LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Філософські науки. Психологія

Всього — 1126 Сторінка 7 із 57

121. Герменевтичний потенціал норми в контексті філософії науки

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.09 І.О. Роман; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2005. — 19 с. — укp.

Проаналізовано важливі аспекти проблеми норми в контексті сучасної філософії та методології науки. З'ясовано можливості герменевтики в дослідженні нормативно-ціннісної структури смислу наукових висловлень. Обгрунтовано актуальність даного підходу у процесі трансформації дослідження змісту категорії норми з суб'єкт-об'єктної в суб'єкт-суб'єктну площину природничонаукового та гуманітарного знання. Виявлено методологічні можливості застосування категорії норми в науковому пізнанні. Сформульовано визначення герменевтичної концепції норми як однієї з реалістичних позицій у суперечці про зміст універсалій. На підставі дослідження досвіду тлумачення норм у правових і моральних вченнях встановлено, що співвідношення раціонального та ірраціонального у структурі будь-якої норми є свідченням її внутрішнього потенціалу, що й зумовлює потребу в його герменевтичному дослідженні. Відзначено, що на противагу панлінгвістичним концепціям, нормативнозорієнтована герменевтика надає великого значення сфері невербального, домовного мислення. Показано, що інтерпретація є основним інструментом об'єктивації змісту герменевтичного потенціалу наукової норми. Обгрунтовано тлумачення понять "пояснення" та "розуміння" як взаємозумовлених методів актуалізації потенціалу соціальних цінностей і норм у феноменологічному полі свідомості дослідника.

122. Герменевтичні практики і проблема їх філософського осмислення

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 Н.В. Попова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 20 с. — укp.

Досліджено традиційні та сучасні практики інтепретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію, яку можна позначити як "герменевтичний адогматичний універсалізм".

123. Глибинно-психологічні витоки тенденції особистості до психологічної смерті

автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 Ілона Вікторівна Калашник; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2008. — 20 с. — укp.

124. Глибиннопсихологічне пізнання феномену експектацій методом активного соціально-психологічного навчання

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 О.А. Коновалова; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

На підставі методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленого Т.С.Яценко, досліджено глибиннопсихологічні особливості експектацій. Надано порівняльну характеристику феномену експектацій з іншими психологічними поняттями (апперцепції, антиципації, установки, екстерполяції, інтуїції), психічними процесами (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, фантазії). Виявлено взаємодію між об'єктивною та суб'єктивною реальністю феномену експектацій, його потенційній можливості відступу від об'єктивної реальності. На підставі психоаналізу матеріалу груп АСПН розкрито глибиннопсихологічний зміст поняття експектацій. Визначено взаємозв'язки експектацій з "психологічними захистами", виразні системні характеристики психіки та логічно впорядковані аспекти передсвідомого.

125. Глибиннопсихологічні витоки агресивності особистості (на матеріалах активного соціально-психологічного навчання)

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 А.Е. Мелоян; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Розглянуто глибиннопсихологічні аспекти дослідження витоків агресивності особистості. За допомогою такого методу групової психокорекції як активне соціально-психологічне навчання (АСПН) визначено глибиннопсихологічні передумови виникнення агресії суб'єкта, основою яких є взаємодія внутрішніх тенденцій психіки на межі свідомого та несвідомого рівнів. Виявлено зв'язок першопричин агресії з неусвідомлюваними суперечностями психіки, об'єктними відношеннями індивіда, енергією лібідо та мортідо, дуалізмом потягів "до життя" та "до смерті". Встановлено інфантильні витоки проявів агресії, їх зв'язок з об'єктними відношеннями. Запропоновано визначення поняття агресії, розкрито його глибиннопсихологічний зміст та виявлено можливості упередження агресивних проявів особистості завдяки психокорекції за методом АСПН.

126. Глобальна людина в контексті глобального буття і глобальної свідомості

С.В. Сидоренко Культура народов Причерноморья. — 2006. — N83. — С. 103-106 — Библиогр. в конце ст. 8 назв. — укp.

В статті розглядаються питання, пов'язані з позитивними та негативними наслідками глобалізації; досліджуються духовні засади глобального суспільства; здійснено оцінку сучасних глобальних процесів; проаналізовано головні принципи буття глобальної людини.В статье рассматриваются вопросы, связанные с позитивными и негативными последствиями глобализации; исследуются духовные основы глобального общества; осуществлена оценка современных глобальных процессов; проанализированы главные принципы бытия глобального человека.

