LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Хімічні науки

Всього — 788 Сторінка 1 із 40

1. 1,1-дигідрополіфтороалкілсульфони в синтезах фторовмісних гетероциклічних сполук

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 Я.В. Николин; НАН України. Ін-т орган. хімії. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Обгрунтовано синтетичне застосування 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів для одержання фторовмісних гетероциклів. Досліджено вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову продуктів реакції 1,1-дигідрополіфторалкілсульфонів з аміносполуками різної природи. Доведено, що дані реакції призводять до утворення фторовмісних єнамінів, імінів, піразолів і піролів. Знайдено препаративно зручний метод одержання 1,2,3-триазолів - сильних органічних NH-кислот (pKa = 2,00 (вода)). Запропоновано принципово новий метод одержання похідних 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів. Проаналізовано вплив довжини поліфторалкільного замісника на будову та реакційну здатність дихлоропірамідинів і продуктів їх взаємодії з аміаком і метанолом. Знайдено новий десульфонілуючий реагент для 6-поліфтороалкіл-5-алкілсульфонілпіримідинів - гексаметапол.

2. 1-Алкіл(арил)тіо-2-поліфлуороалкілацетилени

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 Р.Я. Мусянович; НАН України; Ін-т орган. хімії. — К., 2000. — 16 с. — укp.

Дисертацію присвячено синтезу 1-(алкілтіо)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфініл)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфоніл)-3,3-дифлуоропропінів, термічних перетворень, дослідженню реакцій нуклеофільного приєднання, циклоприєднання, вивченню хімічних перетворень отриманих флуоросірковмісних сполук. Запропоновано до використання у синтетичній практиці нові сполуки з високою реакційною здатністю - поліфлуоротіоацетилени. Вперше синтезовано та досліджено поліфлуоровані ацетиленсульфоксиди та ацетиленсульфони, отримані з високими виходами шляхом окиснення поліфлуоротіоацетиленів м-хлоронадбензойною кислотою. Розроблено зручний препаративний метод отримання поліфлуорованих єнамінів, що полягає у дії диметилформаміду та надлишку лугу на 1,1-дигідрополіфлуороалкілсульфіди. Показано, що реакції тіоацетиленів з амінами та меркаптанами проходять з високою селективністю та з утворенням відповідних флуоросірковмісних єнамінів і сульфідів. Взаємодією флуоросірковмісних єнамінів з сульфенілхлоридами синтезовано новий тип функціонально-заміщених флуоровмісних кетендитіоацеталів, які є зручними синтонами для подальших синтезів. Встановлено, що під час гідролізу кетендитіоацеталів у кислому середовищі утворюються дитіоацеталі дифлуоропіровиноградного альдегіду, які, за результатами ПМР та інфрачервоної спектроскопії, у розчині дейтероацетону та в кристалічному вигляді, існують виключно у формі єнолу. Під час термолізу тіоацетиленів синтезовано ряд функціоналізованих поліфлуоровмісних тіофенів. Внаслідок реакції ацетиленсульфоксидів, ацетиленсульфонів з різними дієнами отримано широкий спектр поліфлуоровмісних циклоаддуктів Дільса - Альдера, які є зручними попередниками для синтезу флуоровмісних біологічно-активних циклічних кетонів. За допомогою лужного гідролізу циклоаддуктів одержано ароматичні сульфоксиди та сульфони з флуорометильною групою в орто-положенні бензольного кільця. Показано можливість синтезу флуоро- та сірковмісних дигідропіридинів на основі взаємодії поліфлуорованих сульфонілацетиленів з азадієнами.

