LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Філософські науки. Психологія

Всього — 1126 Сторінка 1 із 57

1. Автоматизована система визначення працездатності авіаційних операторів

Автореф. дис... канд. техн. наук05.13.06 Т.Є. Ударцева; Нац. авіац. ун-т. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Розроблено векторну модель визначення рівнів працездатності авіаційних операторів, яка дозволяє оцінювати результати їх обстежень з урахуванням психофізіологічного (ПФС) стану, прогнозувати динаміку працездатності та ступінь адаптації організму до умов навколишнього середовища. Запропоновано критерії й алгоритм визначення рівнів працездатності з застосуванням методу ергографії. Наведено метод оцінювання даних рівнів авіаційних операторів на підставі аналізу показників ергографії. Виявлено та досліджено залежність між психофізіологічними показниками, що дає змогу використовувати бінарні ознаки для класифікації станів високої та низької працездатності. Розроблено метод оцінювання динаміки ПФС з застосуванням відносних різниць психофізіологічних показників, теорії імовірностей та математичної статистики.

2. Агресія в системі комунікації "мати - дитина" як фактор соціальної дезадаптованості молодших школярів

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.05 О.С. Ісаєнко; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

3. Агробіотехнології: біосферно-ноосферний підхід

О. Созінов Вісник НАН України. — 2002. — N4 — укp.

В останні десять років у зв'язку з прогресом біотехнології як високої технології, спроможної справити потужний вплив на різні соціально-економічні аспекти функціонування суспільства і на середовище проживання людини, виникли нові етичні проблеми. Сьогодні вже ставиться питання про необхідність відповідного коригування сформованих раніше правил моралі. Втім, у багатьох випадках суспільство поступово починає ліберальніше ставитися до біотехнологічних новацій. Так, наприклад, після досить бурхливих дискусій у суспільстві, особливо в релігійних сферах, про допустимість одержання дітей «із пробірки», нині більшість спокійно сприймає цю процедуру. Те ж саме стосується використання стовбурних клітин людини або лікарських препаратів, отриманих за допомогою генетично модифікованих організмів. І хоча ще багато проблем застосування досягнень біотехнології у медицині викликають неоднозначну реакцію суспільства, парадоксальним є те, що вона тут не має такого гострого характеру, як реакція на впровадження досягнень агробіотехнології у сільське господарство і пов'язані з ним галузі економіки.

4. Аквакультура як чинник соціальної динаміки

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 О.О. Китаєва; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 19 с. — укp.

Здійснено соціально-філософське дослідження аквакультури. Розглянуто науково-методологічні засади вивчення феномену аквакультури як рушійної сили соціальної активності особистості за умов екологічної кризи. Виявлено та проаналізовано категорії, що відображають зміст аквакультури. З'ясовано її суть і проаналізовано підходи до осмислення у суспільствознавчій думці. Запропоновано визначення аквакультури як цілепокладаючу діяльність людини стосовно пізнання, перетворення, впорядкування, охорони, раціонального та комплексного використання такої складової природного середовища, як вода та водний ресурс, спрямовану на відтворення, оновлення, організацію та трансформацію соціального буття відповідно до потреб, намірів, ціннісних орієнтацій суб'єктів.

5. Аконфліктність і аконфліктна драматургія в художній культурі XX століття європейської традиції (на прикладі розвитку музичного мистецтва). Культурологічний аспект

Автореф. дис... канд. мистецтвознав.17.00.01 В.А. Омельченко; Харк. держ. акад. культури. — Х., 1998. — 16 с. — укp.

Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

6. Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.02 Н.В. Буруковська; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Здійснено філософський аналіз ролі аксіологічного аспекту в сучасних методологіях гуманітарних наук. Створено аксіологічно організовану епістеміологічну концепцію в сфері гуманітарного знання, яка дозволила обгрунтувати значення творчого діяльності в гуманітаристиці. Проведено компаративний аналіз художніх текстів сучасних класиків світової літератури як реального підгрунтя філософії модерну та постмедерну, доведено їх вплив на тенденції розвитку методології гуманітарних досліджень. Виявлено, що поява нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання, певним чином, пов'язана зі зростанням ролі аксіологічного фактора (становлення, мета, наслідки дослідження). Обгрунтовано, що без вирішення однієї з найголовніших проблем сучасної філософської освіти - повноцінного діалогу суб'єктів на креативному рівні - суспільство не може розв'язати проблему виховання та розвитку творчої особистості.

