LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Науки про Землю (Геонауки)

Всього — 766 Сторінка 9 із 39

161. Гідроморфодинамічна оцінка руслових процесів гірських річок на прикладі басейну Верхньої Тиси

автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.07 О.С. Коноваленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 19 с. — укp.

Виявлено основні особливості гідрологічного режиму річок як чинника руслоформування. Сформульовано теоретичні засади гідродинамічного оцінювання руслових процесів гірських річок. Проведено зазначене оцінювання паводків. Виконано розрахунки руслоформувальних втрат води з використанням певних методів. Зроблено оцінювання стійкості русел річок басейну Верхньої Тиси за динамічними показниками потоку. Установлено, що стійкість русел даних річок взаємопов'язана з проходженням паводків. З використанням матеріалів дистанційного зондування Землі та методів ГІС досліджено руслові деформації. Установлено, що найбільшою мірою на деформацію русел впливають активні паводки. Сформульовано методичні положення стосовно типізації русел гірських річок і проведено їх типізацію за висотним положенням. Визначено основні типи русел річок басейну та їх протяжність для кожної з висотних ділянок. Запропоновано залежності для гідроморфодинамічного оцінювання різних типів русел. Установлено ступінь видозміненості з метою їх екологічної оцінки, а також комплексних досліджень руслових процесів.

162. Гідроморфологічна оцінка екологічного стану річок басейну Тиси в межах України

автореф... канд. геогр. наук. 11.00.07 Олексій Євгенович Ярошевич; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2008. — 20 с. рис. — укp.

163. Гідронімія басейну Стрию

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.01 Микола Дмитрович Матіїв; Запорізький держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999. — 20 с. — укp.

164. Гідронімія Буковини (назви непротічних вод)

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.01 Л.Б. Костик; Прикарпат. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2003. — 20 с. — укp.

Системно вивчено гідронімію Буковини (назви непротічних вод) з використанням 1500 найменувань гідрооб'єктів з огляду на лексико-семантичне значення слов. Описано апелятивну та онімну лексику, що є в основах гідронімів. Проаналізовано способи творення буковинських гідронімів, визначено продуктивність їх словотвірно-структурних типів. На підставі результатів дослідження наведено дані про особливості топонімного словотвору, доповнено відомості про гідронімійні регіональні системи, розкрито їх специфіку на загальноукраїнському топонімійному тлі.

165. Гідронімно- ойконімні паралелі в західноукраїнському ономастиконі

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.01 Мирослав Михайлович Юрків; Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000. — 19 с. — укp.

166. Гідрохімічний режим та оцінка якості річкових вод басейну Західного Бугу на території України

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.07 М.Р. Забокрицька; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

На прикладі Західного Бугу розроблено та реалізовано методичну схему комплексу гідрохімічних досліджень басейну транскордонної річки. Вивчено закономірності формування хімічного складу води, гідрохімічного режиму р. Західний Буг та її приток за фізико-хімічними показниками води, головними іонами, мікроелементами, біогенними речовинами та специфічними забруднювальними речовинами. Уперше оцінено винос хімічних речовин з української та польської частин басейну даної ріки. Одержано характеристики середньорічного та сезонного розподілу стоку розчинених хімічних речовин з водами Західного Бугу. Досліджено особливості часової та просторової динаміки якості річкових вод зазначеного басейну за трьома блоками гідрохімічних показників: сольовим складом води, її еколого-санітарними показниками та специфічними речовинами води токсичної дії. Виявлено характер і ступінь забрудненості річкових вод басейну.

167. Гідрохімічні дослідження річок Стохід та Прип'ять влітку 2000 року

Ю.М. Ситник, О.М. Арсан, А.О. Морозова Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2001. — N 8. — С. 249-255. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

168. Гірські ландшафти та їх мезокліматичні властивості (на прикладі Українських Карпат)

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.01 О.В. Моргоч; НАН України. Ін-т географії. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Виконано аналіз ландшафтних відмінностей та орографічних особливостей Українських Карпат, умов кліматотворення в горах і передгір'ях, взаємодії орографічного та кліматичного чинників ландшафтогенезу. Виявлено орокліматогенні та мезокліматичні властивості ландшафтних комплексів регіону на базі статистичного аналізу режимних характеристик елементів клімату, мінливості метеоелементів, розподілу теплобалансових параметрів. Розроблено методичні засади ландшафтознавчого вивчення гірського клімату, уточнено сутність понять "мезоклімат" і "місцевий клімат". Запропоновано схему районування Українських Карпат за мезокліматичними ознаками.

