LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Загальнонаукове знання

Всього — 66 Сторінка 3 із 4

41. Про значення науки (Промова прем'єр-міністра Великої Британії у Королівському товаристві Великої Британії 23 травня 2002 року)

Т. Блер Вісник НАН України. — 2003. — N1 — укp.

Виступ прем'єр-міністра Великої Британії перед науковою аудиторією — явище, загалом, ординарне. І можливо, на самих англійців зміст і тональність цього виступу не справили особливого враження. Зате нам, українцям, тут є над чим замислитися. З якою стурбованістю лідер країни говорить про недавні часи, коли англійська наука «переживала затяжний і згубний період мізерного фінансування і повної відсутності уваги до її потреб»! І з якою гідністю розповідає про кроки, що дали змогу виправити становище! Втім, він не переоцінює досягнутого: «…ми усвідомлюємо, що потрібно зробити набагато більше, аби вивести науку на світовий рівень, і це завдання буде для нас пріоритетним і надалі». І уточнює: «Нам необхідні потужне фінансування і потужна суспільна підтримка…». Ось, виявляється, за що болить душа у британського прем'єра...

42. Проблема відчуження в соціальній філософії Франкфуртської школи (спроба осмислення в контексті глобалістики)

Автореф. дис. канд. філософ. наук09.00.03 О.Г. Льовкіна; АПН України. Ін-т вищої освіти. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Досліджено проблему відчуження в контексті соціальної філософії Франкфуртської школи, висвітлено причини, форми та наслідки процесу відчуження як на рівні соціуму, так і на рівні окремого індивіда. Окреслено шляхи оптимізації відчуження у фракфуртських мислителів. Розглянуто концепцію авангардного мистецтва як основи гносеологічно-естетичного варіанта подолання відчуження. Доведено, що концептуальний апарат аналізу проблеми відчуження, закладений представниками Франкфуртської школи, є актуальним для аналізу ряду сучасних проблем, пов'язаних з глобалізацією, таких як вестернізація суспільних ідеалів і цінностей, маніпулювання свідомістю за допомогою мас-медіа, тотальне економічне координування суспільством. Запропоновано концепцію духовного оновлення за допомогою авангардного мистецва як ефективний спосіб протидії інтелектуальному закріпаченню, морально-духовному занепаду та гуманізації освітньо-виховного процесу у сучасному українському суспільстві.

43. Проблеми унормування сучасної украинської радіологічної термінології

Л.М. Веклинец, Ю.Ф. Прадід Культура народов Причерноморья. — 2002. — N27. — С. 47-51 — Библиогр. в конце статьи: с. 51 (2 назв.) — укp.

радиологическая терминология, украинская научная терминология, преподавательТНУ, Розенфельд Л., Пилипенко М., рецензия, украинская радиология

44. Рамкові програми Євросоюзу в контексті створення єдиного наукового європейського простору

С. Фірстов, Д. Левіна, Т. Патрах Вісник НАН України. — 2003. — N5 — укp.

Міжнародне наукове співробітництво — це не тільки можливість обмінюватися новою інформацією. За нинішніх умов воно нерідко забезпечує українським ученим ще й вагому фінансову підтримку. Досить згадати гранти НТЦУ, CRDF, INTAS тощо. Новим кроком у налагодженні взаємодії науковців на міждержавному рівні стала шоста Рамкова програма міжнародного науково-технічного співробітництва країн Європейського Союзу (ЄС) — так звана 6FP—Framework Program. Розрахована вона на період до 2006 р., а функціонувати почала з грудня 2002 р. Її перший конкурс має відбутися 17 грудня нинішнього року.Європарламент затвердив бюджет цієї програми у сумі понад 17 млрд євро. Це майже на 3 млрд більше, ніж було виділено на попередню Рамкову програму — 5FP (1998—2002). За тематикою наукових досліджень, обсягами фінансування, кількістю потенційних учасників та представлених ними країн 6FP не має собі рівних.Досвід створення науково-організаційної структури 6FР становить безперечний інтерес для всіх, хто причетний до організації наукової діяльності і в нашій країні, хоча, на жаль, для українських учених перспектива отримати підтримку в рамках 6FP є майже примарною.

