LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Біологічні науки

Всього — 1825 Сторінка 8 із 92

141. Біологічні особливості репродукції видів роду Juniperus L. в умовах Правобережного Лісостепу України

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Валентина Олександрівна Пономаренко; НАН України; Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка. — К., 2007. — 19 с. — укp.

142. Біологічні особливості та порівняльна оцінка діючих речовин видів роду Pastinaca L.

Автореф. дис... канд. біол. наук О.П. Паламарчук; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2004. — 23 с. — укp.

Уперше з використанням комплексного підходу вивчено таксони роду Pastinaca L у регіоні Правобережного Лісостепу України. Одержано дані про біоморфологічне та біохімічне різноманіття видів роду Pastinaca в культурі. Досліджено та відібрано найбільш перспективні для інтродукції у дослідженій зоні України види й сорти. Здійснено поглиблений порівняльний морфолого-анатомічний аналіз 6-ти видів роду, що дало змогу виділити репрезентативні карпологічні ознаки, визначити їх таксономічну цінність. За результатами вивчення морфологічних особливостей плодів пастернаків з'ясовано комплекс ознак, який є базою для класифікації типів форм мерикарпіїв. Установлено екзо- та ендогенні фактори, які можуть спричиняти утруднене проростання та низьку схожість насіння, визначено умови їх подолання. Виявлено строки настання та тривалість різних фенологічних фаз, особливості цвітіння та високу насіннєву продуктивність видів і сортів роду у процесі інтродукції. Досліджено закономірності накопичення та розподілу діючих речовин (фурокумаринів, ефірних олій) в окремих органах рослин протягом вегетаційного періоду. Уперше визначено кількісний вміст та якісний склад діючих біологічно-активних речовин у 5-ти видів роду та 28-ми сортів, а також ряд хемотаксономічних ознак у видів роду Pastinaca. Надано порівняльну характеристику видів і сортів роду як ефіроолійних рослин та визначено їх антимікробну активність.

143. Біологічні особливості штамів Irpex lacteus Fr. - продуцентів протеїназ молокозсідальної дії

Автореф. дис... канд. біол. наук С.М. Бойко; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

144. Біологічні ритми серцево-судинної системи: механізми вікових змін та можливі шляхи їх корекції

автореф. дис... д-ра мед. наук14.03.03 А.В. Писарук; Ін-т геронтології АМН України. — К., 2008. — 40 с. — укp.

Досліджено механізми вікових змін біологічних ритмів серцево-судинної системи (ССС) і розроблено підходи щодо корекції їх порушень у період старіння. З'ясовано, що з віком в організмі людини відбуваються закономірні зміни різних біологічних ритмів ССС. Виявлено значне зменшення варіабельності ритму серця (ВРС) внаслідок зниження барорефлекторної чутливості, а також зниження амплітуди та випереджальне зрушення фази добових ритмів ССС, вегетативного тонусу, енергетичного обміну, секреції катехоламінів в результаті зменшення нічної продукції мелатоніну епіфізом, встановлено зміни ультрадіанних та інфрадіанних ритмів ССС і вегетативного тонусу. Доведено, що зниження ВРС у період старіння обумовлене віковими змінами барорефлекторної регуляції, зокрема, зниженням барорефлекторної чутливості. Встановлено, що у період старіння розвивається вегетативний дисбаланс, що проявляється у відносному домінуванні симпатичного відділу вегетативної нервової системи. З метою корекції даного порушення у людей похилого віку рекомендовано використовувати фізичні та гіпоксичні тренування. Розкрито роль вікових змін добових ритмів вегетативної регуляції, симпатоадреналової активності й енергетичного метаболізму у порушенні добових ритмів ССС у період старіння. Доведено, що основним чинником розвитку вікових змін усіх досліджених добових ритмів є зниження мелатонінутворювальної функції епіфіза. З метою корекції порушень добових ритмів ССС у людей похилого віку рекомендовано використовувати введення препаратів мелатоніну й епіталаміну, що сприяє збільшенню амплітуди добових ритмів температури тіла, частоти серцевих скорочень та артеріального тиску, а також відновленню вегетативного балансу.

