LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Гірнича справа

Всього — 619 Сторінка 3 із 31

41. Газогідродинамічні особливості експлуатації газосховищ у виснажених покладах

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.13 М.П. Деркач; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2002. — 19 с. рис. — укp.

Досліджено питання формування та експлуатації штучного газонасиченого об'єму підземних сховищ газу (ПСГ) в покладах, які розроблялися за пружноводонапірного режиму, а також вивчено роботу колекторної системи збору газу на ПСГ. На прикладі Опарського та Більче-Волиця-Угорського ПСГ вирішено питання визначення пружного запасу водоносного басейну покладів, впливу заводнення на формування газонасиченого об'єму ПСГ і режим його циклічної експлуатації. Обговорено тривалість часу формування штучних покладів ПСГ і фактори, які впливають на величину газонасиченого об'єму сховища. Виявлено причини зменшення продуктивності експлуатаційних свердловин у разі використання колекторної системи збору газу.

42. Гемолого-економічна оцінка, вимоги і критерії якості декоративних джеспілітів Горишньоплавнинського родовища залізних руд Українського щита

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.19 С.В. Шевченко; НАН України. Мін-во України з питань надзвичайн. ситуацій. Ін-т геохімії навколиш. середовища. — К., 2004. — 19 с. рис., табл. — укp.

Розроблено критерії оцінки їх якості: розміри та форму зразків; тріщинуватість; різновиди текстури, контрастності малюнка, кольору та потужності текстурних елементів, що визначають сортність сировини й асортимент продукції. Виявлено закономірний взаємозв'язок між гемологічними характеристиками та вартістю джеспіліту. Запропоновано модель використання декоративних джеспілітів у межах концепції розвитку каменесамоцвітного ринку України.

43. Геодезичний моніторинг і прогнозування техногенної геодинаміки на родовищах нафти і газу

Автореф. дис... д-ра техн. наук05.24.01 А.С. Мазницький; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. — К., 2003. — 33 с. рис. — укp.

Визначено, що геодизичні методи базуються на застосуванні високоточного нівелювання, полігоно- та світовіддалеметрії, кутових вимірюваннях, техногенних геодинамічних полігонах, а також вимірюваннях деформацій, елементів обв'язки устя експлуатаційної свердловини. Розроблено систему фізико-математичного моделювання напружено-деформованого стану колектора, гірничих порід, що його вміщують, осідань і деформацій земної поверхні. Одержано робочі формули для визначення зони впливу розробки родовищ вуглеводнів на земну поверхню та час проходження амплітуди стиснення колектора до земної поверхні. Зазначено, що методи базуються на механіці суцільного середовища з використанням моделі трифазної квазітрьохмірної фільтрації флюїду у пористому середовищі. Запропоновано алгоритм і програмне забезпечення шодо визначення просторового положення осі стовбура свердловини з оцінкою характерної точки або вибою у плані через еліпс та у просторі через еліпсоїд помилок із заданою імовірністю. Розглянуто метод ампроксимації геометричних параметрів природних колекторів. На підставі формул рівноваги тиску газу, температури та глибини у флюїдному середовищі розроблено методику оптимізації обсягів закачування газу у підземне сховище, визначено межові пластові тиски за умов циклічної експлуатації ПСГ у пористих кристалах.

44. Геоекологічні основи зниження впливу зворотних вод шахт при їх скиданні в річкові басейни (на прикладі р.Самари)

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.11 Л.І. Довгаль; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 19 с. рис. — укp.

Розроблено геоекологічні засади мінімізації впливу мінералізованих вод техноакваландшафту на природні аквальні ландшафти на прикладі басейну р. Самара. Наведено порівняльну характеристку існуючих геотехнологій з охорони поверхневих вод від забруднення мінеральними солями у разі їх відведення. Вивчено особливості просторово-часової динаміки гідрологічного та гідрохімічного режимів акваландшафтів даної річки. Розроблено критеріальну шкалу сольового навантаження на біотичну складову акваландшафту. Виявлено, що мінералізація води в межах 3,1 - 3,5 г/л є зоною дуже небезпечною стосовно якісних та кількісних змін живої складової природних акваландшафтів. Доведено, що мінімізація впливу техноакваландшафту є складним багатоступеневим завданням, розв'язання якого доцільно здійснювати поетапно: I етап - природничо-географічний; II - хіміко-технічний. Шляхом обмеження завдання розроблено перший географо-природничий етап. Доведено, що в межах географічної науки зменшення впливу антропогенно-природного утворення можливо шляхом утворення регулювання об'ємів випуску мінералізованих вод в межі природного акваландшафту відповідно з особливостями його гідролого-гідрохімічного режиму.

