LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Історія. Історичні науки

Всього — 2188 Сторінка 6 із 110

101. В.И. Вернадский: о духовно-нравственном развитии общества

А.В. Синичкин Культура народов Причерноморья. — 2002. — N36. — С. 83-85 — Библиогр. в конце ст.: 11 назв. — рус.

история науки 19-20 вв.; деятельность Вернадского В.И.; Украина; учение о ноосфере; духовное развитие общества; социальная история

102. Вадим Архипович Дядиченко (1909 - 1973) - історик України

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 М.Б. Близняк; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 20 с. — укp.

Всебічно висвітлено життєвий шлях та наукову діяльність В.А.Дядиченка (1909 - 1973 рр.) - одного з провідних представників української радянської історіографії. На підставі вивчення його наукової спадщини, архівних матеріалів й опублікованих джерел проаналізовано головні аспекти наукової діяльності В.А.Дядиченка як історика, фахівця у галузі історії України другої половини XVII - XVIII ст. Запропоновано періодизацію його життя та наукової діяльності. Відзначено головні проблеми, що досліджувались істориком. Вивчено взаємозв'язки вченого з відомими українськими науковцями та громадськими діячами. Значну увагу приділено внеску історика у вивчення історії Гетьманщини.

103. Варіації пластичних форм антропоморфних скіфських статуй VII - III до н.е.

Ю.В. Одробінський Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 8. — С. 91-109. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Досліджено скіфську монументальну скульптуру на території Причорномор'я VII - III ст. до н.е. Основне питання теми - художні особливості декорування скіфських статуй та тенденції розвитку антропоморфного образу з метою виявлення стилістичних принципів генетичної трансформації форми.

104. Василіанські монастирі Перемишльської єпархії: інституційний розвиток, економічне становище та релігійна діяльність (кінець XVII - XVIII ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Ю.О. Стецик; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. — Л., 2005. — 18 с. — укp.

Досліджено основні аспекти діяльності василіанських монастирів на теренах Перемишльської єпархії впродовж кінця XVII - XVIII ст. Вивчено інституційний розвиток чернецтва, виокремлено певні періоди: фундації (кінець XIII - XVII ст.), перехід до унії (кінець XVII - початок XVIII ст.), утворення Святопокровської провінції та входження до неї унійних монастирів єпархії (1739 - 1745 рр.), пореформенний період (1745 - 1772 рр.). Вивчено економічне підгрунтя функціонування чернечих обителей, яке відобразилося в організації певних господарсько-фінансових відносин: введенні фільваркового господарства, наявності різного роду допоміжних промислів і участь у тогочасних фінансово-кредитних відносинах. Розглянуто внутрішню, релігійну діяльність ченців. З'ясовано основні засади духовної формації чернецтва східного обряду, які в аналізований період зазнали певних змін від єпархіальної до централізованої системи управління з чітко регламентованим уніфікованим монастирським уставом та Конституцією ЧСВВ. Визначено чинники, які впливали на провадження духовного вишколу ченців: кіновіяльний (спільний) уклад життя, поміркованість у їжі, скромність в одязі, молитва, піст, реколекції та інші духовні практики. Зокрема, домінували внутрішні студії з риторики, філософії та богослов'я, які у другій половині XVIII ст. спричинилися до піднесення освітнього рівня василіанського чернецтва на теренах єпархії. Досліджено душпастирську працю отців-василіан, яка відобразилася в утриманні парафій, провадженні реколекцій, місій, проповідей, оповідей, служінні в жіночих монастирях та при єпископській кафедрі. Визначено внесок василіанських монастирів у розвиток духовної культури Підгір'я, який висвітлено в аспекті функціонування освітньо-культурних осередків - скрипторіїв, хорових капел, шкіл.

105. Василь Кучабський: від національної ідеї до державності (українська консервативна політична думка першої половини ХХ ст. та її вклад в історичну науку)

Автореф. дис... д-ра іст. наук07.00.06 С.Д. Гелей; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К., 1999. — 37 с. — укp.

Досліджено внесок В.Кучабського в розвиток української історіографії консервативної течії в суспільно-політичній думці України. Вперше в українській історіографії розкривається консервативно-політична концепція державотворення, аналізуються спадщина В.Кучабського з історії української державності 1917-1921 рр., українсько-польських та українсько-російських відносин; простежується складний і суперечливий процес формування консервативної ідеології в лоні національної демократії, яка в умовах незалежності пріоритетними визнає ідеї національної держави, приватної власності, національно-культурної ідентичності українського народу, прав людини.

