LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Філософські науки. Психологія

Всього — 1126 Сторінка 10 із 57

181. Духовна цілісність особистості як атрибут саморозгортання людини

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.04 І.М. Бондаревич; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Запропоновано концепцію становлення духовної цілісності особистості як атрибуту саморозгортання людини. Духовну цілісніть людини розглянуто як її здатність протистояти природним і соціальним факторам та забезпечувати самовідтворення системи внутрішньоособистісних механізмів. Дану дефініцію визначено як коеволюційне самоструктурування особистості на засадах утримування впорядкованості її підструктур. Визначено наукові підходи та методологічну базу щодо характеристики духовної цілісності особистості. Проаналізовано її природні передумови, суть, зміст, структуру та рівні. Досліджено діалектику внутрішніх і зовнішніх факторів становлення духовної цілісності особистості за умов сучасного українського трансформаційного суспільства.

182. Духовная личность под воздействием национальных идей

В.Н. Величко Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 22. — С. 134-137. — Библиогр.: 5 назв. — рус.

Розглянуто розвиток духовної особистості під впливом національних ідей, що формують моральні риси, які утримують підвищений рівень раціонального початку у структурі свідомості та спілкування, утворюючи умови для розповсюдження гуманних зв'язків та відносин між людьми у суспільстві.

183. Духовність - засіб формування громадянської культури

А.Р. Бекірова Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 20. — С. 75-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Розкрито суть поняття "духовність", його зміст, який визначає формування громадянської культури особистості. Акцентовано увагу на важливості розуміння духовної культури свого народу.

184. Духовність у спорті вищих досягнень

Ю.О. Долинний, С.О. Черненко, О.М. Олійник Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 10. — С. 212-214. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Розглянуто вплив фізичної культури на формування світогляду, патріотизму, моральних і духовних якостей особистості.

185. Духовність як чинник самовизначення людини

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Н.В. Караульна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Доведено, що сутність духовності нерозривно пов'язана з характером людського самовизначення, відношенням людини до світу, а також набуває різного вигляду залежно від домінуючої модальності людського буття і не дається думці безвідносно до проблеми буття для людини. Встановлено: духовне життя людини являє собою діалектику вкоріненості у світ із усіма її смислами та відношеннями, пошуку власної справжності, структурованої у часі, знайдення смислу свого існування, що стверджується у практичній реальності вибору, діяння, події, безпосереднього життя.

186. Духовність: сутність, еволюція, форми виявлення в етносі

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.04 А.П. Алексеєнко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 32 с. — укp.

Досліджено природу духовності та способи її представлення в українському етносі. На базі синтезу методологічних підходів розроблено теоретичну модель духовності, яка предбачає поєднання наукового та релігійного аспектів. Встановлено, що духовність включає раціональну та ірраціональну складові, які знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. На підставі застосування даного підходу розкрито новий вимір у вивченні сутності духовності. Запропоновано системний підхід до духовності, яка у своєму розвитку проходить послідовні етапи ускладнення та диференціації. Проаналізовано еволюцію трансцедентного характеру духовності і показано специфіку її прояву на різних етапах культурно-історичного розвитку. Виділено наступні етапи у розвитку духовності: цілісності, розірваного характеру, а в перспективі - нову цілісність духовності. Здійснено конкретизацію духовності на прикладі українського етносу. Розкрито суперечливий характер його духовності, який досліджено у двох напрямках - еволюції та інволюції. Показано, що формами виявлення духовності українського етносу є національна ідея, патріотизм та жіночність.

187. Духовність: сфера сутності чи існування людини?

Н. Караульна Вісник НАН України. — 2002. — N11 — укp.

«Вічна» проблема духовності особливо актуалізується у драматичні періоди історії, коли принципово нові життєві явища та обставини коригують способи і засоби життєвого вибору і соціального самовизначення індивідів. Радикальні зміни, які переживає сьогодні Україна, є саме таким етапом. А це означає, що проблеми духовності мають набути статусу найважливіших. Актуальним завданням стає пошук духовних основ людської спільності.

188. Духовно-практична природа ділового спілкування

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Ірина Михайлівна Ушно; Харківський ун-т повітряних сил ім. Івана Кожедуба. — Х., 2006. — 18 с. — укp.

