LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Науки про Землю (Геонауки)

Всього — 766 Сторінка 7 із 39

121. Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.01 Т.П. Міхницька; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 39 с. — укp.

Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України у рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розривів рифейських відкладів і знахідок у них залишків викопних організмів. Виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу. Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур, та умови нагромадження у них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і межі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності та перерв у їх нагромадженні, а також результати мікропалеофітологічних досліджень. Проведено зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею Східно-Європейської платформи та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначено умови концентрації рудної речовини у структурах фундаменту та у розрізах осадового чохла. Надано оцінку перспективності рифейського періоду щодо корисних копалин.

122. Геологічні критерії оцінки схованого гідротермального зруднення Північної антикліналі Донбасу

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.11 Ю.П. Шубін; Нац. гірн. акад. України. — Д., 2001. — 19 с. — укp.

Вивчено особливості тектоніки кристалічного фундаменту та осадового чохла, мінералого-геохімічну спеціалізацію окремих подовжніх диз'юнктивів, а також вузлів їх перетинання. Встановлено особливості просторового розповсюдження мінералів і хімічних елементів. Досліджено гідротермальну мінералізацію рудопроявів і ділянок підвищеної мінералізації. Детально охарактеризовано типоморфні властивості окремих мінералів, особливості мінералоутворення та літологічний, структурно-тектонічний і мінерало-геохімічні критерії оцінки гідротермальної мінералізації Північної антикліналі.

123. Геологічні процеси як фактори формування глибоководних ландшафтів континентального схилу Чорного моря

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.10 Л.О. Пасинкова; НАН України. Від-ня мор. геології та осад. рудоутворення Нац. наук.-природнич. музею. — К., 2002. — 22 с. — укp.

Досліджено компонентний склад ландшафтів континентального схилу Чорного моря та запропоновано їх класифікацію. Визначено й охарактеризовано ендо- й екзогеодинамічні процеси. Виконано ландшафтне районування континентального схилу з врахуванням його морфоструктурних особливостей. Вивчено структуру глибоководних ландшафтів і розроблено систему критеріїв їх сталості. Наведено регіональну оцінку сталості ландшафтів для кожного з виділених районів.

124. Геологічні умови формування важких високов'язких нафт і перспективи пошуків їх покладів у нафтогазоносних регіонах України

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 Р.М. Окрепкий; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2003. — 19 с. — укp.

Висвітлено особливості геологічного розповсюдження, умови залягання та закономірності формування покладів важких високов'язких нафт (ВВВН), а також мальт, асфальтів, природних бітумів (ПБ). Надано наукове обгрунтування значних перспектив освоєння їх ресурсів у нафтогазоносних регіонах України як одного зі значних додаткових джерел вуглеводневої сировини (ВВС). Показано багатоаспектність даної проблеми. Зауважено щодо перспективно зростаючого значення ВВВН - ПБ як додаткового джерела ВВС, зазначено роль їх скупчень як концентраторів різноманітних металів (від ванадію, нікелю, молібдену, ренію до золота та платиноїдів), а також як геоекологічних чинників. У теоретичному плані визначення природи та умов утворення ВВВН має особливе значення для пізнання закономірностей нафтидогенезу. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що геологічні умови нафтогазоносних регіонів України є сприятливими для формування крупних зон накопичення ВВВН - ПБ. За умов належного ступеня розвіданості цих зон і застосування сучасних методів розробки зосереджених у них покладів (поєднання буріння горизонтальних і бокових свердловин з різними фізичними та хімічними методами впливу на пласт) ВВВН - ПБ можуть стати важливим для нафтогазової промисловості України додатковим джерелом вуглеводневої сировини.

125. Геологічні умови формування землистого вугілля Дніпровського буровугільного басейну

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.01 Н.В. Вергельська; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2008. — 21 с. — укp.