169. Глибинна будова Гвінейського крайового плато на підставі даних сейсмометрії та гравіметрії

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.22 М.В. Козленко; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2008. — 24 с. — укp.

Розроблено методику двовимірного гравітаційного моделювання континентальних окраїн зсувного типу. Одержано емпіричну залежність густини від потужності для мезокайнозойського осадового комплексу. На підставі сейсмічних даних побудовано схеми глибин залягання підошви неконсолідованих осадів та поверхні кристалічного фундаменту. Базуючись на цих розробках, побудовано тривимірні гравітаційні моделі земної кори та верхньої мантії плато та суміжних районів у масштабі 1:3 000 000, а також прибережної зони у масштабі 1:1 000 000. На підставі аналізу результатів досліджень встановлено положення межі океан - континент у цьому районі, одержати уявлення про детальну будову Гвінейської зони розломів та її провідної ролі у формуванні геоморфологічної структури плато та запропонувати механізм цього процесу. Виділено об'єкти, які є перспективними щодо пошуку вуглеводнів, що відносяться до дев'яти різних структурних типів. У прибережній зоні намічено смугу розвитку латеритів, які можуть бути джерелом алюмінієвої сировини.

170. Глибинна будова Дніпровсько-Донецької западини за даними регіональних сейсмостратиграфічних досліджень

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.22 А.П. Толкунов; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2008. — 18 с. — укp.

Проведено дослідження глибинної будови Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) з використанням нових технічних можливостей проведення польових робіт та обробки одержаної інформації з залученням технологічних прийомів традиційної сейсморозвідки 2D та 3D й обгрунтовано шляхи вирішення проблеми формування ефективної стратегії пошуків родовищ нафти та газу. Підтверджено концепцію багатоетапного та постконседиментаційного розвитку соляних штоків і формування карнизів у нижньокам'яновугільних відкладах. Встановлено ступінь розвитку тектонічних порушень та їх можливу реактивацію, з урахуванням яких уточнено основні етапи тектонічних активізацій у межах ДДЗ. На підставі розробленої схеми кореляції тектонічних порушень і розвитку основних солянокупольних структур встановлено тісний зв'язок антиклінальних структур з особливостями будови фундаменту та розривних порушень. Виділено реальні сейсмічні відбивані горизонти на значних глибинах у кристалічному фундаменті ДДЗ. На підставі результатів наукового дослідження виділено та рекомендовано для буріння ряд нафтогазоперспективних об'єктів ДДЗ.

171. Глибинні процеси утворення розплавів в тектоносфері

автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.22 О.В. Усенко; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2008. — 40 с. — укp.

Вивчено фізико-хімічні процеси формування розплавів у верхній мантії та корі, досліджено глибинні процеси за складом магматичних порід, що залягають на поверхні. За незалежними критеріями виділено глибини диференціації розплавів у мантії. Зроблено та теоретично обгрунтовано припущення, що окиснені флюїди можуть утворюватися в результаті вивільнення кисню у процесі плавлення. Запропоновано модель, за якої астеносферу розглянуто як відкриту систему, а тонкий шар на її покрівлі - реактор, у якому здійснюється збір і взаємодія активних компонентів. Установлено, що структура силікатного розплаву за високих тиску (P) і температури (T) у першому наближенні відповідає структурі водного розчину за умов поверхні, що дозволяє на якісному рівні відновлювати кислотність - лужність, а також окиснювально-відновлювальні умови, які визначають сукупність активних компонентів, реакції, що відбуваються. Винесення речовини до поверхні та перерозподіл речовини мантії у процесі кожної активізації має прояв в інверсії геохімічної спеціалізації розплавів заключного етапу. Кристалізація розплаву астеносфери супроводжується відновленням залишкових окиснених флюїдів, що доводить можливість росту алмазів з лужних водно-карбонатних розчинів. Використання запропонованого підходу дозволяє встановлювати умови та фізико-хімічні взаємодії в астеносфері за складом магматичнх порід і мнералів. Розроблено методику, що дозволяє за складом магматичних порід визначити розташування покрівлі астеносфери на момент відділення розплаву. З'ясовано глибинний процес, який відбувався під час формування Донбасу (0,4 - 0,17 млрд. років), Дніпровсько-Донецької западини (0,39 - 0,36 млрд. років), Криму (0,22 - 0,05 млрд. років). Установлено глибини покрівлі астеносфери та склад флюїду. Визначено глибинний процес формування зеленокам'яних структур Придніпровського блоку Українського щита, Криворізько-Кременчуцької зони, Приазовського масиву.

