LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Загальнонаукове знання

Всього — 66 Сторінка 1 із 4

1. Аспекти екогеософської парадигми

В. Зубаков Вісник НАН України. — 2003. — N1 — укp.

За три останні десятиліття ХХ ст. у світі визначилися дві різні постановкипроблеми виживання — наукова (комплексна, сформульована видатними вченими-одинаками) і більш політизована (що належить колективам авторів у рамках ООН). До першої, яка попереджає людство про можливий колапс цивілізації, автор цієї статті застосовує визначення «сильна», до другої, спрямованої на підтримку розвитку, — відповідно, — «слабка». На його думку, саме такі визначення цілком відповідають їхній суті. У статті порівнюються дві постановки проблеми виживання людства окремо за кожною з трьох її складових. Останні зводяться до відповіді на три логічно пов'язані один з одним запитання: 1) Де ми? У якій екологічній ситуації опинився світ? 2) Чому? Які причини і які закономірності зумовили цю ситуацію? 3) Як вийти з неї? Чи може людство вижити і реально процвітати в майбутньому? Що слід зробити для цього?

2. Безпека життєдіяльності людини в педагогічній спадщині українських просвітителів (кінця ХІХ - початку ХХ століття)

Автореф. дис... канд. пед. наук13.00.01 Н.В. Герман; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 20 с. — укp.

На підставі аналізу літературно-педагогічної спадщини П.А.Грабовського, М.М.Коцюбинського, Лесі Українки та І.Я.Франка розкрито соціальну та історико-педагогічну сутність проблем безпеки життєдіяльності людини. Охарактеризовано негативні явища в соціально-політичній та економічній сферах суспільного розвитку, що є загрозою для життя та здоров'я людини, особливо для підростаючого покоління, які мали місце на межі ХІХ та ХХ ст. та проявилися в сучасному суспільстві. Висвітлено основні форми та методи навчально-виховної роботи у навчальних закладах освіти, використання яких за певних педагогічних умов сприятиме поглибленій обізнаності майбутніх вчителів з поглядами українських просвітителів, осмисленості ними соціальної та історико-педагогічної сутності проблем безпеки життєдіяльності людини та формуванню у них умінь і навичок урізноманітнювати відповідну навчально-виховну роботу з школярами.

3. В.І. Вернадський і сучасна екологія

Я. Дідух Вісник НАН України. — 2003. — N5 — укp.

«Нові науки, котрі постійно створюються навколо нас, створюються за своїми власними законами. Ці закони не перебувають у жодному зв'язку ні з нашою волею, ні з нашою логікою. Навпаки, коли ми вдивляємося у процес зародження якоїсь нової науки, ми бачимо, що цей процес не відповідає нашій логіці. Плин історії та розвитку науки, хід з'ясування наукової істини зовсім не відповідає тому її ходу, який, здавалося б, повинен був би здійснюватися за нашим логічним розумінням», — писав В.І. Вернадський у 1921 р. [1]. Екологія у цьому відношенні не є винятком.

4. Важелі екологічно безпечної політики (Розробка алгоритму комплексного аналізу соціально-економічних систем)

Є. Буравльов, В. Стогній Вісник НАН України. — 2002. — N9 — укp.

Третє тисячоліття зустріло людство цілою низкою загроз. Їх першоджерелами стали незбалансовані соціально-політичні, економічні та екологічні процеси. Зростає зовнішній дестабілізуючий тиск на суспільство, який є наслідком складних явищ, що відбуваються у світі. Утворився тугий вузол проблем, більшість яких мають рукотворну природу. Саме шляхи їх радикального розв'язання і обговорювалися на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, що відбувся у вересні цього року в Йоганнесбурзі. Фактично йшлося про розробку механізмів забезпечення сталого розвитку. А запропонувати їх покликані передусім учені. Першим кроком до вироблення цих механізмів має стати комплексний аналіз соціально-економічних систем на основі принципів загальної теорії систем.

5. Видатний вчений, освітянин, громадський діяч

О. Ковалевська Вісник НАН України. — 2001. — N5 — укp.

«Це була, безперечно, прекрасна людина. Він був дуже гарячий і запальний, особливо в молодості, але був людиною ясного розуму, чудово ніжної, м'якої душі; йому бракувало тільки сили і наполегливості в характері, і цей недолік мав на нього великий вплив», — так писав про свого батька — Івана Васильовича Вернадського — наш видатний співвітчизник, славетний природознавець В. І. Вернадський.