Визначено геологічні умови формування землистого бурого вугілля на підставі вивчення його речовинного складу, органічних і мінеральних компонентів, досліджено палеогеографічні умови торфонакопичення. Землисте буре вугілля виділене в окремий тип (різновид) слабовуглефікованого бурого вугілля за речовинним складом, структурою та щільністю. З'ясовано, що поширення землистого типу вугілля у відкладах юрського, палеогенового та неогенового віків свідчить про подібність палеогеографічних умов торфонакопичення у межах Українського щита протягом мезо-кайнозою. Встановлено, що генезис різних типів слабовуглефікованого бурого вугілля Дніпробасу залежить від фаціальних умов у торфовищах (торфогенному шарі) у період торфонакопичення. Виявлено, що зміна типів вугілля у розрізі та на площі відповідає зміні геодинамічних і гідрологічних умов у період торфонакопичення, характерних для кожного родовища. Розроблено класифікацію для бурого вугілля Дніпробасу на базі мікропетрографічного дослідження. За співвідношенням структурних і безструктурних мікрокомпонентів виділено такі його типи: телінітовий, колінітовий, телініто-колінітовий і колініто-телінітовий. Вперше в Україні на підставі результатів рентгеноскопічного дослідження визначено мінерал шаллантит у землистому типі бурого вугілля (розріз Протопопівський), що свідчить про імовірність розвитку гідротермальних процесів на початковій стадії вуглефікації.

126. Геологічні фактори диференціації вугленосних відкладів Донбасу за магнітною сприйнятливістю

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.22 Д.Т. Костенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Доведено наявність диференціації вугленосної товщі Донбасу за параметром магнітної сприйнятливості. Виявлено, що основним носієм магнетизму вугленосних порід Донбасу є дрібнодисперсний (зерна менші за 0,02 мм) магнетит. Визначено, що епігенетичні перетворення вугленосної товщі Донбасу суттєво не впливають на зміну магнітної сприйнятливості однотипних порід. Встановлено, що магнітна сприйнятливість вугленосних порід обумовлена, у першу чергу, впливом генетичних факторів (мінералогічним складом порід області зносу, швидкістю та дальністю переносу уламкового матеріалу). Визначено два типи диференціації вугленосних відкладів за параметром магнітної сприйнятливості: літологічну диференціацію та диференціацію розрізу на петромагнітні інтервали (наявність яких обумовлена зміщенням області зносу уламкового матеріалу в різні періоди формування вугленосної товщі Донбасу). Розроблено базові методичні принципи вивчення вугленосних відкладів за параметром магнітної сприйнятливості.

127. Геологічні чинники економічної цінності промислових запасів залізорудних родовищ в докембрійських залізисто-кременистих формаціях українського щита

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.11; 04.00.19 О.В. Плотников; НАН України. Ін-т геохімії навколиш. середовища. — К., 2002. — 28 с. рис. — укp.

Розроблено новий напрямок у геолого-економічній оцінці родовищ, який грунтується на концепції оптимізації геологічної інформації. Удосконалено теоретичні засади геологічного картування залізорудних родовищ із застосуванням геоінформаційних технологій та урахуванням імовірнісної природи геологічних показників. Теоретично обгрунтовано кількісну оцінку складності геологічної будови родовищ. Емпірично доведено функціональні та статистичні залежності між геологічними параметрами докембрійських залізорудних родовищ і економічними показниками їх промислових запасів. Теоретично обгрунтовано принципи економічно-доцільного ступеня геологічної вивченості залізорудних родовищ. Виявлено та теоретично доведено залежності між параметрами кондицій та геолого-економічними показниками залізодобувних підприємств.

128. Геологічні чинники формування колекторських властивостей пісковиків південно-західної частини Донбасу

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.16 М.В. Жикаляк; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2005. — 18 с. — укp.

З'ясовано роль літостатичних і тектонічних тисків на формування колекторських властивостей пісковиків. Установлено вплив речовинного складу та структурної неоднорідності зерен основних породотвірних мінералів пісковиків на їх колекторські властивості. Уперше встановлено закономірне зменшення відкритої пористості пісковиків відкладів карбону південно-західної частини Донбасу на 3 % зі збільшенням сучасної глибини залягання на 1 000 метрів. Запропоновано новий комплексний підхід до прогнозної оцінки та визначення перспективних ділянок для попередньої дегазації пісковиків і видобутку метану з використанням карт палеореконструкції максимальних глибин занурення, тектонічної дислокованості, структурної оцінки пісковиків та розрахунків глибин їх товщ з максимальною потенційною газонасиченістю пористих колекторів.