106. Велика Британія та європейська інтеграція (90-ті рр. ХХ ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 О.А. Неприцький; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

Розглянуто питання місця й ролі Великої Британії в інтеграційних процесах Європи в 1990-х рр., історичну обумовленість її специфічної позиції щодо європейської та трансатлантичної інтеграції в контексті специфічного визначення ідентичності та розуміння суверенітету. Досліджено вплив процесів об'єднання на зовнішню та внутрішню політику Сполученого Королівства, еволюцію європейського питання в урядах та громадській думці. Проаналізовано особливості економічної, політичної та воєнної інтеграції через реакцію Лондона на Маастрихтський процес, введення єдиної валюти євро, побудову спільної європейської системи безпеки і оборони та розширення на Схід.

107. Велике землеволодіння на Волині: 20-30-ті роки ХХ століття

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Г.Т. Панишко; Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича НАН України. — Л., 1998. — 17 с. — укp.

Досліджується еволюція великої земельної власності на Волині, вплив аграрної реформи на розміри поміщицьких маєтків, форми і методи господарювання та роль великої земельної власності у виробництві товарної сільськогосподарської продукції.

108. Великобританія та проблема будівництва Суецького каналу

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 В.В. Савенков; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2005. — 20 с. — укp.

Комплексно досліджено проблему формування зовнішньої політики Великобританії у взаємозв'язку з будівництвом Суецького каналу. Розглянуто історію розвитку східних комунікацій Великобританії, основні передумови виникнення "суецької проблеми". Головну увагу приділено вивченню особливостей процесу формування зовнішньополітичного курсу Великобританії стосовно будівництва нової лінії міжнародних комунікацій. Виявлено баланс сил і характер боротьби у бритаських правлячих колах щодо "суецької проблеми". Проаналізовано роль парламенту та преси у цьому процесі, виділено основні етапи британської політики, що стосувалася будівництва Суецького каналу у 1854 - 1869 рр. Зроблено висновок, що ця політика була недалекоглядною, а відкриття Суецького каналу в 1869 р. стало свідченням тимчасової поразки британської дипломатії у боротьбі за перевагу на Близькому Сході. Відзначено, що відновити свої позиції у цьому регіоні Великобританія змогла вже на наступному етапі - після окупації Єгипту в 1882 р.

109. Вербування і депортація населення України до Німеччини та умови його праці і побуту у неволі (1939 - 1945 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Т.Д. Лапан; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 16 с. — укp.

Вперше виділено й комлексно проаналізовано проблему вербування та депортації українців з різних частин окупованої території УРСР до Німеччини у період Другої світової війни. Досліджено питання соціальної адаптації українських робітників до умов праці та суспільного проживання на території країни-окупанта. Показано різні методи та форми мобілізації, вербування та вивезення українського населення з генерал-губернаторства (дистрикту Галичина) та райхскомісаріату Україна та прифронтової смуги. Розглянуто умови праці та побуту українських робітників з різних регіонів України у німецькій промисловості та сільському господарстві. З'ясовано специфіку у ставленні місцевої влади та населення до українських остербайтерів і робітників з дистрикту Галичина. Проаналізовано ефективність діяльності спеціально створених систем мобілізації та депортації (переважно на окупованих територіях УРСР), а також наглядово-каральної системи III Райху стосовно експлуатації праці українських робітників. Показано неоднозначне ставлення уряду СРСР, учасників українського національно-визвольного руху, радянського підпілля та церковних організацій до вивезення українських робітників на роботи до нацистської Німеччини. Досліджено роль і значення громадських організацій галицьких українців, створених у дискрикті Галичина та в Німеччині під час Другої світової війни.

110. Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ - ХХ ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.05 І.І. Несен; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2004. — 21 с. — укp.

На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993 - 2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX - XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. Особливу увагу приділено розгляду проблеми весільної семіосфери - знаковості часового та просторового аспектів, семантиці головних ритуальних груп (атрибутів та учасників). Зазначено, що проведене дослідження продовжує та розвиває традицію етнорегіональних студій весільного ритуалу українців, започатковану вітчизняними дослідниками П.Чубинським, В.Кравченком, А.Кримським, Г.Пашковою, В.Борисенко. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.