45. Регіональні аспекти глобальної зміни клімату

В. Єремєєв, В. Єфімов Вісник НАН України. — 2003. — N2 — укp.

«Згубні наслідки зміни клімату вже очевидні», — зазначено у Декларації конференції ООН зі сталого розвитку, яка відбулася в Йоганнесбурзі у вересні 2002 р. Певною мірою це формулювання підбиває підсумки дискусії останнього десятиліття щодо причин зміни клімату. Точилася вона з приводу того, чи пов'язане глобальне потепління Землі з природними факторами, чи воно виходить за їх межі і зумовлене антропогенним втручанням у кліматичну систему — збільшенням концентрації в атмосфері парникових газів. У звіті робочої групи експертів Міжурядової комісії зі зміни клімату, який ґрунтується на всебічному аналізі наявної інформації, зроблено висновок, що на 90% (з ризиком помилки не більше 10%) зміни глобальних кліматичних характеристик останнього століття викликані саме зростаючим антропогенним навантаженням на кліматичну систему Землі. Автори статті розглядають регіональні аспекти цієї проблеми.

46. Рецензия на научный доклад "Оценка состояния исполнения итоговых документов всемирного саммита по устойчивому развитию (Йоханнесбург, 2002) в Украине"

Н.В. Багров, В.А. Боков, С.А. Карпенко Культура народов Причерноморья. — 2005. — N67. — С. 148-149 — Библиогр. в конце ст. 4 назв. — рус.

47. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 О.В. Ваганова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 14 с. — укp.

Проаналізовано феномени інформаційного суспільства та глобалізації. Наведено хронологію глобалізації мас-медіа. Розглянуто відображення міжнародних подій у новинному дискурсі ЗМІ та визначено причини та наслідки викривлення подій у новинах. Описано функціональні та системні особливості міжнародних ЗМІ. Розроблено рекомендації суб'єктам зовнішньої політики щодо дипломатичної діяльності у контексті глобалізованого інформаційного простору. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку системи масової комунікації в Україні.

48. Роль компьютерного тестирования в формировании информационных умений у студентов

Н.В. Шахова Культура народов Причерноморья. — 2005. — N68. — С. 106-109 — Библиогр. в конце ст. 3 назв. — рус.

Рассматривается ряд аспектов формирования информационных умений у современного студента. Освещается опыт использования системы компьютерного тестирования в преподавании информационных дисциплин.There are considered a number of aspects of formation the information skills at modern student. There are covered the experience of using computer testing in teaching of information disciplines.

49. Роль моральной парадигмы в информационном обществе

В.Н. Семиколенов Культура народов Причерноморья. — 2005. — N63. — С. 156-160 — Библиогр. в конце ст. 14 назв. — рус.

У статті моральна парадигма розглядається як основа загальнокультурної парадигми. Визначається роль інформації та інформаційних технологій в її формуванні, а також роль моральної аксиологічної рефлексії змісту інформації, яка переважає у виявленні інтенціональності моральних орієнтирів суспільства.В статье моральная парадигма рассматривается как основа общекультурной парадигмы. Определяется роль информации и информационных технологий в ее формировании, а также роль моральной и аксиологической рефлексии содержания преобладающей информации в выявлении интенциональности моральных ориентиров общества.The paper discusses moral paradigm as a basis for general cultural paradigm. It defines the role of information and informational technologies in formation of general cultural paradigm as well as the role of moral and axiological reflection of meaning of dominating information in clarifying intentions of the moral goals of the society.

50. Роль средств массовой информации в паблик рилейшнз

П.Г. Краснящих Вісн. Міжнар. Слов'ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. — 2008. — Т. 11, N 1. — С. 25-28. — Библиогр.: 4 назв. — рус.

Раскрыта роль средств массовой информации (СМИ) в формировании общественного мнения. Рассмотрен механизм создания влияния СМИ как "четвертой власти", формирование информационного поля, использование PR-специалистами информационных технологий.

51. Рольова участь паблік рилейшнз у процесах політичної глобалізації

Автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.03 Є.Б. Тихомирова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 28 с. — укp.

