LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Науки про Землю (Геонауки)

Всього — 766 Сторінка 8 із 39

141. Геосайти Луганської області: їх раціональне використання та охорона

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 Г.О. Сорокіна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Проведено дослідження унікальних геосайтів Луганської області, визначено їх наукову цінність як еталонів природних явищ і об'єктів пізнавальної діяльності. Охарактеризовано екологічний стан і розроблено класифікацію геосайтів Луганського регіону за ознаками, що впливають на ступінь їх збереження. З використанням методу системного аналізу та порівняльної оцінки виділено 93 геосайти, для кожного з яких визначено природоохоронний статус. Обгрунтовано напрями використання геосайтів, висвітлено теоретико-методичні аспекти їх дослідження як об'єктів наукового туризму. Запропоновано маршрути 27-ми екскурсій і визначено рівні розвитку наукового та пізнавального туризму в регіоні. Проаналізовано несприятливий вплив природних та антропогенних факторів на стан пам'яток. Виділено три категорії геосайтів, для кожної з яких запропоновано відповідний режим охорони. Розроблено основні напрями збереження геосайтів Луганської області та заходи щодо їх популяризації. Обгрунтовано доцільність створення єдиної структури з нагляду за геосайтами. Запропоновано градацію описаних заповідних об'єктів за ступенем їх вразливості та розроблено напрями охорони.

142. Геосайти Харківщини, їх раціональне використання та охорона

автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 М.В. Космачова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2008. — 22 с. — укp.

Розглянуто геологічні пам'ятки природи як комплексні геолого-географічні об'єкти, їх геологічні та географічні компоненти, здійснено їх типізацію та оцінювання за науковим і освітнім значенням. Описано геолого-географічні пам'ятки природи (ГГПП) Харківщини. Наведено дані про їх регіональні особливості. На території Харківщини виділено три структурні площі, кожна з яких характеризується індивідуальним комплексом ГГПП. Розкрито стан охорони ГГПП даного регіону. Виявлено загрозливі фактори щодо їх збереженості. Обгрунтовано необхідність охорони найважливіших у науково-освітньому відношенні ГГПП, які є найбільш вразливими. З використанням результатів дослідження розроблено заходи щодо охорони геологічної спадщини Харківщини та вдосконалено учбовий процес підготовки географів і геологів у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. Запропоновано практичне використання ГГПП Харківщини як об'єкти наукових досліджень, наукового туризму та геолого-географічного краєзнавства.

143. Геофізичні основи рішення задач екологічної безпеки в умовах техногенно навантажених регіонів України

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.22 О.К. Тяпкін; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2005. — 32 с. — укp.

На основі аналізу та систематизації результатів вітчизняних і зарубіжних геолого-геофізичних досліджень у галузі раціонального природокористування й екологічної безпеки введено поняття природно-техногенного геофізичного середовища й конкретизовано об'єктне та предметне поле, а також методологічну базу нової геофізичної дисципліни - екогеофізики. Показано ефективність використання як тектонічної основи для розв'язання регіональних і локальних задач раціонального природокористування й екологічної безпеки техногенно навантажених регіонів інформації про системи розломів верхньої частини земної кори, які встановлені за комплексом геолого-геофізичних даних. Вперше визначено етапи моделюванння об'єктів вивчення екогеофізики та розроблено ієрархічний ряд фізико-техногенно-геологічних моделей (ФТГМ) шляхом доповнення "геологорозвідувальної" інформації (у вигляді фізико-геологічних моделей - ФГМ) необхідними відомостями про об'єкти техносфери та природно-техногенні процеси відповідного масштабу. Вперше розроблено комплекс базових кількісних показників впливу природно-техногенних геофізичних полів на життєдіяльність населення, що дозволяє обгрунтувати геолого-геофізичні аспекти вибору раціональних екологічно безпечних способів природокористування техногенно навантажених регіонів України у контексті переходу до сталого еколого-економічного розвитку.