111. Весняна обрядовість Західного Поділля в контексті української культури

Автореф. дис... д-ра мистецтвознав.17.00.03 О.С. Смоляк; НАН України. Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. — К., 2005. — 39 с. — укp.

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

112. Взаємини запорозького та донського козацтва періоду Нової Січі (1734-1775 рр.): політико-правовий і соціально-економічний аспекти

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Володимир Миколайович Полторак; Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2007. — 17 с. — укp.

113. Взаємини козацьких спільнот Східної Європи в XVI - середині XVII ст.

Автореф. дис... д-ра іст. наук07.00.02 В.А. Брехуненко; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К., 2000. — 37 с. — укp.

Розглянуто взаємовідносини волзького, гребінського, терського, українського та яїцького козацтв XVI - середини XVII ст. З'ясовано витоки, наріжні підвалини, принципи функціонування, прояви міжкозацьких взаємин та потенціал їх впливовості. Досліджено генезу козацтв Волги, Дону, Терека, а також Яїка. Вперше запропоновано цілісну концепцію взаємин козацьких спільнот Східної Європи XVI - середини XVII ст. Встановлено, що міжкозацькі стосунки були вагомим самостійним чинником, проаналізовано їх вплив на розвиток козацьких спільнот та міжнародних взаємин у регіоні. Значну увагу приділено суперництву Москви та Речі Посполитої за гегемонію у Східній Європі, українському питанню, кримсько-турецьким протиріччям, кавказькій політиці Москви, а також проблемі васалітету Орди Великих ногаїв.

114. Взаємовідносини Золотої Орди і Південно-Західної Русі в XIII ст.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 Р.В. Бабенко; НАН України. Ін-т сходознавства ім. А.Кримського. — К., 2004. — 20 с. — укp.

На основі системного аналізу широкої джерельної бази та наукової літератури досліджено взаємовідносини між Золотою Ордою і Південно-Західною Руссю в XIII ст., визначено їх основні напрямки. Детально проаналізовано і висвітлено закономірності та особливості цих взаємовідносин, визначено їх вплив на розвиток Русі і Золотої Орди. Виявлено зміни, які сталися в економіці та адміністративно-територіальному устрої Південно-Західної Русі після встановлення ординської гегемонії в регіоні. З'ясовано особливості політичних відносин, встановлено їх позитивні і негативні впливи на історію обох держав.

115. Взаємовідносини Німеччини і країн Вишеградської групи (1991 - 2004 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 Ю.С. Горбач; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Показано зміни, які відбулися у зовнішньополітичному курсі Німеччини після її об'єднання. З'ясовано значення цих змін для вишеградських країн. Визначено місце Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини у зовнішній політиці ФРН й охарактеризовано роль цієї держави у зовнішньополітичних курсах зазначених країн. Проаналізовано процес становлення та розвитку політико-дипломатичних, торговельно-економічних, культурних відносин між об'єднаною Німеччиною та країнами Вишеградської групи. Проаналізовано еволюцію цих стосунків у взаємозв'язку з європейською інтеграцією та у процесі вирішення ряду актуальних історичних питань. Розкрито зміст, характер, цілі й основні напрями взаємовідносин Німеччини та країн Вишеградської групи, розглянуто результати та сучасний стан цього партнерства. Висвітлено недостатньо вивчені зарубіжними та вітчизняними науковцями аспекти німецької зовнішньої політики щодо Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

116. Взаємовідносини слов'ян та кочовиків Південно-Східної Європи у 6-7 ст. (культурно-політичний аспект)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.04 А.В. Скиба; НАН України. Ін-т археології. — К., 2007. — 17 с. — укp.

