LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Філософські науки. Психологія

Всього — 1126 Сторінка 3 із 57

41. Біоетичні проблеми: теоретико-правовий аспект

Т. Тарахонич, О. Тарахонич Вісник НАН України. — 2002. — N1 — укp.

В історії розвитку суспільства деякі аспекти теорії права зазнавали багаторазового перегляду і переосмислення. З'являлися нові погляди на співвідношення добра і зла, справедливості та несправедливості, права і моралі, моральності права. Співзвучно з епохою вони або викликали резонанс, або, навпаки, не сприймалися громадськістю і на певний час про них забували. Сьогодні дедалі більшу увагу привертає взаємозв'язок права і біоетики. Позиція вчених щодо цієї проблеми ще тільки формується. Пожвавлення інтересу до неї є своєрідною формою її еволюції.

42. Біологічні передумови виникнення емпатії у Homo Sapiens

Л.П. Виговська Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 1998. — N 1. — С. 58-62. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.

У контексті еволюційного підходу розглянуто умови виникнення та динаміки емпатійних явищ у філогенезі. Досліджено механізми ситуаційного та онтогенетичного розвитку елементарної емпатії.

43. Біосоціальні засади мистецтва в контексті коеволюційної парадигми

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 О.В. Денісова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2002. — 20 с. — укp.

Представлено науково-методологічну базу усвідомлення біосоціальних засад духовно-практичного феномену мистецтва в контексті коеволюційної парадигми розвитку системи "людина - суспільство - природа". Запропоновано інтегративну модель дослідження, позначено й типологізовано можливі структурні рівні системного аналізу біосоціальних засад мистецтва в континуумі соціоприродної коеволюції, її соціокультурних, духовних детермінант. Наведено нові дані міждисциплінарних досліджень щодо феномену мистецтва у контексті біосоціальної проблематики антропосоціогенезу, соціальної історії, міжсоціальних зв'язків адекватно парадигмі коеволюції. Розкрито біосоціальні засади (рівні, умови, ядро, механізми, детермінанти, специфіку біосоціальної інтеграції в мистецтві) мистецтва як факту та фактору коеволюції. Введено поняття "арт-соціалізація", показано біосоціальну цілісність процесу арт-соціалізації (у соціогенезі, у формуванні особистості) в його органічності соціоприродній екосистемі людини, коеволюційній парадигмі. Позначено типові інформаційні коди біосоціальних засад коеволюції, зашифровані мовою мистецтва, які виявляють його функції щодо забезпечення стійкого розвитку системи "людина - суспільство - природа".

44. Бородинское сражение – символ победы или поражения.к вопросу о роли символа в философии истории

М.В. Масаев Культура народов Причерноморья. — 2005. — N73. — С. 264-269 — Библиогр. в конце ст. 51 назв. — рус.

Бородинское сражение - символ победы или поражения. Сразу же возникает вопрос: для кого? Для России - это символ победы, хотя после этой победы русские войска отступили и даже… сдали без боя древнюю столицу России Москву. Для Франции - это символ поражения, тем более поражение это было очевидным сразу же после окнчания боевых действий, ведь французы оставили захваченные в ходе сражения позиции и отступили, но затем они, увидев отступление русских, перешли в наступление, заняли без боя древнюю столицу России Москву, затем также без боя оставили ее и отступали уже с боями до самого Парижа. Символ может переворачиваться.

45. Буттєві смисли національної ідентичності в українському романтизмі

автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.05 М.А. Скринник; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 36 с. — укp.

Запропоновано концепцію українського романтизму як філософії національної ідентичності. Український романтизм розглянуто не як літературно-мистецький напрям, а як потужний ідейний рух, що зумовив напрямок розвитку української національної самосвідомості. Як головні методологічні принципи застосовано концепцію емотивізму М.Шелера, інтерпретацію життєвого світу Е.Гусерлем, концепцію семіосфери Ю.Лотмана та теорію наративної ідентичності П.Рікера. На базі цих підходів показано, що романтизм через зміст текстів цієї філософської течії відображає глибинні архетипні структури народного світосприйняття, виражені міфо-образами та символами народної творчості, які є світоглядними засадами національної ідентичності. Вивітлено розвиток українського романтизму від його ідейних витоків до формування історіософської концепції, яка у своїй еволюції трансформувалась до філософії та ідеології українського консерватизму. Доведено, що основним результатом цього процесу було конституювання субстанційних духовних структур національної самодостатності на рівні національних наративних практик. Буттєві смисли національної ідентичності визначено на підставі інтерпретації романтиками структури українського світу й архетипної матриці "єднання - розбрат". Розкрито особливості конституювання малоросійської ідентичності, яку виражає малоросійський національний метанаратив "Історія Русів". Занепад українського світу внаслідок актуалізації моменту розбрату відображено через концепт "буттєвий блуд" в аналізі наративів Г.Квітки та М.Гоголя. Ствердження української ідентичності найбільш повною мірою виражає український метанаратив "Кобзар". Аргументовано, що формування історіософської концепції "Книги буття українського народу" свідчить про конституювання української ідентичності на рівні національної самодостатності.