45. Геологічні критерії придатності некондиційних вугільних пластів для підземної газифікації (на прикладі Львівсько-Волинського басейну)

автореф. дис... канд. геол. наук04.00.16 В.М. Храмов; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2007. — 20 с. — укp.

Обгрунтовано та досліджено комплекс геологічних критеріїв для Львівсько-Волинського басейну (ЛВБ), дотримання яких дає змогу здійснювати промислову розробку некондиційних вугільних пластів (н. в. п.) на базі технологій підземної газифікації вугілля (ПГВ). Нижня межа потужності вугільного пласта, технологічно придатного для ПГВ, - 0,2 м. Верхня - умовно прийнята 0,5 м через неможливість розробки шахтним способом. Побудовано 22 картосхеми розподілу потужностей н. в. п. Тяглівського родовища та проведено їх типізацію за наявністю ділянок заданої потужності. ПГВ-ділянка - частина неперервного вугільного пласта, локалізація ПГВ-ділянок здійснюється як регіональне та локальне виділення структурно-тектонічних блоків різного порядку. Пласти, у яких кількість води понад 1 кг на 1 кг вугілля газифікувати неможливо через ендотермічний ефект реакції. Ізоляція ПГВ-ділянки підтримується непроникними літологічними різновидами порід покрівлі та підошви. Доведено домінування аргілітів, алевролітів і вапняків у вміщуючих некондиційні пласти породах ЛВБ та досліджено закономірності розподілу основних літологічних різновидів покрівлі і підошви локалізованих ПГВ-ділянок башкирського ярусу поля шахти "Тяглівська N 1". За цього виявлено закономірності, а саме: відсутність у підошві ділянок н. в. п. вапняків і пісковиків, підошва ділянки здебільшого представлена одним, рідше - двома літологічними різновидами порід, а покрівля - двома, трьома та чотирма. З'ясовано, що температура плавлення мінеральних компонентів золи вугілля, а також порід покрівлі та підошви має бути більшою від температури синтезу, щоб запобігти закупорці прохідних каналів і огортанню вугілля. Досліджено хімічний склад окремих вугільних пластів ЛВБ щодо тугоплавкості. Якісними показниками вугілля, межові значення яких дозволяють здійснювати ПГВ, є: зольність (до 40 %), сірчистість (до 4,5 %), вихід летких компонентів (понад 20 %), аналітична вологість (частина загальної кількості води) і теплота згорання (понад 14,64 мДж/кг), у межах ЛВБ лише в поодиноких випадках сягають критичних значень.

47. Геолого-економічні критерії та перспективи розвитку бази плавиковошпатової сировини для чорної металургії України

Автореф. дис. канд. геол. наук04.00.19 М.М. Курило; НАН України; М-во України з питань навколиш. середовища; Ін-т геохімії навколиш. середовища. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Досліджено сучасний стан промислової бази плавиковошпатової сировини в Україні з метою визначення доцільності створення власного виробництва плавиковошпатових концентратів. Встановлено, що Покрово-Киреєвське та Бахтинське родовища флюориту належать до гідротермального малосульфідного стратиформного типу родовищ, що підтверджує можливість використання їх руд для виробництва флотаційних плавиковошпатових концентратів. Здійснено оцінку кон'юнктури світового, регіонального та внутрішнього ринків плавикошпатової продукції. Встановлено, що головними показниками економічної цінності родовищ за сучасних умов є ціна концентратів та обсяги їх споживання вітчизняними підприємствами. Досліджено сучасні геологічні передумови економічно ефективного освоєння родовищ плавикового шпату на території України. Доведено, що найбільш перспективним об'єктом плавиковошпатової бази України є Бахтинське родовище, доцільність розробки якого визначається умовами реалізації випущеної продукції за ринковими цінами, сприятливою міжнародною кон'юнктурою та значеннями ставки дисконтування не вище 8 - 10 %. Досліджено вплив фінансово-економічних факторів на ефективність розробки даного родовища. Обгрунтовано можливі шляхи інвестиційного забезпечення під час експлуатації Бахтинського родовища плавикового шпату.

