LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Філологічні науки

Всього — 4655 Сторінка 1 із 233

1. 30-й сонет Шекспіра в перекладі Д. Паламарчука (до проблеми перетворення поетичного тексту)

А.О. Пермінова Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 23. — С. 189-191. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Зроблено порівняльний аналіз 30-го сонета В. Шекспіра з перекладом Д. Паламарчука, зважаючи на форму, зміст та естетичне враження. Введено поняття "переклад-перестворення" та на основі аналізу зроблено висновок: такий переклад є перестворенням.

2. Аббревиатуры как продукт ментальной деятельности человека

Г.Г. Еремкина Культура народов Причерноморья. — 2006. — N82. - Т.1. — С. 138-140 — Библиогр. в конце ст. 5 назв. — рус.

Статья из специализированного выпуска научного журнала "Культура народов Причерноморья", материалы которого объединены общей темой "Язык и Мир" и посвящены общим вопросам Языкознания и приурочены к 80-летию со дня рождения Николая Александровича Рудякова.Стаття із спеціалізованого випуску наукового журналу "Культура народов Причерноморья", матеріали якого поєднані загальною темою "Мова і Світ" і присвячені загальним питанням мовознавства і приурочені до 80-річчя з дня народження Миколи Олександровича Рудякова.

3. Абстрактне слово в поезії К. Случевського та І. Франка

О.В. Юферева Культура народов Причерноморья. — 2006. — №92. — С. 98-101 — Библиогр. в конце ст. 5 назв. — укp.

Статья является попыткой характеристики особенностей художественной структуры украинской и русской поэзии конца ХІХ - начала ХХ вв. Рассматриваются абстрактные слова с точки зрения их выразительных возможностей и стилистических функций, которые они исполняют в поэзии К.Случевского и И. Франко.Стаття є спробою характеристики особливостей художньої структури української та російської поезії кінця ХІХ - початку ХХ ст.ст. Розглядаються абстрактні слова з точки зору їх виражальних можливостей і стилістичних функцій, які вони виконують у поезії К. Случевського й І. Франко.The article is our attempt of description of the artistic structure of the Ukrainian and Russian poetry of the end of the XIX century - the early XX century. The author of the article considers abstract words from the point of view of their expressive potentialities and stylistic functions they fulfil in K. Sluchevskiy's and I. Franko's poetry.

4. Абстрактно-авторські речення в художньому мовленні

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.01 О.О. Олійник; Одес. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 1999. — 18 с. — укp.

Дисертація присвячена виявленню синтаксичного статусу абстрактно-авторських речень в ієрархічній системі предикативних одиниць українського художнього мовлення. Здійснено системний аналіз абстрактно-авторських речень в художньому мовленні з урахуванням їх формально-граматичних, структурно-семантичних та функціонально-стилістичних параметрів. Проаналізовано ряд суттєвих ознак таких речень у зіставленні, з одного боку, з особливостями узуальних (звичайних) речень, з іншого, - з особливостями пареміологічних одиниць. Зроблено висновок про те, що абстрактно-авторські речення становлять особливі синтаксичні структури в українському художньому мовленні.

5. Автобіографічний елемент у творчості А.О.Григор'єва

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.02 Н.М. Філяніна; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2005. — 18 с. — укp.