3. 1-метилтетразоло[5,1-а]ізоіндол у реакціях з малеїнімідами та хлорангідридами карбонових кислот

Автореф. дис... канд. хім. наук Т.В. Єгорова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Підтверджено гіпотезу про високу дієнову активність 1-метил[5,1-a]тетразолоізоіндолу та 1,2-диметил-1,2,4-триазоло[5,1-a]ізоіндолу за положеннями 5,9b. Показано, що з типовими дієнофілами - малеїнімідами - відбувається три послідовні процеси: утворення адукту Міхаеля (складу 1:1); утворення адукту Дільса - Альдера (складу 1:2) та результуюче скелетне перегрупування останнього. Показано, що за умов реакції ацилювання утворюються два продукти: ацилпохідні та не описані раніше барвники - монометинціаніни, заміщені біля центрального атома вуглецю. Встановлено закономірності впливу на хід реакції співвідношення вихідних речовин та характеру замісника R в ацилюючому реагенті (R = Alk, Ar, Het). Досліджено комлексоутворення ціанінових барвників ряду тетразолоізоіндолу з металами на прикладі феруму (ІІІ) та нікелю (ІІ). Проведено рентгеноструктурне дослідження 3-х сполук.

4. 3,4,6-тризаміщені 1,2-дигідрохінолін-2-они і похідні на їх основі: синтез, структура, властивості

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 Л.В. Грищук; НАН України. Фіз.-хім. ін-т ім. О.В.Богатського. — О., 2005. — 22 с. — укp.

Розроблено методи синтезу нових похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі - 1,2,4-триазоло[a]-, 1,2,3-триазоло[b]- та імідазо[b]хінолінів, вивчено їх будову, хімічні властивості та біологічну дію. Розроблено методи одержання 3,4,6-тризаміщених 1,2-дигідрохінолін-2-онів, їх 2-хлоро-, 2-меркапто-, 2-гідразино-, 2,3-діамінопохідних і хінолінів з анельованими ядрами азолів на їх основі. Показано, що у разі обробки похідних 5-R-2-хлорацетиламінобензофенонів амінами та "неорганічними" нуклеофілами утворюються 3,4,6-тризаміщені 1,2-дигідрохінолін-2-они, що є зручним методом синтезу 3-амінохінолінів, заміщених за аміногрупою. З'ясовано, що за умов нагрівання розчинів 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-хінолін-2-іл-сульфаніл)-1-фенілетанонів у середовищі ДМФА реалізується нова реакція: у результаті екструзії атома сірки та перегрупування замісника утворюються 2-(6-R-3-нітро-4-феніл-1H-хінолін-2-іліден)-1-фенілетанони. За результатами PASS і QSAR аналізів визначено потенційні області практичного використання одержаних сполук для пошуку у їх ряді нових фізіологічно активних речовин. протисудомну й антибактеріальну активність 3,4,6-тризаміщених похідних 1,2-дигідрохінолін-2-ону й анельованих структур на їх основі.

5. 3,4-Дигідро-4-оксо-2-хіназолілацетонітрили в реакціях гетероциклізації

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 О.В. Хиля; НАН України. Ін-т орган. хімії. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Визначено та оптимізовано умови синтезу 2-ціанометилхіназолонів. Показано, що алкілювання 2-ціанометилхіназолону призводить до послідовного утворення 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолініл)ацетонітрилів, 2-метил-2-(3-метид-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)пропаннітрилів, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилів. Установлено, що 2-(2-гетариліден)-3-оксо-6-хлорогексан(гептан)нітрили, одержані ацилюванням 2-гетарилацетонітрилів хлорангідридами 4-хлоромасляної та 4-хлоровалеріанової кислот, за дії основ зазнають регіоселективного внутрішньомолекулярного алкілювання з утворенням 2-(2-гетарил)-2-(тетрагідро-2-фураніліден)ацетонітрилів. Ряд синтезованих сполук виявив гемостатичну активність, що дає підстави для проведення подальшого біологічного скринінгу.

6. 3-Гетарил(арил)кумарини та ізокумарини. Синтез і властивості

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 О.В. Шабликіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Здійснено синтез великої групи 3-гетарилкумаринів та їх функціональних похідних (різноманітних алкільних, ацильних похідних аліфатичної, ароматичної та гетероароматичної природи, а також основ Маніха), серед яких знайдено речовини з оригінальними спектральними (за показниками інтенсивної флуоресценції, залежності частоти випромінюваня від pH та квантового виходу флуоресценції від полярності розчинника) та біологічними (антикоагулянтною та гемостатичною активністю) властивостями. Вперше синтезовано ізокумарини з піридиновим та кумариновим замісником у 3-ому положенні, удосконалено методики синтезу ізокумаринів з арильним замісником та залишками фурану та тіофену. Встановлено, що за конденсації гомофталевої кислоти та тієнілкарбонілхлориду залежно від температури утворюється 3-(2-тієніл)ізокумарин або 3-(5-тієноїл-2)тієніл-2)-ізокумарин. Вперше застосовано моноестери гомофталевої та нітрогомофталевої кислот для синтезу 4-карбетоксиізокумаринів з арильним та гетероциклічним замісником у 3-ому положенні.