48. Геолого-технологічні основи підвищення коефіцієнта вуглеводневилучення з газоконденсатних родовищ

Автореф. дис... д-ра техн. наук05.15.06 І.М. Фик; Івано-Франків. держ. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 1999. — 32 с. — укp.

Дисертація присвячена вивченню проблеми і пошуку шляхів підвищення вуглеводневилучення з газоконденсатних родовищ. На підставі теоретичних, експериментальних і промислових досліджень виявлено основні геолого-технологічні фактори, які впливають на коефіцієнт вуглеводневилучення, показано підпорядкованість технології розробки станові газоконденсатного покладу. Проведено аналіз ресурсної бази конденсату в Україні, показано перспективність робіт щодо підвищення коефіцієнта конденсатовилучення. Розроблено нові способи регулювання сайклінг-процесу, спрямовані на збільшення коефіцієнта охоплення витісненням сирого газу сухим. Запропоновано нову систему розробки з підвищенням пластового тиску до початку сайклінг-процесу, що попереджує випадання конденсату у привибійних зонах свердловин. Запропоновано новий спосіб розробки газоконденсатного покладу - ступінчастий сайклінг-процес. Вивчено можливість і запропоновано альтернативний спосіб розробки нафтових облямівок із зміщенням їх у газоконденсатну частину покладу. Промисловими об'єктами досліджень вибрано газоконденсатні родовища України, де впроваджуються сайклінг-процес і перепуск газу.

49. Геолого-фізичні чинники деформаційних процесів породних масивів і експлуатаційних колон свердловин нафтогазових родовищ Внутрішньої зони Передкарпатського прогину

Автореф. дис... канд. геол. наук04.00.17 Н.В. Гоптарьова; Івано-Франків. нац. техн. ун-т нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2003. — 19 с. — укp.

Вивчено геолого-фізичні чинники, що впливають на деформаційні процеси породних масивів та на технічний стан експлуатаційних колон свердловин нафтогазових родовищ Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. За результатами геолого-промислового матеріалу побудовано карти-схеми геотехногенної порушеності родовищ та визначено зони активізації деформаційних процесів, які відрізняються інтенсивністю проявів тектонічних рухів та деформацій осадових товщ. Побудовано графічні та встановлено аналітичні залежності зміни пористості гірських порід від зміни пластового тиску. Установлено, що виникнення деформацій і зсувів масиву гірських порід пов'язано зі зниженням пластового тиску в процесі розробки родовищ та зі зміною термогідродинамічних параметрів у покладах. Побудовано графіки розподілу напруг зсуву з віддаленням від зони дренажу свердловини у межах родовищ та показано зміну вологості глинистих порід залежно від пластової температури і розподіл її в пристовбурній зоні. Запропоновано ряд заходів щодо уникнення порушення експлуатаційних колон свердловин з метою підвищення ефективності додаткових пошуків, розвідки та розробки нафтогазових родовищ.

50. Геометризація марочного складу вугілля Донбасу на основі комплексного обліку їхніх якісних показників

автореф. дис... канд. техн. наук05.15.01 І.В. Філатова; Держ. вищ. навч. закл. "Донец. нац. техн. ун-т". — Донецьк, 2008. — 19 с. — укp.

Досліджено питання геометризації марочного складу вугілля Донбасу з використанням якісних показників за методами математичного та статистичного аналізу, геометрії та кваліметрії надр, а також геометризації даних показників марки вугілля з застосуванням методів кластерного та тренда-аналізу. Розроблено метод бального оцінювання марочного складу вугілля. Здійснено практичне застосування методик його визначення для пластових вугільних родовищ Донбасу, а також підраховано запаси з урахуванням категорій развідувальності та марок за класифікаційною діаграмою вугілля Донбасу.