129. Геологічні чинники формування олігоценових порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та їх нафтогазоносності

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 С.С. Куровець; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2006. — 21 с. — укp.

Досліджено ємнісно-фільтраційні властивості порід-колекторів і перспектив нафтогазоносності Внутрішньої зони, з родовищ якої здійснюється основний видобуток нафти у Передкарпатській нафтогазоносній області. Установлено, що формування палеогенових колекторів Внутрішньої зони відбувалось у глибоководній морській обстановці за умов палеодолин, в яких розташовані основні зони нафтонагромадження у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Відзначено, що на зональному рівні нафтогазонагромадження контролюється підняттями другого порядку, які ускладнені локальними палеопідняттями нижчого порядку, переважно поперечних до карпатського простягання. Виявлено закономірність покращення фільтраційно-ємнісних властивостей порід-колекторів у напрямку до склепінь палеоструктур за рахунок збільшення піщанистості та тріщинуватості. На прикладі менілітових відкладів палеогену створено модель оцінки тріщинуватості порід-колекторів. Виділено першочергові нафтогазоперспективні об'єкти для проведення детальних геолого-геофізичних робіт у межах дослідженої території.

130. Геологія альпійських утворень залізисто-кременистої формації Криворізького басейну

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.11 Г.В. Євтєхова; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2007. — 20 с. — укp.

Наведено результати вивчення локалізації, поширення, зональності альпійських утворень, морфології альпійських жил, металогенічного та мінерагенічного значення альпійського процесу у товщі залізистих порід саксаганської світи криворізької серії. Показано, що утворення альпійських жил супроводжувало більшість геологічних процесів, які відбувались у залізорудній товщі. Найбільша активність альпійського процесу була взаємопов'язана з динамотермальним метаморфізмом залізистих порід і більш пізнім їх натрієвим метасоматозом. Другорядне значення мають альпійські жили зон контактового, ударного метаморфізму, гіпергенезу. Доведено, що локалізація альпійських жил зумовлена складом вміщувальних порід і характером прояву тектонічних порушень їх верств. За морфолого-генетичними ознаками виділено жили плікативних, диз'юнктивних структур і жили, взаємопов'язані з процесами кристалізації мінералів. Альпійські утворення характеризуються проявом мінералогічної зональності різних рівнів, а саме: регіональної (у межах Криворізького басейну), локальної (у межах окремих родовищ, стратиграфічних горизонтів, метасоматичних тіл) і зональності мікрорівня, проявленої зональною будовою жил. Наведено дані про важливу роль альпійського процесу у формуванні проявів металевих і неметалевих корисних копалин.

131. Геологія і літологія вулканогенно-теригенної товщі верхнього альбу Балаклавської улоговини

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.21 В.І. Лисенко; Від-ня мор. геології і осад. рудоутворення ННПМ НАН України. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і ознак золотополісульфідної мінералізації.

132. Геологія Саксаганського насуву Криворізької структури і його роль у формуванні покладів багатих залізних руд

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.11 Худур Джамель; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.

Розглянуто будову та склад зони Саксагансского насуву Криворізької структури на всій його території простягання. Показано, що у південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а у північній - інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого та залозистого горизонтів. Встановлено, що Саксаганський насув контролюється тальковими сланцями на всій території простягання. Виявлено, що формування насусу сприячнено укоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганьского діапіра. Доведено, що у горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження та винос хімічних елементів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а у зоні насуву така закономірність порушується. З'ясовано, що утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи та порушення рівноваги у її природній системі, відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних та гіпергенних процесів.

133. Геологія та пошукові критерії золоторудної мінералізації Маабір-Габарського району, Йемен (на прикладі родовища Медден)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.11 Н.М. Мохсен ; Нац. гірн. акад. України. — Д., 2000. — 19 с. — укp.