145. Біологічні та молекулярні особливості ізоляторів вірусу тютюнової мозаїки (Tobamovirus), виділених з різних регіонів України

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.06 Т.П. Шевченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 18 с. — укp.

146. Біологічні та фізико-хімічні властивості фагів молочнокислих бактерій, виділених за умов виробництва молочних ферментованих продуктів

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.06 М.О. Шугай; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Розглянуто негативний вплив фагів високого титру на якість та рівень епідеміологічної безпеки цільового продукту. Наведено результати досліджень фагочутливості культури термофільних стрептококів, показано здатність фагів перехресно лізувати штами мезо- і термофільних молочнокислих бактерій. Висвітлено морфолого-структурну організацію фагових часток та їх поліпептидний склад. Встановлено високий ступінь серологічної спорідненості с2-подібних фагів, а між ізолятами морфотипів В1 та В2 спільних антигенних детермінант не виявлено. Визначено чутливість фагів до фізико-хімічних факторів і стабільність вірусів за різних умов зберігання.

147. Біологія розвитку видів роду Laelia Lindl. (Orchidaceae Juss.) в умовах оранжерейної культури та культури in vitro.

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Р.В. Іванніков; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2001. — 22 с. рис. — укp.

Вивчено біологічні ритми росту та розвитку видів роду Laelia Lindl. за умов закритого грунту помірної зони та в культурі in vitro. Для більшості досліджуваних видів вперше визначено основні комплекси морфологічних ознак і схеми їх морфологічної будови. Підібрано живильні середовища та визначено умови культивування сіянців. Отримано кількісні характеристики епідермальної тканини листка. Досліджено якісний та кількісний склад пігментного комплексу. Проведено порівняльний аналіз анатомічних, морфологічних і біологічних особливостей дослідних рослин, розроблено оптимальні умови вирощування сіянців різних видів з урахуванням їх морфоекотипу. Вперше досліджено онтоморфогенез L. sincorana Schltr., L. lundii Rchb. f. et Warm., L. purpurata Lindl. та L. lobata Lindl. (Veitch.) у культурі in vitro. Розроблено технологію культивування сіянців, наведено оригінальні дані про шляхи підвищення адаптаційної здатності рослин у разі переведення стерильної культури до умов теплиць.

148. Біологія та особливості культури рододендронів (Rhododendron L.) на Західному Поділлі

Автореф. дис... канд. біол. наук Г.В. Тимчишин; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 25 с. рис. — укp.

Досліджено біологічні, мофрологічні, екологічні властивості 84-х видів, 2-х різновидів, 3-х форм, 3-х гібридів, 4-х культиварів (96-ти таксонів) рододендронів, інтродукованих у ботанічному саду Львівського національного університету ім. І.Франка. Установлено, що метамерна будова пагона рододендронів різних груп і серій однотипна, поздовжня симетрія є видоспецифічною та може використовуватись як об'єктивний критерій під час розв'язання питань таксономії даного роду. Відзначено, що ювенільний період у таксонів рододендрона різний: від 3 - 13 до 25-ти років (Rh. calophytum). Виявлено, що за умов Західного Поділля 58 таксонів плодоносять, продукують життєздатне насіння, яке визначається високою енергією проростання (60 - 90 %). Підібрано склад компонентів субстрату, необхідного для вирощування інтродукованих видів. Розроблено практичні рекомендації щодо культивування даних рослин. Проведено інтегральну числову оцінку життєздатності та успішності інтродукції видів рододендрона. Відібрано перспективні види для збагачення дендрофлори та використання в декоративному садівництві Західного Поділля.

149. Біологія щитоносок бурякового агробіоценозу та обгрунтування захисних заходів проти них в умовах Центрального Лісостепу України

Автореф. дис... канд. с.-г. наук16.00.10 Н.І. Шушківська; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 16 с. табл. — укp.