127. Гносеологічний аспект філософського символізму

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.02 П.В. Кретов; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. — О., 2000. — 20 с. — укp.

Дисертацію присвячено з'ясуванню специфіки проблематики людського пізнання під кутом зору концепції філософського символізму. Розглянуто поняття "символ" та "символізація" на засадах базових положень діалектичної методології та комунікативно-діалогічного тлумачення соціокультурного універсуму. Визначено, що символ як філософсько-культурологічна категорія актуально релевантний для осягнення інтенційованості, механізмів форм людського пізнання; акцентовано увагу на динамічній природі символа (процесуальність символіки) у соціокультурному та спекулятивному пізнанні, обгрунтовано його суттєвий діалогізм, людиновимірність та орієнтованість на творче перетворення дійсності. З'ясовано продуктивність використання у гносеології та методології пізнання концептуальних моделей філософського символізму.

128. Гра та комунікація в соціальній віртуальній реальності

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 О.О. Сотникова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 17 с. — укp.

Наведено результати дослідження соціальної віртуальної реальності з позицій тих трансформацій, яких зазнає "суб'єкт" у віртуальній реальності в процесі її актуалізації/конструювання. Розглянуто теоретичне зрушення, яке відбулося в концептуалізації гри - від категорії естетики до категорії соціальної філософії - та збіглося з практичними соціальними перетвореннями, що знаменували собою проникнення гри в усі сфери життя. Проаналізовано феномен соціальної віртуальної реальності в двох його аспектах: віртуальність соціальної реальності та соціальність віртуальної реальності. Визначено фактори віртуалізації сучасного життя та механізми актуалізації/конструювання соціальної віртуальної реальності. Сформульовано основні принципи комунікативних практик "суб'єкта" у соціальній віртуальній реальності - (інтер)текстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями, які дозволили аргументувати положення про те, що суб'єкт у віртуальній реальності функціонує як "віртуальний персонаж" і саме на рівні взаємодії віртуальних персонажів відбувається актуалізація/конструювання/симулювання соціальної віртуальної реальності. Доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія.

129. Гражданская идентичность как фактор развития пассионарности украинского общества

А.П. Казак Культура народов Причерноморья. — 2005. — N66. — С. 128-131 — Библиогр. в конце ст. 13 назв. — рус.

Статья посвящена проблемам развития пассионарности украинского общества на основе формирования гражданской идентичности, равноправного сосуществования всех этносов, населяющих Украину, и сохранения их культурных различий.The article is dedicated to the problem of progress of passionarity of Ukrainian society on the basis of civil identity, complete equality of rights of every ethnics, living in Ukraine and reservation of their cultural distinctions.

130. Границі предметності у феноменології

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.01 С.М. Нєфєдєв; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2004. — 20 с. — укp.

Висвітлено можливості іманентистського підходу у феноменології як методологічної альтернативи трансценденталізму. На основі діалектичної реконструкції "предметного" у рамках "речі" установлено, що межі інтенціонального предмета мають не тільки дескриптивний, а і категоріальний характер. Уперше інтенціональний предмет розглянуто як конституйований за допомогою специфічної "комунікативної" субстанції - енергеми. У структурі інтенціонального предмета виявлено наявність ейдетичної форми темпоральності. Визначено ейдетичний статус і можливість феноменологічної фіксації становлення. Запропоновано "генологічний" метод дослідження феномена, реконструйований на основі робіт О.Ф.Лосєва. Запропоновано критерії, що дають змогу визначати межі феноменальних специфікацій, а також визначати ступінь конституйованості "речі" у контексті свідомості.

131. Громадянська злагода як необхідна умова розвитку сучасного українського суспільства

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 І.О. Кумкін; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2007. — 16 с. — укp.

Проведено дослідження громадянської злагоди як одного з найважливіших чинників суспільного розвитку. Розглянуто феномен "визнання" як вираження волі до влади, як перший крок до формування влади авторитету. Проведено дослідження влади авторитету та авторитету влади, взявши за аксіому положення, що основу будь-якої влади складає насильство. Розглянуто феномен публічності та спілкування як передумови та умови громадянської злагоди. Визначено підстави формування громадянських цінностей і встановлено механізм їх адаптації. Проаналізовано намагання України знайти відповідь на свій історичний виклик на підставі розгляду шляхів, форм і способів здійснення громадянської злагоди. Обгрунтовано висновок про можливість формування громадянської злагоди як нової ідеології українського суспільства за умов особливих трансформаційних процесів.