Обгрунтовано концептуальні підходи до природи та характеру глобалізації, визначено соціальні імперативи паблік рилейшнз, наведено моделі ідеологій глобалізму й альтерглобалізму. З'ясовано суть глобального управління, розглянуто вплив глобалізації на паблік рилейшнз, суть і фактори виникнення міжнародних комунікацій з громадськістю, специфіку інституціональних форм реалізації зв'язків зі світовою громадськістю у транснаціональному середовищі, глобальні проблеми й основні тенденції глобалізації та технологій PR. Проаналізовано міжнародні паблік рилейшнз різних учасників міжнародних відносин: національних держав, міжнародних організацій і транснаціональних корпорацій. Розглянуто аспект європейського виміру PR-забезпечення України в євроінтеграційному та глобалізаційному просторі та міжнародний PR як інструмент формування іміджу глобалізації, акцентовано увагу на актуальній для України проблемі розробки національної глобалізаційної стратегії, запропоновано рекомендації щодо національної PR-програми адаптації України до глобалізації.

52. Сталий розвиток — цивілізаційний діалог природи і культури

С. Дорогунцов, О. Ральчук Вісник НАН України. — 2001. — N10 — укp.

Серед об'єктів сучасної науки особливе місце належить соціоприродним системам, в яких взаємодіють природні та людські (соціальні) компоненти. Вивчення цих об'єктів має на меті передусім пошук шляхів підпорядкування гуманістичним цінностям як самих соціоприродних систем, так і корпусу дослідницьких методів, що застосовуються до них. Такі методи узагальнюються нинішньою постнекласичною наукою, яка певною мірою знімає жорстке протиставлення наук про природу наукам про дух. Йдеться про плідне перенесення методів, підходів, понятійних конструкцій з природничих наук у соціальні і навпаки. Основним дослідницьким інструментарієм тут стає синергетика з її «наскрізним» принципом самоорганізації. Виконання певних засадничих її правил дає можливість зробити самоорганізацію значною мірою керованою. Розвиваючи своє бачення цих проблем (див.: Вісник НАНУ.— 2000. — № 8. — С. 3—14), автори стверджують, що сталий розвиток — це оптимальна керована самоорганізація соціоприродних систем, яка є реальною тільки за умови дії головної гуманістичної константи сталого розвитку — діалогу, порозуміння між природним та культурним началами систем. Дещо незвичний ракурс, під яким розглядається тут сталий розвиток, може здатися несподіваним і стати приводом для дискусії. Але згадаймо Х. Ортегу-і-Гасета: «Думка, якій не можна заперечити, не варта того, щоб її висловлювати»

53. Стратегія — інтелектуалізація суспільства

М. Долішній, Злупко С. Вісник НАН України. — 2001. — N4 — укp.

Розбудова Української держави в умовах загальноцивілізаційної динаміки та глобалізаційних процесів значно актуалізувала роль і завдання національної еліти. Під впливом цих обставин в Україні щораз активніше і прискіпливіше проводяться дослідження, пов'язані з необхідністю дати вичерпне трактування поняттю «інтелект нації». Серед наукових праць, які відбивають результати цих досліджень, гідне місце посідає колективна монографія «Україна: інтелект нації на межі століть», що вийшла друком під патронатом Українського товариства «Інтелект нації», очолюваного першим Президентом України Л. М. Кравчуком.

54. Структура поняття "єдиний освітній простір"

Н.М. Рибка Культура народов Причерноморья. — 2004. — N51. — С. 141-144 — Библиогр. в конце ст. 6 назв. — укp.

На основі формально-логічного аналізу конкретизується та уточнюється структура та зміст поняття "єдиний освітній простір".На основе формально-логического анализа конкретизируется и уточняется структура и содержание понятия "единое образовательное пространство".The structure and the sense of a "United education space" concept are concreted and corrected on the formal logic analysis.

55. Сума технологій як передумова сталого розвитку

Є. Буравльов Вісник НАН України. — 2001. — N5 — укp.

«Порядок денний на ХХІ століття», прийнятий на Всесвітньому форумі в Ріо-де-Жанейро (1992) світовою спільнотою (представниками 179 держав, у тому числі і нашої країни), є документом, який визначає стратегію розвитку людства на тривалий період. І тому ми маємо постійно повертатися до його аналізу.

