LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Науки про Землю (Геонауки)

Всього — 766 Сторінка 6 із 39

101. Геоекологічне обгрунтування оптимізації екоінфраструктури Запорізької області

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 В.П. Воровка; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2001. — 20 с. — укp.

Викладено методологічні основи оптимізації екоінфраструктури. Узагальнено існуючі дослідження інфраструктури та місце в них екоінфраструктури. Запропоновано розглядати екоінфраструктуру як окремий, особливий тип інфраструктурних систем. Зроблено оцінку сучасного стану екоінфраструктури у межах Запорізької області. Виявлено залежність стану території від рівня розвитку її інфраструктури. На підставі викладеної методики оптимізовано складові частини екоінфраструктури Запорізької області - центрів біологічного та ландшафтного різноманіття, екокоридорів, буферних зон, екотехнічних розв'язок. Висвітлено ряд проблемних ситуацій просторового та законодавчого характеру.

102. Геоекологічний аналіз вапнякових масивів Південнобережного Криму (для цілей сейсмоекології і охорони навколишнього середовища)

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 І.Б. Вахрушев; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2006. — 19 с. — укp.

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

103. Геоекологічний моніторинг Карпатського регіону України як основа раціонального природокористування

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 О.В. Побігун; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 20 с. — укp.

Запропоновано методику проведення регіонального геоекологічного моніторингу на прикладі Карпатського регіону України. Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на територіях Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей. Створено комп'ютерну систему регіонального геоекологічного моніторингу, побудовано геохімічні покомпонентні карти дослідженого регіону за екологічним станом приповерхневого шару атмосферного повітря, грунтових вод і грунтів, оцінено природно-техногенні екосистеми за цими компонентами. Здійснено геоекологічне районування територій з урахуванням типу екологічних ситуацій.

104. Геоекологічний моніторинг Подільських Товтр в межах Гусятинського району Тернопільської області

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 В.М. Триснюк; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2004. — 20 с. — укp.

Установлено, що просторовий розподіл техногенного забруднення важкими металами та нафтопродуктами залежить від морфологічної структури ландшафтних одиниць не тільки регіонального, а й локального рівнів. Показано, що забруднення рівнинних ландшафтів Західного Поділля накопичувались протягом довготривалої дії регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних джерел викидів. Доведено, що хімічне забруднення має зв'язок з просторовим розподілом ландшафтних одиниць, а також залежить від домінуючого напрямку вітрів і розширення джерел викидів. Розроблено методику геоекологічного моніторингу для адміністративного району - визначення сучасної екологічної ситуації на основі комп'ютерного аналізу просторового розподілу всіх можливих забруднюючих факторів довкілля в усіх компонентах ландшафтів. Уперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні геохімічні коефіцієнти та показники, що дало змогу виявити фон елементів у компонентах ландшафтів. Удосконалено та розвинуто методику проведення геоекологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних і прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу.

105. Геоинформация в картографических исследованиях регионального рекреационного природопользования

И.М. Яковенко Культура народов Причерноморья. — 2003. — N38. — С. 16-20 — Библиогр. в конце ст.: 8 назв. — рус.

Целью данной статьи является систематизация теоретико-методических представлений о сущности, методах и приемах использования различных видов географической информации в разработке комплексных картографических моделей рекреационного природопользования.

106. Геоінформаційне еколого-географічне картографування: теорія і практика досліджень

автореф. дис... д-ра геогр. наук11.00.12 Е.Л. Бондаренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 32 с. — укp.

Розроблено новий проблемно-орієнтований напрям сучасної тематичної картографії - геоінформаційного еколого-географічного картографування. Висвітлено його науково-методичну організацію. Визначено базовий поняттєвий апарат і основні принципи здійснення. Обгрунтовано основні класифікаційні ознаки еколого-географічних карт. Визначено структуру інформаційних ресурсів для картографування. Оцінено їх якість і етапи використання. Виділено особливості застосування способів і прийомів у геоінформаційному еколого-географічному картографуванні. Обгрунтовано призначення, основні принципи побудови та головні риси регіональних еколого-географічних ГІС. Сформульовано особливості змісту еколого-географічних картографічних творів різного територіального рівня та призначення. Як результаи дослідження запропоновано типові легенди, сконструйовані на основі визначених принципів картографічної семіотики, науково-методичний підхід до створення еколого-географічних атласів різного територіального рівня й еколого-географічні карти, побудовані на основі інформаційної взаємодії між базами даних загально-географічної та еколого-географічної інформації.

107. Геоінформаційне картографування Йорданії: становлення і застосування

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.12 Алі Махмуд Хасан Фаргал; НАН України. Ін-т географії. — К., 2003. — 20 с. рис. — укp.