144. Геохімічні особливості цирконів та монацитів з льодовикових та алювіальних відкладів, як індикатори петрофонду провінцій постачання (на прикладі Східно-Європейської платформи і Західної Антарктиди)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 С.П. Савенок; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Досліджено геохімічні особливості великих вибірок уламкових зерен циркону (n = 2684) та монациту ((n = 937) з льодовикових і алювіальних відкладів, які характеризують як провінції постачання Український щит з прилеглою частиною Східно-Європейської платформи (СЄП) й Антарктичний півострів (АП) у Західній Антарктиді. Концентрації елементів-домішок (Hf, Y, Th, U, Pb) у поодиноких зернах мінералів визначено за допомогою нової апаратурної версії спеціалізованого варіанта рентгено-флуоресцентного аналізу (XRF - MP/SG). Вік зерен оцінено за методом "загального Pb" (Pb - Th - U критерій). Денудовані материнські петротипи ідентифіковано за складом циркону з використанням його Hf - Y класифікації (Hf - Y критерій). Установлено, що комплексне використання Hf - Y та Pb - Th - U критеріїв дозволяє ефективно ідентифікувати провідні джерела постачання уламкового циркону (материнські петротипи) й оцінювати внесок кожного з них. Hf - Y та Pb - Th - U систематика зерен уламкового циркону дозволила оцінити об'ємні співвідношення провідних петротпів, охарактеризувати їх зміну у часі та розрахувати моделі росту земної кори у межах СЄП та АП. Виявлено молодий (0,5 - 0,7 млрд років), невідмий раніше етап інтенсивного монацитоутворення у межах СЄП. Одержані результати досліджень суттєво доповнюють існуючі дані про еволюцію земної кори обох регіонів.

145. Геохімічні пошуки металічних корисних копалин за вторинними сольовими ореолами на території Українського щита

автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.02 Наталія Олегівна Крюченко; НАН України; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка. — К., 2008. — 28 с. — укp.

146. Геохімія азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 О.А. Шевченко; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 1999. — 17 с. — укp.

Дисертацію присвячено питанню геохімії азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу. Встановлено, що характер розподілу сполук азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу визначається геохімічними особливостями підземних вод регіону. Розроблено критерії генетичного розподілу гідрогеохімічних аномалій азоту і з'ясовано, що вони утворюються як в результаті висхідного розвантаження азотвміщуючих флюідів по зонах тектонічних розломів, так і завдяки надходженню його з інфільтраційними водами. Побудовано модель гідрогенного утворення і руйнування техногенних азотвміщуючих мінералів.

147. Геохімія елементів-домішок в найбільш розповсюджених акцесорних мінералах

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.02 С.Є. Шнюков; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2003. — 35 с. рис. — укp.

Розглянуто елементи-домішки найбільш розпосюджених ("наскрізних") акцесорних мінералів (НАМ) та їх використання під час проведення дослідження ендо- та екзогенних геологічних утворень. Запропоновано нові індикаторні пари ізоморфних елементів-домішок провідних НАМ - циркону (Hf - Y), а також апатиту та сфену (Sr - Y). Розроблено геохімічні класифікації, які дають змогу ідентифікувати вміщуючі породи та руди за домішковим складом НАМ, реконструювати області живлення осадових басейнів і здійснювати пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів. Запропоновано модель магматичної еволюції, яка базується на геохімії НАМ та їх мінералотвірних елементів. Зазначено, що її реалізація на прикладі Коростенського плутону (Український щит) показала принципове розширення можливостей геохімічного моделювання з метою оцінки умов функціонування та потенційної рудоносності магматичних систем. Доведено можливість використання великих теригенних популяцій циркону для дослідження історії формування континентальної земної кори. Запропоновано модель її росту, яка може бути застосована для узгодження геохімічних моделей магматичних систем і системи кора - мантія між собою і з геофізичними моделями.

148. Геохімія мінералоутворюючих розчинів золото-поліметалевих рудопроявів Центрального Донбасу (за включеннями у мінералах)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 І.М. Зінчук; НАН України. Нац. акціонер. компанія "Нафтогаз України", Ін-т геології і геохімії горюч. копалин. — Л., 2003. — 21 с. табл. — укp.

За результатами дослідження флюїдних включень у мінералах кварц-карбонат-сульфідних жил установлено головні геохімічні параметри мінералотвірних флюїдів основних золото-поліметалевих родовищ та рудопроявів Нагольного рудного району та суміжних геологічних структур Центрального Донбасу.виявлення палеоміграції високощільних метаново-водних флюїдів у осадовій вугленосній товщі карбону вказує на можливість накопичення за їх участю за сприятливих структурних умов промислових покладів природного газу.