Розглянуто питання геологічної будови Маабір-Габарського району Йемена в цілому та золоторудного родовища Медден зокрема, розташованого в північній частині останнього. За результатами всебічного вивчення речовинного складу продуктивних золоторудних зон родовища, їх природи, взаємозв'язку з тектонікою, магматизмом, будовою та складом стратигенних комплексів виділено групу прогнозно-пошукових ознак виявлення продуктивних ділянок золоторудної мінералізації медденського типу в межах Маабір-Габарського району. Рекомендовано для проведення пошукових робіт три ділянки в зазначеному районі з метою виявлення продуктивних золоторудних тіл. По-новому представлено схему стратиграфічного розчленування верхньорифейських та нижньопалеозойських утворень району, як основу для прогнозно-пошукових побудов.

134. Геологія, літологія і фації карбонатних відкладів візейського ярусу центральної частини Дніпровсько-Донецької западини в зв'язку з нафтогазоносністю

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.01 С.Г. Вакарчук; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2001. — 24 с. — укp.

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

135. Геолого-геохімічні критерії оцінки рідкіснометалевих родовищ у лужних комплексах Приазов'я (Український щит)

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.11 Т.П. Волкова; НАН України. Ін-т геохімії навколиш. середовища. — К., 2004. — 27 с. — укp.

Теоретично обгрунтовано зв'язок рідкіснометалевого рудоутворення з інтенсивністю процесів диференціації речовини земної кори, які направлені на сепарацію і багатоетапне концентрування рідкісних елементів під час односпрямованих еволюційних геологічних перетворень регіону. Розроблено формалізований, кількісний метод визначення різних рудоконтролюючих структур, що забезпечує найбільшу ефективність виявлення родовищ. Поглиблено теоретичні засади методики пошуків та оцінки рідкіснометалевого зруденіння. Удосконалено методи кількісної оцінки прогнозних ресурсів, що грунтуються на розрахунку інформаційних показників контрастності й комплексності геохімічних аномалій.

136. Геометричне моделювання рельєфу поля для системи точного землеробства

Автореф. дис... канд. техн. наук05.01.01 І.Ю. Хименко; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. — К., 2005. — 20 с. рис. — укp.

Розроблено геометричні моделі рельєфу за відомою множиною точкових рядів на його поверхні. Координати точок записуються у пам'ять бортового комп'ютера агрегата за допомогою засобів супутникової навігації під час його руху по полю, за цього вони є вихідними даними для водіння агрегата за паралельними лініями, знаходження ліній найбільшого нахилу поверхні, моделювання рельєфу просторовою сіткою. Значну увагу приділено інтерполяції плоских і просторових точкових рядів. Досліджено властивості інтерполяційної кривої на основі суми графіків гіперболічного секанса, знайдено умови, за яких вона меншою мірою схильна до осциляції. Показано, що така інтерполяційна крива може поєднувати ділянки плоских, просторових кривих та прямолінійних відрізків з певною точністю. Проведено експеримент для моделювання реальної ділянки поля. Зроблено візуалізацію просторових сітчастих і полігональних моделей рельєфу. Одержані результати обгрунтовано теоретично та підтверджено впровадженнями до навчального процесу та землеробської практики.

137. Геоморфологія сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.04 Л.В. Ковальська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 19 с. — укp.

Вперше детально охарактеризовано геоморфологію сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя. На підставі вивчення умов і чинників формування та розвитку карстового рельєфу, а також морфометричних і морфографічних особливостей поверхневих підземних карстових форм складено оригінальні схеми класифікації карстових утворень. Встановлено причини та закономірності виникнення, поширення та розвитку сульфатного карсту. Деталізовано карстологічну регіоналізацію території межиріччя, встановлено ступінь її закарстованості. Визначено й охарактеризовано основі епохи сульфатного карстоутворення. З урахуванням морфологічних особливостей карстових утворень розроблено вікові класифікації поверхневих і підземних форм. Вперше виявлено вплив сейсмічних процесів на формування та розвиток карстових утворень. Визначено основні тенденції зміни карстового рельєфу під впливом природних і антропогенних чинників, наведено оцінку геоекологічного стану карстових районів.

138. Геопросторові аспекти етнокультурної ситуації у Кримській автономії

І.І. Ровенчак, С.П. Смолянінов Культура народов Причерноморья. — 2006. — N84. — С. 109-111 — Библиогр. в конце ст. 6 назв. — укp.