189. Духовность как аспект экокультуры

О.Г. Мормуль Культура народов Причерноморья. — 2005. — N73. — С. 221-223 — Библиогр. в конце ст. 25 назв. — рус.

Стаття присвячена моральному аспекту однієї з глобальних проблем сучасності. Проаналізовано погляди вчених на проблему моральної екології. Обгрунтовано необхідність духовно-моральної діяльності в розвитку соціокультурних процесів. Теоретико-методологічну основу роботи складають системний, проблемний та інтервальний підходи.Статья посвящена нравственному аспекту одной из глобальных проблем современности. Проанализированы взгляды ученых на проблему нравственной экологии. Обоснована необходимость духовно-нравственной деятельности в развитии социокультурных процессов. Теоретико-методологическую основу работы составляют системный, проблемный и интервальный подходы.This article is devoted to the moral aspect of one of the global problems of contemporaneity. The views of scientists on the problem of morals of the ecology are analyzed here. The necessity of category of wealth-morals activities in the development of sociocultural processes is substantiated here. Systematic, problematic and interval approaches form the theoretico-methodological basis of the article.

190. Духовные аспекты в сфере физической реабилитации спортсменов

Е.А. Мельникова, Н.И. Соколова, Н.Г. Степаненкова Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 10. — С. 161-165. — Библиогр.: 6 назв. — рус.

Розглянуто духовні, психо-соціогенні та філософські аспекти в сфері фізичної реабілітації спортсменів. З'ясовано вплив цих факторів на результати реабілітації в спорті.

191. Еволюція концепції справедливості у соціально-історичному пізнанні (соціально-філософський аспект)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Хумуд Аль Сувейлан; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Здійснено порівняльний соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності людського суспільства. Запропоновано метод порівняння східної та західної філософських інтерпретацій соціальної справедливості. У процесі зазначеного аналізу з'ясовано специфічні особливості східного та західноєвропейського розуміння соціальної справедливості, розглянуті як загальнолюдські. Встановлено, що вони виникають у кожній з вказаних філософій двома основними, інваріантними взаємодоповняльними формами осмислення взаємозв'язку природного і соціального у світі людини: суспільноцентричною (східна філософія) та індивідоцентричною (західна філософія). Значну увагу приділено співвідношенню суспільно- та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості, а також причинам і характеру їх конвергенції за умов теперішньої цивілізації. Детально розглянуто історичні етапи еволюції соціальної справедливості.

192. Еволюція теорії конфлікту в сучасній західній соціальній філософії

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.03 І.Д. Денисенко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — Х., 2005. — 40 с. — укp.

Проаналізовано питання формування сучасної західної теорії конфлікту як найбільш розвиненої форми знання цього елемента соціальної діяльності. Систематизовано методологічні передумови дослідження проблем конфлікту в західній системі соціально-гуманітарних знань. Обгрунтовано передумови виникнення та особливості формування конкретно-історичних форм теоретичних побудов аналізу та розв'язання конфлікту, що претендують на статус його шуканої теорії, а також висвітлено критерії оцінки її еволюції. В результаті аналізу змін, що відбуваються з основними конструктами (вихідними поняттями та моделями) теорії конфлікту за умов побудови кожного з її варіантів, визначено її основні тенденції та перспективні напрямки розвитку як цілісного елемента соціально-філософського пізнання.

193. Еволюція філософських поглядів В.Лесевича

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Б.К. Матюшко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

На підставі грунтовного дослідження відомих і маловідомих творів В.Лесевича, а також поглядів опонентів ученого в ідейному аспекті представлено більш деталізовану концепцію еволюції філософських орієнтацій українського мислителя. Встановлено вплив на розповсюдження ідей позитивізму в Російській імперії таких чинників, як капіталізація економічного життя, спеціалізація освіти (поява "реальних" освітніх закладів), антисхоластичні (антиметафізичні) духовні тенденції в середовищі "спеціалістів". З'ясовано, що позитивістські погляди В.Лесевича грунтуються на ідеях просвітництва. Розроблено періодизацію еволюції філософських поглядів ученого, визначено контіанський, кантіанський, емпіріокритичний етапи. Охарактеризовано основні фази кожного періоду - асиміляцію, обгрунтування, застосування. Детально описано третю (прагматичну) фазу першого етапу, пов'язану з методологією позитивістської критики магістерської дисертації В.Соловйова. Показано, що саме дискусія з В.Соловйовим зумовила звернення В.Лесевича до кантіанства з його антропологічними орієнтаціями, які домінували у поглядах мислителя протягом другого (кантіанського) етапу. Доведено вплив провідних ідей кантіанства на формування емпіріокритичних поглядів мислителя. На підставі наявності антропологічних тенденцій в емпіріокритицизмі В.Лесевича зроблено висновок про відповідність його позитивістського вчення загальному гуманному характерові вітчизняної філософської думки. Доведено українську культурну належність В.Лесевича та його статус найбільш визначного представника філософії позитивізму в Україні.

