічна та медична лексика у лікарських порадниках ХVІ - ХVІІІ ст.

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.01 Т.Г. Файчук; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Проведено дослідження староукраїнської біологічної і медичної лексики лікарських порадників XVI - XVIII ст. у етимологічному, семантичному й структурному аспектах. Максимально повно представлено староукраїнські назви рослин і тварин, назви форм ліків та лікарських препаратів. З'ясовано, що основу досліджених груп лексики становить власне українська лексика, ряд слів успадковано з праслов'янської мови, незначну частину складають іншомовні запозичення. Встановлено, що ботанічні, зоологічні й медичні назви мають свої структурні й морфологічні особливості, є семантично мотивованими і немотивованими.

125. Біологічна характеристика популяції судака (Stizostedion lucioperca L.) Каховського водосховища та його промислове значення

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.10 Ірина Леонідівна Захарченко; УААН ; Інститут рибного господарства. — К., 2006. — 24 с. — укp.

126. Біологічна характеристика фагів фітопатогенних бактерій родів Pseudomonas та Xanthomonas, виділених із агроценозів України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.06 О.М. Андрійчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Досліджено біологічні властивості ізоляторів фагів, поширених в агроценозах України. Встановлено динаміку чисельності конкуруючих бактеріофагів у природному агроценозі, а також динаміку декількох популяцій фагів антагоністичних до різних бактерій, що одночасно зустрічаються в оточуючому середовищі. У складі білків фагів виявлено загальні антигенні детермінанти, досліджено їх поліпептидний склад. Встановлено, що геноми фагів представлені двонитковою ДНК, яка характеризується відсутністю фрагментованості в структурі. Запропоновано модифікований метод виділення ДНК, який дозволяє швидко та ефективно з отриманих ізоляторів виділяти нуклеїнові кислоти одночасно для великої кількості проб без застосування фенолу. Створено лабораторну колекцію ізоляторів фагів (понад 400 зразків), виділених з агроценозів.

127. Біологічні властивості бактерій-деструкторів вуглеводнів нафти

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.07 Т.У. Думанська; Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України. — К., 2008. — 24 с. — укp.

Досліджено біологічні особливості активних штамів бактерій -деструкторів вуглеводнів та визначено ефективність створених на їх основі препаратів для очищення нафтових забруднень довкілля. Серед ізольованих з нафтозабруднених грунтів і кореляційних штамів бактерій відібрано активні штами - деструктори нафти та нафтопродуктів, що належать до видів Acinetobacter calcoaceticus, Gordonia rubropertinctus і Rhodococcus erythropolis. Вони здатні до засвоєння великої кількості вуглеводнів, не проявляють взаємного антагонізму, фітотоксичних властивостей і патогенності. За умов росту на вуглеводнях у штамів G. rubropertinctus ІМВ Ас-5005 і R. erythropolis ІМВ В-7012, які мають початкову низьку гідрофобність клітинної поверхні, відбувалося значне (у 4 - 25 раза) підвищення цього показника та синтез клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що мають емульгувальні властивості й утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінувальними компонентами біоПАР цих штамів є гліколіпіди - мономіколати та диміколати трегалози. У високогідрофобного штаму A. calcoaceticus ІМВ В-7013 під час засвоєння вуглеводнів відбувається зниження гідрофобності клітин у 1,4 раза та синтез позаклітинних біоПАР з емульгувальними властивостями, які утворюють стійкі емульсії типу "вода в маслі". Відзначено, що біоПАР ацинетобактерій містить вуглеводи, білки та ліпіди, загальна кількість і склад окремих компонентів у яких залежить від використаного субстрату. Спільне культивування штамів збільшує на 6 - 15 % ступінь деструкції вуглеводнів, яка дорівнювала 76,0 - 97,8 % і зберігалася під час мінералізації середовища до 4,0 % NaCl і значень pH 6,0 - 8,0. Створені на основі досліджених штамів та нафтопоглинальних сорбентів препарат еколан і родойл зменшують концентрацію вуглеводнів у воді за 7 діб на 89,6 %, у грунті за 3 місяці - на 92,7 %, а нафтошламах за 6 місяців - на 92,1 %. У разі використання цих препаратів у запропонованих нормах їх внесення у забруднене середовище відсутня негативна дія на гідробіонтів прісноводних екосистем.