7. Аксіологічний потенціал наукового знання: поняття, структура, спосіб актуалізації

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.09 М.Г. Марчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 40 с. — укp.

Розроблено модель аксіосфери культури, яка розширює можливості змістовного дослідження ціннісних аспектів наукового знання. По-новому трактовано взаємозумовленість аксіологічних (епістемічних, етичних, естетичних) потенцій знання, необхідність їх узгодженої реалізації в процесі наукового дослідження, що випливає з ідеї гармонійного співвідношення Істини, Добра, Краси в системі ціннісних орієнтацій вченого та розуміння реальної небезпеки гіпертрофірованого розвитку в якомусь одному напрямі. Здійснено спробу реабілітувати інтуїтивно-підсвідому, не завжди явно виражену релігійну, сакрально-метафізичну потенцію методологічного мислення вченого, зумовлену потребою гармонізації віри і знання та пов'язаної з інтенцією на цінність абсолютного Блага - кінцевої мети та вищого смислу всіх актів самоствердження людини в світі. Показано плідність, ефективність і практичну значущість аксіологічної теорії знання в процесі переосмислення завдань освіти та виховання, вирішальне значення ціннісного потенціалу мислення в конструюванні загальнонаукової картини світу на засадах еволюціонізму.

8. Аксіологічні виміри сучасної наукової картини світу

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.09 І.Р. Григорків; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2008. — 20 с. — укp.

Досліджено ціннісний статус наукової картини світу. Проаналізовано соціокультурно-світоглядні передумови становлення наукової моделі всесвіту, визначено її ціннісні параметри. З'ясовано, що будь-яка загальна картина світу має ціннісну специфіку, її людиномірно-ціннісна визначеність є конкретно-історичним образом ієрархії пізнавальних, етичних, естетичних уявлень, а також досягнутого рівня універсально-синтетичної цілісності світогляду. Розкрито внутрішню логіку трансформації ціннісної структури картини світу у процесі переходу від класичної до некласичної та постнекласичної наукової раціональності, що характеризується відмовою від ідеї ціннісної нейтральності науки і дедалі повнішою реалізацією ціннісного потенціалу сучасної гуманітарно-наукової парадигми.

9. Аксіологічні та онтологічні засади гуманітарних парадигм

М.В. Савостьянова Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 36. — С. 12-15. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Конкретизовано зміст поняття "парадигма" та його зв'язок з науковим пізнанням. Обгрунтовано взаємозв'язок онтології й аксіології. Проаналізовано специфіку гуманітарних парадигм.

10. Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб'єкта культурно-освітньої діяльності

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.10 І.В. Кузнєцова; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

11. Анализ и оценка психофизиологических возможностей будущих управленцев перевозками на железнодорожном транспорте в зависимости от уровня и вида физической активности

А.А. Коршунов Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 1. — С. 62-66. — Библиогр.: 5 назв. — рус.

Визначено рівень залежності результату психологічного тесту і показників серцевої діяльності від пильності та виду рухової активності.

12. Анализ философско-психологических учений о человеке как о субъекте

Н.Ю. Волянюк Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2002. — N 28. — С. 27-34. — Библиогр.: 4 назв. — рус.

Подано історико-критичний аналіз найбільш відомих і впливових філолофсько-психологічних вчень про людину як суб'єкт.

13. Аналіз впливу рольових взаємин на конфлікти в спортивній команді

А. Бузник Теорія і методика фіз. виховання і спорту. — 2001. — N 4. — С. 64-68. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Розглянуто рольові взаємини в командах з футболу, сумісність розглянутих ролей і їх характеристики: роль лідера, ролі, що вимагають негативістських форм поводження, визначено рівень конфліктности кожної ролі. Вивчено ділові конфлікти, що виникають у процесі учбово-тренувальної та змагальної діяльності спортсменів, що спеціалізуються у футболі.

14. Аналіз знання як стратегічного ресурсу трансформації суспільства (світоглядно-методологічний аспект)

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.03 В.І. Кушерець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 41 с. — укp.

Осмислено категорію знання у світоглядно-методологічному ракурсі як важливого ресурсу на етапі постіндустріальної трансформації суспільства. Простежено динаміку якісної зміни ролі знання в нинішніх інноваційних моделях соціально-економічного розвитку, чинники та складові інтелектуального потенціалу суспільства та засоби реалізації означеного потенціалу, розкрито суть, особливості вияву та дії нових форм і механізмів використання знання у процесі соціальних трансформацій. Проаналізовано різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування. Конкретизовано зміст понять інтелектуалізації та інформатизації суспільства, розглянуто світоглядно-методологічні засади подальшого вдосконалення національних і локальних програм інформатизації як форм безпосередньої участі знання у житті суспільства та його розвитку.