Вперше проведено комплексне дослідження взаємозв'язків східних слов'ян з кочовим світом у VI-VII ст. Зібрано та систематизовано дані писемних й археологічних джерел, що свідчать про контакти між даними етнічними спільнотами у різних сферах їх життя. Визначено загальний характер взаємин кочової та землеробської слов'янської людності. Досліджено предмети та набори різних категорій речей, художні мотиви й окремі закриті комплекси зі старожитностей обох груп, простежено поєднання в цих комплексах окремих речей. Вперше запропоновано класифікацію поясних наборів за їх складом. У слов'янських старожитностях виділено комлекс речей і художніх елементів, пов'язаних з впливами кочовиків. Відповідно до аналогій, які мають предмети зі слов'янських комплексів у старожитностях різних степових регіонів, диференційовано кочівницькі культурні впливи. За повідомленнями писемних джерел та археологічними матеріалами визначено контактну зону між слов'янами та кочовими племенами Південно-Східної Європи у VI-VII ст. На підставі аналізу взаєморозташування археологічних пам'яток відтворено умови сусідства кочової та слов'янської людності. Визначено механізми мирного співіснування обох етнічних спільнот, простежено різнорівневі міжетнічні контакти. Висвітлено вплив загальних етно-історичних процесів на характер взаємовідносин кочовиків і слов'ян.

117. Взаємовпливи історико-культурних процесів Заходу і Сходу в XVIII-XX ст. (на прикладах художньої культури)

Автореф. дис... д-ра іст. наук17.00.01 Е.М. Кучменко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1999. — 36 с. — укp.

Об'єктом дослідження є історіософський діалог з питань взаємовпливу історичних, культурних, зокрема, художніх, процесів Заходу і Сходу на прикладах історіографічного аналізу наукової думки з урахуванням принципу історизму. Хронологічні рамки дослідження охоплюють новий час - XVIII-XX ст. - період, підготовлений Ренесансом та Реформацією. Під впливом зовнішнього фактора на Сході створюється так звана "третинна модель". Традиційний менталітет людини на Сході змінюється, що не могло не відбитися на культурі. Аналізується, як ставилась і вирішувалась проблема діалогу культур Заходу і Сходу науковою думкою XVIII-XX ст.; визначаються методологічні та методичні особливості вивчення культурних процесів із урахуванням художньої культури країн Заходу і Сходу, а також розроблено концепцію дослідження історико-культурних процесів.

118. Взаємодія культур "Сходу" і "Заходу" як фактор становлення світової культури

Автореф. дис... канд. іст. наук17.00.01 В.В. Демещенко; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Уперше у вітчизняній науці комплексно досліджено основні канали, шляхи та засоби міжкультурного співробітництва країн Сходу та Заходу. Висвітлено хронологію основних соціокультурних подій у процесі історичної взаємодії культур Сходу та Заходу від найдавніших часів до наших днів. Визначено основні поняття теорії міжкультурного спілкування ("взаємодія", "взаємовідштовхування", "взаємопроникнення", "взаємовплив"). З'ясовано значення найважливіших соціально-культурних наслідків взаємодії країн даних регіонів як засадничих факторів становлення єдиної (можливої) світової (загальнолюдської) культури.

119. Взаємостосунки запорізьких і донських козаків кінця XV - початку XVIII ст.: історіографія проблеми

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 К.С. Гіря; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2007. — 19 с. — укp.

На підставі комплексного аналізу історичних праць українських і російських авторів XVIII - початку XXI ст. з'ясовано ступінь дослідження історії відносин українських і донських козаків наприкінці XV - початку XVIII ст. Визначено основні групи історіографічних джерел з історії запорізько-донських стосунків зазначеного періоду. Виокремлено основні етапи розвитку поглядів науковців щодо даної проблеми. Наведено результати досліджень відносин українських і донських козаків на різних етапах розвитку історіографії. Визначено основні аспекти дослідження зазначеної проблеми в українській і російській історіографії. Здійснено аналіз особливостей висвітлення в історичній літературі стосунків обох козацьких спільнот. Виявлено внесок різних авторів у вивчення цієї проблеми. За результатами досліджень сформульовано можливі перспективні напрямки науковоі розробки питань з історії стосунків українських і донських козаків.

120. Взаимовлияние этнокультур в развитии кымскотатарского искусства

Н.М. Акчурина-Муфтиева Культура народов Причерноморья. — 2004. — N52, Т.2. — С. 112-115 — Библиогр. в конце ст. 18 назв. — рус.

Статья раскрывает вопросы этнокультурных взаимовлияний в Крыму с VI в. в таких видах искусства как резьбе по камню, вышивке, архитектуре, декоративно-прикладном искусстве, создании интерьера народного жилища.The article exposes shows the questions of mutnal ethnokultural influence in Crimea beginning with VI century in such types of art, as carving on stone, embroidery, architecture, decorative-applied art, creation of interior of the folk dwellings.