149. Геохімія процесів формування метасоматитів Сущано-Пержанської зони та їх найбільш розповсюджених акцесорних мінералів (Український щит)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 І.І. Лазарева; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Досліджено рудоносні апограніти, альбітити, грейзени, польовошпатові, сидерофілітпольовошпатові та сидерофілітові метасоматити Сущано-Пержанської зони (СПЗ), що просторово асоціюють з гранітоїдами докембрійського (1,7 - 1,8 млрд р.) Коростенського плутону (КП) північно-західної частини Українського щита. Серед цих метасоматитів виділено два провідних геохімічних типи, а саме: Si - Sn, Be, W (грейзени); K - Na - Fe - Mg - Zn, Pb, Nb, Sn, Rb, Cs, Be, Li (решта порід). Установлено, що останній тип є домінуючим. Концентрації Hf, Sr, Y, LREE, Th, U, Pb у досліджених акцесорних мінералах, а також їх Ce/Ce* відношення запропоновані як геохімічні індикатори багатостадійної еволюції досліджених метасоматичних утворень другого типу. Установлені мікроелементні композиції петротипів та їх акцесорних мінералів зіставлено з їх модельними аналогами, розрахованими на базі геохімічної моделі формування гранітоїдів КП. Композиції обох типів узгоджуються поміж собою, що свідчить про генетичну єдність метасоматитів СПЗ з гранітоїдами КП.

150. Геохімія рідкіснометалевого рудоутворення в докембрійських лужних породах та карбонатитах Приазовського блоку Українського щита

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 М.В. Матвійчук; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Досліджено закономірності розподілу рідкісних елементів, визначено геологічні та фізико-хімічні умови кристалізації, джерела речовин і генезис рідкісноземельного зруденіння в лужних породах і карбонатитах докембрію Приазовського блоку Українського щита (УЩ). На підставі комплексного дослідження речовинного складу порід мінералів, ізотопно-геохронологічних та ізотопно-геохімічних досліджень встановлено певні закономірності розподілу рідкісних елементів у лужних породах і карбонатитах Приазовського блоку УЩ. Встановлено, що в деяких лужних породах і карбонатитах мінерали-концентратори рідкісних елементів концентруються в підвищених або породоутворювальних кількостях, утворюють прояви та родовища (Азовське, Балка Мазурова). Перспективними щодо виявлення таких родовищ визначено масиви Малотерснянський та Дмитріївський. Доведено, що формування родовищ азовського типу відбувається в диференційованих (розшарованих) інтрузіях сієнтів, які мають геохімічну спеціалізацію щодо цирконію та лантаноїдів, збагачені леткими компонентами - фтором і водою, нагромадженими в процесі кристалізаційної диференціації розплаву. Зроблено висновок, що ізотопні дані про лужні породи та карбонатити Приазов'я свідчать про їх мантійне походження. Зазначено, що окремі ділянки мантії дещо відрізняються своєю неоднорідністю, зумовленою різними геодинамічними обстановками.

151. Геохімія розшарованих магматичних порід Олександрівської інтрузії (Середньопридніпровський мегаблок Українського щита)

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 І.А. Самборська; Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка НАН України. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Розглянуто особливості хімічного складу головних типів порід і мінералів Олександрівської інтрузії. Наведено гео- та петрохімічні характеристики порід. Наведено петрогенетичну модель формування й охарактеризовано рудну спеціалізацію порід. За мінеральним складом, текстурно-структурними ознаками та хімічним складом серед порід інтрузиву виділено дуніт, лерцоліт, вебстерити, норит, набронорит, габро, андезиновий анортозит, діорити, гранодіорити та плагіограніти. За результатами геохімічних досліджень установлено, що Олександрівська інтрузія - розшарована інтрузія з чіткою диференціацією порід за хімічним і мінеральним складом. Установлено приховану розшарованість ультрамафітів і мафітів. Доведено, що ультрамафіти (дуніт, лерцоліт, вебстерити) - кумулятивні породи. Виділено андезинові анортозити та встановлено їх належність разом з діоритами, гранодіоритами та плагіогранітами до однієї серії магматичних порід. Плагіогарнітоїди Олександрівської інтрузії мають значні геохімічні відмінності від плагіогранітоїдів сурського комплексу Середньопридніпровського мегаблоку, що доводить їх різні магматичні джерела й умови формування. Вивчено розподіл рудних елементів у породах і мінералах ультрамафіт-мафітового Олександрівського інтрузиву та зроблено висновок, що він є потенційно-нікеленосним.

152. Геохімія та мінералогія мідного і золото-поліметалічного зруднення в геологічних структурах Передсудеття та обрамлення Українського щита

автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.02 ; 04.00.20 О.В. Ємець; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка. — К., 2008. — 35 с. — укp.