51. Геометризація процесу зрушення земної поверхні над рухомим очисним вибоєм пологого вугільного пласта

Автореф. дис... д-ра техн. наук05.15.01 В.О. Назаренко; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2004. — 32 с. — укp.

Встановлено закономірності зрушення земної поверхні над рухомим очисним вибоєм. Розроблено методики геометричного моделювання та аналізу поверхні мульди зрушення над рухомим очисним вибоєм пологого вугільного пласта. Визначено закономірності геометричної будови поверхні мульди зрушення над діючою очисною виробкою. Доведено, що її загальна будова визначається розподілом осідань земної поверхні в особливому перерізі, названим базовим перерізом динамічної мульди. Встановлено закономірності формування профілю мульди у базовому перерізі та поверхні мульди в цілому залежно від умов підробки земної поверхні. Розроблено геометричні схеми мульд зрушення від спільної відробки спарених лав і лав у зближених пластах, що забезпечують найменше деформування земної поверхні та можливість управління процесом її зрушення.

52. Геомеханіка управління стійкістю просторової системи "масив-зміцнені породи-кріплення підземних виробок"

Автореф. дис... д-ра техн. наук05.15.11 І.А. Ковалевська; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2004. — 34 с. рис. — укp.

Встановлено закономірності впливу змінюваної у просторі реакції підсистеми "зміцнені породи-кріплення" на стійкість граничного стану знеміцнених порід зони граничної рівноваги та формування просторової епюри навантаження на кріплення від ваги порід зони нестійкої рівноваги, а також закономірності впливу просторової неоднорідності геометричних, механічних та силових параметрів підсистеми "зміцнені породи-кріплення" на її напружено-деформований стан. Виявлені закономірності у комплексі з розробленими критеріями оптимізації режимів взаємодії геомеханічної системи "масив-зміцнені породи-кріплення" є науковою основою для удосконалення конструктивно-технологічних схем зміцнення приконтурного масиву анкерами та сумішами, що твердіють. Створено алгоритм оптимізації режимів взаємодії системи "масив-зміцнені породи-кріплення", який враховує просторовий характер періодичних змін її геометричних, механічних та силових параметрів. Розроблено методи прогнозу проявів гірського тиску та розрахунку напружено-деформованого стану підсистеми "зміцнені породи-кріплення". Сформульовано новий у просторовому відношенні комплекс ресурсозберігаючих критеріїв рівноміцності підсистеми "зміцнені породи-кріплення" та її адаптації до характеру проявів гірського тиску. Створено групу нових методів розрахунку раціональних параметрів кріплень. Розроблено та апробовано нове тампонажне обладнання, елементи анкерного та рамно-анкерного кріплень.

53. Геомеханічне обгрунтування параметрів анкерних систем для забезпечення стійкості гірничих виробок

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.02 І.Г. Сахно; Держ. вищ. навч. закл. "Донец. нац. техн. ун-т". — Донецьк, 2007. — 19 с. — укp.

Досліджено проблему забезпечення стійкості гірничих виробок, закріплених анкерним кріпленням. Установлено нові особливості розвитку зони зруйнованих порід навколо виробки, що закріплена анкерним кріпленням. Установлено вплив схеми розташування анкерів у шароватому породному масиві на його навантажувально-деформаційну характеристику. Визначено кращу схему анкерування, застосування якої дозволяє досягати до 10 % відносних зсувів породно-анкерної конструкції зі збереженням її несучої здатності. Установлено закономірності зміни несучої здатності та відносних деформацій породно-анкерної конструкції залежно від міцності та потужності шарів що її складають, їх взаємного розташування, загальної товщини конструкції, щільності анкерування та ширини виробки. Розроблено методику розрахунку параметрів анкерних систем, за якою створювана конструкція розглядається як кріплення виробки, за цього враховується схема розташування анкерів.

54. Геомеханічне обгрунтування параметрів безпечної відробки виїмкових дільниць у процесі формування вугільних ціликів

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.11 В.В. Шевченко; НАН України. Ін-т геотехн. механіки. — Д., 2004. — 19 с. рис., табл. — укp.