128. Біологічні властивості біфідобактерій, ізольованих з різних природних джерел

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.07 Оксана Анатоліївна Полтавська; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

129. Біологічні властивості міксобактерій природних біоценозів півдня України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.07 О.Л. Рахімова; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Виділено й ідентифіковано міксобактерії з різних місць існування на півдні України та вивчено їх біологічні властивості. Наведено дані про морфологічні, фізіолого-біохімічні, молекулярно-біологічні властивості вилучених і музейних штамів. Досліджено їх чутливість до антибіотиків, здатність до антагонізму: адгезії, акумуляції металів. Установлено закономірності довгострокового збереження культур міксобактерій у життєздатному стані. Визначено кількісний і видовий склад міксобактерій у грунті та морській воді зони заплеску, на живих рослинах. Показано, що міксобактерії широко розповсюджені у грунті, воді, рослинному матеріалі півдня України. Уперше ковзні бактерії, що утворюють плодові тіла, виявлено у морській воді та грунті прибережної зони заплеску. Уперше розроблено діагностичну схему для ідентифікації щодо рівня родини представників порядку Myxococcales. Виявлено, що для протеолітичних і целюлозолітичних представників міксобактерій найкращим способом збереження є кріоконсервація. З'ясовано наявність біологічних ритмів у життєдіяльності міксобактерій, що дозволяє визначати сприятливі проміжки часу для проведення консервації та досліджень міксобактерій на основі виявлених закономірностей.

130. Біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.07 Л.В. Булавенко; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2004. — 20 с. рис. — укp.

Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.

131. Біологічні основи збереження раритетних видів рослин ex situ на південному сході України

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 В.В. Птиця; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2008. — 22 с. — укp.

Досліджено аспект збереження раритетних видів рослин ex situ на підставі результатів вивчення їх біологічних особливостей, сучасного стану популяцій і використання досвіду інтродукції даних видів на південному сході України. Значну увагу приділено актуальному питанню - реінтродукції раритетних видів рослин. Установлено, що найбільш ефективним способом формування реінтродукційних популяцій досліджених видів є висаджування рослин, вирощених за умов інтродукції, а також залучених з повноцінних природних популяцій даних видів без попереднього розмноження посадкового матеріалу за умов культури. З'ясовано, що формування реінтродукційних популяцій раритетних видів рослин насіннєвим способом можливе тільки за умов зняття дернини чи перекопування верхнього шару грунту. За цього необхідно враховувати наявність значного відсотку елімінації насіння та сходів, а також низьку схожість насіння за природних умов. Показано, що більш дієвим є комбінований спосіб, коли на ділянках висаджують рослини та висівають насіння, за цього досягається імітація насіннєвого розмноження. Максимальний показник елімінації виявлено серед іматурних особин, оскільки вони найбільшою мірою вразливі до несприятливих факторів. Розроблено загальну схему реінтродукції видів рослин, наведено принципи та підходи до проведення реінтродукційних робіт, а також способи формування реінтродукційних популяцій. Виділено послідовні етапи реінтродукції видів рослин. На прикладі досліджених видів визначено техніку проведення робіт з метою реінтродукції їх у відомі місцезнаходження та в аналогічні місцезростання у межах ареалів видів.

132. Біологічні основи інтродукції та вирощування нових сортів одно- і багаторічних видів родини Malvaceae в Лісостепу України

Автореф. дис... д-ра с.- г. наук06.01.09 Д.Б. Рахметов; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2001. — 44 с. — укp.

Обгрунтовано та практично реалізовано новий напрямок у рослинництві щодо збільшення виробництва збалансованих за показником протеїну кормів шляхом введення в агрофітоценози Лісостепу України нових сортів кормових інтродуцентів родини Malvaceae. Визначено роль мальв у біологізації землеробства та виявлено біоморфологічні й екологічні особливості, біохімічний склад, закономірності формування надземної біомаси та насіння одно- та багаторічних інтродуцентів родини Malvaceae у процесі онтогенезу. Досліджено вплив мальв на мікрофлору та алелопатичну активність грунту, ріст, розвиток і продуктивність наступних культур сівозміни. Розроблено основні елементи технології вирощування, вивчено реакції сортів на добриво, строки і способи посіву, строки збирання. Розглянуто можливості використання сортів нових культур родини мальвових як конкурентоздатних кормово-сидеральних культур для створення високопродуктивних одновидових і змішаних одно- та багаторічних агрофітоценозів. Висвітлено роль інтродукції як важливого фактора збагачення рослинних ресурсів і збільшення видового різноманіття агрофітоценозів. Розроблено класифікацію інтродуцентів за напрямками вирощування та використання.