132. Громадянська ідентифікація особи як чинник формування української політичної нації

Автореф. дис... канд. філос. наук21.03.01 Л.А. Шимченко; Нац. ін-т стратег. дослідж. — К., 2007. — 18 с. — укp.

Проведено комплексне дослідження феномена нації, подальший розвиток якого визначається складною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників його функціонування. Встановлено, що суттєвим чинником формування нації є самоідентифікація людини, її особистісне самовизначення відносно нації як спільноти, що є для особи простором її існування та розвитку. Досліджено процес ідентифікації особи як механізм її соціалізації та становлення суб'єктивності у взаємозв'язку з процесами націєтворення, визначено детермінанти формування громадянської ідентичності за умов полікультурного суспільства, показано його роль у націєтворчих процесах. Встановлено, що детермінантами самоідентифікації більшості громадян України є їх регіональна та етнічна складові. Виявлено, що причиною виникнення даного явища посткомуністичної трансформації, що є не стільки процесом економічних і суспільно-політичних змін, скільки трансформацією багатовимірних соціальних і громадянських ідентичностей широких верств населення, доведено пріоритетність суб'єктивних чинників націєтворення, позитивний ефект яких пов'язаний з толерантністю, лояльністю, солідарністю, несприйняттям ксенофобії та шовінізму. Зроблено висновок, що лише поєднання у процесі націєтворення етнокультурного плюралізму та загальногромадянської рівності є домінантою консолідації української політичної нації та фактором забезпечення безпеки держави.

133. Громадянське суспільство: світоглядні версії та історичне втілення (соціально-філософський аналіз)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Я.І. Пасько; НАН України. Ін-т філософії ім. Г.Сковороди. — К., 1998. — 16 с. — укp.

Дисертація присвячена аналізу феномена громадянського суспільства. Предметом дослідження є детермінанти становлення і функціонування громадянського суспільства. На підставі узагальнюючого огляду історії розвитку громадянських ідей та еволюції форм громадянського суспільства від античності до сьогодення встановлюється теоретична сутність та практичне значення цього соціального інституту. Доводиться загальноєвропейський характер громадянських процесів в Україні.

134. Гроші як соціокультурний феномен у вимірах практичної філософії

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.03 З.Е. Скринник; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2007. — 40 с. — укp.

Запропоновано концепцію соціально-культурної суті феномена грошей. Виявлено соціокультурні механізми, через які монетарні відносини спричинюють тоталізацію, інструментальної раціональності у життєвому світі людини та передумови, за яких можливо протистояти такій тоталізації у процесі ринкової трансформації в Україні. З'ясовано соціальну природу культурного феномена грошей як медіума соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості узагальнення, абстрагування та ідеалізації у процесі історичної еволюції грошей як спеціалізованої мови. Виявлено причини та наслідки перетворення метамови грошей до специфічної матриці культурної реальності, її вплив на розвиток і утвердження раціональності у соціальному житті. Розкрито роль грошей у процесі системної колонізації життєвого світу людини у добу Модерну. Висвітлено коло проблем, що вимагають поглиблення взаємодії філософського й економічного знання. Досліджено місце та роль феномена грошей у системі соціальних та індивідуальних цінностей. Проаналізовано передумови еволюції "людини економічної" у напрямку до "людини етичної". Аргументовано, що єдиною соціальною силою, що протистоїть інструментальній раціональності монетарних кодів, є організована воля громадянського суспільства. Визначено соціальну природу грошей, а саме: фінансові важелі, які держава, реалізуючи суспільний вибір, використовує для надання економіці соціального спрямування.

135. Гуманізація суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах технократичного суспільства

автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 Л.С. Іванова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2008. — 16 с. — укp.

Розглянуто проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах за умов кризи техногенної цивілізації. На засадах філософської антропології вивчено феномен відчуження людини та запропоновано шляхи його подолання. Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до питань стосовно людини. Стверджено, що нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології соціології та теорії управління. Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного та гуманістичного підходів до людини у процесі виробництва матеріальних благ. Показано перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах. Доведено, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства має здійснюватися за умов гармонізації гуманістичної та технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.