194. Екзистенціали людського буття

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 С.В. Копилова; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 16 с. — укp.

Здійснено соціально-філософське дослідження екзистенціалів як духовно-практичних феноменів, що характеризують емоційно-психологічне переживання особистості у граничному стані її соціального буття. Визначено науково-теоретичні основи соціально-філософського аналізу екзистенціалів людського буття, наведено їх основні характеристики, статус і атрибути. Обгрунтовано висновок, що міра свободи є мірою прояву екзистенціалів буття. На підставі вивчення внутрішньої та зовнішньої організації екзистенціалу запропоновано ввести до наукового обігу поняття "тіло екзистенціалу". Розроблено класифікацію екзистенціалів людського буття, а як її критерій визначено діяльність людини. Проаналізовано вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на життєдіяльність людини за умов глобалізації. Досліджено особливості формування екзистенціального поля українця.

195. Екзистенціальна психологія як феномен постекзистенціалістського мислення

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Г.Д. Омелаєнко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2008. — 18 с. — укp.

Розроблено історико-філософську класифікацію та визначено сутність концептуальних засад екзистенціальної психології Р.Мея, А.Маслоу та К.Роджерса, яка у сучасній гуманітарній науці претендує на роль прикладної філософії - філософії психології. Визначено специфіку екзистенціальної психології як феномена постекзистенціалістського мислення, показано її відмінність від західноєвропоейських концепцій екзистенціального аналізу Л.Бінсвангера, Dasein-аналізу А.Босса та логотерапії Л.Франка. Проведено дослідження процесу формування екзистенціальної психології як обопільного руху подолання методологічних проблем у контраверсійних психологічних вченнях XIX - XX ст. Розкрито можливості застосування у формуванні теоретико-світоглядної бази психології та психотерапії розробок С.Кіркегора, К.Ясперса та Ж.-П.Сартра.

196. Екзистенціальний вибір і любов як аксіологічні функції особистості

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 Т.В. Кононенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 19 с. — укp.

Здійснено комплексний аналіз у межах феноменологічної методології базових цінностей особистості, свободи і любові на матеріалі західноєвропейської екзистенціальної та російської релігійної філософії XIX - XX ст. Досліджено категорію екзистенціального вибору, систематизовано матеріал про психологічні типажі, запропоновані західноєвропейськими екзистенціалістами. Розглянуто динаміку розвитку філософії любові, зокрема, концепції андрогінізму в західноєвропейській і російській філософських традиціях. Акцентовано увагу на проблемі сублімації особистих цінностей, показано багатоступеневість процесу сублімації. Розроблено ідею взаємодоповнюваності ціннісних систем західноєвропейської екзистенціальної філософії, екзистенціальної психології та російської релігійної філософії, що породжує ідею інтегрування культур.

197. Екзистенціально-філософський аналіз феномену життя в західноєвропейській філософії кінця XIX - першої половини ХХ ст.

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.05 О.О. Базалук; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2007. — 38 с. — укp.