Експериментально досліджено критичний розмір цільного вугільного пласта за різної конфігурації виробленого простору. Установлено, що у разі доробки лав з використанням раніше виробленого простору зі швидкістю 100 м/міс. і більше розмір пласта, за якого відбувається його перша руйнація, залежить від конфігурації оточуючого простору та змінюється у своєму значенні від 0,17 до 0,31 частини глибини розробки. Зазначено, що в момент, коли досягається критичний розмір цільного пласта, відбувається зростання акустичної емісії та збільшується на 18 - 50 % газовиділення з пласту. Виявлено, що після його першого руйнування спостерігається ще від двох до чотирьох аналогічних руйнувань. Однак, підвищення газовиділення має місце тільки після перших двох-трьох руйнувань. Розроблено методику прогнозу критичного розміру цільного вугільного пласта. Запропоновано спосіб зниження додаткового газовиділення. Обгрунтовано раціональне планування очисних робіт, за якого залишається суцільною вугільна смуга вздовж всієї межі регіональної зони розвантаження.

55. Геомеханічне обгрунтування параметрів і розробка комбінованого способу та засобів піддержання покрівлі на сполученнях штрек - лава в умовах нестійких порід

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.11 В.Г. Черватюк; НАН України. Ін-т геотехн. механіки ім. М.С.Полякова. — Д., 2003. — 19 с. рис. — укp.

Розвинуто уявлення стосовно закономірностей формування напружено-деформованого стану в масиві нестійких порід поблизу сполучень лав з виймальними штреками. Уперше розроблено та реалізовано у вигляді обчислювального експерименту тривимірну математичну модель поведінки шаруватого вуглепородного масиву, порушеного сполученням штрек - лава, у пружно-пластичній постановці задачі. Запропоновано новий кількісний критерій оцінки ефективності використання способів і засобів охорони зазначених сполучень в нестійких породах неглибоких шахт. Розроблено геомеханічно обгрунтований спосіб і механізовані засоби, що забезпечують ефективне підтримання покрівлі на сполученнях штрек - лава за умов нестійких порід.

56. Геомеханічне обгрунтування параметрів способів кріплення та охорони виробок в нестійких породах при інтенсивному відпрацюванні пологих вугільних пластів

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.11 В.Ю. Куклін; НАН України. Ін-т геотехн. механіки ім. М.С.Полякова. — Д., 2004. — 20 с. — укp.

Розвинуто уявлення про закономірності формування напружено-деформованого стану у вуглепородному масиві, зокрема в ньому виділено чотири характерні зони, розташовані уздовж лінії очисного вибою, симетричні щодо середини лави та являють собою чергування зон підвищених і знижених напружень. Показано, що у разі збільшення навантаження на очисний вибій зменшується імовірність вивалоутворення в покрівлі, збільшуються значення максимуму епюри опорного тиску й тиск на лавове кріплення, активізуються процеси здимання порід у лаві. Установлено, що паралельно лінії очисного вибою в покрівлі пласта формується область аномальних напружень, що змінюється за часом, місце розташування та величина якої визначається положенням і швидкістю переміщення робочого органа комбайна. Показано, що зі зростанням навантаження на очисний вибій зона впливу лави на систему кріплення - масив виймальних штреків зменшується, а область бічних порід, підданих конвергенції, збільшується, за цього характер розподілу тиску у покрівлі має два екстремуми: на сполученні лава - штрек і у зоні посадки покрівлі. Одержано новий розв'язок задачі визначення критичного кроку посадки покрівлі в лаві, за яким враховується шаруватість масиву, його структурна неоднорідність та фактор - швидкість оголення масиву.

57. Геомеханічне обгрунтування параметрів способу керування напруженим станом порід навколо виробок камерного типу

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.09 А.К. Гавриш; Нац. гірн. ун-т. — Д., 2004. — 16 с. рис. — укp.

Обгрунтовано параметри компенсаційних порожнин у вигляді щілинних пропилів для підвищення стійкості гірничих виробок щодо умов підземної розробки пиляних вапняків. Вперше встановлено вплив кількості та розходження довжин прямолінійних граничних елементів на точність розрахунків під час вирішення задач гірничої геомеханіки методами граничних елементів. Обгрунтовано необхідність створення внутрішнього тиску деякої величини усередині компенсаційних порожнин. Встановлено залежності між параметрами компенсаційних порожнин у вигляді щілинних пропилів і фізико-механічними властивостями порід та гірничо-технічними умовами розробки.

