LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Філософські науки. Психологія

Всього — 1126 Сторінка 11 із 57

201. Екологічна діяльність як складова соціокультурного процесу

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 І.І. Ліпич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 18 с. — укp.

Визначено роль феномену діяльності та діяльнісного підходу в сучасному соціоекологічному аналізі. Обгрунтовано необхідність грунтованого дослідження проблем соціальної екології в аспекті екорозвитку, зокрема не автономного, а сумісного розвитку соціоприродних систем. Виявлено загальні закономірності розвитку таких систем. Встановлено взаємозв'язок прогресивного та регресивного у природі й суспільстві та здійснено аналіз умов і фактів прискорення їх кооперативного, синергетичного, прогресивного розвитку як унікального процесу самоорганізації матерії. Розглянуто процес становлення та розвитку уявлень про діяльність та діяльнісний підхід як одного з основних методологічних засобів наукового аналізу, визначено його специфіку, структуру та методологічний статус. Встановлено значимість діяльнісного підходу в адекватному усвідомленні специфіки сучасної екологічної ситуації. Уточнено зміст і структуру екологічної діяльності, проаналізовано принципи її функціонування. На підставі принципу діяльності проананалізовано феномен екологічної культури, розкрито механізм формування та функціонування етичних імперативів у екологічній культурі особистості.

202. Екологічне знання та його вплив на формування стилю мислення в сучасній науці

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.09 А.В. Матвійчук; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Запропоновано підхід до екологічного знання як до специфічної галузі, яка постає складноутвореною системою різнорідного знання, відмінною за рівнем концептуально-теоретичної та соціальної організації. Відмічено особливе значення екологічного знання у соціокультурній сфері та безпосередній вплив галузі на формування стилю мислення в сучасній науці, а також механізми подібного впливу та його результати. Визначено характерні риси (особливості) екологічного стилю мислення, що можуть стати основою для вирішення глобальних проблем сьогодення.

203. Екологічні параметри свободи особистості

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 А.С. Філатов; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 19 с. — укp.

Досліджено історичний процес взаємодії людини з довкіллям, відокремлено способи впливу людини на природу, що характеризують сутнісні ознаки стану суспільства та самої людини. Базуючись на понятті джерела соціального існування та його визначення як специфічного соціоприродного процесу, що розвивається за участю людини, висвітлено принципово значущі сторони та аспекти взаємодії людини та природи, взаємний вплив соціальних і природних процесів, в т. ч. процесів "іншої природи". На підставі визначення джерела соціального існування та способу екзистенціальної взаємодії соціума та природи розроблено концепцію основних періодів (чи епох) в історії людства, з характерними для них універсальними типами суспільств. Вперше введено поняття "залежне суспільство", "обумовлене суспільство" і "автономне суспільство" до категоріального обігу дослідження процесу соціально-історичного розвитку людини. З урахуванням характеру взаємодії людини та природи подано визначення екологічного імперативу, який означає вплив (і в окремому сенсі - повеління) умов (екологічного) довкілля на організацію соціальної діяльності людини та реалізацію її соціальної свободи в процесі такої діяльності. Сформульовано поняття екологічних параметрів, як показників або величин, які характеризують основні властивості соціоприродної системи та дозволяють визначити можливості реалізації сутнісних властивостей особистості, її соціальної свободи в процесі діяльності за умов конкретного екологічного довкілля.

204. Експериментальне дослідження змін психофізіологічних показників льотного складу у передполітний період

В.І. Іванов, М.П. Римар Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — Х., 2002. — N 1. — С. 8-14. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Запропоновано методику навчання курсантів, льотчиків аутотренінгу та визначено шляхи формування у льотного складу уміння оцінювати та управляти своїм психофізіологічним станом.

205. Експресіонізм в контексті західноєвропейської культури ХХ століття

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.08 О.О. Осьмак; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Дисертація присвячена дослідженню феномена "експресіонізм" в контексті західноєвропейської культури XX століття. Розглядається естетико-мистецтвознавче підгрунтя західноєвропейського експресіонізму та його місце в діалозі культур "Захід-Схід" в контексті компаративістського аналізу. Реконструйована історія становлення і розвитку експресіонізму, обгрунтовані його естетико-мистецтвознавчі засади, специфіка прояву у різних видах мистецтва. Експресіонізм досліджено як напрямок у сучасному мистецтві, що має корені у світовій філософській думці і обумовлений динамікою розвитку художнього мислення. З'ясовані типи творчого процесу експресіоністів відповідно до видової специфіки мистецтва. В пропонованому дослідженні експресіонізм розглядається не лише як мистецький напрямок, а, передусім, як специфічний духовний простір в західноєвропейській культурі XX століття, якому притаманне самобутнє світобачення, здатне виконати інтегративну функцію у діалозі "Захід-Схід".