15. Аналіз історичних аспектів, базових принципів і структури духовних практик психосоматичних систем саморегуляції й програм фізкультурних комплексів

О.Ф. Твердохліб Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 10. — С. 65-68. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Розглянуто історичні аспекти й перспективи використання духовних практик психосоматичної регуляції у фізичному вихованні студентів вузів.

16. Аналіз міжособистісної взаємодії у ситуації конфлікту: літературний огляд

Ю.О. Костюшко Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 18. — С. 88-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Проаналізовано чинники, що визначають характер міжособистісної взаємодії суб'єкта у ситуації конфлікту.

17. Антитрагедійне в сучасному філософсько-естетичному дискурсі

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.08 Т.О. Кривошея; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 14 с. — укp.

Узагальнено антитрагедійні риси естетико-художнього дискурсу. Виокремлено антитрагедійне як одну із своєрідних ознак сучасного мистецтва, проаналізовано проблемне коло у категоріальному співвідношенні "трагічного"- "комічного", "поетичного" - "прозового" в історико-естетичному аспекті. Встановлено, що антитрагедійне набуває категоріальних ознак, виходячи за межі суто постмодерністської настанови пов'язувати антитрагедію виключно із постмодерною трансформацією традиційних засад доби модерну. Антитрагедійне визначено як естетичну категорію. Запропоновано схему корелятивного співвідношення антитрагедійного з прозовим, що дозволяє простежити у контексті великого культурного часу антитрагедійне як нівелювання поетичного у бік прозового. Сутність антитрагедійного виокремлено у площину буденості як принципу світобачення і як художнього методу. Антитрагедійне охарактеризовано шляхом деієрархізації людського та речового, за принципу рівності між світом людей та світом речей. Антитрагедійне визначено як корелят між трагічним та комічним, їх "третій" стан. У психологічному сенсі антитрагедійне охарактеризовно як нездатність людини постійно перебувати у стані смислопошуків та граничних ситуацій, обгрунтовано положення про антитрагедійне як певний механізм захисту. Розглянуто категоріальне співвідношення "поетичне" - "прозове", в якому поетичне виступає ознакою трагедійного, а прозове - антитрагедійного. Зроблено висновок, що антитрагедійні риси виникають у площині буденності, повсякдення, прозовості, коли "стомленість" від трагедії та трагічного вимагає відходу у неконфліктний світ звично-звичайного.

18. Антиципаційні функції оперативної пам'яті у діяльності льотчика

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.09. В.В. Плохіх; Харк. військ. ун-т. — Х., 1999. — 20 с. — укp.

Дисертацію присвячено питанням участі оперативної пам'яті у формуванні антиципаційного рішення у функціональних системах діяльності льотчика. Розроблена методика експериментального дослідження, в якій моделюються завдання, що реально вирішує льотчик в умовах дії інформаційних екстремальних факторів. Установлено, що оперативна пам'ять відіграє провідну роль в організації антиципації процесів, які швидко розвиваються. Визначені специфічні функції оперативної пам'яті в антиципаційному процесі. Виявлені особливості впливу інформаційних екстремальних факторів на ефективність реалізації антиципаційних функцій оперативної пам'яті. Установлено, що антиципаційні функції оперативної пам'яті, які визначають процес формування образа-мети в завданнях стеження, розвиваються в діяльності льотчика.

19. Антроподицея Миколи Бердяєва

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 І.В. Сумченко; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 16 с. — укp.

Дисертацію присвячено аналізу проблеми виправдання людини як провідної теми в філософії М.Бердяєва. Простежено витоки творчості основних попередників антроподицеї філософа. Проаналізовано еволюцію мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї в творчості М.Бердяєва. Встановлено, що виправдання людини, на думку філософа, відбувається в її творчості і через творчість, але філософ розглядає кожний творчий акт як шлях до наближення кінця цього світу. Тим самим М.Бердяєв проводить есхатологізацію творчості в історії. Отже, завдяки творчості людина виступає продовжувачем справи Божого творіння.

20. Антропологічна толерантність як світоглядна передумова громадянського суспільства

О.В. Казновецька Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 34. — С. 31-35. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Представлено деталізований аналіз витоків та засадничих принципів антропологічної толерантності. Показано її провідну світоглядну роль у процесі становлення громадянського суспільства й правової держави.