З'ясовано роль автобіографічного елементу в літературній і критичній спадщині А.О.Григор'єва. Показано визначальну роль даного чинника у відображенні своєрідності творчої особистості поета і критика. На підставі порівняльного аналізу біографічних фактів А.О.Григор'єва зі змістом та образною структурою його віршів і поем досліджено шляхи їх перевтілення в поетичні образи, своєрідність ліричного "я" та особливості літературної майстерності митця. Висвітлено історико-літературне значення та своєрідність мемуарної творчості А.О.Григор'єва, зокрема, його книги "Мои литературные и нравственные скитальчества" у контексті вивчення російської автобіографічної прози середини XIX ст. Проаналізовано автобіографічний елемент у літературно-критичних і театрознавчих статтях, рецензіях і нарисах А.О.Григор'єва, з'ясовано функцію відступів мемуарного характеру, вплив реальних подій його життя на визначення змісту та формування літературного стилю критика. Простежено характерне для творчості митця злиття жанрів статті, присвяченої дослідженню певного літературного, театрального або соціального явища з мемуарним нарисом. Розглянуто листи А.О.Григор'єва, що містять автобіографічний матеріал, спогади про події та осіб, які відіграли важливу роль у його житті. Доведено визначальну роль порівняльного аналізу у формуванні достовірного уявлення про автобіографічний елемент в різних видах творчої діяльності А.О.Григор'єва.

6. Автобіографія як особливий вид дискурсу

Л.П. Сердійчук Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 17. — С. 230-232. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Статья рассматривает особенности автобиографического дискурса.

7. Автобіографія як проекція творця та національної літературно-культурної традиції (Улас Самчук, Еліас Канетті)

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.05 А.Г. Цяпа; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. — Т., 2006. — 20 с. — укp.

Досліджено поетику жанру автобіографії та розкрито поетикальні особливості автобіографій Еліса Канетті та книг спогадів Уласа Самчука у типологічному зіставленні. Порівняння базується на подібності творчих засад, головну увагу приділено механізмам проектування автора та національної літературно-культурної традиції в автобіографічних творах обраних письменників. Жанр автобіографії висвітлено у теоретичному аспекті (щодо її авторитету, взаємин з біографією, термінологічної парадигми, естетичних категорій, об'єктивації у компаративних студіях, впливу на створення та сприйняття образу письменника) у виконанні обраними авторами. Механізми самопроектування окреслено у вимірах зв'язків соціальних, ментальних і текстових структур, авторської специфіки дотримання жанрового канону та наповнення автобіографічного методу та рушія. У рецептивно-естетичному аспекті здійснено пошук авторської міри введення інстанції читача до твору, досліджено особливості руху автора до читача, а також у аспекті поетики відкритого твору автобіографії Е.Канетті та У.Самчука.

8. Автобіографія як спосіб самопрезентації мовної особистості

Л.П. Сердійчук Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 16. — С. 120-122. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Охарактеризовано види сучасних автобіографічних текстів та розглянуто автобіографію як спосіб мовної самопрезентації автора.

9. Автологічне слово у ліриці Івана Франка

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.01 Г.О. Попадинець; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Уперше розглянуто проблему автологічного слова в поезії І.Франка. Простежено взаємодію, взаємовідображення авто- і металогії, підкреслено новаторство автора в оновленні жанрів та стилю суто ліричної (оповідальної) та наративної поезії засобами автологізму. Проаналізовано автологічне письмо у збірці "З вершин і низин" в аспекті її різностилля, ліричний автологізм "Зів'ялого листя" та автологічну наповненість збірок "Мій Ізмарагд", "Із днів журби" і "Semper tiro" з їх філософічністю та "делікатним дидактизмом".

10. Автономне функціонування невербальних компонентів у комунікативній ситуації домінування

Г.І. Барташева Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 17. — С. 82-86. — Бібліогр.: 17 назв. — укp.

Досліджено роль автономно використаних невербальних компонентів у комунікативній ситуації соціально та ситуативно зумовленого комунікативного домінування, визначено чинники, що зумовлюють використання цих компонентів соціально- та ситуативно-домінантними комунікантами. Соціально-домінантні комуніканти застосовують мінімально експресивні засоби та звертаються до автономного їх використання, виходячи з міркувань нерелевантності та надлишковості вербальних висловлювань, що зумовлено їхньою зверхньою соціально-рольовою позицією. Ситуативно-домінантні індивіди досягають домінування за допомогою заниження комунікативного статусу співрозмовника шляхом навмисного порушення правил комунікації та комунікативного узгодження, використання ситуативних факторів, спроможних наділити їх домінантною роллю, а також застосування широкого спектра експресивних невербальних компонентів, здатних спричинити психоемоційний тиск.