206. Екстремальність і форми її прояву у сучасному суспільстві

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 Н.В. Чудіна; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2008. — 21 с. — укp.

Обгрунтовано онтологічні, антропологічні та соціокультурні підстави концепту "екстрим". Визначено об'єктивні умови та чинники переходу екстриму в ектремальність. Побудовано основні моделі екстремальної поведінки в системі відносин індивід - соціум: про-, а- та антисоціальну, в яких враховано усі сутнісні характеристики й умови ставлення індивіда до соціального середовища. Розроблено класифікацію форм екстремальної поведінки в суспільстві перехідного періоду. Досліджено процес трансформації екстриму в екстремальність, основними чинниками якого є егоїзм, претензія на визнання свого авторитету, страх і ризик, збій механізму соціалізації, зміна шкали ціннісних орієнтирів, маргінальність, акцентуація, відмова захисних механізмів психіки. Виявлено, що екстрим забезпечує людині та соціуму можливість формувати власну самосвідомість без огляду на стереотипи.

207. Електрофізіологічний аналіз розвитку уваги у дітей за допомогою біологічного зворотного зв'язку по електроенцефалограмі

Автореф. дис... канд. біол. наук03.00.13 М.В. Луцюк; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2007. — 20 с. — укp.

Установлено взаємозв'язки параметрів викликаних потенціалів (ВП) електроенцефалограми (ЕЕГ) з показниками довільної уваги у здорових дітей для виявлення дітей з низьким рівнем розвитку уваги та її розвитку за допомогою нейроОС. З'ясовано, що найкращі показники уваги притаманні дітям з максимально вираженими амплітудами хвиль Р2, УНХ, Р300, мінімальною амплітудою хвилі N2 і малими значеннями латентних періодів комплексу хвиль Р1 - N1 - Р2.

208. Емоційна пам'ять у мнемічній системі особистості

автореф. дис... д-ра психол. наук19.00.01 М.А. Кузнєцов; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2008. — 40 с. — укp.

Здійснено методологічний та історико-психологічний аналіз концепцій, створених різними психологічними школами та напрямками. Розглянуто можливості й обмеження в організації експериментальних і психодіагностичних досліджень емоційної пам'яті. Проаналізовано її вплив на інформаційний зміст і структуру перцептивного процесу. Розглянуто функціонування емоційної пам'яті в розумовому процесі, у структурі емоційного інтелекту, структурі мовленнєвого механізму. Теоретично проаналізовано й емпірично вивчено основні форми емоційних переживань як результати функціонування емоційної пам'яті суб'єкта. Показано функції даної пам'яті різних видів на різних етапах діяльності. Розвинуто положення, що емоційна пам'ять бере участь у процесі інформаційної взаємодії особистості з середовищем. Вона виконує функції, завдяки яким особистість усталює свою цілісність, розширює межі свого буття та знаходить суб'єктивну історію (біографію та життєвий шлях). Розкрито основні закономірності онтогенезу емоційної пам'яті. Розроблено структурно-функціональну модель даної пам'яті як компонента мнемічної особистості, що виконує функцію пов'язування когнітивних змістів психіки зі смисловими увореннями особистості. Запропоновано систему методичних рекомендацій, яка передбачає використання структурно-функціональної моделі емоційної пам'яті та спрямована на оптимізацію використання емоційного потенціалу особистості за умов розв'язання різноманітних життєвих задач.

209. Емоційний досвід особистості на етапі входження в зрілість (на основі самоаналізу переживання страху )

Н.В. Карпенко Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 23. — С. 31-35. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Досвід самоаналізу переживань 16 - 18-ти річних учнів інтернату-ліцею допоможе юним спортсменам та їх тренерам краще розуміти та передбачати емоційні проблеми віку входження в зрілість.

210. Емоційні та психосоціальні чинники ставлення до здоров'я

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.01 О.В. Башмакова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено вплив емоційних і психосоціальних чинників на ставлення дорослих осіб до здоров'я. Розглянуто основні підходи до вивчення впливу психологічних, демографічних і соціальних факторів на здоров'я та ставлення до нього. Показано, що окремі характеристики індивідуального ставлення (модальність, інтенсивність і її компоненти) зазнають впливу широкого спектра тривалих і домінуючих емоційних станів (психоемоційної напруги, тривоги соматичної та нейротичної спрямованості, бадьорості-смутку, задоволеності-незадоволеності). З'ясовано, що вони значною мірою залежать від стійкості емоційного тону та пов'язані з психосоціальним статусом особи (статтю, віком, рівнем освіти та доходів) та її локусом контролю стосовно здоров'я. На підставі модальності, інтенсивності та психологічного змісту виділено чотири типи індивідуального ставлення до здоров'я. Вивчено специфіку емоційного стану, психосоціальні характеристики, співвідношення показників локусу контролю стосовно здоров'я та компонентів інтенсивності ставлення осіб з різними типами ставлення до здоров'я.

