LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Історія. Історичні науки

Всього — 2188 Сторінка 12 із 110

221. Вугільна промисловість і шахтарі України в роки Другої світової війни (1939 - 1945 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Л.І. Суюсанов; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2002. — 18 с. — укp.

Досліджено стан вугільної промисловості та діяльність шахтарів України у роки Другої світової війни 1939 - 1945 рр. Висвітлено питання участі шахтарів республіки в оборонних заходах у роки війни, проаналізовано їх внесок у розвиток вугільної промисловості на сході СРСР. Визначено роль шахтарів України в організації опору окупантам. Розглянуто соціально-гуманітарні проблеми відновлення вугільної промисловості республіки після її звільнення від загарбників.

222. Входження Криму до Російської імперії: стабілізаційні заходи російської адміністрації (1783 - середина 1784 р.р.)

Б.А. Короленко Культура народов Причерноморья. — 2004. — N51. — С. 104-111 — Библиогр. в конце ст. 73 назв. — укp.

Проблема входження Кримського півострова до складу Росії не нова в історіографії. Окремі її аспекти висвітлені в дослідженнях російських істориків XIX - початку XX століття А.Скальковського, А.Брікнера, М.Григоровича, Є.Маркова, Ф.Лашкова радянських вчених С.Бахрушина, П.Нікольського, Б.Вольфсона, С.Лапіцкої, О.Маркової, Є.Дружиніної а також в працях сучасних дослідників В.Возгріна, О.Єлісєєвої, В.Сергійчука, Є.Шляпникової та інших. Проте, головну увагу більшість істориків звертали, насамперед, на дослідження таких питань, як зовнішньополітичні обставини анексії та подальшого входження Криму до Росії, динаміку соціально-економічних процесів на півострові після його приєднання до імперії, проблеми колонізації Криму тощо. Натомість процеси політичної інкорпорації, особливо перших років по анексії, розглядалися досить поверхово, а то й взагалі лишалися поза увагою дослідників.

223. Вчений-енциклопедист М.О.Максимович як історик України

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Н.І. Бойко; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2002. — 20 с. — укp.

Висвітлено внесок М.Максимовича у вітчизняну науку. Комплексно досліджено формування, розвиток і втілення історичних поглядів діяча - одного з представників нової генерації українських національних провідників, початок діяльності яких припадає на першу половину ХІХ ст. На підставі аналізу подій життя та наукового доробку вченого визначено історіософські засади його творчості, розкрито цілісне бачення історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

224. Вчені архівні комісії в Україні: історія, діяльність, здобутки (кінець XIX - початок XX ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 І.М. Симоненко; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Проаналізовано діяльність губернських вчених архівних комісій, які існували на території України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Особливу увагу приділено історіографії та бібліографії питання. Висвітлено історію існування всієї системи вчених архівних комісій та кожної з місцевих комісій. На підставі широкого кола джерел досліджено напрями роботи архівних комісій, організацію та особливості їх функціонування. Визначено місце архівних комісій у системі наукових установ і товариств історичного напряму, їх роль у розробці регіональної історії, охороні пам'яток. Доведено, що місцеві вчені архівні комісії були складовою ланкою краєзнавчого руху України.

225. Выборочный библиографический указатель содержания крымскотатарского журнала "Илери" /"Вперед"/ (№№ 1-20)

Г.З. Юксель Культура народов Причерноморья. — 2004. — N56, Т.2. — С. 175-183 — Библиогр. в конце ст. 8 назв. — рус.

В данной статье приводится выборочный библиографический указатель публикаций, вышедших в свет в 20-ти первых номерах крымскотатарского довоенного издания "Илери" /"Вперед"/ (1926-30 гг.) и посвященных вопросам национальной культуры, искусства, науки и образования, а также кратко описаны основные особенности журнала "Илери".У цієї статті надан вибірковий бібліографічний покажчик публікацій, присвячених питанням національної культурі, мистецтва, науці та освіти, яки були надруковані у 20-ті перших номерах кримськотатарського довоєнного видання "Ілері" /"Уперед"/ (1926-30 рр.), коротко відображені основні характерні рисі видання.This article is the bibliography of the Crimea Tatar journal "Ileri" ("Forward") published in the begging of the XX century (1926-1930). The bibliography consists of heads of articles about problems of the national culture, art, education and research activities. Besides it, the article describes the important characteristic property of journal "Ileri".