Вивчено особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу за умов Центрального Лісостепу України. Уточнено їх видовий склад. Виявлено 9 видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її кількість складає 93,7 %. Виявлено, що трофічні зв'язки з лободовими бур'янами дають змогу фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових буряків ранньої весни. З'ясовано, що характерним є кількісне збільшення особин у другу половину вегетації, а масова міграція комах на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна з 20 червня до 24 липня. Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості середовища, температурного режиму й ентомофагів. Встановлено значення пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу коренеплодів і їх цукристість. Вивчено ефективність дії деяких пестицидів у разі обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa і C. nobilis L.. Зазначено, що у другу половину вегетації доцільно застосовувати діазинон - 60 % к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак - 10 % к.е. (0,1 л/га), нурел Д - 55 % к.е. (0,8 л/га) і шерпу - 25 % к.е. (0,1 л/га).

150. Біолого-господарча оцінка коропа любінського типу української рамчастої породи

Автореф. дис... канд. с.-г. наук06.02.03 Я.В. Тучапський; УААН. Ін-т риб. госп-ва. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Оцінено біолого-господарчі показники любінського рамчастого коропа на завершальному етапі його виведення. На підставі рибницько-біологічних досліджень за умов інтенсивного промислового вирощування виявлено значну перевагу любінського рамчастого коропа у порівнянні з існуючими нормативно-технологічними показниками у коропівництві, що забезпечило успішну апробацію та визнання його новим селекційним досягненням України. Установлено основні біологічні та фізіолого-біохімічні показники та споживні якості даних риб. Запропоновано для виробництва новий внутрішньопорідний тип української рамчастої породи коропа, який успішно використовується в рибній галузі за умов чистопородного розведення та для одержання промислових помісей і гібридів, а також у виконанні селекційних програм зі створення нових масивів українських рамчастих коропів.

152. Біолого-екологічна характеристика видів роду Crocus L. в Українських Карпатах та заходи по їх охороні

Автореф. дис... канд. біол. наук А.В. Мигаль; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2002. — 22 с. — укp.

153. Біолого-екологічна характеристика та питання охорони Fritillaria meleagris L. (Liliaceae Juss.) на Притисянській низовині

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Є.Й. Андрик; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2003. — 20 с. рис., табл. — укp.

Висвітлено питання поширення та еколого-ценотичної приуроченості F. meleagris. На підставі літературних даних укладено карту загального виду з включенням східних регіонів поширення. Детально вивчено особливості життєвого циклу: виділено сім вікових станів, виявлено поліваріантність онтогенетичного розвитку особин. Досліджено особливості репродуктивної біології виду. Охарактеризовано варіювання 26-ти біоморфологічних ознак особин. Визначено вікову та просторову структуру популяцій за відмінних умов зростання. Установлено вікові спектри модельних популяцій і базовий віковий спектр для виду на Притисянській низовині. З'ясовано, що умови зростання у розріджених лісових ценозах є найбільш близькими до екологічного та фітоценотичного оптимумів F. meleagris. Для Притисянської низовини виявлено причини скорочення чисельності виду та розроблено пропозиції щодо збереження та відтворення його популяцій.

154. Біоморфологічні особливості Lilium hybridum hort. при інтродукції на південний схід України

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Аліна Юріївна Пугачова; УААН; Нікітський ботанічний сад- національний науковий центр. — Ялта, 2008. — 21 с. — укp.

155. Біоморфологія видів роду Corydalis DC. Закарпаття

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.05 Я.П. Пекар; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2000. — 22 с. — укp.