211. Емоційно-вольовий образ "Я" студентів, що займаються різними видами фізичної культури

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 В.Г. Тодорова; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса). — О., 2005. — 20 с. — укp.

Наведено теоретико-методологічне узагальнення та нове розв'язання проблеми прояву та формування емоційно-вольового образу "Я" у студентів. Даний образ розглянуто як систему особистісних уявлень про власну емоційно-вольову сферу, завдяки якій людина вибирає певні дії, що припускають подолання проблем, що виникають перед ним. Виділено основні компоненти структури емоційно-вольового образу "Я" особистості, а саме: когнітивний (уявлення людини про власну емоційно-вольову сферу), афективний (уявлення про емоційне ставлення до неї), поведінковий (здатність регулювати діяльність і поведінку на підставі таких уявлень). Установлено опосередковану залежність між емоційно-вольовим образом "Я" та заняттями нетрадиційними видами спорту: йогою, айкідо, карате, кунг-фу, ушу. Доведено, що емоційно-вольовий образ "Я" визначається специфікою конкретної діяльності та відрізняється у студентів, що займаються різними видами фізичної культури. Розроблено психофізичну систему формування даного образу, яка передбачає поєднання психологічних і фізичних вправ, які мають різну спрямованість.

212. Емоційно-мотиваційна сфера особистості студента спортсмена

Б. Леко Теорія і методика фіз. виховання і спорту. — 2002. — N 2-3. — С. 129-133. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Розглянуто окремі аспекти емоційно-мотиваційної сфери студентів-спортсменів, які характеризують їх особистість. Проаналізовано особливості переживання спортсменами екзаменаційного стресу, досліджено мотиви занять спортом. Виявлено протиріччя цих мотивів у спортсменів і студентів з порушеннями в стані здоров'я: для перших значущими є соціальні мотиви, для других - заняття фізкультурою й спортом - реалізація вітальної потреби в руховій активності.

213. Епістемологічні засади формування поняття розвитку в науках про культуру (В.Дільтей, Баденська школа, М.Вебер)

Автореф. дис... канд. філос. наук17.00.01 Т.М. Філіппова; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2006. — 16 с. — укp.

На підставі застосування нового методу апостеріорного іманентного аналізу проведено дослідження епістемологічних схем, що застосовуються для формування поняття розвитку у критичних науках про культуру. Відзначено, що даний метод передбачає первинність дослідного підходу як основи для розвитку теоретичних побудов щодо об'єкта вивчення. Шляхом комплексного розгляду іманентної для критичних наук про культуру проблематики визначено спільні теми, для яких у кожній концепції здійснено особливу інтерпретацію. Окреслено сукупність епістемологічних проблем, зумовлених історичною констеляцією критичних наук про культуру. Показано, що методологічний підхід дуалізму визнає подвійне значення поняття розвитку: як руху наукової рефлексії та як теоретичної схеми для конструювання поступу реальності та упорядкування фактів дійсності у причинно-наслідковий ряд.

214. Еристична проблематика в історії філософії: компаративістський аналіз

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 В.Ю. Крикун; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 16 с. — укp.

Проведено логіко-філософське дослідження розвитку теоретичних і практичних положень еристики в історії філософської думки. Розкрито сутність суперечки, розглянуто стратегії та тактики її ведення, наведено прийоми досягнення перемоги. Проаналізовано основні етапи розвитку компаративістського методу. Здійснено теоретичну реконструкцію основних положень та особливостей еристичних концепцій представників Східної та Західної філософських традицій. Основну увагу у межах Західної філософської традиції приділено вивченню еристичних теорій таких дослідників, як Аристотель, Р.Декарт. А.Шопенгауер і Ф.Прокопович. У межах Східної філософії розглянуто давньоіндійську та давньотибетську філософські традиції. На підставі застосування компаративістського методу виявлено спільні та відмінні риси, притаманні розробці еристичної проблематики у межах Східної та Західної філософських традицій.

215. Естетика І.Канта: продуктивна уява і принцип доцільності

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.08 О.Г. Смігунова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 16 с. — укp.