226. Газета 'Голос Крыма' как источник по изучению немецкой оккупационной политики на советских территориях

О.В. Романько Культура народов Причерноморья. — 2002. — N43. — С. 199-202 — Библиогр. в конце ст.: 18 назв. — рус.

Аннотация: в статье предпринята попытка анализа периодической печати как источника по истории немецкой оккупационной политики на территории СССР.Анотація: в статті зроблена спроба аналізу періодичної преси як джерела по історії німецької окупаційної політики на території СРСР. The summary: in article the attempt of the analysis of a periodic press as source on a history of German occupation policy in territory USSR is undertaken.

227. Галицьке москвофільство міжвоєнного періоду

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Л.І. Матюшко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2007. — 18 с. — укp.

Базуючись на широкому колі джерел та літератури досліджено феномен міжвоєнного галицького москвофільства. Охарактеризовано основні політичні напрями, які утворилися після розколу у москвофільстві, їх політичні платформи й ідеологічне підгрунтя, напрямки політичної діяльності. Висвітлено головні причини відродження зазначеної партії. Розглянуто проблему Талергофа як одного зі способів впливу на історичну свідомість народу та ставлення до неї різних політичних сил. У контексті цього питання висвітлено взаємовідносини між ними на їх оцінку діяльності опонентів-москвофілів. Комплексно досліджено роботу культурно-просвітницьких товариств на прикладі діяльності Руського народного інституту "Народний дім" у Львові, Ставропігійського інституту, Товариства ім. М.Качковського, студентського товариства "Друг", жіночого - "Руських Дам". Значну увагу приділено характеристиці фінансово-господарської діяльності, яку висвітлено на підставі аналізу москвофільського кооперативного руху та його координаційного центру Ревізійного Союзу Руських кооперативів.

228. Гельсінський рух і його вплив на національно-політичні процеси в Україні (1976 - початок 90-х років)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 І.Б. Кривдіна; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2001. — 20 с. — укp.

На базі різноманітних джерел прослідковано трансформацію правозахисного руху в політичний, розкрито відмінності в ідеях і методах їх діяльності. Зазначено важливість програмових вимог Гельсінського руху, що виникали під час його діяльності, для подальшого розвитку ідеї незалежної правової Української держави.

229. Генеалогія козацько-старшинських родів: історіографія та джерела (друга половина XVII - початок XXI ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 В.В. Томозов; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Проаналізовано здобутки вітчизняної історіографії у галузі козацько-старшинської генеалогії протягом другої половини XVII - початку XXI ст. Визначено особливості та специфіку наукових підходів найбільш яскравих представників українського родознавства, показано поступове зростання наукового рівня їх праць, розширення джерельної бази розвідок, посилення критичного ставлення до джерел, застосування методологічних їі теоретичних здобутків загальноєвропейської генеалогії. Розглянуто праці російських і українських діаспорних істориків з дослідженої проблематики. Визначено найважливіші чинники, що сприяли зміні дисциплінарного статусу української генеалогії. Висвітлено основні тенденції, притаманні кожному етапу козацько-старшинського родознавства, з'ясовано її хронологічні межі. Узагальнено та систематизовано методологічні засади сучасної генеалогії, способи фіксації родовідного матеріалу. Розглянуто історію формування різних груп джерел, проаналізовано їх соціальну спрямованість, рівень інформативності та достовірності, ступінь дослідженості, а також основні класифікаційні схеми джерел для реконструкції козацько-старшинських родовидів, визначено їх переваги та недоліки.

230. Генеза концепції давньоруської народності в історичній науці СРСР: 1930-і - перша половина 1940-х рр.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 Н.М. Юсова; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2004. — 21 с. — укp.

На підставі вивчення значної кількості архівних матеріалів, більшість з яких вперше введено до наукового обігу з'ясовано наукові та політико-ідеологічні предумови виникнення концепції давньоруської народності у контексті розвитку історичної науки в СРСР у 1930-х - першій половині 1940-х рр. Встановлено хронологічні віхи генезису концепції. Вперше проаналізовано практично всі опубліковані праці радянських істориків зазначеного періоду, що стосуються її формування. Визначено та проаналізовано наукову складову як ідейну, теоретичну та фактологічну базу концепції раннього періоду її розвитку. Визначено персональний внесок східнослов'янських дослідників у формування досліджуваної теорії. Виявлено позанаукові чинники, що вплинули на розвиток концепції давньоруської народності, висвітлено деякі нові аспекти взаємодії ідеології та науки. Зроблено висновок, що концепція сформувалася в історичній науці СРСР під час Великої Вітчизняної війни внаслідок внутрішньої логіки наукового розвитку, спираючись на кількісне накопичення нових матеріалів і теоретичих розробок у гуманітарних галузях 1920 - 1930-х рр. (історії, археології, етногенетиці, мовознавстві) в окремих працях радянських істориків - представників усіх трьох східнослов'янських історіографій.