7. 4,4 prime-біпіразоли - нові багатофункціональні тектони у контексті кристалічної інженерії

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.01 І.Й. Болдог; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 17 с. рис. — укp.

8. 4-Арил-5-ацетил-3,4-дигідропіримідин-(1Н)-2-они та їх похідні: реакційна здатність та методи отримання

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 Максим Олександрович Колосов; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 16 с. — укp.

9. 4-гетерил(арил)-2,3-дигідро-1Н-1,5-бензодіазепін-2-они. Синтез та реакційна здатність

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 В.І. Божанов; НАН України. Фіз.-хім. ін-т ім. О.В.Богатського. — О., 2003. — 19 с. — укp.

Здійснено синтез нових 2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів з гетерильними та арильними замісниками, вивчено їх хімічні властивості у реакціях з електрофільними та нуклеофільними реагентами. Показано, що залежно від електронної природи замісника у гетероїлоцтових ефірах та о-фенілендіамінах та умов проведення реакції конденсації утворюються ефіри 3-заміщенних акрилових кислот або 4-гетерилбензодіазепінони. Встановлено утворення ізомерних 7- і 8-R-гетерилбензодіазепінонів у разі використання несиметричних о-діамінів. Вперше зроблено оцінку реакційної здатності 4-гетерил-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів у реакціях електрофільного заміщення: алкілування, галогенування, аміноалкілування. Відзначено інертність фуранового замісника щодо дії галогенуючого агента. Показано, що N- і S-нуклеофільні реагенти регіоселективно взаємодіють з 3-бромо-1,5-бензодіазепінонами за положенням ІІІ гетероциклу. Встановлено залежність термічної стійкості бензодіазепінонів у реакції бензімідазольного перегрупування від електронної природи замісника у положеннях ІІІ і ІV гетероциклів. Одержано дані про фармакологічну активність 4-гетерил(арил)-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів.

10. 4-незаміщені З-ціанопіридин-2(1H)-тіони: синтез реакцією карбонілфункціоналізованих етоксиолефінів з ціанотіоацетамідом, будова та властивості

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.03 Я.Ю. Якунін; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 18 с. — укp.

Розроблено методи синтезу нових 4-незаміщених 3-ціанопіридин-2(1Н)-тіонів на базі взаємодії електрофільних олефінів (етоксиметилен-похідних диетилового естеру малонової кислоти, ацетилацетону, трифтортеноїлацетону, трифторбензоїлацетону та ацетаніліду) з ціанотіоацетамідом, вивчено будову та властивості продуктів реакції. Виявлено особливості перебігу даних реакцій у присутності N-метилморфоліну, вивчено алкілування отриманих піридинтіонів за атомом сірки, синтез тієно[2,3-b]піридинів і бромідів 2,3-дигідротіазоло[3,2-a]піридинію. Продемонстровано деякі препаративні можливості вперше отриманого 5-бромацетил-6-метил-2-метилтіо-3-ціанопіридину.

