LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Науки про Землю (Геонауки)

Всього — 766 Сторінка 5 із 39

81. Географическая сущность этноконфессиональных систем

А.Г. Шевчук Культура народов Причерноморья. — 2005. — N65. — С. 22-26 — Библиогр. в конце ст. 17 назв. — рус.

В статье рассмотрена проблема структурности этноконфессионального пространства в трансформирующемся обществе. Дано определение этноконфессиональной системы, выделены её составные компоненты, проанализирована графическая модель.В статті розглянута проблема структурності етноконфесійного простору в суспільстві, яке трансформується. Визначена сутність етноконфесійної системи, виділені її складові компоненти, проаналізована графічна модель.The article is about of the problem structure ethno- confessional space in constantly transforming society. In the article is given a concept of ethno- confessional system, described all the components and analyzed geographical model.

82. Географическая эволюция Сивашской лагуны

В.А. Михайлов Культура народов Причерноморья. — 2006. — N82. — С. 11-14 — Библиогр. в конце ст. 12 назв. — рус.

В статье с системных позиций рассматриваются эволюция лагуны Сиваш как единый сложный процесс, процесс саморазвития. У статті з системних позицій розглядається еволюція лагуни Сиваш як єдиний складний процес, процес саморозвитку. In article from system positions are examined evolution of a lagoon Syvash as uniform complex process, process of self-development.

83. Географический анализ трудоресурсного потенциала рекреации в Крыму

И.М. Яковенко Культура народов Причерноморья. — 2005. — N67. — С. 31-34 — Библиогр. в конце ст. 4 назв. — рус.

Целью данной статьи является географическое исследование объема, структуры и динамики трудоресурсного потенциала рекреационных районов Крыма с использованием методов картографического моделирования.

84. Географічна термінологія Волині

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.01 О.К. Данилюк; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Проаналізовано лексику на позначення географічних об'єктів, з'ясовано її основні лексичні, семантичні, дериваційні ознаки у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 970 термінів (у тому числі і фонетико-морфологічні варіанти), зібраних у 217 населених пунктах Волині та розподілених за трьома лексичними класами, простежено формування системи географічної термінології досліджуваного регіону, а також з'ясовано основні закономірності та особливості даної системи. Встановлено, що поданий фактичний матеріал відображає цілісну картину географічної лексики Волині.

85. Географічне дослідження топонімічної системи України

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 О.Є. Афанасьєв; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 22 с. — укp.

Розроблено теоретичні та методичні засади здійснення комплексного географічного вивчення топонімії території України. Встановлено вимоги до збирання топонімічнї інформації, розглянуто особливості зберігання інформації про загальнодержавані топонімічні територіальні системи традиційними методами та засобами ГІС-технологій. Обгрунтовано концепцію хорологічності та просторової континуальності топонімічної системи України, розроблено схему топонімо-географічного дослідження території загальнодержавного та регіонального рівнів. Розроблено концептуальні засади збирання, систематизації, зберігання й оновлення топонімічної інформації й її втілення на топонімічних картах. Виявлено територіальні топонімічні системи, які утворюються у межах природних та антропогенних територіальних комплексів, визначено їх придатність до вивчення методами географічної науки. Удосконалено теорію топонімічного районування, виділено чинники топонімічної диференціації території держави. Створено топонімічні бази та банки даних території України, а також електронні топонімічні інформаційні системи.

86. Географічне краєзнавство України: теоретико-методологічні засади, історія, практика

автореф. дис... д-ра геогр. наук11.00.13 М.Ю. Костриця; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 32 с. — укp.

Розроблено концепцію дослідження історії географічного краєзнавства України (ГКУ). Здійснено аксіоматичне узагальнення його теоретико-методичних засад. Проведено систематизацію наукових знань, за якими певні теоретичні твердження приймаються за вихідні аксіоми, а всі інші положення теорії виходять з них шляхом логічних міркувань-доведень. Базуючись на синергетичному підході, досліджено генезис і еволюцію ГКУ. Розроблено методику дослідження, згідно з якою визначено його періодизацію, проаналізовано етапи історії розвитку від витоків до утвердження як наукової дисципліни. Визначено суть, зміст, функції, об'єктно-предметне поле, основні наукові школи та центри ГКУ. Розкрито головні напрями їх діяльності, рівень інституціалізації. Всі ці чинники розглянуто на тлі культурно-історичного процесу духовного життя України. Висвітлено творчу спадщину декількох поколінь видатних діячів українського краєзнавчого руху, чиї імена протягом тривалого часу замовчувалися тоталітарною системою. Розкрито їх роль у становленні та розвитку географічного краєзнавства - невід'ємної складової культурно-освітнього та наукового простору України.