231. Генеза наукової парадигми історичного процесу в середні віки (V - XV ст.)

Автореф. дис... д-ра іст. наук07.00.02 О.В. Борисова; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 38 с. — укp.

Визначено особливості формування наукової парадигми історичного процесу в середні віки (V - XV ст.) та простежено процес її генези в різних суспільствах у межах часово-просторового поля дослідження. Виявлені парадигми класифіковано та проаналізовано. Віднайдено методологічну базу середньовічної науки. Розглянуто методологію дослідження парадигматичного знання взагалі та в історичній науці зокрема, а також парадигматичний аспект міфологічних уявлень щодо історії людства. Проаналізовано сакральну мотивацію історичного процесу у християнстві та мусульманстві. Висвітлено найважливіші історіософські концепції Середньовіччя з метою виявлення в них домінувальних парадигм. Значну увагу приділено аналізу середньовічного історизму та розробці його типології за віссю горизонтально-просторових координат роботи та за "сіткою" його базових категорій, зміни в чому були найхарактернішими проявами генези наукової парадигми. Обгрунтовато гіпотезу щодо того, що визначальними у розвитку принципу історизму є не тільки уявлення про час і простір, на яких будуються уявлення щодо історичного часу та простору та тип вирішення філософської проблеми універсалій. Останній є визначальним для розробки просторової типології історизму. Зроблено спробу визначення генези парадигми історичного процесу формулою "сфера - куб - сфера", що відображає генетику розвитку Платонових тіл зародку та генезу уявлень людини щодо форми планети та її фізичних полів, з якими пов'язаний розвиток уявлень про простір і час. Зроблено спробу встановити об'єктивну основу середньовічної теорії "семи кліматів" і надати їй максимально можливе наукове пояснення. Проаналізовано найзначніші геологічні періодизаційні схеми, розкрито циклічно-поступальний характер моделей історичного процесу та його взаємозв'язок з історичними циклами, а також з коливаннями клімату.

232. Генеза українського гетьманства в контексті вітчизняної історії (XVI - перша половина XVII ст.)

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Андрій Валерійович Д'яконіхін; Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. — Луганськ, 2007. — 20 с. — укp.

233. Генезис тваринного запрягу в Україні (культурно-історична проблема)

Автореф. дис... д-ра іст. наук07.00.05 М.С. Глушко; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. — Л., 2004. — 32 с. — укp.

Проведено дослідження функціонального використання вола і коня як тяглової сили в Україні та поетапного розвитку парного, одинарного й інших видів їх запрягу в сухопутних засобах пересування та знаряддях обробітку ріллі від доби енеоліту до XX ст. включно. Визначено конструкцію, форми, технологію виготовлення та способи застосуванння різних типів і варіантів тяглових, гальмівних і скеровуючих приладів, волової та кінної упряжі. Висвітлено особливості відображення у традиційній обрядовості та національному світогляді конкретного функціонального використання робочої худоби.

234. Генеральна греко-католицька духовна семінарія у Львові 1848 - 1914: інституційна та соціальна історія

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Я.С. Глистюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 17 с. — укp.

Проведено комплексне дослідження діяльності Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові у 1848 - 1914 рр. як головної інституції богословської освіти греко-католицького духовенства Галичини. З'ясовано, що виховання кліру в семінарії поєднувалося з обов'язковим навчанням на богословському факультеті Львівського університету, найбільш здібні богослови продовужували освіту у Відні, Інсбруку, Римі. Виявлено, що на межі XIX та XX ст. серед настоятелів семінарії та її вихованців різко зросла кількість вихідців з нижчих соціальних станів (селян) і сформувалась система студенстьких товариств з різноманітними статутними цілями та характером діяльності. Проаналізовано вплив даної тенденції на інтелектуальне становлення семінаристів і подальший розвиток інституції в цілому.

235. Географія релігії в Україні

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.02 Андрій Степанович Ковальчук; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2000. — 20 с. — укp.

236. Географія, природне середовище Вольностей Війська Запорізького, та природокористування запорізьких козаків (1734 - 1775)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 К.Г. Лащенко; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М.С.Грушевського. — К., 2002. — 18 с. — укp.