Автономна республіка Крим (АРК) відноситься до єдиного, серед 25-ти регіонів України, де етнічні українці є в меншості. За даними першого Всеукраїнського перепису населення 2001 р. їхня частка в авто-номії становить 24,3%. Причому АРК - єдиний регіон де питома вага українців порівняно з 1989 р. (остан-ній Всесоюзний перепис населення) зменшилася, а саме з 26,7% до 24,3%. Частка українців за цей період зросла в Україні в цілому на 5% (з 73% до 78%) та у всіх решти регіонів. Причому зростання частки україн-ців відбулося навіть у місті з спеціальним статусом - Севастополі, з 20,1% до 22,4%. Тому, серед іншого, дослідження геопросторових аспектів етнокультурної ситуації у Кримській автономії є важливим як у нау-ковому так і практичному плані.Автономная республика Крым (АРК) относится к единственному, среди 25-ти регионов Украины, где этнические украинцы составляют меньшинство. По данным первой Всеукраинской переписи населения 2001 г. их часть в автономии составляет 24,3%. Причем АРК - единственный регион где удельный вес украинцев в сравнении с 1989 г. (последняя Всесоюзная перепись населения) уменьшился, а именно с 26,7% до 24,3%. Частица украинцев за этот период выросла в Украине в целом на 5% (с 73% до 78%) та во всех остальных регионов. Причем рост части украинцев состоялся даже в городе со специальным статусом - Севастополе, с 20,1% до 22,4%. Поэтому, среди прочего, исследование геопространственных аспектов этнокультурной ситуации в Крымской автономии является важным как в научном так и практическом плане.

139. Георадарне зондування зони аерації

автореф. дис... д-ра фіз.-мат. наук01.04.03 В.Г. Сугак; НАН України. Ін-т радіофізики та електроніки ім. О.Я.Усикова. — Х., 2007. — 36 с. — укp.

Запропоновано новий радіофізичний метод діагностики фізичного стану грунту зони аерації (ЗА) на глибині до 25 - 30-ти м з роздільною здатністю близько декількох десятків сантиметрів, створений на основі зондуючого сигналу з покроковою зміною його несучої частоти. Розроблено комплексну радіофізичну модель ЗА, що дозволяє одержувати розподіл електричних характеристик її шарів. Вперше експериментально досліджено залежності електричних характеристик типових порід шарів ЗА від ступеня насичення рідкими нафтопродуктами й обгрунтовано можливість застосування радіофізичного методу підповерхневого зондування для картографування просторової структури шарів, забруднених в результаті несанкціонованих витоків нафтопродуктів. Досліджено спотворення сигналів, що виникають в середовищі з частотною дисперсією фазової швидкості радіохвиль та їх затухання, якою є ЗА. Запропоновано нові математичні алгоритми обробки сигналів, що дозволяють компенсувати дані спотворення та реалізувати всю потенційну роздільну здатність досліджуваного сигналу. Вперше розроблено математичні алгоритми відтворення залежностей електричних характеристик шарів ЗА від частоти безпосередньо за результатами підповерхневого зондування. Розроблено експериментальну модель георадару, здійснено її апробацію, зокрема, проведено польові вимірювання, необхідні для виконання завдань інженерної геології. Проведено порівняльне дослідження одержаних результатів та даних контрольних наглядових свердловин. На основі чисельного методу кінцевих елементів в частотній області розроблено метод розрахунку електромагнітних полів в обмеженому просторі ЗА з представленням результату у формі, аналогічній формі представлення результатів за практичного георадарного зондування.

140. Георафічні назви м. Ужгорода та його околиць

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.09 Х.І. Зикань; Ужгород. нац. ун-т. — Ужгород, 2002. — 20 с. — укp.

З використанням описового, лінгвогеографічного та порівняльно-історичного методів проаналізовано географічні назви Ужгорода та його околиць в аспектах етимології та соціолінгвістики. Розглянуто культурологічну значущість, науково-теоретичне та практичне значення дослідження географічних назв та їх варіантів (фонетичних, морфологічних), а також їх першої фіксації угорськими та українськими писемними пам'ятками. З застосуванням порівняльно-історичного методу дослідження зіставлено старі назви, зафіксовані у письмових пам'ятках та географічних картах, з сучасними.