На основі аналізу географічних особливостей території Йорданії та динаміки їх змін запропоновано використовувати геоінформаційні технології для вирішення цілого ряду прикладних задач географії та картографії. Розроблено загальну схему геоінформаційного картографування як засобу вивчення, аналізу та зображення об'єкта у вигляді бази картографічних даних і бази географічних матеріалів з наступним представленням отриманих відомостей для багатофункціонального користувача. Створено та реалізовано технологію оновлення картографічних матеріалів Йорданії з використанням космічних знімків і сучасних технологічних та програмних засобів, які є основою геоінформаційних технологій. Застосовано концепцію геоінформаційних технологій для створення інформаційно-довідкової туристичної геоінформаційної системи, вперше запропоновано таку систему для всієї території Йорданії.

108. Геологическое строение приустьевой части долины речки Мелек-чесме

О.Н. Турега Культура народов Причерноморья. — 2003. — N46. — С. 30-32 — Библиогр. в конце ст.: 5 назв. — рус.

Цель работы – по результатам геологических съемок и личных наблюдений составить полную картину геологического строения района нижнего течения и приустьевой части речки Мелек-Чесме и обосновать зависимость экзогенных факторов, в частности наводнений и подтоплений от специфики геологического строения.

109. Геологічна будова і етапи розвитку Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла (Нагольний кряж)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.01 В.А. Новик; НАН України. Ін-т геолог. наук. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Розглянуто структуру Єсаулівсько-Нагольчанського вузла та еволюцію (етапи) його формування. Встановлено на території даного структурного вузла структурно-формаційну межу, яка контролюється Єланчик-Ровеньківським розломом і відокремлює утворення вугленосно-теригенної формації амвросіївської світи від утворень теригенної флішоїдної формації дяківської серії середнього карбону, що визначило існування двох структурно-морфологічних типів золотого зруденіння - Ольховатського та Бобриківського. Виділено головні розривні порушення, зокрема, Нагольчанський розлом, визначено характер і напрямок рухів, їх послідовність. Розглянуто системи тріщинуватості в межах антикліналей, якими складається структурний вузол, та характер зчленування цих антикліналей. Визначено характер формаційного і літологічного контролю рудної мінералізації, а також закономірності розташування зруденіння в межах Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла. На підставі ізотопно-геохімічних досліджень виявлено рудопідводні і можливі рудовмісні структури Єсаулівського та Гостробугорсько-Нагольчанського рудних полів. Висвітлено етапи розвитку Єсаулівсько-Нагольчанського структурного вузла, які охоплюють пов'язані між собою структуроутворення, магматизм і рудні процеси.

110. Геологічна будова і перспективи нафтогазоносності морфоструктур північно-західного Передкарпаття

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 А.М. Коваль; НАН України. Ін-т геології і геохімії горючих копалин. — Л., 1999. — 20 с. — укp.

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

111. Геологічна будова і перспективи нафтогазоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 Т.М. Галко; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2004. — 22 с. — укp.

Досліджено історію геотектонічного розвитку, геологічну будову та встановлено перспективи нафтогазоносності району зчленування Воронезького кристалічного масиву та Донецької складчастої споруди. Охарактеризовано процес неотектонічного розвитку території, уточнено структурно-тектонічне та нафтогазогеологічне районування. Визначено геологічну будову та виконано експертну диференційовану оцінку перспектив нафтогазоносності кожної з виділених нафтогазоносних територій у складі району зчленування. Обгрунтовано конкретні напрямки пошуково-розвідувальних робіт та наведено рекомендації щодо їх впровадження.

112. Геологічна будова і рейтинг нафтогазоперспективних об'єктів Північного борту Дніпровсько-Донецького авлакогену

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 В.В. Гладун; Івано-Франків. держ. техн. ун-т нафти і газу. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Побудовано єдині для України та Росії структурно-тектонічну та нафтогазогеологічну карти з поздовжньою (пізньопалеозойською) та поперечною (докембрійською) зональністю. Виділено 10 структурно-тектонічних зон, 10 структурно-тектонічних підзон концентрації нафтогазоперспективних об'єктів і 33 структурні смуги складок. Досліджено нафтогазоносну субобласть Північного борту, а також поздовжні нафтогазоносні та перспективні зони. У субобласті (в Україні) відкрито 37 родовищ вуглеводнів. Поряд із продуктивними горизонтами у чохлі вперше в Україні одержано промислові припливи вуглеводнів із кристалічних порід фундаменту. Здійснено рейтинг 30 підготовлених і 33 виявлених нафтогазоперспективних об'єктів, з яких 22 першочергових (відповідно 17 і 5). Запропоновано напрямки подальших робіт в основних продуктивних комплексах з метою швидкого та ефективного освоєння нафтогазового потенціалу субобласті (368 млн т умовного палива). Встановлено, що дані розробки направлено на вирішення нагальної проблеми України - збільшення власного видобутку вуглеводнів.