11. Агрегативна стійкість водних індивідуальних та гетеродисперсій нітриду кремнію, оксидів алюмінію та ітрію

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.11 Т.М. Безугла; НАН України; Ін-т біоколоїдної хімії ім. Ф.Д.Овчаренка. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Дисертацію присвячено вивченню електроповерхневих властивостей та агрегативної стійкості водних індивідуальних та гетеродисперсій нітриду кремнію, оксиду алюмінію та оксиду ітрію в широкому інтервалі pH. Виявлено аномально високі коагулювальні концентрації індиферентних електролітів 1-1-зарядного типу в лужній (для нітриду кремнію) та кислій (для оксидів) зонах pH; чинниками, що забезпечують стабільність вивчених систем, є стерична (у випадку нітриду кремнію) або структурна (у випадку оксидів) складові розклинювального тиску. Визначено зони pH та умови отримання стійких бінарних суспензій нітрид - оксид. Показано, що підвищити стійкість гетеродисперсій проти коагулювальної дії електролітів за допомогою поліоксиетилену, адсорбованого тільки на частинках нітриду, можна за умов формування досить товстих насичених адсорбційних шарів, причому тільки в тих зонах pH, де частинки різних фаз мають однаковий заряд.

12. Агрегативна стійкість водних суспензій діоксиду титану

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.11 Н.Г. Ткаченко; НАН України. Ін-т біоколоїд. хімії ім. Ф.Д.Овчаренка. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Вивчено властивості водних суспензій діоксиду титану з концентарцією твердої фази 0,03 - 4,00 г/л у широкому інтервалі зміни pH середовища та концентрації доданих речовин. Вперше показано, що характер зміни агрегативної стійкості водних суспензій діоксиду титану в околі ізоелектричної точки залежить від співвідношення ефектів упорядкування та розупорядкування структури води навколо іонів фонового електроліту. Виявлено, що максимальна стабілізація суспензій діоксиду титану за присутності поліметакрилової кислоти забезпечується за умов переходу від слабоіонізованої компактної форми макромолекулярного клубка до його сильноіонізованої розгорнутої форми. Вперше виявлено, що за умов агрегативної стійкості суспензій форма утворених агрегатів наближається до сферичної, а з пониженням стійкості колоїдних систем - відхиляється від сферичної.

13. Аддукти триброміду бору та їх кислотно-каталітичні властивості у неводних оксигеновмісних розчинниках

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.01 С.П. Придатько; Донец. нац. техн. ун-т. — Донецьк, 2004. — 20 с. — укp.

Вивчено процеси комплексоутворення та стану аддуктів триброміду та змішаних галогенідів бору в органічних неводних оксигеновмісних розчинниках, досліджено кислотну та каталітичну активності кислот Льюіса (каталізаторів Фріделя Крафтса). З використанням ядерного магнітного резонансу, електронного парамагнітного резонансу, диференційно-термічного аналізу визначено механізм і напрямок розкладу оксигеновмісних аддуктів триброміду бору.

14. Адсорбовані на кремнеземах органічні реагенти у комбінованих спектроскопічних і тест-методах аналізу

Автореф. дис... д-ра хім. наук02.00.02 О.А. Запорожець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Ш.. — К., 2003. — 34 с. рис. — укp.

Розроблено теоретичні підходи та практичні рекомендації щодо гетерогенізації органічних аналітичних реагентів шляхом їх нековалентної іммобілізації на поверхні нефункціоналізованих кремнеземів (КЗ) з метою створення сорбційно-спектроскопічних і ВТ-методик аналізу, придатних для застосування за умов стаціонарної лабораторії та на місці відбору проби. На основі систематичного дослідження іммобілізації на КЗ матрицях близько 40-ка органічних реагентів, їх комплексних сполук та іонних асоціатів виявлено основні критерії, що впливають на хіміко-аналітичні властивості твердофазних реагентів (ТР) такого типу. Розроблено нові аналітичні форми комплексотвірних, амінообмінних і хемілюмінесцентих реагентів. Методом молекулярного збирання ліганду на поверхні КЗ одержано ТР, які утворюють із іонами металів комплекси зі співвідношеннями M : R = 1 : 2. На підставі кількісної оцінки комплексотвірної здатності адсорбованих реагентів обгрунтовано причини зростання їх вибірковості в порівнянні з аналогами в розчині. Одержано кореляційні рівняння, які дозволяють прогнозувати та скеровувати хіміко-аналітичні властивості ТР. Розроблено низку сорбційно-спектроскопічних і ВТ методик, які за основними метрологічними характеристиками вигідно відрізняються від кращих аналогів з літератури. Сформульовано найбільш перспективні області застосування даних ТР та наведено напрямки подальших досліджень.