Проведено порівняльний аналіз змісту концепцій філософії життя в західноєвропейській філософії кінця XIX - першої половини XX ст. З'ясовано причини їх переходу від пріоритетного розгляду феномена життя до вивчення проблеми сутності та природи людини. Визначено причини формування некласичної філософської думки та її актуалізації у філософії XIX ст. Досліджено процеси та явища в інтелектуальній, соціальній і матеріальній сфері, які стимулювали процес формування ірраціоналізму. Розглянуто витоки формування "філософії життя" - основної ірраціоналістичної течії кінця XIX - початку XX ст. Показано значущість філософських досліджень С. К'єркегора та А.Шопенгауера у формуванні нових ідей, відмінних від ідей класичної філософії. Визначено й охарактеризовано основні етапи змін поглядів представників "філософії життя" на основну проблематику - феномен життя. Здійснено історико-філософський аналіз концепцій філософії життя Ф.Ніцше, В.Дільтея, А.Бергсона, Г.Зіммеля, О.Шпенглера та П.Тейяр де Шардена, виявлено трансформацію їх поглядів на феномен життя. Розкрито значущість і ступінь впливу гносеологічних досліджень філософії життя. Визначено характер впливу на філософські концепції життя природничонаукових досліджень. Показано зв'язок ідей західноєвропейської філософії кінця XIX - початку XX ст. з вченням В.Вернадського про "живу речовину" та з дослідженнями несвідомого З.Фрейда. Здійснено порівняння концепції філософії життя з метою визначення загальних характеристик і відмінностей, а також встановлення особливостей висвітлення основної проблематики - феномена життя. Виявлено закономірності формування кожної подальшої концепції філософії життя на основі попередньої. Проведено критичний аналіз концепцій існування людини (Dasein) в екзистенціальній філософії. Встановлено причину зміни проблематики в некласичній філософїї. Визначено причину переходу в концепціях філософії життя від досліджень феномена життя до переважного аналізу буття людини.

198. Екзистенційний персоналізм Миколи Бердяєва

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 Є.В. Козлов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Досліджено екзистенційно-персоналістичну концепцію М.О.Бердяєва. Обгрунтовано положення про те, що вчення філософа щодо особистості людини виявляється тим засадним підгрунтям і базисним принципом усього його філософування, що виступає іманентною основою філософських побудов і в якості системоутворюючого фактору "збирає" розрізнені на перший погляд аспекти його філософії. Досліджено джерела (історико-філософські, літературні) та духовні витоки персоналізму Бердяєва. Доведено, що персоналізм як світоглядна позиція формується вже у ранніх працях філософа. Простежено генезис та еволюцію концепції впродовж усього його життя. Розглянуто у зазначеному контексті трансформацію проблеми свободи особистості та шляхи самореалізації людини як особистості: пізнання, любов, творчість.

199. Екзистенційний характер української філософської думки як відображення специфіки національної ментальності

Автореф. дис... д-ра філос. наук09.00.05 Н.А. Михайловська; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1998. — 34 с. — укp.

Розкрито концепцію екзистенційного характеру української філософської думки на підставі аналізу спадщини ряду видатних українських мислителів XVIII - першої половини XX ст. Обгрунтовується роль української національної ментальності як підложжя цього феномену. Розроблено новий напрямок в галузі історії української філософії - екзистенційне філософування у вітчизняній літературі. Встановлена подібність і визначена специфіка відповідних періодів розвитку європейської і української екзистенційної філософської думки. Проведене дослідження дозволило створити цілісну картину розвитку української філософії в істинній гармонії, джерелом якої виступає Святе Письмо.

200. Екзистенційно-герменевтична інтерпретація античної метафізики у творчості М.Гайдеггера і Г.-Г.Гадамера (історико-філософський аналіз)

автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 Ю.О. Лобода; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2007. — 18 с. — укp.

Досліджено екзистенційно-феноменологічний (М.Гайдеггер) та герменевтичний (Г.-Г.Гадамер) досвід інтерпретації античної метафізики, представленої іменами Анаксимандра, Геракліта, Парменіда, Протагора, Платона та Арістотеля. Виявлено формальні протиріччя, пов'язані з фундаментальним і радикальним характером досліджуваної методології, а також із системним способом доведення основних тез М.Гайдеггера та Г.-Г.Гадамера, що передбачають вихід за межі екзистенційного досвіду та звернення до онтологічних вимірів культури. З урахуванням позасцієнтистського статусу будь-якого екзистенційного аналізу розкрито сутність і винятковий евристичний потенціал даної аналітики, до вимог якої належать визначення спрямованості інтерпретації, методологічна самоідентифікація та усвідомлення міри відповідальності екзистенційного акту, яким є досвід філософування та історико-філософського дослідження.