56. Урбоекологічні проблеми Західного регіону України 1960 - 1990 рр.: історичний аспект

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Ю.Є. Гумен; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 20 с. — укp.

З'ясовано характерні риси погіршення стану навколишнього середовища міст та селищ Західного регіону України в період тотальної індустріалізації регіону. Проаналізовано весь спектр урбоекологічних проблем регіону та їх вплив на соціально-політичний розвиток. Досліджено діяльність органів місцевої влади природоохоронних структур та організацій у вирішенні урбоекологічних проблем. Розкрито основні характеристики розвитку ряду міст регіону, динаміки забруднення довкілля найбільш проблемними промисловими об'єктами краю, ліквідації наслідків локальних та великих техногенних катастроф.

57. Уроки Чорнобиля: проблеми об'єкта «Укриття»

О. Боровой, В. Бар'яхтар, В. Кухар Вісник НАН України. — 2001. — N4 — укp.

П'ятнадцять років тому аварія на Чорнобильській АЕС важким тягарем лягла на плечі мільйонів громадян України, Білорусі, Росії. Сотні тисяч людей узяли участь у роботах з ліквідації її наслідків. І хоч ці роботи ніколи не припинялися, вони, на жаль, ще дуже далекі від завершення.

58. Фізичний розвиток учнів гімназії

І.В Поташнюк Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2003. — N 5. — С. 16-22. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Представлено результати досліджень фізичного розвитку учнів гімназій, його особливості у порівнянні з учнями загальноосвітніх шкіл. Виявлено ознаки зниження рівня фізичного розвитку, ослаблення функціональних можливостей серцево-судинної системи учнів і більшу ступінь їх вираженості у гімназистів на тлі зниження темпів біологічного розвитку.

59. Філософська антропологія як методологія синтезу знань про людину

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.02 О.С. Петриківська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2007. — 18 с. — укp.

Досліджено актуальну, але недостатньо досліджену проблему визначення методологічних засад з метою синтезу різних видів антропологічного знання. Обгрунтовано тезу про філософську антропологію як методологію синтезу знань про людину. Відокремлено концептуальні засади цього синтезу. Філософську антропологію розглянуто як особливий різновид філософування - атропологізм. Системне представлення антропології у культурі здійснено завдяки послідовному застосуванню атрибутивного та реляційного синтезів, а саме: у межах атрибутивного синтезу ідеї філософської антропології (філософського образу "конкретного суб'єкта") стають системотвірними властивостями наук про людину, у межах реляційного синтезу методологічні принципи філософської антропології одержують поширення у науках про людину.

60. Філософсько-методологічний потенціал соціосинергетики

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.09 С.М. Цимбал; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Розглянуто методологічні можливості синергетичної парадигми в поглибленні предметного поля соціального пізнання. Ідеї та принципи синергетики, нового міждисциплінарного наукового напрямку, представлено в їх історичному та загальнотеоретичному аспектах. Запропоновано новий панорамний підхід щодо вивчення соціосинергетичних інтерпретацій, існуюючих у вітчизняних, російських і західних дослідженнях. Здійснено реконструкцію самоорганізаційної динаміки в соціальному середовищі, на базі якої уточнено зміст ігрових явищ, міфологічних соціальних спільностей на підставі опису проявів соціосамоорганізаційної тектоніки та дії самоорганізаційних механізмів соціальної зміни. Розглянуто основні теоретичні ідеї І.Пригожина та визначено їх ефективність для сучасного гуманітарного пізнання. З'ясовано роль синергетики як загальнонаукової програми. Проаналізовано соціосинергетичні параметри комунікативного середовища сучасної науки. Відзначено, що необхідність формування нової методології дослідження суспільства в синергетичному контексті обумовлює недостатня ефективність традиційних підходів (зокрема, формаційного) щодо визначення адекватних причин переходу на якісно інший рівень соціуму за умов нестабільного існування. Доведено, що використання соціосинергетичної методології у дослідженні соціуму дозволяє визначити нові соціальні стратегії та орієнтири суспільного розвитку.