11. Автор і герой у прозі Анатолія Дімарова: еволюція взаємодії (компаративний аспект)

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.05 Тетяна Олексіївна Щербакова; Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2006. — 21 с. — укp.

12. Автор та герой як суб'єкти поетичного буття

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.06 О.В. Самойлов; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2000. — 16 с. — укp.

Теоретично висвітлено суперечності, що виникає у разі традиційного приписування автору можливості завершення та створення "цілого" поетичного буття. Ця суперечність полягає в тому, що сам автор залишається принципово незавершеним, тому що він не входить у простір, який завершується. Але позиція автора є постійно мінливою і виключає саму можливість створення ним "цілого" поетичного буття, передбачає, водночас з цим, створення "цілого" самого автора. Це означає вихід зі сфери естетичного, цілком включеного в кореляцію "я - інший", тобто, добровільну відмову від продовження акту уявлення, здатного в суттєвій формі явити через судження про "прекрасне" предмет цього судження і, водночас, здатного в чуттєвій формі створити через судження про "високе" предмет цього судження. Якщо предмет судження про "прекрасне" займає позицію "іншого", пояснюваного судженням з позиції "я", що повністю вписується у кореляцію "я - інший", то предмет судження про "піднесене" і саме судження про нього одне і те ж, що порушує закономірності кореляції "я - інший". За відсутності наявних доказів існування предмета судження про "піднесене", можна повірити в його існування, тим самим вийти за межі кореляції "я - інший", віднести предмет "піднесеного" до предметів віри, що існують поза кореляцією "я - інший". Це дозволяє говорити про архітектоніку віри, як про надархітектоніку, що містить у собі архітектоніку естетичного об'єкта (кореляції "я - інший") і дозволяє автору, зберігаючи свою тілесну обмеженість, завершувати поетичне буття: створювати "ціле" героя та "ціле" автора. Тобто, автор, втілений в образ, стає автором-творцем, що займає позажиттєву/позазнаходжувану позицію щодо хронотипів зображуваного і зображувального світів, а не з'являється відразу як автор-творець, минаючи стадію автора, втіленого в образ.

13. Авторефлексивний текст Євгена Пашковського як явище українського постмодернізму

автореф. дис... канд. філол. наук10.01.01 О.В. Вертипорох; НАН України. Ін-т літ. ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено особливості формування та розвитку постмодерністського авторефлексивного тексту Є.Пашковського. На підставі вивчення західноєвропейського досвіду визначено специфіку українського постмодернізму як перехідного етапу між минулою та новою формами українського модернізму на порубіжному зламі епох. У даному контексті проаналізовано художню авторефлексію та її основні форми прояву (нарцистично-карнавальну та міфологічно-шизоїдну) в сучасному літературному процесі. Встановлено причини виникнення та досліджено еволюцію розвитку авторефлексії у прозі Є.Пашковського. Розглянуто засоби вираження традиційного "реалізму" та прихованої авторефлексії в романі "Свято". Встановлено особливості міфологічного самовираження як наслідку критичної авторефлексії в романах "Вовча зоря" та "Безодня". Проведено дослідження есеїстичного "відкритого" авторефлексивного художнього мислення у "Щоденному жезлі" як специфічного явища українського "дилетантського" постмодернізму.

14. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів)

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 О.М. Гніздечко; Київ. нац. лінгвіст. ун-т. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Досліджено комунікативно-прагматичні особливості англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. Розкрито комунікативно-прагматичний, метакомукативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації з метою встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу висвітлено визначальну роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично / некатегорично-стверджувальної авторизації. Виявлено та доведено їх метакомунікативну природу. Розглянуто метадискурсивні вирази та встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Запропоновано дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії у сфері наукового спілкування.

