LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Історія. Історичні науки

Всього — 2188 Сторінка 10 із 110

181. Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського (1918 р.): українська історіографія проблеми

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 С.Л. Гнатюк; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М.С.Грушевського. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Розглянуто, систематизовано, проаналізовано основні групи історіографічних джерел з проблеми дослідження української історіографії внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, визначено головні теоретичні напрями у її розробці, а також її концептуальні та методологічні засади. Показано негативний вплив ідеологічних догм та політичної боротьби на процеси вивчення та осмислення історії Української Держави. Висвітлено порівняльний аналіз оцінок і трактування внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, що сформувалися в межах різних теоретичних напрямків і груп. Розглянуто основні періоди розвитку історіографії проблеми. Визначено коло проблем, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.

182. Внутрішня політика української держави у галузі охорони здоров'я та соціального захисту населення (квітень - грудень 1918 року)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Л.М. Жванко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 20 с. — укp.

Розглянуто функціонування державної соціальної політики в Україні доби П.Скоропадського, виявлено її головні підвалини та пріоритети. Проаналізовано діяльність центральних і місцевих органів влади, самоврядувань різних рівнів, громадських спілок у сфері охорони здоров'я та опіки соціально незахищених верств населення. Визначено пріоритети державної політики у справі організації медичного та фармацевтичного обслуговування населення, санаторно-курортного будівництва, боротьби з епідеміями, становлення судової експертизи, соціального захисту населення. Досліджено механізм реевакуації біженців та повернення українських військовополонених. До наукового обігу залучено широке коло джерел, що дало підстави для спростування думки радянської історіографії щодо нездатності гетьманського режиму проводити власну соціальну політику.

183. Внутрішня політика франкістського режиму в Іспанії. 1939 - 1975 рр.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 Ю.В. Павлишена; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Здійснено комплексне дослідження внутрішньої політики Іспанії франківського періоду (1939 - 1975 рр.), її етапів і особливостей. Уперше в українській історіографії проведено системний аналіз різножанрових джерел франкістського періоду, праць радянських, сучасних вітчизняних, російських і зарубіжних, передовсім іспанських, науковців. Досліджено хронологічні межі, періодизацію та юридично-правовий аспект внутрішньої політики авторитарного франкістського режиму, узагальнено її напрями, закономірності, особливості та ліберальну самокорекцію пізнього франкізму у політичній, соціальній, економічній сферах. З'ясовано та систематизовано історичні та правові витоки системи каудилізму, її прерогативи та повноваження. Класифіковано провідні ідеологічні риси франкістської держави. На прикладі іспанського досвіду показано багатоликість авторитаризму у розвитку, його ефективність, суперечності та зв'язок, який існує між ними та демократією.

184. Воєнні конфлікти в Азії, Африці й Латинській Америці та мілітаризація країн-учасниць (1975 - 1991 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 А.С. Поспєлов; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2003. — 19 с. — укp.

Уперше в українській історіографії комплексно досліджено проблеми воєнних конфліктів та мілітаризації країн Азії, Африки та Латинської Америки у 1975 - 1991 рр. Висвітлено механізм взаємозв'язків між мілітаризацією та воєнними конфліктами даного періоду, національно-визвольною та політичною боротьбою в країнах-учасницях конфліктів. З'ясовано вплив військових конфліктів на суспільно-політичний та економічний розвиток країн азійсько-африканського та латиноамериканського регіонів. Досліджено роль великих держав у процесі мілітаризації зазначених країн та воєнних конфліктах даного періоду.

185. Вождь крестьянского повстанческого революционного движения

В.Н. Пащеня Культура народов Причерноморья. — 1999. — N6(продолжение). — С. 403-404 — рус.

история Украины 1907-1925 гг., крестьянское революционное движение, военные действия, революция, персоналия

186. Возникновение сионизма и Палестины на рубеже XIX-XX веков

С.С. Щевелёв Культура народов Причерноморья. — 2001. — N20. — С. 113-119 — Библиогр. в конце ст. — рус.

история Палестины, 19-20 вв., еврейское государство, 19-20 вв., сионизм, Палестина, новая история, преподавательТНУ, Великобритания, создание еврейского государства

187. Волинське дворянське зібрання (1796 - 1917): функції, структура, участь у системі органів влади

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Л.М. Казначеєва; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2008. — 20 с. — укp.

На підставі аналізу архівних матеріалів, законодавчих актів і наукової літератури розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані у річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури та складу, функцій, прав і повноважень, обмеження участі зібрання у системі органів влади. З'ясовано механізми та технології усунення зібрання від правління губернією, серед яких - позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій мало прояв у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про належність до привілейованого стану, а згодом - ревізії його діяльності. Найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання їх корпоративних прав. Зроблено висновок, що держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз'єднувала шляхетську солідарність і підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.

188. Волинь в період національно-визвольної війни 1648 - 1657 рр.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 О.Б. Ярошинський; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 20 с. — укp.

На підставі аналізу наявних історичних джерел та історіографічних здобутків досліджено історію Волині в період національно-визвольної та антифеодальної боротьби її жителів - складової частини національно-визвольної війни українського народу 1648 - 1657 рр. Проаналізовано зв'язок активної участі волинян у визвольних процесах з політичними, економічними, соціальними, національно-релігійними передумовами, загальноукраїнським національним рухом. Досліджено хід, основні етапи, зміст, характерні особливості, розмах, організаційні форми, озброєння, характер, наслідки визвольної боротьби 1648 - 1652 рр. у Волинському воєводстві та перебіг подій у краю в 1653 - 1657 рр. Розширено знання про регіональні особливості визвольного руху українського народу.

189. Волинь і Галичина в державнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи (ІХ - перша половина ХІІІ ст.)

Автореф. дис... д-ра іст. наук07.00.02 О.Б. Головко; Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. НАН України. — Львів, 2006. — 32 с. — укp.

Здійснено узагальнення інформаційної бази джерел, введено до наукового використання загальнотеоретичні категорії, поняття та створено нову концепцію державнополітичного розвитку слов'янства Центрально-Східної Європи, зокрема, Волині та Галичини. Розглянуто вплив міжнародних взаємин (суб'єктів державного розвитку) з іншими утвореннями та етнополітичними формуваннями Східної та Центральної Європи на хід внутрішньополітичного розвитку Південно-Західної Русі.

190. Володимир Антонович у 1864 - 1884 роках: трансформація ідейно-тактичних засад і початки політики

В. Харченко Медієвістика. Історія Церкви, науки і культури: Просемінарій. — К., 2000. — Вип. 4. — С. 194-218. — Бібліогр.: 76 назв. — укp.

Розглянуто становлення національної та політичної ідеології професора Володимира Антоновича, генезу його національно-культурних засад, участь у діяльності Старої громади.

191. Володимир Антонович як історик й основоположник київської історичної школи в українській історіографії другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.

автореф. дис... д- ра іст. наук07.00.06 О.І. Кіян; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2008. — 36 с. — укp.

Досліджено наукову спадщину відомого вітчизняного ученого-історика, основоположника національно-демократичної концепції історії України В. Антоновича. Розкрито роль ученого у формуванні та діяльності Київської історичної школи у контексті розвитку вітчизняного історіографічного процесу. На підставі дослідження ідейних принципів і методологічної бази історичної спадщини В.Антоновича проаналізовано процес переходу від романтизму до позитивізму в українській історіографії другої половини XX ст. Розроблено функціональну логіко-лінгвістичну модель "наукова школа в історіографії", на підставі якої визначено основні принципи становлення й етапи еволюції Київської історичної школи В.Антоновича, проаналізовано її ідейно-політичні та методологічні засади, розкрито роль і місце у розвитку національної та загальнослов'янської історіографії.

192. Володимир Вернадський про Угорську Русь

О. Мазурок, П. Пеняк, М. Шевера. — Ужгород, 2003. — 94 с — укp.

У публікації узагальнено рукописні і раніше опубліковані матеріали видатного вченого-природодослідника і філософа, громадського і політичного діяча, академіка В.І.Вернадського про Закарпаття. Книга розрахована на істориків, краєзнавців, етнографів, всіх хто цікавиться спадщиною В.І.Вернадського.

193. Володимир Гнатюк і українська етнографічна наука кінця XIX - початку XX століття

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.05 О.М. Шеремета; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича. Ін-т народознав. — Л., 2003. — 16 с. — укp.

Розглянуто вплив наукової методології, методики експедиційної роботи та організаційної діяльності Володимира Гнатюка на розвиток української етнологічної науки в кінці XIX - на початку XX ст. Зазначено, що основним положенням концепції вченого було доведення засобами етнологічної науки ідеї соборності українського народу, його єдності та неподільності. Проаналізовано наукову працю В. Гнатюка в Науковому Товаристві ім. Шевченка (НТШ), охарактеризовано його різноманітні наукові контакти як наукового секретаря НТШ з діячами української науки, а також науковцями інших країн, вперше висвітлено його роль у пропагуванні України та української етнографічної науки в зарубіжному світі. Вивлено нові факти щодо методики наукової діяльності вченого, вироблення ним комплексного підходу до дослідження народної культури, простежено вплив науковця на молоде покоління дослідників. Узагальнено спадщину В. Гнатюка як дослідника матеріальної та духовної культури українців, етнодемографічних процесів, зокрема, його роль у доведенні етнічної єдності та самобутності українців Закарпаття. Проаналізовано епістолярну спадщину вченого, введено до наукового обігу три неопубліковані праці етнографа.

194. Володимир Січинський в науковому, громадському і освітянському житті України та української еміграції (перші десятиріччя - початок 60-х рр. XX ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 В.Л. Логвіна; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Ф.. — Чернівці, 2007. — 20 с. — укp.

На підставі аналізу архівних документів, мемуарів, матеріалів періодичних видань, творчої спадщини вітчизняної та зарубіжної історіографії у контексті українського національного відродження досліджено життєвий і творчий шлях діяча визвольних змагань 1917 - 1920 р. в Україні й українській міграції 1920 - на початку 1960-х рр., вченого-історика, мистецтвознавця, архітектора, художника-графіка, педагога В.Ю.Січинського (1894 - 1962). Висвітлено вплив М.Грушевського на формування його наукового світогляду. З'ясовано, що всі праці В.Січинського досліджують та популяризують у світі маловідомі аспекти історії України, національні традиції у різних галузях мистецтва, архітектури, освіти. Визначено місце творчого доробку у сучасній українській історичній науці й обгрунтовано наукову реабілітацію вченого для прийдешніх поколінь.

195. Восприятие композиционных элементов костюма в зависимости от рельефа местности

Е.В. Кузнецова Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 8. — С. 141-147. — Библиогр.: 8 назв. — рус.

Обгрунтувано вплив місцевості на композиційну структуру одягу, та його орнамент. Розглянуто вплив ландшафту, в котрому проживає певна етнічна група, на сприйняття нових елементів одягу. Дослідження проводились на прикладі одягу кримських татар.

196. Восстание 1929 года в Палестине и его последствия для англо-арабских отношений

С.С. Щевелёв Культура народов Причерноморья. — 1999. — N6. — С. 256-265 — Библиогр. в конце статьи: с. 264-265 (32 назв.) — рус.

история арабских стран, 1929 г., восстание в Палестине, 1929 г., "стена палача", евреи, арабы, военный конфликт, Белая книга, Иерусалим, бедуины, феллахи, Великобритания, преподавательТНУ, нуженполныйтекст

197. Восстановление государственности в Украине в ноябре 1917 - январе 1918 гг. и ее законодательное оформление

С.Г. Кащенко Культура народов Причерноморья. — 1998. — N5(продолжение). — С. 383-387 — Библиогр.: 21 назв. — рус.

история Украины 1917-1918 гг., восстановление государственности Украины 1917-1918 гг., преподавательТНУ, национализация земель, провозглашение суверенитета, IV универсал, III универсал, Центральная Рада

198. Восток - Запад: солидарность с левым афганским режимом. Забытая история

М.Ф. Слинкин Культура народов Причерноморья. — 2004. — N50, Т.1. — С. 34-45 — Библиогр. в конце ст.: 30 назв. — рус.

В начале 1992 года в Кабуле пало леводемократическое правительство президента Наджибуллы. Ему на смену пришли религиозные экстремисты (сначала так называемые «моджахеды», затем – талибы), выпестованные и вооруженные странами Запада и консервативными исламскими режимами региона. С этих пор гражданская война в Афганистане перешла из идейно-политического противоборства двух сторон в русло еще более ожесточенных, не виданных ранее кровавых этно-конфессиональных разборок. Страна перестала быть централизованным государством, а жизнь афганского народа и общества оказалась отброшенной к порядкам дикого средневековья. Со временем Афганистан был превращен в базу и рассадник международного терроризма.

199. Востоковедческие библиографические пособия XIX - первой трети XX века как источник крымоведческих исследований

А.А. Непомнящий Культура народов Причерноморья. — 2002. — N36. — С. 93-99 — Библиогр. в конце ст.: 48 назв. — рус.

историческая библиография Крыма 19-20 вв.; библиографические исследования в Крыму; преподавательТНУ; этнография Крыма; история Крыма; историко-библиографические исследования; Гопштейн Е.Е.; крымоведение; библиографические памятники

200. Вплив античності на історичну думку англійського просвітництва

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 О.С. Красюк; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2004. — 20 с. — укp.

Проаналізовано причини зростання зацікавленості античністю в англійському суспільстві XVII - XVIII ст. Визначено роль класичної спадщини у формуванні просвітницької ідеології та обгрунтовано спільність античного та просвітницького світогляду. З використанням джерельної бази розглянуто процес становлення антикознавства у межах двох основних напрямів історичної науки Англії - антикваризму та "філософської" історії. Досліджено діяльність історико-культурних товариств ("Товариство антикварів", "Товариство дилетантів"), їх внесок у вивчення та популяризацію в Англії історії давніх Греції та Риму. Здійснено всебічний аналіз історичних поглядів англійських мислителів доби Просвітництва та доведено рецепцію ідей греко-римських авторів у історико-філософських побудовах просвітителів.