87. Географічні закономірності поширення і динаміка фтору у чорноземах південних північно-західного Причорномор'я

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.05 В.І. Тригуб; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 18 с. — укp.

З'ясовано географо-генетичні особливості вмісту та розподілу фтору у південних чорноземах. Досліджено вплив хімічних меліорантів, а також викидів промислових підприємств на вміст фтору у системі "грунт - рослини" на прикладі Одеського суперфосфатного заводу. Установлено географічні закономіності природного поширення й антропогенного накопичення фтору у південних чорноземах зрошуваних і незрошуваних, у грунтових і поверхневих водах північно-західного Причорномор'я. Виявлено, що зрошення та внесення фосфагіпсу призводить до накопичення фтору у грунтах, рослинах, грунтових водах. Визначено локальний характер фторного забруднення грунтів промисловими викидами, обумовлений генетичними особливостями грунтів і типами сільськогосподарського використання земель. Розроблено методику визначення активного фтору в соку рослин, за допомогою якої вперше проаналізовано особливості накопичення рухового фтору в рослинах залежно від агроекологічних особливостей грунтів.

88. Географічні засади оптимізації геоекологічного стану природно-господарських систем Нововолинського гірничопромислового району

автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 О.С. Терещук; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2008. — 20 с. — укp.

Обгрунтовано наукові засади досліджень геоекологічного стану природно-господарських систем (ПГС) вуглевидобувних районів. Розроблено алгоритм досліджень, удосконалено існуючу концепцію ПГС і програму їх моніторингу. З'ясовано особливості природних і соціально-економічних умов і ландшафтної організації Нововолинського гірничо-промислового регіону, спричинені ліквідацією нерентабельних шахт. Здійснено покомпонентне та ландшафтно-екологічне оцінювання сучасного геоекологічного стану ПГС дослідженого регіону у масштабі 1 : 25 000 та для основної ділянки "Нововолинськ" 1 : 5 000 і складено цифрові ландшафтно-екологічні моделі. Розроблено конструктивно-географічні пропозиції щодо оптимізації стану навколишнього середовища й удосконалення існуючої системи моніторингових спостережень у регіоні.

89. Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.09 Н.Й. Кидибиц; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2004. — 20 с. — укp.

Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Цей матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних назв, а також - від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

90. Географічні основи оцінки екологічних ситуацій (на прикладі Криму)

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 О.І. Личак; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 19 с. — укp.

Розроблено систему теоретико-методологічних положень і методичних прийомів оцінки екологічних ситуацій на географічній основі з апробацією їх на прикладі геосистем Криму, висвітлено поняття "екологічна ситуація". Відзначено, що в основі оцінки екологічних ситуацій на рівні регіонів і мікрорегіонів знаходиться поняття територіальної геоекологічної норми. Розкрито закономірності ландшафтної структури як основи для визначення операційних територіальних одиниць, необхідних для збору первинної інформації, її просторової і часової інтерполяції й екстраполяції. Доведено необхідність сполучення абсолютних і відносних шкал оцінювання, обліку просторової і тимчасової структури геосистем як екологічної характеристики. Визначено методичні розходження, необхідні під час оцінки ситуації на територіях, що виконують різне функціональне призначення: селитебне, рекреаційне, сільськогосподарське, заповідне тощо.