15. Авторитарний дискурс (на матеріалі сучасної англійської мови)

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 П.Г. Крючкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Визначено основні лінгвальні та позалінгвальні компоненти авторитарного дискурсу, проаналізовано комунікативні риси авторитарних особистостей, їх комунікативні стратегії та ідіолекти. Обгрунтовано, що основними критеріями авторитарності є особлива адресантно-адресатна конфігурація комунікативної ситуації, ілокутивна мета комуніканта здійснити авторитарний тиск чи домінувати у комунікації, порушення комунікативних максим, принципів кооперації та ввічливості, авторитетність. Досліджено мовну реалізацію авторитарної поведінки, ефективний і неефективний вплив авторитарного дискурсу.

16. Авторська позиція в романах І.О.Гончарова

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.02 О.Г. Хомчак; Херсон. держ. ун-т. — Херсон, 2007. — 18 с. — укp.

Досліджено способи вираження авторської позиції у романах "Звичайна історія", "Обломов", "Обрив" І.О.Гончара. Наголошено на значеннєвому співвідношенні: автор - твір - читач, єдністю якого зумовлений зміст художньої творчості. Проаналізовано романи письменника у контексті проблеми авторської позиції. Показано, що автор-творець даних романів є значеннєвим центром, втіленням активної творчої енергії, що формує ставлення до людини у світі. Сюжетно-композиційна організація романів визначається розвитком думки автора, волею авторської свідомості. Висвітлено еволюцію форм оповіді у творчості І.О.Гончара, яка відбувалась від стилістично не вираженого, але явно присутнього суб'єкта, що оповідає, в романах "Звичайна історія" та "Обломов", до організації оповіді у контексті свідомості духовно близького авторові героя Райського в "Обриві". Естетичні погляди персонажа яскраво проявляються у зіставленні з естетичними поглядами автора-оповідача: їх позиції то наближуються, то розходяться. На підставі проведеного дослідження показано, що своєрідність вираження авторської свідомості у романах І.О.Гончарова полягає у відборі художнього матеріалу, у способах зображення персонажів, в оповідній організації романів, в основних позасюжетних елементах - пейзажі, портреті.

17. Авторська репрезентація у мові сучасної французької преси (структурно-семантичний та комунікативно-прагматичний аспекти)

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.05 Н.В. Шемякіна; Київ. держ. лінгв. ун-т. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню конструкцій авторської репрезентації: слів автора, вставних речень суб'єктивної та об'єктивної модальності, вставлених речень у дискурсі сучасної французької преси. За результатами дослідження визначено найбільш суттєві риси основних структурних типів речень авторської репрезентації, їх прагматичні характеристики (типи адресації, роль адресанта й адресата), описано вживання паралінгвістичних невербальних засобів для передачі додаткової змістової інформації, інформативні характеристики, особливості актуального членування, стилістичні характеристики аналізованих речень.

18. Авторська рецептивна стратегія та система персонажів повісті Івана Франка "Великий шум"

В.Т. Боднар Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2006. — N 26. — С. 76-78. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Досліджено процес читання та естетика впливу поетики Франкової повісті "Великий шум" на читачів крізь призму рецептивної естетики і поетики.

19. Авторська свідомість як метатекстуальна категорія

М.О. Гірняк Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 15. — С. 122-126. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Досліджено поняття авторської свідомості, яка стала однією з найважливіших і найскладніших проблем сучасного літературознавства. Доведено безпідставність розмов про абсолютну відсутність автора в тексті, з'ясовано причини появи концепції "смерть автора", зосереджено увагу на термінологічних непорозуміннях і зроблено спробу витворити чітко структуровану модель авторської свідомості.

20. Авторська суб'єктивність як структурна модель художнього тексту

А.В. Горбань Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2006. — N 26. — С. 113-116. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Розглянуто зміну категорії "авторська суб'єктивність" від традиційної одноголосності до обгрунтування її плюралістичного значення, що дає можливість розглядати авторську суб'єктивність як структурну модель.