6. Вчення про ноосферу як шлях до формування екологічної відповідальності

О.В. Вознюк Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2003. — N 13. — С. 155-157. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Розглянуто головні аспекти вчення про ноосферу, які проаналізовано у контексті формування екологічної відповідальності.

7. Генеральный критерий естественного развития и функционирования ноосферы

Н.В. Сысойлов Містобудування та терит. планув. — 2005. — Вип. 22. — С. 349-366. — Библиогр.: 8 назв. — рус.

Розглянуто духовний градієнт природного функціонування та розвитку земної штучної екологічної системи населення - земної демоекосистеми (за Г.І. Лавриком).

8. Глобальна спрямованість науки третього тисячоліття

С. Фірстов, Д. Левіна, Л., Коміренко Р. Чернишов Л. Вісник НАН України. — 2001. — N8 — укp.

Два роки минули відтоді, як Всесвітня конференція з проблем глобального розвитку науки та освіти, проведена під егідою Комітету з освіти, науки та культури Організації Об'єднаних Націй (UNESCO) та Міжнародної ради з науки (ISCU), прийняла «Декларацію з питань науки та використання наукових знань» (Будапешт, 1999). Положення цього документа, який фактично містить програму наукового розвитку на майбутні десятиліття, мали б стати підґрунтям для визначення пріоритетів світової науки і норм співіснування окремих її національних підрозділів. Та, на жаль, інформація про Декларацію не набула в Україні достатнього поширення і не стала стимулом до конкретних дій. Ось чому автори статті вважають за доцільне повернутися до аналізу її положень і наголосити на їх актуальності і сьогодні. Адже йдеться про певні орієнтири для визначення пріоритетів подальшого розвитку науки в Україні і про мотивацію її інтеграції до міжнародного наукового співтовариства.

9. Громадсько-політична і релігійна діяльність Василя Романюка (1925-1995 рр.)

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Дмитро Сергійович Зінчук; Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2008. — 20 с. — укp.

10. Гуманітаризація науки чи її криза?

О. Габович Вісник НАН України. — 2001. — N7 — укp.

Багато українських учених, здебільшого фізиків, у пресі та у виступах на сесіях Загальних зборів Національної академії наук неодноразово аналізували різні аспекти нашого громадського і наукового життя, так чи інакше пов'язані з нечуваним занепадом донедавна розвиненої науково-освітянської системи. Автор цієї статті розглядає ситуацію, що склалася, у взаємозв'язку багатьох її складових, намагаючись простежити джерела кризи і окреслити шляхи виходу з неї.

11. Еколого-гідрогеохімічний аналіз урбанізованих територій (на прикладі м.Луцька)

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 О.Ф. Картава; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2001. — 19 с. — укp.

На підставі еколого-географічного підходу проаналізовано рівні забруднення атмосфери, грунтів, підземних і поверхневих вод. Виділено групу факторів, які формують екологічний стан агломерацій. Розроблено критерії якості міського середовища за умов техногенних навантажень і здійснено районування та картографування території Луцька за сприятливістю умов для життєдіяльності людини. Результати еколого-гідрогеохімічних досліджень дають змогу розробити та впровадити заходи з метою оптимізації використання природних ресурсів і запобігання негативним екологічним явищам.

12. Етапи формування наукової інтелігенції півдня України на рубежі ХІХ-ХХ ст.

А.В. Шевчук Культура народов Причерноморья. — 2006. — №93. — С. 70-75 — Библиогр. в конце ст. 25 назв. — укp.

Одним из актуальных вопросов современной исторической науки есть проблема формирования элит, особенно политической. На наш взгляд, без надлежащего внимания осталась региональная элита, составной частью которой была научная интеллигенция, в частности интеллигенция Юга Украины.Одним з актуальних питань сучасної історичної науки є проблема формування еліт, особливо політичної. На наш погляд, без належної уваги залишилась регіональна еліта, складовою частиною якої була наукова інтелігенція, зокрема інтелігенція Півдня України.

13. Етичний вимір концепції ноосфери

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.07 В.В. Надурак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 17 с. — укp.

Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).

14. Життєвий світ людини та переживання нею стану самотності як предмет філософського аналізу

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.09 Н.Г. Каралаш; Чернів. держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 1999. — 19 с. — укp.