91. Географо-картографічний моніторинг культових споруд м. Києва

автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.12 Р.Ю. Шевченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Розроблено теоретико-методологічні засади географо-картографічного моніторингу культових споруд м. Києва. Обгрунтовано термінологічний апарат моніторингу, а саме: поняття "географо-картографічний моніторинг культових споруд", "релігійно-паломницьке середовище", "карта культових споруд", "культова споруда". Визначено основні методи реалізації наукових досліджень, етапами яких є збір інформаційної бази даних, що містять матеріали польових краєзнавчих досліджень культових споруд м.Києва, проведених протягом жовтня 2004 - жовтня 2007 рр., аналізу картографічних творів Києва. Географічна інформаційна система "Культові споруди Києва" є засобом реалізації та проведення географо-картографічного моніторингу культових споруд м.Києва, функціональними складовими якої є створення реєстру культових споруд і модулів укладання системи карт культових споруд м.Києва. Карти як результат географо-картографічного моніторингу даних споруд можуть бути використані у системі релігійного паломництва, рекреації, туризмі, педагогіці та інженерній справі відновлення та відтворення втраченої культової спадщини м.Києва.

92. Геодинаміка і нафтогазоносність Дніпровсько-Донецького рифтогену

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.17 І.С. Рослий; НАН України. Ін-т геолог. наук. — К., 2001. — 36 с. — укp.

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

93. Геодинаміка розломів Передкарпаття

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.04 А.М. Бубняк; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2006. — 22 с. — укp.

Досліджено питання розломної тектоніки українського сектора Передкарпаття з застосуванням комплексного підходу, який базується на методах басейнового аналізу, структурної геології та тектонічної геоморфології. На підставі результатів дослідження створено модель гемодинаміки розломної тектоніки Передкарпатського прогину та його фундаменту. З'ясовано, що розроломи формувались за різних геодинамічних умов - від пасивної континентальної окраїни до передового прогину. Показано відмінну активність розломів протягом розвитку досліджуваної території - від кори до четвертинного часу. Визначено сили, що призводили до формування розломів, описано їх еволюцію у часі. Пояснено особливості формування та збереження покладів нафти та газу Передкарпатської нафтогазової провінції, виникнення родовищ озокериту, для вибору найсприятливіших ділянок для закладання нових газових сховищ.

94. Геодинаміка Чорноморського регіону на альпійському етапі

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.01 І.В. Попадюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 23 с. — укp.

На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структури її облямування у Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконано палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, розроблено принципово нову модель його геодинаміки, згідно з якою встановлено, що альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, визначено стадії його розвитку: рифтингу (рання - середня юра), зрілого задугового басейну (пізня юра - еоцен), реліктового задугового басейну (олігоцен - міоцен), інтраконтинентальної западини (пліоцен - антропоген). На основі даної геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що грунтується на виділенні істинних (утворених за геодинамічних умов острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених за геодинамічних умов континентальної окраїни). Обгрунтовано напрямки пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках майкопського комплексу у межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та нижньокрейдових і докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.

95. Геодинамічна еволюція Дніпровсько-Донецької западини та Донбасу

автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.22 С.М. Стовба; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2008. — 39 с. — укp.

Створено модель глибинної будови і реконструкції геодинамічної еволюції Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Донбасу. Одержано нові дані про тектонічну будову регіону, зокрема, про внутрішню структуру консолідованої кори Донбасу. Доведено відсутність пізньопротерозойського грабену в основі осадового чохла. Підтверджено уявлення про утворення регіону під впливом магнійного діапіризму. Обгрунтовано твердження, що Дніпровсько-Донецький авлакоген і Прикаспійський басейн можуть складати два плеча потрійного зчленування рифтів. Виділено й охарактеризовано фази пострифтового розтягу та стиснення ДДЗ і Донбасу. Розраховано основні параметри деформації літосфери в процесі еволюції регіону. Визначено причини формування аномально великої потужності кам'яновугільних відкладень на південному сході ДДЗ. Уточнено уявлення про ініціюючі та рушійні сили соляного тектогенезу в ДДЗ. Встановлено причини високоамплітудного пермського підйому Донбасу та частини ДДЗ. З'ясовано, що основними фазами горизонтального стиснення Донбасу є кімерійська й альмійська, а не герцинська. Доведено, що в результаті стиснення в Донбасі сформувався крупний блок, видавлений вгору між двома коровими насувами, один з яких пронизує всю кору і розділ Мохо.

96. Геодинамічна еволюція Чорноморської мегазападини та структур її обрамлення (за геофізичними даними)

Автореф. дис... д-ра геолог. наук04.00.22 В.П. Коболев; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2002. — 36 с. рис. — укp.