15. Адсорбційно закріплені на кремнеземах хелати Купруму та Феруму - твердофазні редокс-реагенти для визначення органічних відновників

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.02 О.А. Крушинська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Розроблено твердофазні редокс-реагенти на базі використання іммобілізованих на кремнеземі хелатів купруму та феруму й досліджено їх гетерофазні окисно-відновні реакції з органічними відновниками. Оптимізовано умови іммобілізації на кремнеземах біс-батокупроїнкупруму (I), фенантролінферуму (III) та тетрабензотетраазациклогексадиценкупруму (II). Розроблено твердофазно-спектрофотометричні та тест-методики визначення вмісту аскорбінової кислоти та анальгіну у лікарських засобах за допомогою твердофазних редокс-реагентів. Обгрунтовано доцільність використання твердофазного реагенту для тест-оцінки антиоксидантної активності фітопрепаратів і харчових продуктів рослинного походження. Створено спектрофотометричну методику, яка дозволяє вибірково визначати вміст похідних гідроксикоричної кислоти у препаратах ехінацеї. Вперше проведено дослідження кореляційної залежності між даним показником та антиоксидантною активністю препаратів. На підставі вивчення кореляційних залежностей між антиоксидантною активністю та вмістом найважливіших класів біоактивних сполук у препаратах ехінацеї, чаях та червоних винах підтверджено придатність тест-методики для оцінки даного інтегрального показника. Встановлено внесок зазначених класів сполук до загальної антиоксидантної активності рослинного об'єкта. Обгрунтовано нові методологічні підходи щодо створення тест-систем для визначення вмісту окремих антиоксидантів та оцінки антиоксидантної активності препаратів рослинного походження.

16. Адсорбційно-каталітичні та фізико-хімічні властивості нанесених Pd та Pd - Ag каталізаторів окиснення CO

Автореф. дис... канд. хім. наук02.00.04 А.В. Яцимирський; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 17 с. рис. — укp.

Проведено термодесорбційні та РФЕС дослідження поверхні носіїв. Встановлено вплив OH груп на каталітичну активність. Вивчено каталітичні властивості нанесених Pd та Pd - Ag каталізаторів на різних носіях. Вивчено кінетику окиснення CO на нанесених Pd та Pd - Ag каталізаторах. Запропоновано механізм окиснення CO на Pd - Ag каталізаторах, на основі якого одержано кінетичне рівняння, яке узгоджується з експериментальним. Визначено, що електронний стан паладію залежить від його дисперсності та впливу носія й суттєво впливає на каталітичну активність. Висока активність Pd - Ag каталізаторів зумовлена утворенням ансамблів, що адсорбують CO в слабкозв'язаній формі.

17. Адсорбція катіонних поверхнево-активних речовин і білків та її вплив на стабільність суспензій високодисперсного кремнезему

Автореф. дис... канд. хім. наук01.04.18 І.В. Михайлова; НАН України. Ін-т хімії поверхні. — К., 2003. — 19 с. рис. — укp.

Експериментально встановлено, що заповнення поверхні кремнезему молекулами катіонних поверхнево-активних речовин (КПАР) - моно- та біс-четвертинних амонієвих сполук - відбувається одночасно на поверхневих центрах двох типів (заряджених і нейтральних), що відповідає моношаровій моделі адсорбції. Визначено, що порушення агрегативної стійкості суспензій високодисперсного кремнезему відбувається через нейтралізацію негативного заряду поверхні та в результаті флокулюючої дії КПАР. Показано, що адсорбція КПАР на високодисперсному кремнеземі може супроводжуватися агрегуванням молекул на поверхні, що призводить до зростання швидкості флокуляції суспензій. Досліджено закономірності флокуляції суспензій високодисперсного кремнезему в присутності деяких альбумінів, гемоглобіну людини та желатину та встановлено, що в присутності білків стабільність даних суспензій в цілому описується в межах електростатичного механізму. За умов незначних заповнень поверхні та у разі pH, близьких до ізоелектричної точки кремнезему, концентраційні залежності швидкості флокуляції суспензій максимальні: із збільшенням адсорбції білків одночасно з флокуляцією відбувається руйнування агрегатів частинок кремнезему, присутніх у суспензіях за невисоких pH. Визначено, що характер флокулюючої дії сироваткових альбумінів залежить від способу їх одержання. Зауважено щодо наявності домішок ліпідів, яка обумовлює збільшення адсорбції білків і призводить до зростання швидкості флокуляції, особливо у разі високих pH за умов електростатичного відштовхування від поверхні.