58. Геомеханічне обгрунтування раціональних технологічних схем відробки кінцевих дільниць вийомочних стовпів на інтенсивно порушених дільницях шахтних полів

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.02 М.І. Бугара; НАН України, Від-ня фіз.-техн. гірн. пробл. Донец. фіз.-техн. ін-ту ім. О.О.Галкіна. — Донецьк, 1999. — 18 с. — укp.

У роботі розвивається напрямок на відробку ціликів що примикають до зон розвантаження капітальних підготовлюючих виробок. При цьому пропонуються різні способи відробки цих ціликів. Провадиться геомеханічний аналіз запропонованих способів за допомогою комп'ютерного моделювання. На його основі встановлюються критерії раціональності впровадження того чи іншого способу: за стійкёстю покрівлі у очисній виробці; за стійкістю капітальних підготовлюючих виробок; за втратами вугілля у ціликах. Проведене випробування двох проваджених способів на шахті эПівденно-Донбаська 1.ю

59. Геомеханічне обгрунтування способу управління станом гірничого масиву при щитовій відробці крутих вугільних пластів

Автореф. дис... канд. техн. наук05.15.11 Д.М. Житльонок; НАН України. Від-ня фіз.-техн. гірн. пробл. Донец. фіз.-техн. ін-ту ім. О.О.Галкіна. — Донецьк, 1999. — 19 с. — укp.

Вирішена актуальна науково-технічна задача - обгрунтований та розроблений спосіб охорони печей щитових агрегатів, який базується на урахуванні процесів, що відбуваються біля виробки при відробці пласта, а також зміні властивостей пласта та тиску газу в ньому при відробці суміжних пластів. В основі способу полягає активне управління станом гірничого масиву при відробці вугільного пласта водяними розчинами поверхнево-активних речовин (ПАР). Експериментальна перевірка способу дозволила підтвердити його ефективність та відповідність його параметрів гірничогіологічним умовам.

60. Геомеханічне обгрунтування стійкості виїмкових виробок при інтенсивній відробці вугільних пластів

автореф. дис... д-ра техн. наук05.15.02 Є.І. Кольчик; НАН України. Ін-т фізики гірн. процесів. — Донецьк, 2007. — 34 с. — укp.

Досліджено проблему забезпечення стійкості виїмкових виробок за інтенсивної відробки вугільних пластів з малоамплітудною диз'юнктивною порушеністю. Установлено закономірності зміни швидкості зміщень порід у зоні тимчасового опорного тиску та зоні інтенсивних зміщень порід від швидкості посування очисного вибою за наявності у покрівлі пласта потужних монолітних пісковиків. Доведено, що величина зміщень порід у виїмкових виробках прямопропорційно залежить від протяжності зони непружних деформацій та відносної міцності порід, які вміщують виробку. Зі зміною швидкості посування очисного вибою з 1,07 до 8,1 м/добу у зоні тимчасового опорного тиску конвергенція порід покрівлі з підошвою збільшується в 1,8 раза, а у зоні інтенсивного зміщення порід - 1,64 раза. Установлено, що за наявності у покрівлі розроблюваного пласта потужних монолітних пісковиків та за відсутності у межах виїмкової дільниці диз'юнктивних порушень попереду зони тимчасового тиску з'являється розвантажена зона. У цій зоні висота виробки збільшується, а над цією зоною піднімається земна поверхня. Установлено, що у разі створення вздовж периметра перетину вироби диз'юнктивним порушенням у зруйнованих породах порушення зміцненого кільця та зміцнених смуг, які поділяють зруйнований масив на клини, зміщення порід зменшуються у 1,7 - 2,4 раза. Розроблено технологічний регламент забезпечення стійкості виїмкових виробок за інтенсивної відробки вугільних пластів, а також рекомендації та технологію забезпечення стійкості виробок за умов малоамплітудної диз'юнктивної порушеності.