46. Буттєвісне укорінення людини як соціально-філософська проблема

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 Т.В. Цимбал; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

47. Буття людини як буття можливостей: соціально-філософський аналіз

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 М.О. Мегрелішвілі; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2004. — 17 с. — укp.

Виділено ідеї, які складають основу концепції буття людини як буття можливостей. Обгрунтовано взаємозв'язок можливості та дійсності як закономірності становлення та розвитку буття людини. Запропоновано класифікацію факторів реалізації можливостей. Розкрито взаємозв'язок можливостей і форм буття людини. Досліджено особливості реалізації можливостей особистості на різних етапах суспільного розвитку. Виявлено фактори соціального середовища, які обумовлюють буття людини як буття можливостей, визначено детермінанти оптимізації взаємозв'язку можливостей та дійсності у бутті людини за умов трансформації українського суспільства.

48. Бытие человека как проблема социальной антропологии

И.И. Кальной Культура народов Причерноморья. — 2002. — N43. — С. 257-260 — рус.

Цель статьи – обратить внимание на драматизм существования человека, обусловленный противоречиями между уровнями человеческого бытия. Задача статьи – исследовать витальное, социальное и духовное «Я», показать меру их когерентности, синергии и каузальности; привлечь внимание к слову (логосу) как средству смягчения, а иногда и снятия существующих противоречий.

49. Вдосконалення професійної підготовки операціоністів банківського відділення на основі контролю формування стресостійкості

Автореф. дис... канд. техн. наук05.01.04 О.Ф. Протасенко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Запропоновано рішення актуальної задачі підвищення якості професійної підготовки операціоністів банківських відділень шляхом контролю процесу формування їх стресостійкості. Удосконалено системний підхід щодо дослідження зміни функціонального стану людини-оператора у процесі трудової діяльності, у межах якого синтезовано модель і розроблено метод контролю стресостійкості операціоністів банківських відділень. Здійснено класифікацію стресостійкості та запропоновано взаємодоповнювальні способи оцінки впливу стрес-факторів на її формування. Розроблено алгоритм визначення стресостійкості, для реалізації якого розроблено програмне забезпечення. Відзначено, що впровадження нових методів, способів і засобів здійснення періодичного контролю функціонального стану операціоністів сприяють підвищенню якості їх трудової діяльності. Експериментально обгрунтовано необхідність релаксаційного корегування функціонального стану операціоністів.

50. Великие трагедии Америки и их космические причины

И.И. Турский, В.А. Сухарев Культура народов Причерноморья. — 2004. — N52, Т.2. — С. 247-262 — Библиогр. в конце ст. 6 назв. — рус.

В настоящей работе показано, что во всех крупных американских трагедиях помимо внутренних, автоколебательных, процессов, обусловливающих природные стихии, человеческого антагонизма повинны также космические силы, проявляющие себя в форме волновых электромагнитных резонансов.

51. Вечность, архетип Самости и его символы

Д.В. Чернов Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 8. — С. 95-104. — Библиогр.: 14 назв. — рус.

Розглянуто архетип самості, його символи, зв'язок з категоріями часу і вічності.

52. Взаємовідносини політики і релігії в соціокультурному просторі (соціально-філософський аналіз)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 Т.В. Євдокимова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

53. Взаємовідношення трансцендентальної антропології і онтології в феноменологічній традиції

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 Р.М. Татаров; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Досліджено проблему взаємовідношення трансцендентальної антропології та феноменологічної онтології. Висвітлено особливості розуміння людського буття в екзистенціальній, трансцендентально- та структурно-орієнтованій філософії. Під час визначення предмету та методу вчення про буття та людину з'ясовано єдність і розбіжність антропології та онтології передусім стосовно феномену людського буття, спільного для обох вчень. Розробка цієї вихідної реальності призводить до ототожнення кола значень двох теорій. Акцентування різних сторін синкретичного світу людського буття виявляє певні розбіжності обох теорій людського буття. З'ясування способів і підстав такої акцентуації для визначення буття та сутності людини надає особливої актуальності даного дослідження. Наведено смислово-життєву оцінку результатам порівняльного аналізу. З'ясовано, що тема людини не може взагалі підкорятися проблематиці існування, тому наголошено на небезпеці недалекоглядного розуміння субординації двох близьких теорій. Таке розуміння призводить до звуженого бачення людини, її цінності та продуктів її діяльності, апелює до "буттєвих", об'єктивних обставин людських вчинків, а, отже, породжує безвідповідальність і пасивність. З'ясування особливого місця та ролі знання про людину серед інших онтологічних вчень дає змогу по-новому осмислити причини і характер сучасної кризи людства.