18. Адсорбція кисню на гранях монокристала вольфраму при кріогенних температурах

Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук01.04.04 В.Г. Сукретний; НАН України. Ін-т фізики. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Створено надвисоковакуумну установку типу "чорна камера" для комплексного дослідження адсорбційно-десорбційних процесів у широкому діапазоні температур дослідженого зразка (5 - 2500 К) і газу у джерелі молекулярного пучка (80 - 550 К). Вперше отримано спектри слабкозв'язаних низькоенергетичних адсорбційних станів молекулярного кисню, адсорбованого за умов 5 К, для досліджуваних граней вольфраму, а також отримано залежності імовірності прилипання кисню за температури підкладок 5 К та їх зміну з температурою поверхні адсорбента, газу та ступеня покриття. Прослідковані різні механізми кінетики залежно від умов адсорбції та виявлено, що дисоціативна адсорбція кисню на досліджених гранях вольфраму відбувається за температури 5 К. Встановлено, що після заповнення першого моношару на всіх підкладках виявляються ознаки адсорбції через зовнішній передстан, у ролі якого, можливо, виступає адсорбційний стан слабкої молекулярної хемосорбції АС45 (АС60 для W(III)). Досліджено ефект амортизації в області закінчення заселення хемосорбованого атомарного моношару та початку утворення слабкозв'язаного молекулярного моношару за температури адсорбції ~ 5 К, величина якого збільшується у разі збільшення температури газу в ефузивному джерелі. Доведено, що енерегетичні характеристики фізадсорбованих шарів у даних системах не залежать від електронної та атомної структур поверхні та, в основному, відзначаються фізико-хімічними властивостями кисню, а характер кінетики адсорбції дає змогу конкретизувати хід потенціалу взаємодії газ - поверхня.

19. Адсорбція молібдену (VI), вольфраму (VI) та ванадію (V) на поверхні модифікованих силікагелів

автореф. дис... канд. хім. наук02.00.01 Тетяна В'ячеславівна Магльована; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2007. — 18 с. — укp.

20. Адсорбція ПАР та динамічний стан молекул води в системі вода - ПАР - твердий сорбент

Автореф. дис... д-ра хім. наук02.00.11 Т.В. Кармазіна; НАН України. Ін-т колоїд. хімії та хімії води ім. А.В.Думанського. — К., 1999. — 35 с. — укp.

Дисертацію присвячено дослідженню властивостей рідкої та твердої фаз адсорбційних систем вода - міцелоутворююча поверхнево-активна речовина (ПАР) - твердий сорбент по даним нейтронної спектроскопії. Запропонований та обгрунтований новий підхід до дослідження колоїдних явищ у цих системах на основі аналізу змін молекулярно-динамічного стану води під впливом компонентів систем. Виявлено, що контакт водного розчину неіонної ПАР із твердим сорбентом призводить до суттєвого зменшення внеску колективних та збільшення внеску одночасткових рухів молекул води в її динамічний стан. Кількісно оцінена роль механізмів трансляційних рухів молекул води у вивчених системах. В термінах запропонованої моделі пояснені явища адсорбції та міцелоутворення. Досліджені характеристики міцелярних водних розчинів ПАР; характер взаємодії між міцелами; вплив електроліту на них; дисперсії сажі, оцінено поверхневий натяг міцел. Метод непружного розсіяння повільних нейтронів адаптований до дослідження адсорбційних шарів ПАР на вуглецевих сорбентах; доведено, що будова поверхневого шару неіонної ПАР на силікагелі залежить від способу контакту рідкої та твердої фаз. Узагальнені чинники, які впливають на будову адсорбційних шарів ПАР на твердих сорбентах.