113. Геологічна будова та закономірності локалізації руд Сурозького родовища золота (Сорокинська зеленокам'яна структура, Західне Приазов'я)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.11 О.А. Лисенко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2006. — 24 с. — укp.

Проаналізовано геологічну будову, формаційний склад і умови формування Сорокинської зеленокам'яної структури, у межах якої розташовано Сурозьке родовище золота. Положення золотого зруденіння Сорокинської структури зумовлено тісним просторовим і генетичним зв'зяком з метаріодацит-плагіогранітною вулкано-плутонічною асоціацією. Виконано геолого-формаційне розчленування порід Сурозького родовища. Визначено геолого-структурну позицію, закономірності локалізації та фактори рудоконтролю золоторудних тіл, а також характер просторового розподілу золота. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності й умов рудоутворення, технологічних властивостей руд і мінералого-фізичних особливостей рудних матеріалів. Виконано типізацію рудопроявів Сорокинської структури за генетичною ознакою. Розроблено прогнозно-пошукові критерії й ознаки зруденіння у мінералізованих зонах з золото - вісмут - карбонат-кварцовою мінеральною асоціацією. Виділено перспективні ділянки для пошуків родовищ золота.

114. Геологічна будова та золотоносність Солонянського рудного поля (Сурська структура, Середнє Придніпров'я)

Автореф. дис. канд. геолог. наук04.00.01 В.В. Сукач; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2002. — 17 с. рис. — укp.

Розглянуто геологічну будову Солонянського рудного поля, геолого-структурну позицію родовищ та найважливіших рудопроявів. Вперше для зеленокам'яних товщ Середнього Придніпров'я встановлено їх похиле залягання та відсутність інтенсивних складчастих деформацій, виявлено внутрішню диференціацію інтрузивів габроїдного складу та комагматичних їм потоків метабазальтів. За результатами вивчення речовинного складу, морфології та просторової розповсюдженості рудоконтролювальних тіл кислого складу виконано їх типізацію та встановлено належність до субвулканічної фації. Уточнено речовинний склад вміщуючих порід і структуру окремих родовищ, рудопроявів та похованих розсипів золота. Проведено типізацію золоторудних об'єктів. Розроблено схему розчленування зеленокам'яних утворень та прогнозно-пошукові критерії розсипів та корінного зруденіння золота.

115. Геологічна будова та механізми формування Липнязької граніто-гнейсової структури

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.01 Р.В. Кочетов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено геологічну будову Липнязької граніто-гнейсової структури (ЛГГС), описано механізми її формування. Вивчено структурно-речовинні особливості порід, визначено їх співвідношення. На підставі встановленої структурно-речовинної зональності та моноклінального залягання порфіробластичної сланцюватості мігматитів та гранітогнейсів, ЛГГС віднесено до структур типу граніто-гнейсових монокліналей. На підставі детального вивчення деформаційних і речовинних перетворень та їх взаємозв'язку встановлено, що формування ЛГГС пов'язано з палінгенно-метасоматичним заміщенням порід субстрату й інтрасоматичними процесами на фоні зсувних крихко-пластичних деформацій. Запропоновано вірогідний механізм формування кристалізаційної порфіробластичної сланцюватості граніто-гнейсів та калішпатових мігматитів структури та синхронних їй субпаралельних жильних утворень. Визначено кінематичні умови формування синпорфіробластичної деформаційної сланцюватості, субв'язких сколів і пластичних структур згину у межах граніто-гнейсового ядра. Виявлено напружено-деформаційні стани на пізньо- та постпорфіробластичному етапі формування жильних пегматитів та аплітпегматоїдних гранітів. Обгрунтовано тектонофізичні умови формування крихкої тріщинуватості постметаморфічного етапу.

116. Геологічна будова та перспективи нафтогазоносності українського сектора Азовського моря

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 П.Я. Максимчук; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2005. — 22 с. — укp.

Визначено особливості геологічної будови території українського сектору Азовського моря. Уточнено та деталізовано структурно-тектонічну модель та нафтогазогеологічне районування. З'ясовано закономірності просторового розміщення нафтогазоносних і перспективних комплексів чохла та фундаменту, родовищ вуглеводнів (ВВ), нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів. Виділено зони їх концентрації, визначено першочергові об'єкти на базі рейтингової оцінки та пріоритетних напрямків подальших пошуково-розвідувальних робіт. Побудовано структурно-тектонічну модель українського сектору з залученням усіх можливих матералів стостовно російського сектору Азовського моря. Проведено нафтогазогеологічне районування та побудовано карту просторового розміщення родовищ ВВ та усіх об'єктів, що вивчалися в українському секторі, з'ясовано щільність нерозвіданих ресурсів. Визначено та уточнено найперспективніші зони концентрації родовищ, нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів для проведення геологорозвідувальних робіт щодо нафти та газу. На підставі аналізу критеріїв нафтогазоносності виділено Південноазовську та Центральноазовську зони нафтогазонагромадження та Бірючу (Бірючо-Західноазовську) і Північноазовську прогнозовані зони можливого нафтогазонагромадження. Виявлено першочергові зони для постановки чи продовження геологорозвідувальних робіт стосовно нафти та газу на відкладах осадочного чохла та утвореннях фундаменту в українському секторі Азовського моря: Приазовську, Західнобірючинсько-Обитічну, Блоково-Білосарайську, Стрілкову, Бортову, Обручєву, Морську, Жовтневу, Північноказантипську, Північнокерченську і Сейсморозвідувальну. Здійснено рейтингову оцінку нафтогазоперспективних об'єктів у межах акваторії українського сектору Азовського моря.