Досліджено мінералого-геохімічні та генетичні умови локалізації Cu рудопроявів Волині, Cu і Au - Ag - Pb - Zn родовищ і рудопроявів Донбасу та Cu - Ag родовищ Любін-Сірошовіце (Передсудеття, Польща). Встановлено, що основна маса самородної міді у волинських трапах нагромаджувалась з магматогенних гідротерм. Виявлено, що продукти трьох стадій гідротермального рудоутворення сфорували Au - Ag - Pb - Zn зруденіння Нагольного кряжу ~ 205 млн. р. тому. Утворення руд Au зафіксовано накладенням галенітвмісних агрегатів на агрегати пірит-арсенопіритової стадії. Встановлено, що стратиформні міднорудні тіла Північно-Західного Донбасу та Передсудеття сформувались мультиетапно. З'ясовано, що Pb - Zn зруденіння нагромаджувалось на карбонатних бар'єрах. Доведено, що формування багатих руд Cu обумовили виникнення окиснювальних гіпергенних процесів, які сприяли мобілізації та перерозподілу металів у рудних тілах.

153. Геохімія та рудоносність палеозойських магматичних порід зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини з Приазовським мегаблоком Українського щита

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 М.О. Донський; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Досліджено особливості розподілу петрогенних і малих елементів у породах девонського магматичного комплексу, а також взаємопов'язаних з ними окремих метасоматичних утвореннях зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) з Приазовським мегаблоком Українського щита (УЩ). Проведено співставлення петрохімічних характеристик порід девонського магматичного комплексу району, що дослідувався, з іншими подібними утвореннями Східного Приазов'я (Хомутовсько-Ростовська структура, штоки "Зірка"), ДДЗ (Білоцерківський виступ), Прип'ятської западини. Установлено певні закономірності розподілу петрогенних і малих елементів у окремих субкомплексах девонського магматичного комплексу. Досліджено геохімічні характеристики, розподіл ізотопів вуглецю та кисню в карбонатитопобідних породах зони зленування. Зроблено висновок, що на території зони зчленування поширені магматичні та метасоматичні карбонатити. Визначено, що за ізотопним складом вуглецю та кисню, розподілом петрогенних і малих елементів магматичні карбонатити подібні докарбонатитів інших регіонів світу; геохімічні та ізотопно-геохімічні особливості метасоматичних карбонатитів відображають успадкування складу порід, за якими вони утворились. На підставі цих даних установлено спеціалізацію субкомплексів девонського магматичного комплексу: першого субкомплексу - титанова спеціалізація, другого - поліметалічна, третього - рідкісні, рідкісноземельні елементи, глиноземні руди. Виявлено найбільш перспективні рудоносні ділянки: Покрово-Киреївська й Александринська структури. Зазначено, що на південному фланзі зони зчленовування можливі знахідки алмазовміщуючих трубок вибуху.

154. Геохімія техногенезу нафтогазоносних площ Бориславсько-Покутської підзони Передкарпатського прогину (на прикладі Південностинавського та Блажівського родовищ)

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.02 В.В. Карабин; НАН України. НАК "Нафтогаз України", Ін-т геології і геохімії горюч. копалин. — Л., 2002. — 20 с. — укp.

Встановлено геохімію природного стану приповерхневих ділянок гідро- та літосфери Південностинавської та Блажівської площ. Досліджено хімічний склад потенційних джерел забруднювачів та здійснено їх класифікацію. Оптимізовано комплекс основних параметрів геохімічного контролю за станом ландшафтно-геохімічних систем на ділянках будівництва нафтогазових свердловин. Виявлено динаміку техногенного навантаження на довкілля в процесі будівництва глибоких свердловин і розроблено критерії оцінки відносного часу надходження забруднювачів у ландшафт. Встановлено парагенетичні асоціації елементів і сполук. Виявлені закономірності формалізовано у динамічній геохімічній моделі. Запропоновано методологію створення системи керованого контролю за станом довкілля нафтогазоносних районів та оптимізовано превентивні заходи щодо зменшення техногенного навантаження на ділянках будівництва нафтогазових сведловин.

155. Геохронологія докембрію західної частини Українського щита (архей- палеопротерозой)

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.02 Леонід Михайлович Степанюк; НАН України; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2000. — 34 с. — укp.

156. Геоэкология карстовых областей Крыма

Б.А. Вахрушев, В.Н Дублянский, Н.В. Горбатюк, Г.Н. Дублянская Культура народов Причерноморья. — 2004. — N50, Т.1. — С. 11-15 — Библиогр. в конце ст.: 18 назв. — рус.