Розроблено апаратурно-методичне та програмно-алгоритмічне забезпечення морських геофізичних робіт на базі комплексування геотермічних, гравімагнітометричних і сейсмоакустичних досліджень. Наведено результати комплексних геофізичних досліджень вивчення глибинної будови північної частини континентального схилу та зони переходу до глибоководної Чорноморської западини. Запропоновано геодинамічну модель формування Чорноморської мегазападини та структури її обрамлення у межах єдиної концепції походження та розвитку Середземноморського складчастого поясу. Вперше для мегазападини визначено дві стадії її формування: прогресивну, у процесі якої сформувалися два палеосклепіння, пов'язані з підйомом Східного та Західного мантійних діапірів; регресивна стадія пов'язана з різким (за механізмом планж-принципу) зануренням палеосклепінь у внутрішні галузі мантійних діапірів, що ознаменувалося відповідною екстракцією їх магматичного матеріалу по зоні глибинного Циркумчорноморського розлому. Вперше досліджено взаємозв'язок між геодинамічною, азимутальною анізотропією теплопровідності та геотермічним режимом верхньої мантії, що є яскравим прикладом структурної самоорганізації процесів у надрах Землі.

97. Геодинамічний розвиток Українських Карпат і його вплив на особливості формування піщано-конгломератових товщ та їх нафтогазоносність

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 Ю.Л. Мончак; Івано-Франк. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2007. — 22 с. — укp.

Досліджено вплив геодинамічних процесів на розвиток Українських Карпат. Визначено особливості формування піщано-конгломератових товщ у крейдово-палеогенових відкладах, досліджено розподіл їх нафтогазоносності. Обгрунтовано напрямки проведення першочергових пошуково-розвідувальних робіт у даному регіоні. Встановлено умови та закономірності формування крейдово-палеогенових флішових і неогенових нижньомоласових товщ, а також основних піщаних пластів-колекторів у даних відкладах. Описано механізм утворення багатоярусної будови Карпат. Обгрунтовано умови та закономірності формування палеоген-неогенових конгломератів за рахунок розмиву високих берегів. Визначено максимальну ширину розмиву, виявлено перспективні в нафтогазоносному відношенні зони та визначено конкретні об'єкти для пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ. Виділено перспективні ділянки для пошуків нафтових і газових покладів.

98. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського і Волино-Подільського регіонів України

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.17 Ю.З. Крупський; НАН України. Ін-т геології і геохімії горюч. копалин. — Л., 1999. — 36 с. — укp.

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

99. Геоекологічна адаптивність природно-господарських територіальних систем (на прикладі приморської території басейну Григорівського лиману)

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 О.І. Цуркан; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2006. — 20 с. — укp.

Розглянуто теоретико-методологічні засади оцінки геоекологічної адаптивності (ГА) господарської та природної підсистем у контексті природно-господарських територіальних систем (ПГТС) на прикладі приморської території басейну Григорівського лиману. Розроблено методику напівавтоматизованої системи оцінки геоекологічної адаптивності ПГТС, в основу якої покладено ГА ПГТС за компонентною структурою ландшафту, яка полягає у врахуванні ступеня відповідності властивостей компонентів і структури ландшафту існуючим у даному регіоні видам природокористування. Показано, що на даній території побудовано електронні карти, зокрема, генетико-морфологічної структури ландшафту, господарської підсистеми та природно-господарських територіальних систем. Наведено рекомендації з підвищення ступеня ГА ПГТС за умов різноманіття форм господарювання.

100. Геоекологічна характеристика морських берегів України

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.10 О.О. Паришев; НАН України. Від-ня мор. геології та осадоч. рудоутворення Нац. наук.-природнич. музею. — К., 1999. — 16 с. — укp.

Розглянуто питання екологічного стану геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Виконано районування берегової зони та шельфу з урахуванням їх геологічної будови та гідродинамічного режиму. Охарактеризовано основні антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя господарською діяльністю людини. Запропоновано рекомендації щодо збереження рівноваги, що встановилась на даному етапі розвитку Азово-Чорноморського басейну у межах смуги суходіл-море, а також заходи щодо запобігання або зменшенню небажаних та екологічно шкідливих впливів на природне середовище регіону.