172. Глобальні процеси в системі океан-атмосфера та їх вплив на природні аномалії Атлантико-Європейського регіону

Автореф. дис... д-ра геогр. наук11.00.08 О.М. Воскресенська; Мор. гідрофіз. ін-т НАН України. — Севастополь, 2005. — 31 с. — укp.

Встановлено закономірності формування фізико-географічних особливостей у природних аномаліях Атлантико-Європейського регіону під дією великомасштабних процесів у системі океан - атмосфера Атлантичного та Тихого океанів. Вивчено природно-часову мінливість північноатлантичного коливання міжрічного та міждесятилітнього масштабів, надано оцінку її впливу на природні аномалії Атлантико-Європейського регіону. Проаналізовано роль різних чинників, що формують міждесятилітню мінливість взаємодії в системі океан - атмосфера Північної Атлантики. Розглянуто особливості мінливості кліматичних характеристик приморських курортів Чорного та Середземного морів під впливом глобальних процесів у системі океан - атмосфера та наведено рекомендації щодо раціонального використання рекреаційного потенціалу приморських курортів Європейського регіону.

173. Гравітаційний резонанс і геологічні процеси (теоретичне обгрунтування концепції і її практичне застосування)

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.01 В.І. Шмуратко; НАН України. Ін-т геол. наук. — О., 2005. — 36 с. — укp.

Запропоновано концепцію гравітаційно-резонансного екзотектогенезу (ГРЕ), яка базується на постулатах: принципах симетрії, міжпланетного резонансу, тектогенезу, бінарності й планетарного резонансу. Відповідно до цієї концепції багаточастотна циклічність активізації геосистеми є наслідком їх еволюції у середовищі астрономічних "збурень", більшість з яких можуть бути передобчислені для будь-якого інтервалу минулого й майбутнього. Зазначено щодо перспективності ГРЕ у аспекті створення принципово нових методів вивчення та прогнозу поводження будь-яких геосистем, у еволюції й функціонуванні яких головну роль відіграють багаточастотні циклічні варіації параметрів стану. На базі концепції ГРЕ розроблено моделі: космозалежної (як перспективний напрямок регіональних досліджень з метою підвищення розрізнючої здатності традиційних методів і відтворення детальної поетапної історії розвитку регіону), космозалежної динаміки напружено-деформованого стану порід на території Одеси (як перспективний напрямок розробки нових методів прогнозу небезпечних геологічних процесів і методів виявлення законів, що управляють варіаціями параметрів стану геосистем).

174. Гранична задача відновлення потенціалу за значеннями модуля його градієнта

Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук04.00.22 А.І. Якимчик; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2001. — 15 с. — укp.

Розроблено теорію та наведено методи розв'язання задачі відновлення потенціалу за модулем його градієнта за умови близькості потенціалу до заданого. Обгрунтовано запропонований спосіб відновлення потенціалу у вигляді граничної функції послідовності розв'язків задач Неймана для рівняння Лапласа, що визначають збурюючий потенціал. Доведено, що послідовність збурюючих потенціалів генерується послідовністю розв'язків лінійних інтегральних рівнянь другого роду з компактними операторами, які мають великі ядра. Встановлено коректну розв'язуваність даного класу рівнянь і доведено збіжність послідовності розв'язків задач Неймана до функції, яка однозначно породжує шуканий потенціал.

175. Грубоуламковий матеріал з вугільних шарів Донбасу і значення його вивчення для вирішення питань вугільної геології та палеогеографії

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.21 О.О. Клевцов; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 15 с. — укp.

Встановлено речовий склад валунів і гальок з численних вугільних пластів різних районів Донецького басейну. Наведено схеми переносу псефітового матеріалу в середньокам'яновугільну епоху з виділенням теригенно-мінералогічних провінцій і областей зносу. Визначено найбільш ймовірні агенти переносу уламків порід та головні етапи їх обкатування та транспортування з областей виносу до місця знаходження.

176. Грунти заплав малих та середніх річок Північно-Західного Причорномор'я

Автореф. дис... д-ра геогр. наук11.00.05 В.І. Михайлюк; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2002. — 33 с. — укp.

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми і географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези і географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

177. Густинне моделювання ізостатично врівноважених структур

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.22 О.С. Красовський; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2006. — 16 с. — укp.