Карст является одним из ведущих экзогенных геоэкологических процессов Крымского полуострова. Наличие карстующихся пород на поверхности или в недрах той или иной территории приводит к существенному изменению ее гидрологических, гидрогеологических и инженерно-геологических свойств. Это невозможно не учитывать при экологически безопасном освоении подобных регионов.

157. Гідрогеологічні умови південно-східної частини Передкарпатської нафтогазоносної області

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 Василь Юрійович Герасимчук; НАН України; Інститут геології і геохімії горючих копалин, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". — Л., 2004. — 18 с. — укp.

158. Гідрогеологічні умови розвитку і генезис карстових порожнин в неогенових сульфатних відкладах Волино-Подільського артезіанського басейну

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.06 О.Б. Климчук; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 1999. — 25 с. — укp.

Дисертація присвячена дослідженню генези найбільших в світі карстових порожнин в гіпсах та їх ролі в гідрогеології неогенових відкладів південно-західної околиці Волино-Подільського артезіанського басейну. Виділені обстановки формування підземних вод міоценової товщі, що мають еволюційно-стадійний характер. Встановлено, що великі лабіринтові печерні системи в гіпсах сформовані в умовах напорного водоносного комплекса за рахунок розсіяного живлення від базального горизонта, при загальному висхідному водообміні через гіпсову товщу. Розроблені загальна та регіональна моделі артезіанського спелеогенезу, що базуються на уявленнях про велику роль вертикальної фільтрації через слабопроникні верстви в поверхових водонапорних системах та інверсію гідрогеологічної функції елементів геофільтраційного розтину протягом спелеогенезу. Уявлення про структуру та еволюцію водообміну в міоценовом водоносном комплексі з урахуванням ролі спелеогенезу в гіпсах складають нову основу для вирішення низки пов'язаних з карстом проблем гідрогеології, інженерної геології, геохімії та охорони навколишнього середовища регіону.

159. Гідрографічна мережа та зливовий стік річок Українських Карпат

Автореф. дис... д-ра геогр. наук11.00.07 Б.В. Кіндюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 30 с. рис. — укp.

Обгрунтовано теоретичні засади гідролого-топологічного аналізу річкових систем з виділенням ієрархії їх основних компонентів. Розраховано числові значення порядків для основних річок регіону, а також чотирьох топологічних параметрів (коефіцієнтів біфуркації, довжин, площ водозборів, ухилів). Запропоновано п'яту закономірність будови річкових систем у вигляді залежності кутів злиття водотоків від рівня ієрархії. Розроблено систему фонових показників річкових басейнів, на основі якої виконано районування території. Запропоновано новий варіант формул для розрахунку швидкості добігання хвиль зливових паводків. Встановлено пропущені значення стокових характеристик, надано рекомендації щодо відновлення роботи частини закритих раніше гідрологічних постів. Внесено зміни в схему операторних формул Є.Д.Гопченка для розрахунку максимальних модулів зливового стоку. Досліджено тенденції зміни водності на малих річках регіону. Зроблено висновок щодо настання фази підвищеної водності на більшій частині території Українських Карпат.

160. Гідрологічні чинники формування кисневого режиму Канівського водосховища

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.07 О.В. Тімченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Встановлено закономірності впливу гідрологічних процесів на формування кисневого режиму Канівського водосховища та розроблено засоби його поліпшення у критичні періоди. Методологію оптимізації розроблено на базі регулювання об'ємів та режиму пропусків вище та нижче розташованих ГЕС. З метою поліпшення кисневого режиму верхньої (річкової) ділянки водосховища у літній період запропоновано збільшення об'ємів пропусків Київської ГЕС та підтримання їх нерівномірного режиму. Встановлено, що в зимовий період підвищення концетрації кисню у воді річкової ділянки досягається збільшенням розмірів пригреблевої ополонки. Розроблено методику призначення режиму пропусків ГЕС, які можуть забезпечити необхідний розмір ополонки та достатню кількість надходження до неї кисню за рахунок атмосферної аерації. З метою поліпшення кисневого режиму нижньої (озерної) ділянки водосховища як у літній, так і в зимовий періоди рекомендовано активізувати внутрішній водообмін шляхом асинхронної роботи Київської та Канівської ГЕС. На підставі контрольних розрахунків за запропонованою методикою та результатів натурних спостережень виявлено, що найбільшого ефекту можна досягти на так званих застійних зонах, зокрема у місцях зимівлі риб (зимувальних ямах).