На підставі вивчення документів фонду Архіву Коша Нової Запорізької Січі, інших рукописних і друкованих джерел, зокрема, топографічних описів, картографічних матеріалів і мемуарів досліджено природне середовище запорожців у XVIII ст.і зумовлені ним умови економічного буття та стосунків у суспільстві. Географічні межі регіону - Дике поле на Правобережжі, Сухий степ на Лівобережжі, що належали запорожцям і татарам. Акцентовано увагу на природокористуванні, екологічних змінах, природоохоронній та природовідновній політиці Запорізького Коша. Вивчено причинно-наслідкові зв'язки побутової та господарської поведінки запорожців, зумовлені географічно-природним середовищем з урахуванням впливу географічних реалій на світосприйняття та спосіб мислення. За результатами дослідження розроблено картосхеми мережі шляхів на Запорізьких Вольностях та картосхему локалізації запорізьких зимівників за межами офіційної території Російської імперії.

237. Геополітичне положення України в Центрально-Східній Європі

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 П.П. Черник; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 19 с. — укp.

Комплексно досліджено вплив геополітичного положення на розвиток двосторонніх відносин України з державами Центрально-Східної Європи. Розкрито суть поняття "геополітичне положення". Проаналізовано відносини України з державами Центрально-Східної Європи. Розглянуто геополітичні чинники, які впливають на процес становлення та розвитку відносин України з даними державами. Вивчено значущі аспекти проблем, які зумовлюють стійкість геополітичних позицій нашої держави в регіоні. Розкрито механізми становлення геополітичного статусу України в Центрально-Східній Європі. Запропоновано реальні шляхи подолання суперечностей між Україною та державами даного регіону.

238. Геостратегія США в процесі становлення глобальної держави

Автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.04 С.В. Юрченко; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2001. — 36 с. — укp.

Уперше у вітчизняній політичній науці комплексно досліджено геостратегію США в 1940 - 60-ті рр., коли країна, вийшла на міжнародну арену як світова держава, стала одним з центрів біполярного світу, єдиною глобальною державою. Акцентовано увагу на геостратегічних імперативах американської зовнішньополітичної традиції, співвідношеннях геополітичної та ідеологічної складових зовнішньополітичного курсу, механізмах формування та реалізації геостратегії за умов трансформації міжнародної системи від багатополярної до біполярної та багатополюсної структури світу. Розкрито специфіку переходу США від "континенталізму" до "глобалізму", курс на зміцнення позицій щодо периферії Євразії та дроблення євразійського простору - найважливіший імператив американської геостратегії. Запропоновано періодизацію розвитку американської геостратегії. Викладено концепцію еволюції антигітлерівської коаліції. Розглянуто взаємодію США і СРСР у період "холодної війни" з позицій системи "конфлікт - співробітництво"; модель американського світового лідерства, що сформувалася на рубежі 1960-х р. Висвітлено принципи адаптації США до умов багатополярного світу.

239. Гетьманство Павла Тетері: спроба подолання суспільно-політичної кризи в Українській державі (1663 - 1665 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 В. В. Газін; НАН України. Ін-т історії України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Досліджено особливості суспільно-політичної кризи в Українській державі в першій половині 60-х рр. XVII ст. та політику гетьмана Павла Тетері, спрямовану на її подолання. На підставі документальних матеріалів, мемуарів, хронік і літописів проаналізовано головні напрями політичної програми українського уряду. Розглянуто політичну програму гетьмана та визначено основні причини її краху. Значну увагу приділено дослідженню геополітичних аспектів життя держави, ходу національно-визвольної та соціальної боротьби в період правління П.Тетері.

240. Гетьманська влада в Українській козацькій державі першої чверті ХVIII ст. (на прикладі діяльності І.Скоропадського)

Автореф. дис... д-ра іст. наук07.00.01 О.І. Гуржій; НАН України. Ін-т історії України. — К., 1999. — 32 с. — укp.

Дисертація є першим у вітчизняній історіографії дослідженням функцій гетьманської влади на території українських земель, що входили до складу Російської держави за царювання Петра I. Висвітлено питання про формування державницької ідеї вищої за рангом особи в Гетьманщині. З'ясовано якими методами володар булави прагнув зберегти автономію великого регіону та його цілісність у територіальному відношенні. Характеризується внутрішня та зовнішня політика гетьмана І.Скоропадського за тяжких тоталітарних умов російської монархії, його участь у війнах і походах на чолі козацьких полків проти можновладців Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Запропонована нова концепція оцінки постаті І.Скоропадського як державного і військового діяча в історії України.