117. Геологічна будова та речовинний склад руд родовища золота "Майське" (Середнє Побужжя)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.11 І.Є. Меркушин; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 23 с. — укp.

Досліджено геологічну будову золоторудного родовища "Майське". Розкрито його геолого-структурну позицію, структуру, речовинний склад рудовмісних порід, розповсюдження та внутрішню будову рудних зон. Подано петрографічну та петрохімічну характеристику суперкрустальних, плутоно-метаморфічних і плутонічних утворень. Наведено результати мінералогічних і мінералого-фізичних досліджень рудних мінералів, визначено їх співвідношення. Проаналізовано рудовмісні метасоматити та навколорудні зміни. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак золотого зруденіння.

118. Геологічна будова Центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену та її нафтогазоносність

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.01 В.П. Стрижак; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Уточнено особливості геологічної будови, умови осадконакопичення, розглянуто геотектонічний розвиток, розломно-блоковий поділ території, ресурсну базу вуглеводнів (ВВ) та перспективи нафтогазоносності центральної частини Дніпровсько-Донецького рифтогену (ДДР). На підставі результатів проведених досліджень геологічних і геофізичних матеріалів та аналізу пробурених свердловин оконтурено Центральну брилу ДДР, ускладнену тектонічними порушеннями, виділено в її межах вісім мезоблоків різних напрямків та розмірів і 19 локальних блоків. Побудовано схематичну палеоструктурно-геологічну карту докам'яновугільних відкладів центральної частини ДДР та карту нафтогазоносності тектонічних блоків 1 : 200 000 масштабу. Проведено геолого-математичний аналіз п'яти продуктивних комплексів. Показано, що в турнейсько-нижньовізейських відкладах розвинуто сингенетичні поклади ВВ. Відзначено, що скупчення ВВ серпуховського, середньокам'яновугільного та нижньопермсько-верхньокам'яновугільного нафтогазоносних комплексів на території досліджень, є вторинними утвореннями. За результатами впровадження вдосконаленої методики вперше для регіону виконано ймовірнісну оцінку ресурсів регіону досліджень та уточнено їх об'єми. Проведено переоцінку нерозвіданих ресурсів ВВ. Визначено напрямки подальших геологорозвідувальних робіт на нафту та газ на підставі результатів зонального та локального вивчення.

119. Геологічна модель зчленування Більче-Волицької і Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину та нафтогазоносність фронтальних складок

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 П.М. Бодлак; НАН України. Ін-т геології і геохімії горючих копалин. — Л., 2000. — 19 с. — укp.

Дисертацію присвячено уточненню геологічної будови зони зчленування автохтона Більче-Волицької та алохтона Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину та перспективам нафтогазоносності фронтальних складок на основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів та даних глибокого і надглибокого буріння. Встановлено, що сучасна північно-східна межа поширення фронтальних складок алохтона Внутрішньої зони контролюється площиною Передкарпатського розлому. За результатами системного аналізу первинної та трансформованої геолого-геофізичної інформації розроблено принципово нову геологічну модель зчленування Зовнішньої та Внутрішньої зон прогину. Доведено, що фронтальні палеогенові складки Внутрішньої зони високоперспективні щодо видобутку нафти та газу. У межах досліджуваної території закартовано низку структур та підраховано геологічні ресурси вуглеводнів фронтальних складок, які становлять 166,4 одиниці умовного палива. З'ясовано, що середні ресурси нафти, газу та конденсату одного об'єкта становлять 16,6 одиниці. Запропоновано буріння опорно-параметричних свердловин на Нижньо-Довголуцькій, Дережицькій, Нижньо-Східницькій, Міжрічинській, Яблуницькій, Путильській структурах, а також пошукових - на Довголуцькій, Лісовицькій, Трускавецькій та Підберезькій.

120. Геологічне прогнозування контурів соляних штоків та нафтогазоносності приштокових зон південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 В.С. Локтєв; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2007. — 22 с. — укp.

Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.