Досліджено проблему людської самотності та самовідчуженості як у різних формах індивідної буттєвості, так і в соціально-комунікативних процесах. Розкриваються основні причини та соціальні наслідки названого феномену, аналізуються різні шляхи ліквідації кризових явищ та оптимізації життєдіяльності людей в нинішньому українському суспільстві. Концепція дослідження будується на системному та діяльнісному підходах щодо явищ соціального та індивідуального порядку, з використанням комунікативної і синергетичної парадигм.

15. Жорес Алфьоров — про науку та її місце у суспільстві

Вісник НАН України. — 2001. — N7 — укp.

Перу видатного російського фізика лауреата Нобелівської премії Ж. І. Алфьорова належать не тільки суто наукові чи науково-популярні твори, а й публіцистичні статті, спогади про видатних сучасників. У цих публікаціях багато тонких спостережень, точних оцінок, нестандартних висновків, що допомагають зрозуміти ставлення автора до людей, до наукової творчості, до проблем, від розв'язання яких залежить сьогодні доля не тільки його країни, а й людства в цілому. Багато з думок вченого перегукуються з темами, які сьогодні активно обговорюють і українські науковці.

16. Зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління

Автореф. дис... канд. наук з державного управління25.00.01 Л.М. Руіс Мендісабаль; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Здійснено аналіз функціонального статусу, зв'язків з громадськістю як комунікативного аспекту державно-управлінської діяльності у контексті сучасних процесів системної трансформації українського суспільства. Запропоновано оригінальну концептуальну модель зв'язків з громадськістю, що дозволяє висвітлити специфіку соціальних комунікативних характеристик даного феномену в державно-управлінській діяльності у перехідному суспільстві. Узагальнено існуючі підходи та результати дослідження з даної проблематики. Виявлено низку малодосліджених теоретичних та практичних її аспектів. Розкрито певні протиріччя в дослідженні. Розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації функціонування механізму державного управління суспільством у перехідний період.

17. Информационное обеспечение темы "Экология Республики Карелия" в Научной библиотеке Петрозаводского государственного университета

А.А. Николаева, Н.В. Егорова, Н.В. Маркова — (Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса: 11-я Междунар. конф. "Крым 2004": Тр. конф). — М., 2004. — 1 электрон. опт. диск (CD-ROM). — Библиогр.: 5 назв. — рус.

У доповіді розглянуто роботу зі створення Web-сторінки "Екологічна просвіта" на сайті Наукової бібліотеки Петрозаводського університету.

18. Інформаційна цивілізація: проблема віртуальної реальності в суспільному розвитку

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Е.Ф. Смерічевський; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2002. — 21 с. — укp.

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгво-семантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

19. Інформаційне суспільство: між ейфорією спокус та законами універсуму

О. Ральчук Вісник НАН України. — 2003. — N2 — укp.

Видатний французький філософ Ж. Дельоз, відомий передусім як автор «Логіки сенсу», дав багатовимірне визначення поняття «сенс». За Дельозом, це атрибут стану речей та їхнє «надбуття», яке одним боком розгорнуте до цих речей, а другим — до міркувань про них. Інакше кажучи, сенс існує як границя між знанням про речі та доцільним, розумним ставленням до них. Логіка сенсу дає можливість додатково об'ємно розглядати ті складні явища сьогодення, котрі самі по собі вже не сприймаються, більше того, можуть призводити до оманливих висновків. Саме з цих позицій автор пропонує певні доповнення до міркувань Станіслава Лема щодо проблем інформатизації сучасного суспільства.

20. Інформаційне суспільство: сучасний стан та перспективи розвитку в Україні

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 А.В. Колодюк; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Досліджено процес переходу сучасного суспільства від індустріального до інформаційного устрою. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади розвитку інформаційного суспільства, а також модель інформаціоналізму як методології його розвитку. Розглянуто існуючі світові стратегії розвитку інформаційного суспільства. Досліджено світові індекси та моделі даного суспільства. Висвітлено особливості його розвитку у західних демократіях, а також визначено основні пріоритети та вивчено сучасний стан і перспективи дослідженого розвитку в Україні. Розкрито основний зміст інформаційного суспільства за сучасних умов розвитку, а також досліджено модель інформаціоналізму як методології розвитку даного суспільства. Обгрунтовано поняття інформаційної свідомості як фундаментальної засади переходу суспільства до життєдіяльності за умов інформаційного устрою. Доведено необхідність стратегічного та поетапного інституційного забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні.