LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Історія. Історичні науки

Всього — 2188 Сторінка 11 із 110

201. Вплив громадсько-політичної та літературної діяльності Уласа Самчука на розвиток української національної свідомості (1920-і - 1990-і роки)

Автореф. дис... канд. іст. наук09.00.12 А.А. Жив'юк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Висвітлено проблеми формування та еволюції суспільно-політичних поглядів У.Самчука, що відобразили еволюцію суспільно-політичних поглядів української політичної еміграції між- і повоєнного періодів. Розглянуто сформульовану ним концепцію "синтези", яка стала ідейною складовою державницького чину української діаспори у ХХ ст. Проаналізовано громадсько-політичну діяльність У.Самчука, включно з періодом захоплення ідеологією українського націоналізму, спробами практичного втілення у політичній площині її засадничих постулатів, переходом до демократичного табору з толеруванням різних ідеологічних і політичних платформ. Розкрито специфіку громадсько-політичної діяльності У.Самчука, її вплив на становлення і розвиток української національної свідомості опосередковано через літературну творчість. На підставі аналізу джерел, що стосуються громадсько-політичної діяльності У.Самчука, спростовано заідеологізовану оцінку його літературної і громадсько-політичної діяльності, в тому числі звинувачення в колабораціонізмі під час Другої світової війни.

202. Вплив етнічних стереотипів на процес міжособистісного оцінювання

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.05 О.В. Квас; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Актуальність дослідження зумовлено практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема, у психології українців як етносу, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Вивчено особливості етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі "Схід - Захід України" та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання у середовищі студенської молоді. Обгрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

203. Вплив етнографічних чинників на архітектурну організацію рекреаційного простору Гуцульщини (на прикладі Косівського, Верховинського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області)

Автореф. дис... канд. архітекури18.00.01 Г.М. Юрчишин; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2006. — 23 с. рис. — укp.

Представлено структуру етнографічних чинників та їх взаємозв'язок в архітектурній організації рекреаційного середовища Гуцульщини. З використанням системного підходу надано наукове обгрунтування та наведено структурну модель етнографічної рекреації, яку розглянуто як складову частину системи більш високого ієрархічного рівня. Розроблено класифікацію чинників впливу на особливості формування та функціонування рекреації, розглянуто місце етнографічних чинників у цій системі. Розвинуто методику виявлення впливу етнографічних чинників на формування та функціонування рекреаційної системи. Розвинуто методологію організації рекреаційного простору за умов ефективної реалізації етнографічних чинників, удосконалено прийоми організації даного простору Гуцульщини. Запропоновані підходи та прийми є базовими для вдосконалення рекреаційної системи Гуцульщини, підвищення соціально-еколого-економічної ефективності функціонування й естетичної привабливості закладів рекреації.

204. Вплив карпатоукраїнського фактора на політику європейських країн у період чехословацької кризи (травень 1938 р. - березень 1939 р.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 О.Я. Богів; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2003. — 22 с. — укp.

Проаналізовано питання автономії Закарпаття в політиці європейських країн, еволюцію німецької політики щодо Карпатської України, ставлення СРСР до карпатоукраїнської проблеми, місце Закарпаття в чехословацькій політиці Великобританії та Франції тощо. Детально висвітлено та оцінено ставлення до закарпатських подій 1938 - 1939 рр. організацій української діаспори різної зовнішньополітичної та етнокультурної орієнтації, розглянуто вплив цих подій на суспільно-політичне становище українців у Східній Галичині. Зазначено, що протягом чехословацької передвоєнної кризи карпатоукраїнський фактор перетворився в окремий вагомий об'єкт міжнародних відносин, який безпосередньо вплинув на формування політики європейських держав напередодні Другої світової війни.

205. Вплив кобзарства на формування національної самосвідомості українців

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.12 Т.Є. Мартинова; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Дисертація присвячена філософському осмисленню кобзарства як соціокультурного явища. Аналізуються основні риси кобзарства та кобзарської творчості як історико-культурного феномену, визначається вплив кобзарства на формування світоглядного менталітету українців, окреслюється його місце серед європейських та вітчизняних типів культури. Аналізуючи кобзарство, автор доводить, що воно є не тільки частиною фольклорної спадщини українського народу, але й займає особливе місце у структурі суспільної свідомості, виступаючи оригінальною формою узагальнення життєвого досвіду українців, яка на сучасному етапі державотворення є важливим чинником відродження духовності та культури України.

206. Вплив митрополита Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця XIX - першої половини XX століття

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Л.Л. Крупа; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2003. — 20 с. — укp.

За допомогою хронологічно-проблемного методу дослідження розглянуто багатогранність впливу метрополита Андрея Шептицького на суспільно-культурні процеси в Галичині. Висвітлено його співпрацю з українськими партійними колами, а також еволюцію політичної платформи у контексті боротьби українського народу за соборність і незалежність України. Установлено мотиви зв'язку з освітніми установами й товариствами, надання владикою окремим представникам інтелігенції матеріальної допомоги для наукових цілей. Проаналізовано взаємовідносини з легальними молодіжними організаціями, ініціювання та участь у створенні нових товариств християнського та світського спрямування. Висвітлено аспект діяльності митрополита щодо заснування їм та підтримки закладів для сиріт. Обгрунтовано, що митрополит Андрей Шептицький проводив свою діяльність керуючись християнськими переконаннями і християнським патріотизмом, тому у політичних питаннях він дотримувався легітимності, а в культурно-просвітніх намагався компенсувати українцям державні інстанції, виховати в українців любов до Бога і Батьківщини.

207. Вплив нацистської окупації на соціальну сферу України (1941 - 1943 рр. За матеріалами Донецької, Луганської і Харківської областей)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 А.В. Фомін; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2007. — 20 с. — укp.

Розглянуто стан соціальної сфери Східної України та вплив на неї нацистської окупації у 1941 - 1943 рр. На підставі аналізу джерельної бази й історіографії показано, що відбувалась трансформація політики окупантів щодо соціальної сфери регіону, зокрема, поліпшувалось продовольче та соціальне забезпечення населення, було здійснено: спроби налагодити медичне обслуговування, водопостачання, транспорт; запровадження обов'язковості початкової освіти; дозвіл на відкриття декілька семирічних і фахових шкіл, дитячих ясел і садків; невтручання у культурні проекти інтелігенції, навіть допомогу у цьому з метою використання кіно, театрів, газет для власної пропаганди. Відзначено, що навіть за умов часткового відновлення галузей соціальної сфери східної України у роки нацистської окупації, їх функціонування не забезпечувало задоволення мінімальних життєвих потреб абсолютної більшості населення регіону, а безпосереднім наслідком панування "нового ладу" та його впливу на становище соціальної сфери зазначених областей стали тисячі померлих від голоду, холоду та хвороб людей. У спадщину українському народу загарбники залишили руїни.

208. Вплив німецьких колоністів на розвиток ремесел на Закарпатті

С.І. Мільчевич Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 5. — С. 70-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Наведено ряд фактів з історії заселення Закарпаття німецькими колоністами, які доводять, що багато ремесел та цехова форма ремісничого виробництва були започатковані в даному регіоні цим етносом.В період становлення промислового мистецтва даний факт зіграв важливу роль у становленні дизайну у цьому краї.

209. Вплив протестантизму на становлення державності в Німеччині (ХVІІІ - ХХ ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 О.М. Литвяк; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2005. — 19 с. — укp.

Досліджено проблему впливу протестантизму на становлення державності у Німеччині (XVIII - XX ст.). Висвітлено історію зародження антикатолицької ідеології - протестантизму, виникнення нових капіталістичних відносин у надрах феодального суспільства та перетворення його на ідеологію нового класу - буржуазії. Проведено комплексний аналіз протестантизму як релігійного, а також соціально-політичного явища у Німеччині. Зроблено спробу розв'язати проблему впливу економічного, політичного та культурного фактора протестантизму на німецьке суспільство у різні періоди німецької історії. Базуючись на працях ідеологів обох конфесій, досліджено концесійні дебати між протестантами і католиками. Визначено, що національний німецький характер протестантизму є головною причиною його історично-прогресивної ролі. Показано, що послаблення впливу протестантизму на суспільство було спричинено антинародною політикою нацистів. Виявлено провідну роль протестантського фактора у політичному й ідеологічному житті післявоєнної Німеччини (ФРН).

210. Вплив русифікаторської політики на економічне, соціальне і культурне життя України у другій половині XIX - на початку ХХ ст.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Л.І. Синявська; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 20 с. — укp.

Розглянуто основні напрямки та методи русифікації як політики російського самодержавства, спрямованої на зменшення економічного та політичного впливу України в Російській імперії. В контексті русифікаторського курсу російського уряду проаналізовано міграційну політику. Показано вплив розвитку промисловості, транспорту та урбанізаційних процесів на прискорення русифікації України. На підставі вивчення значної кількості наукових джерел досліджено процес русифікації освіти та культури. Визначено роль загальноросійських політичних партій та організацій у процесі русифікації. Досліджено протидію української нації процесу русифікації. Проаналізовано роль українських селян у даному процесі, висвітлено їх участь у національній боротьбі. Визначено економічні, політичні та соціальні причини низького рівня політичної самосвідомості українського селянства.

211. Вплив столипінської аграрної реформи на соціально-економічний розвиток Правобережної України (1906 - 1914 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 І.М. Власюк; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Досліджено проблему впливу столипінської аграрної реформи на розвиток сільського господарства, промисловості, торгівлі та транспорту Правобережної України. Розглянуто значну кількість архівних, опублікованих джерел, наукової літератури. Вперше проведено комплексне дослідження змін у соціально-економічному розвитку даного регіону. Проаналізовано особливості реалізації реформи на Правобережжі: зміни у землеробстві та тваринництві; впровадження агрономічних заходів у селянських господарствах, урожайність сільськогосподарських культур; окремі аспекти розвитку системи дрібного кредиту; діяльність підприємств харчової та переробної промисловості, сільськогосподарського машинобудування, металообробної галузі, промисловості з випуску будівельних матеріалів; зрушення у внутрішній торгівлі (у тому числі збутова діяльність селянських кооперативів); транспортні перевезення та розвиток окремих видів транспорту (комісійно-позичкові операції під зернові вантажі на залізничному транспорті, будівництво складських приміщень, рейкових під'їзних шляхів; підвищення уваги земств до стану доріг). Доведено взаємозв'язок та взаємовплив між різними галузями народного господарства.

212. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: філософсько-релігієзнавчий аспект

Автореф. дис... д-ра філос. наук09.00.11 Т.Г. Горбаченко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 35 с. — укp.

Вперше комплексно досліджено вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України з позицій системного розгляду етноконфесійних проявів її будови. Обгрунтовано зв'язок писемної культури з історичною свідомістю, її непересічну роль у збереженні етнічної та політичної самосвідомості Русі-України. Розглянуто роль мови, писемності, рукописної, друкованої книги, монастирської бібліотеки як складових системи писемної культури, що свідчать про пізнавальні, естетичні, духовно-релігійні потреби народу та є своєрідним засобом відтворення духовного та релігійного життя соціуму, національного стилю мислення та менталітету.

213. Вплив шляхетських родів Волині на соціально-економічний та культурний розвиток краю в ХІХ ст.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 В.В. Павлюк; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2000. — 19 с. — укp.

Досліджено вплив шляхетських родів Волині на соціально-економічну і культурну історію Волині XIX ст., розкрито проблему земельної власності магнатських родів на цих теренах, зародження і розвиток промислових підприємств у магнатських господарствах, формування капіталістичних відносин, місце шляхетських і магнатських родів у торгівлі, банківській справі, освіті.

214. Впровадження української мови в систему освіти 1923 - 1932 рр.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 С.М. Чернявська; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

Показано, що у досліджуваний період (1923 - 1932 рр.) партійний та державний апарат докладав значних зусиль для матеріально-технічної забезпеченості українізації освіти в УСРР, насамперед необхідними педагогічними кадрами та навчальною літературою, завдяки чому було досягнуто значних результатів, відбулися позитивні зрушення, які сприяли мовному та культурному зближенню різних верств українського населення, підвищенню їх освітнього рівня, були подолані деякі диспропорції в сфері етнічної політики. Зазначено, що найбільших успіхів радянська влада досягла у сфері шкільної освіти, організації шкільної справи та підготовки вчительських кадрів. Показано, що у зв'язку з політехнізацією освіти особливого значення набула діяльність технікумів, які в Радянській Україні були закладами вищої освіти. Відзначено, що ступінь українізації студентів, викладачів та відсоток етнічних українців серед тих, хто навчався, значною мірою залежали від фахової спрямованості навчальних закладів. На початку 1930-х рр. директивний характер та непослідовність запроваджених реформ і остаточна відмова від закріплення успіхів політики українізації призвели до негативних наслідків у сфері української освіти.

215. Впровадження української мови як державної у сферу освіти України в 90-ті роки XX - поч. XXI ст.: історичний аспект (на матеріалах вищих навчальних закладів)

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Світлана Василівна Савойська; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2007. — 20 с. — укp.

216. Временник Івана Тимофієва: концепція "авторського архіву" (до питання про атрибуцію і контекст)

Д. Рибаков Україна в Центрально-Східній Європі. — 2004. — N4. — С. 348-385 — укp.

Уже в перших фундаментальних працях, присвячених дослідженню російського наративного комплексу XVII ст., було прийнято вважати Временник Івана Тимофієва найважливішим твором про московську Смуту початку "бунташного" століття, написаному сучасниками в історичному жанрі. Є також усталеною практикою ставити цю пам’ятку на один щабель з відомим Сказанням Авраамія Палицина про облогу Троїцько-Сергієвого монастиря. Проте таке порівняння, на наш погляд, не бере до уваги суттєвої відм інності в історичній рецепції цих двох справді визначних „історій”. Так, якщо твір троїцького келаря залишився у безлічі списків (загалом відомо їх близько 226 за XVII-ХІХ ст.2) та своєю концепцією Смути надихнув відразу кілька поколінь російських історієписців (починаючи від сучасного йому так званого Нового літописця3), то сучасник Сказання — Временник дійшов до нас лише в єдиному, хоча й багатошаровому, списку 30–80-х років XVII ст. Історики наступних поколінь абсолютно не згадують про Временник аж до часу його наукового відкриття у 1833 р. археографом П. М. Строєвим. Таким чином, в проміжку між 1657 (про цю дату — нижче) і 1833 рр. абсолютно бракує рецепції Временника як історичної пам’ятки, що є головним показником впливу на історіографічну ситуацію своєї епохи.

217. Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства у Харкові та її діяльність в 1920 - 1930-ті рр.

Д.М. Попов Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 6. — С. 37-42. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Розглянуто наукову, видавничу, літературну та науково-популярну діяльність Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС) у 1920 - 1930-ті рр. у Харкові.

218. Встановлення тоталітарного режиму в Польщі у 1944 - 1948 рр.

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 А.В. Войнаровський; Київ. славіст. ун-т. — К., 2008. — 20 с. — укp.

На підставі архівних матеріалів і опублікованих джерел здійснено комплексне дослідження встановлення тоталітарного режиму в Польщі у період 1944 - 1948 рр. Проаналізовано історіографію даного історичного процесу. Охарактеризовано чинники, які сприяли політичному розвитку польського суспільства. Розглянуто протистояння між політичними партіями, а також внутрішньопартійну боротьбу. Визначено роль зовнішнього фактора у відбудові державності у повоєнній Польщі, зокрема домінування впливу СРСР. Визначено особливості діяльності політичних сил, їх заходи у справі проведення реформ у повоєнному польському суспільстві. Проаналізовано трансформацію його соціальної структури за умов становлення тоталітарного режиму. Визначено вплив адміністративно-управлінських заходів влади як важливого чинника соціальної дезорганізації. Висвітлено взаємозалежність і взаємозумовленість процесів соціальної аномії та насадження тоталітаризму комуністичного взірця у Польщі. Визначено специфіку тоталітарної моделі у Польщі.

219. Втрати Україною історико-культурних цінностей під час Другої світової війни

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 І.Б. Дацків; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2001. — 20 с. — укp.

За результатами аналізу численних історичних документів встановлено, що знищення та вивезення культурних надбань з нашої держави у період Другої світової війни здійснювалося професійно та цілеспрямовано, з метою спотворення історичної правди та пам'яті народів. Визначено загальні масштаби втрати архівних, музейних і бібліотечних скарбів, висвітлено маршрути їх переміщення до місць подальшого зберігання на підставі розсекречених джерел.

220. Вугільна промисловість Донбасу в умовах радянської модернізації країни (1025-194( рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Віктор Степанович Бондаренко; Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2004. — 20 с. — укp.