Дисертацію присвячено монографічному вивченню видів роду Corydalis DC. Закарпаття як компонентів екосистем на популяційному рівні. Отримано фактичні дані про морфологію, онтогенетичний і сезонного розвиток, щільність, вікову структури та вікового спектр, насіннєву продуктивність і вегетативне розмноження, які свідчать доводять, що за умов Закарпаття дані характеристики ценопопуляцій досліджених видів (Ccava, C.solida, C.lutea)знаходяться в залежності від комплексу біотичних та абіотичних факторів (антропогенного, висотного, фітоценотичного, едафічного). Вперше статистично доведено, що показники морфологічних ознак різновікових особин C.Cava та C.solida корелюють із висотою місцезростання над рівнем моря. Для C.cava- це пряма залежність, а для C.solida- обернена. Щільність ценопопуляцій C.Cava та C.solida знаходиться в обернено пропорційній залежності від висоти місцевості над рівнем моря. Показники насіннєвої продуктивності обернено корелюють із градієнтом висот, на яких зростають ценопопуляції C.Cava та C.solida. Запропоновано оригінальну внутрішньовидову класифікацію видів (описи варіацій, форм, їх рисунки), періодизацію онтогенезу всередині вікових груп (описи та рисунки особин різних вікових підгруп), класифікацію онтогенезу (визначення різних типів онтогенезу та схеми їх протікання) за швидкістю проходження різних вікових станів, шкали для визначення внутрішньовидових таксонів. З метою оцінки сили антропогенних впливів наведено "Шкалу призначення ступеня антропогенного навантаження на лісові біогеоценози Закарпаття". Для збереження популяцій видів запропоновано створити в 4-х дефінітивних місцезростаннях флористичні заказники, а види C.Cava, C.solida, C.lutia - занести до наступного видання "Червоного списку Закарпаття".

156. Біономія бджіл-мегахілід (Hymenoptera, Apoidea, Megachilidae) і еволюція їх гніздобудівельних інстинктів

автореф. дис... д-ра біол. наук03.00.24 Сергій Петрович Іванов; Інститут захисту рослин УААН. — К., 2007. — 44 с. — укp.

157. Біосинтез антипаразитарних і фітостимулюючих речовин Streptomyces avermitilis УКМ Ас-2179

автореф. дис... канд. біол. наук03.00.07 Людмила Олексіївна Білявська; Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України. — К., 2008. — 21 с. — укp.

158. Біостратиграфія міоценових відкладів Рівнинного Криму за форамініферами

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.09 Т.А. Іванова; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 1999. — 19 с. — укp.

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

159. Біостратиграфія середньо- та верхньоміоценових відкладів Південної України за остракодами

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.09 О.В. Бондар; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2007. — 24 с. — укp.

Проведено стратиграфічне, палеонтологічне, палеогеографічне та палеоекологічне вивчення остракод міоценових (починаючи з тарханських) відкладів Південної України. Проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у міоценових відкладах Північного Причорномор'я та Криму. Виділено характерні комплекси цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів міоцену. Створено схему біостратиграфії середньо- та верхньоміоценових відкладів Північного Причорномор'я, Рівнинного Криму та Керченського півострова за остракодами. Обгрунтовано раціональну та міжрегіональну кореляцію одновікових утворень Південної України та суміжних територій за остракодовою фауною. В історії розвитку остракод регіону виділено тархансько-караганський, конксько-сарматський і меотично-понтичний етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації міоцену. Здійснено опис 41-го виду й одного підвиду остракод, які є стратиграфічно важливими для міоценових відкладів Південної України.

160. Біотестування морської води та донних відкладів північно-західної частини Чорного моря

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.17 А.Г. Петросян; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2000. — 20 с. — укp.

Дисертацію присвячено вирішенню методичних проблем та питанням практичного використання методів біотестування для оцінки якості морського середовища. Запропоновано комплекс методів оцінки токсичності морської води, донних відкладів та окремих забруднювальних речовин з використанням тест-об'єктів - водоростей, інфузорій та наупліальних стадій ракоподібних. Проведено апробацію методів біотестування, вивчено просторові та часові характеристики якості води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення великих джерел забруднення. Виявлено "гарячі точки", на яких біологічні ефекти забруднення фіксувались протягом ряду років. Проведено дослідження щодо визначення токсичності морських донних відкладів у акваторіях з різним ступенем антропогенного навантаження - в Одеському порту, на Новому Одеському звалищі грунтів. Оцінено токсичність мийного засобу нового покоління (аквамару), який використовується для очистки стічних вод, що містять нафту, а також сипучих вантажів (бокситів та глинозему), які перевозяться та перевантажуються у чорноморських портах, для оцінки можливих наслідків надходження їх в морське середовище. На підставі експериментальних спостережень запропоновано шкалу визначення токсичності тестованих середовищ.