Розглянуто основні закономірності формування густинних моделей неоднорідностей літосфери з урахуванням їх спрямованості до стану ізостатичної рівноваги за гравітаційної диференціації речовини у полі сили тяжіння Землі. На теоретичних моделях проведено порівняльне вивчення результатів двох і тривимірного моделювання. Досліджено результати заміни повністю ізостатично врівноваженої структури латеральними неоднорідностями. Вперше виконано числове гравітаційне моделювання ізостатично врівноважених западин однакової глибини, заповнених осадками різної густини. Показано, що саме ізостатично врівноважені западини створюють поля, за морфологією та інтенсивністю подібні з досліджуваними у різних регіонах. На теоретичних густинних моделях і розрахованих за основними профілями ГСЗ розглянуто питання доцільності виділення регіонального фону. На підставі використання концепції ізотатичного врівноваження структур та їх сукупностей розроблено систему оцінки можливих методологічних помилок, що виникають під час операції геологічного редукування. Побудовано густинну модель вздовж профілю ГСЗ Путивль - Кривий Ріг з урахуванням виявлених у процесі теоретичного моделювання закономірностей. Здійснено розподіли густини з глибиною у блоках, які перетинаються профілем, на підставі яких одержано нові дані про структурну будову та густинні неоднорідності регіону.

178. Густинне моделювання різних типів геологічних структур на основі створеної системи розв'язку обернених задач гравіметрії

Автореф. дис... д-ра геол. наук04.00.22 Р.П. Денисюк; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 1999. — 35 с. — укp.

Містяться результати теоретичних, експериментальних і практичних досліджень по важливій науково-технічній проблемі - розробці автоматизованої системи побудови густинних моделей шаруватих геологічних середовищ складної будови. Розроблена група методів розв'язку обернених завдань гравіметрії для структурних моделей середовищ. Одержані розв'язки найбільш близькі до попередньо побудованих моделей у середньоквадратичній і рівномірній метриках з врахуванням похибки їхньої побудови. На основі створених ітераційних процесів розроблені обчислювальні схеми, реалізовані у вигляді програмних комплексів, об'єднаних в автоматизовану систему інтерпретації гравіметричних матеріалів у рамках шаруватих моделей середовищ. Вирішуються завдання визначення глибин густинних границь і (або) густин шарів. Програмні модулі пройшли випробування на тестовому і польовому матеріалі з метою вибору параметрів обчислювальних схем і обгрунтування методики їх застосування.

179. Двовимірна модель та метод розрахунку переносу забруднюючих речовин у відкритих потоках

Автореф. дис... канд. техн. наук01.02.05 М.Ю. Савіна; Нац. техн. ун-т України "Київ. політехн. ін-т". — К., 2003. — 19 с. — укp.

Розроблено двовимірну модель процесу переносу консервативних забруднюючих речовин в основній зоні змішування у водотоках, особливістю якої є врахування анізотропного стану турбулентного потоку. Розроблено метод реалізації запропонованих моделей, що дає змогу адекватно враховувати реальні фізичні процеси у відкритих потоках.

180. Двохпараметрична параметризація вертикальної турбулентної дифузії атмосферних аерозольних домішок

Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук04.00.22 О.Я. Скриник; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І.Субботіна. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Розроблено нові схеми параметризації вертикальної турбулентної дифузії атмосферних аерозольних домішок. Запропоновано новий підхід до математичного моделювання вертикальної турбулентної дифузії - метод двопараметричної параметризації - з використанням в явному вигляді двох параметрів: середньоквадратичної швидкості вертикальних турбулентних рухів і характерного часу кореляції лагранжевої швидкості частинок аерозолю. Зазначено, що двопараметрична параметризація базується на основі кінетичного рівняння Фоккера - Планка та дозволяє здійснити певні уточнення результатів, одержаних у разі використання напівемпіричної К-теорії. Проаналізовано вплив седиментації аерозольних частинок на їх вертикальну турбулентну дифузію. Використано фізичну ідею про скорочення характерного часового лагранжевого масштабу турбулентного руху аерозольних частинок завдяки їх більш швидкому проходженню крізь турбулентні утворення в середовищі. Одержано нову формулу (параметризацію), яка виражає залежність вертикального коефіцієнта турбулентної дифузії аерозольних частинок від їх швидкості седиментації. Проаналізовано можливості використання запропонованих параметризацій для вирішення дифузійних задач прикладної метеорології.