133. Біологічні основи культивування промислових двостулкових молюсків (Bivalvia, Mytiliformes) у Чорному морі

Автореф. дис... д-ра біол. наук О.П. Золотницький; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 2004. — 39 с. — укp.

З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

134. Біологічні особливості видів родини Taxodiaceae F.W.Neger у зв'язку з інтродукцією в Лісостепу України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 С.І. Слюсар; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

За умов Лісостепу України одержано нові дані стосовно біоекологічних особливостей інтродукованих видів родини Taxodiaceae. Уперше визначено сезонні ритми розвитку, досліджено морозостійкість рослин, а також особливості пилкування, насіннєношення, фертильність пилку, посівні якості насіння. З насіння місцевої репродуції одержано насіннєві нащадки, з яких відібрано декоративні форми. За мінливістю структурних ознак шишок та насіння уперше визначено збалансований поліморфізм, а за показниками стійкості й життєздатності - рівень адаптації видів. Виділено 6 типів декоративності та 2 фізіонімічні типи.

135. Біологічні особливості гриба Peniophora gigantea (Fr.) Mass. - природного антагоніста Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.

Автореф. дис... канд. біол. наук С.І. Демченко; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2001. — 22 с. — укp.

136. Біологічні особливості і селекція канни садової

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Т.О. Шолохова; УААН. Нікіт. ботан. сад - Нац. наук. центр. — Ялта, 2001. — 19 с. — укp.

За результатами досліджень виявлено особливості проростання насіння канни садової, ритми росту та розвитку даної рослини, біології її цвітіння. Визначено, що тип проростання насіння - ремотивно-трубчатий. На підставі вивчення морфогенезу вегетативних органів канни описано послідовні фази змін в часі системи пагонів, зроблено висновок щодо біоморфологічної різноякісності посадкового матеріалу. Встановлено ступінь мінливості та домінування декоративних і морфобіологічих ознак за умов міжвидової та міжсортової гібридизації, інбридингу та полікросу канни. Застосовано інбридинг як ефективний метод селекції канни з метою одержання чистих ліній та наступного добору високодекоративних низькорослих форм. Розроблено шкалу оцінювання забарвлення квіток рослини. Визначено число та структурну організацію хромосом батьківських форм і гібридів. Відібрано 5 перспективних форм-кандидатів у сорти.

137. Біологічні особливості інтродукованих видів роду Sedum L. (Crassulaceae DC.) та перспективи їх використання в Україні

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 В.І. Березкіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 26 с. рис. — укp.

Досліджено біологічні властивості видів роду Sedum L. Розглянуто колекцію видів роду Sedum L., яка нараховує 40 таксонів, у тому числі 29 видів, 1 гібрид, 10 культиваторів. Вперше встановлено закономірності росту та розвитку очитків, особливості насіннєвого і вегетативного розмноження за умов Північного Заходу України. Наведено дані про розвиток виду Sedum antiquum Omelcz.et Zaverucha, що зникає, за умов первинної культури та анатомічну будову його вегетативних органів. Встановлено можливість використання видів роду Sedum L. під час фітомеліорації порушених земель на прикладі одного з найбільших гірничих підприємств Криворізького басейну - Північного гірничозбагачувального комбінату. Проведено інтегральну оцінку інтродукції видів роду Sedum L. у регіоні досліджень та рекомендовано види очитків, перспективних для використання в озелененні.

138. Біологічні особливості інтродукованих у Правобережному Степовому Придніпров'ї видів жимолості (Lonicera L.)

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 В.Ф. Опанасенко; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2002. — 28 с. — укp.

Вивчено види, різновиди, форми та гібриди жимолості підроду Chamaecerasus за умов Правобережного степового Придніпров'я. Проаналізовано їх ритм розвитку; розглянуто ріст, цвітіння, плодоношення, період спокою. Проведено анатомо-гістологічні дослідження однорічних пагонів, а також деяких показників водного режиму листя; охарактеризовано особливості насіннєвого розмноження. Виділено жимолості різного ступеню посухо- і зимостійкості. Висвітлено ступінь акліматизації жимолостей (за шкалою М.А.Кохна). Підібрано біологічно та екологічно обгрунтований склад основного, додаткового асортименту для озеленення населених місць регіону та застосування в степовому лісорозведенні.

139. Біологічні особливості представників родини Bromeliaceae Juss. при інтродукції у захищений грунт Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна та перспективи їх використання

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Тетяна Василівна Коломієць; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2008. — 20 с. — укp.

140. Біологічні особливості представників роду iberis L. в умовах культури

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Галина Олексіївна Рудік; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.