Розкрито значення ключових ідей естетики І.Канта - продуктивної уяви, здатності судження, принципу доцільності - у філософській системі німецького мислителя та сучасній теоретичній думці. На базі опрацювання теоретичної спадщини І.Канта визначено новий вектор розвитку класичної теорії на базі її поєднання з актуальними розробками сучасної естетики, психології та філософії. Обгрунтовано можливість використання деяких положень естетичної теорії І.Канта як методологічної бази аналізу історично варіативних форм мистецтва та естетичної діяльності індивіда в цілому. Зокрема, художню форму твору визначено як змістовий концентрат, естетично значущий в історичному розвитку суспільства.

216. Естетика міфу в сучасному образотворчому мистецтві України

Автореф. дис... канд. філософ наук09.00.08 О.А. Вячеславова; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2007. — 16 с. — укp.

Досліджено естетичну змістовність категорії "міф" у сучасній українській образотворчості. Розкрито можливості поняття міфу як посткласичного теоретичного засобу дослідження мистецтва, окреслено генетичні засади художньо-міфологічної свідомості й типологічні ознаки неоміфологізму в українському мистецтві за змістовою ознакою та на засадах міжсистемного буття символу. Досліджено поетику міфу у мистецтві (архетипу; цитації; точки зору; мовних кодів; відчуження; карнавалізації; притчі). Визначено роль неоміфологізму у сучасному українському художньому процесі як антиредукційного символотворчого механізму, засобу протистояння крайнощам культурних формалізацій.

217. Естетико-культурологічний аспект маніпуляції свідомістю

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.08 Т.М. Тепенчак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 15 с. — укp.

Досліжено маніпуляції свідомістю в естетико-культурологічному аспекті. Маніпуляція, наявна у сфері технологічного застосування, активізується у духовно-естетичному і художньому просторі суспільства. Поєднуючи людей шляхом навіювання, зараження та сугестії, вона формує їх у штучно організовані різновиди мас. Трансформації у культурі й естетиці та поступовий розвиток науково-технічного прогресу від початку XX ст. забезпечили передумови маніпуляційних впливів у художньо-естетичному просторі. Естетизація навколишнього середовища, утвердження масової культури та метаморфози естетичних категорій є головними чинниками маніпуляційного впливу. Інформаційний простір є засобом поширення маніпулятивних технологій й умовою формування масового суспільства.

218. Естетико-психологічний потенціал ідентифікації

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.08 О.Л. Шульган; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 17 с. — укp.

Реконструйовано теоретичну картину психологічного та соціального аспектів ідентифікації. З'ясовано недостатність опрацювання естетичного та мистецтвознавчого аспектів ідентифікації. Виявлено естетико-психологічний потенціал ідентифікації, який сприяє визначенню можливостей психоаналітичного методу З.Фрейда та "глибинної психології" К.-Г.Юнга. На основі концепції даної орієнтації використано сферу позасвідомого та специфічні прояви взаємодії свідомості та позасвідомого, зокрема: "витіснення", "перенесення", "контрперенесення", "компенсація". Розглянуто ідентифікацію у контексті суміжних понять і на підгрунті значного літературознавчого матеріалу - аналізу творчого процесу, мотивів і стимулів у творчості Т.Шевченка, Ф.Достоєвського, М.Гоголя, І.Тургенєва, Л.Толстого, М.Булгакова, В.Набокова, Х.Л.Борхеса та ін.

219. Естетична доцільність як феномен імперативності (на аналізі економічної діяльності)

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.08 М.А. Журба; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. — Луганськ, 2008. — 16 с. — укp.

Запропоновано концепцію ролі естетичної імперативності в життєдіяльності людини. Проаналізовано онтологічну суть і механізм дії естетичної імперативності на підставі результатів дослідження естетичних напрацювань представників німецької класичної та сучасної філософії. Розглянуто феномен прояву естетичного імперативу в економічному нормативі. Виявлено амбівалентність естетичного простору у контексті єдності краси та квазікраси, яка більш достеменно розкриває саме естетичні детермінанти економічного буття. Висвітлено питання щодо побудови людиною техносфери. Це дозволило використати певні факти зі сфери архітектури, художньої літератури, живопису, дизайну, реклами, кіно з метою висвітлення прояву естетичної імперативності за сучасних умов.

220. Естетична свідомість студентської молоді в сучасній Україні в контексті глобалізаційно-інформаційного аналізу

автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Наталія Григорівна Богданова; АПН України; Інститут вищої освіти. — К., 2007. — 20 с. — укp.