136. Гуманізм та реформація: до логіки співвідношення

М.М. Черенков Культура народов Причерноморья. — 2005. — N57, Т.2. — С. 134-137 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — укp.

Інтегруючим фактором у творчості гуманістів та реформаторов була спільна проблематика; різні варіанти рішення сприяли створенню нової картини світу. Саме завдяки компліментарності різних напрямків саморефлексивної християнської думки формувалась культурна матриця цивілізації Нового часу. Объединяющим фактором в идейном творчестве гуманистов и реформаторов была общая проблематика, их частные решения способствовали созданию новой картины мира. Именно благодаря взаимодополнительности разных направлений саморефлексивной христианской мысли сформировалась культурная матрица цивилизации Нового времени. Humanists and reformers worked above the same problems in creation of new picture of world. Differed approach to the problems, methods of decision, social positions, but the new world view was formed due to this complication of mutual relations of different directions of reflective Christian idea.

137. Гуманістична ідея в філософії стародавності

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Г.В. Гіоргадзе; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 18 с. — укp.

Досліджено гуманістичну ідею в філософії Стародавності, зокрема в філософії давніх Індії, Китаю та Греції, як форму організації гуманістичних зародків і тенденцій, які відображають відношення людини до світу, ствердження сутності та повноти її існування, прагнення самовдосконалення, самореалізації та гармонії, проблеми самообмеження та свободи. На підставі системного аналізу текстів філософських учень як відображення гуманістичних тенденцій тогочасної філософії, а також як основи формування подальших теоретичних пошуків гуманістичного спрямування, виявлено конкретно-історичний зміст гуманістичної ідеї в філософії Стародавності загалом, та специфіку тлумачення гуманістичної ідеї в автономних давньоіндійському, давньокитайському та давньогрецьмому інваріантах, яка одержує понятійне відображення в термінах "нірвана", "жень" і "атараксія". На підставі компаративного аналізу виявлено спільні та відмінні риси гуманістичного потенціалу східної та західної філософських традицій.

138. Гуманістичні засади розуміння людської природи у філософії Д.Юма та їх сучасні інтерпретації

Автореф. дис. канд. філос. наук09.00.05 М.С. Кириченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 16 с. — укp.

Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

139. Гуманістичні інваріанти екзистенціалізму: Ж.-П.Сартр та Н.Аббаньяно

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 О.О. Беслюбняк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 18 с. — укp.

Наведено результати компаративістського аналізу концепцій "існування" Ж.-П. Сартра та Н.Аббаньяно, виявлено основні відмінності та подібність гуманістичних учень філософів. Обгрунтовано твердження, що "позитивний екзистенціалізм" є фундаментальною основою у вирішенні проблеми існування людини та її свободи. Визначено сутність феномену існування на підставі вивчення проблематичної невизначеності у філософії Н.Аббаньяно, розкрито значення "позитивного екзистенціалізму", встановлено його відмінність від "негативного". Проаналізовано екзистенціали буття людини. Визначено зміст і специфіку поняття "екзистенція". Досліджено категорію екзистенції та генезу основних складових поняття у філософському дискурсі. Зроблено висновок, що екзистенція у філософії існування Ж.-П. Сартра та Н. Аббаньяно є виразником справжніх характеристик буття, свободи, часу, суспільства, історії, світу. Доведено, що спосіб буття людини характеризується як самопроектування, свобода, тимчасовість, коекзистенція, історичність.

140. Гуманістичні параметри самореалізації особистості: потреби, інтереси, цінності

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 Н.Ф. Юхименко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Розглянуто гуманістичні засади самореалізації особистості, визначено роль в цьому процесі потреб, інтересів, цінностей. Проаналізовано філософські погляди на дану проблему в класичній філософії, визначено гуманістичне спрямування потреб, інтересів та цінностей в сучасній світовій філософії, висвітлено гуманістичні засади самореалізації особистості в історії української філософії. Визначено основні категоріальні поняття даної теми, розкрито діяльно-творчу сутність особистості. Формування ціннісної орієнтації особистості досліджено у взаємозв'язку з формуванням та усвідомленням потреб, інтересів. Показано, що в процесі самореалізації особистості відбувається гармонізація особистих і суспільних інтересів, гуманізація особистісної свідомості та самосвідомості, формується почуття патріотизму.