54. Взаємодія політики і економіки в умовах прискореної трансформації суспільств (порівняльний аналіз досвіду України і В'єтнаму)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Хоанг Хай Банг; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 18 с. — укp.

В дисертації в соціально-філософському аспекті аналізується сфера взаємодії, політики та економіки, форми, методи, процедури відображення цієї взаємодії в суспільній свідомості і науці. Дослідження будувалось на вивченні теорії і практики спільних перетворень в Україні і В'єтнамі. Результатом дисертаційного дослідження є розробка пізнавальної концепції оцінки взаємодії політики та економіки в умовах прискореної трансформації суспільства як взаємної обумовленості політичного та економічного розвитку коли в залежності від історичних умов може бути пріоритет або політики, або економіки.

55. Взаємодія управління, влади і держави як предмет філософського аналізу

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Н.Г. Діденко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2002. — 19 с. — укp.

Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

56. Взаємозв'язок інфантилізму з психологічною імпотенцією та їх корекція

автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 А.С. Нодзельська; Прикарпат. нац. ун-т ім. В.Стефаника. — Івано-Франківськ, 2008. — 18 с. — укp.

Досліджено взаємозв'язок інфантилізму з психологічною імпотенцією та розроблено методи їх корекції. Розкрито психологічний зміст інфантилізму та психологічної імпотенції, виявлено джерела їх формування, пов'язані з едіпальними залежностями. Доведено особливу роль у даному процесі періоду розвитку від 2-х до 6-ти років, в якому дитина особливо гостро преживає табу на вільне виявлення енергії лібідо, що призводить до її блокування й імпортування. З'ясовано, що інфантилізм і психологічна імпотенція деструктують поведінку суб'єкта, зумовлють ригідність вчинків, пасивність, несамостійність, депресивність. Виявлено глибинні детермінанти формування інфантилізму та тенденцію до психологічної смерті, встановлено їх взаємозв'язок з психологічним захистом, регресивними проявами та принципом задоволення. Доведено ефективність використання системно упорядкованих методик активного соціально-психологічного навчання, адекватних поставленій задачі щодо виявлення глибинних детермінант інфантилізму та психологічної імпотенції у їх взаємозв'язках з метою запобігання та нівелювання регресивних наслідків даних процесів.

57. Взаємозв'язок механізмів символізації змісту несвідомого (на матеріалі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків)

автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 К.А. Бабенко; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Вивчено механізми символізації несвідомого змісту психіки у їх взаємозв'язках, що зумовлено внутрішньою динамікою цілісної психіки. Висвітлено історичний аспект дослідження феноменів несвідомого та символізації його змісту у вітчизняній та зарубіжній психології. Розглянуто методи, які дозволяють здійснювати їх вивчення. На підставі аналізу емпіричного матеріалу групової психокорекційної роботи з майбутніми психологами-практиками за методом активного соціально-психологічного навчання констатовано, що механізми символізації, відкриті З.Фрейдом у процесі тлумачення сновидінь, мають прояв особливо рельєфно у малюнковому матеріалі та матеріалі "Казок про власне життя" людей, що знаходяться у межах психічного здоров'я. Доведено, що механізми символізації змісту несвідомого взаємозв'язані й узгоджуються з генеральним механізмом захисної системи "до сили". На підставі результатів дослідження доведено доцільність застосування психодинамічного підходу до аналітичної роботи з малюнками у порівнянні з формалізованою інтерпретацією. Показано необхідність врахування особливостей механізмів символізації несвідомого змісту психіки та їх взаємозв'язків у фаховій підготовці психологів-практиків.

58. Взаємозв'язок мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.01 О.В. Кочерга; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

59. Взаємозв'язок між ефективністю мнемічних процесів та індивідуально- психологічними особливостями оператора

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.01 Олександр Петрович Крупський; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2003. — 18 с. — укp.

60. Взаємозв'язок оптимізму та песимізму: проблема соціальної перспективи

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.03 М.А. Лепський; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2006. — 37 с. — укp.

Досліджено взаємозв'язки оптимізму та песимізму як закономірності формування соціальної перспективи. Розкрито етапи понятійного розвитку даних дефініцій, рівень соціально-філософських категорій, біологічні передумови та соціальні умови виникнення розвитку взаємозв'язку оптимізму та песимізму у піднесенні міри життя як центру оцінно-вольового зрізу світогляду. Розглянуто типологію дослідженого взаємозв'язку залежно від системи цінностей і волі суб'єкта. Установлено, що взаємозв'язок оптимізму та песимізму є принципом формування соціальної перспективи. Визначено суть, системність змістових і композиційних характеристик соціальної перспективи, діалектичний зв'язок історичного та перспективного, механізми оптимізації та деформації соціальної перспективи, інтеграцію соціального капіталу розвитку життя й опору її руйнації як основні фактори, а підвищення якості життя - як критерії оптимістичної перспективи розвитку України.