LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Філософські науки. Психологія

Всього — 1126 Сторінка 9 із 57

161. Диференційно-психологічний аналіз емпатії

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.01 О.А. Орищенко; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. — О., 2004. — 20 с. рис. — укp.

Уперше теоретично та емпірично розглянуто структуру емпатії на формально-динамічному, якісному, а також змістовому рівнях. Змістовний рівень представлено показниками емпатичної спрямованості, досліджено її компонентний склад. Визначено характер взаємовідносин між якісними та змістовими показниками емпатії, здійснено диференційно-психологічний аналіз їх поєднань. Доведено та вивчено взаємозв'язки змістових показників з широким спектром властивостей особистості, проаналізовано психологічні портрети осіб з різною індивідуальною структурою емпатії (своєрідність якісно-кількісного поєднання її показників). Розвинуто уявлення про емоційність (стійка властивість індивідуальності) як фактора, що структурує показники емпатії. Розроблено тест-опитувальник показників емпатичної спрямованості (методику діагностики змістових показників емпатії).

162. Діагностика професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.03 А.О. Авєршин; Укр. інженер.-пед. акад. — Х., 2005. — 19 с. рис. — укp.

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження проблеми діагностики професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем, а також системний аналіз проблеми професійного відбору за сучасних умов вугільної промисловості. Проведено професіологічне вивчення діяльності даних операторів на підставі результатів виявлення особливостей праці. Розроблено комплекс психодіагностичних методів для професійного відбору операторів - підземних електрослюсарів. Розроблено психограму, параметри якої відображають психологічну структуру професійно важливих якостей особистості оператора. Побудовано структурно-функціональну модель його діяльності. Показано можливість виявлення його професійно важливих якостей за допомогою аналітичного графіка, за яким оцінка цих якостей відбувається не тільки шляхом зовнішніх дій, а й психологічного аналізу їх операційного складу та показників надійності. Визначено критерії професійного відбору операторів підземних електросистем.

163. Діагностика психоемоційних станів у спортсменів

Г.В. Коробейніков, О.К. Дуднік Спорт. медицина. — 2006. — N 1. — С. 33-36. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Вивчено особливості діагностики психоемоційних станів у спортсменів високої кваліфікації в лабораторних умовах і протягом учбово-тренувального збору. Виявлено, що емоційно-вольова напруга спортсмена свідчить про ступінь мобілізації психологічних резервів в умовах високих фізичних навантажень. Запропоновані інтегральні оцінки за трьома компонентами: психофізичним, емоційним і регуляторним, що дають можливість об'єктивно визначити психологічний стан спортсмена.

164. Діагностичні можливості комплексу тематичних психомалюнків у дослідженні глибинних аспектів психіки

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 Л.В. Мошенська; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 1998. — 19 с. — укp.

165. Діалектичний синтез у дослідженні феномена творчості

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.08 Сергій Володимирович Красавін; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000. — 18 с. — укp.

166. Діалог у контексті без/основності

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 О.А. Перепелицина; Харк. нац. ін-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 21 с. — укp.

Визначено можливості та специфіку діалогу в постсучасній ситуації. Розглянуто варіанти співвідношення основності та безосновності у людському переживанні дійсності. Обгрунтовано, що ситуацією "можливості" основності й безосновності (без/основності), яка виявляється у потенційній наявності, але практичній відстутності основ є постсучасна ситуація. Проаналізовано ідею діалогу у західній філософській традиції, виявлено його сучасні моделі у даному контексті. Обгрунтовано, що діалогічні відносини у постучасній ситуації як ситуації без/основності представлені особливою моделлю діалогу, специфіка якої виявляється у його трансгресивному характері та набутті ключового значення емоційно-тілесною спрямованістю до Іншого. З'ясовано особливості генезису діалогічних відносин у ситуації без/основності.

167. Діалог як метод пошуку істини в українській філософській традиції

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 О.П. Котовська; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 20 с. — укp.

Досліджено проблему діалогу у її традиційно українських парадигмальних, міжкультурних, суспільно-політичних та екзистенційно-персоналістичних проявах. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо проблеми філософського діалогу, розглянуто історію його виникнення. Розкрито значення діалогічного підходу як методу наукового пізнання та морально-етичної основи відповідальності, співпричетності у спілкуванні між людьми та співпереживання з Іншим. Визначено особливості діалогічного пізнання, розкрито специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено присутність латентного діалогу у феномені двовір'я як поєднання народної, язичницької традиції та християнської парадигми, на базі якого сформовано українське світосприйняття й ідейне підгрунтя єдності давньоукраїнської спільноти. Досліджено витоки діалогічного мислення в українській філософській культурі, особливу увагу приділено вивченню традиційних ідей "софійності", толерантності та неперервного діалогу народно-оптимістичної, активно-громадянської та аскетично-споглядальної течій у спадщині давньоруських філософів та українських полемістів. На прикладі діалогічного викладу ідей Г.Сковороди та І.Франка доведено присутність двох значень діалогу як методу пошуку загальної істини та кордоцентрично-екзистенційного виявлення істини життя та щастя у самій людині.

168. Діалог: соціокомунікативні та дискурсивні аспекти

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 О.П. Чорба; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2007. — 16 с. — укp.

Проаналізовано діалог як засіб комунікації та об'єкт філософського пізнання. Класифіковано історико-філософський матеріал і виділено особливості концептуальних підходів до діалогу у XX ст. Діалогічні концепції XX ст. розподілено як особистісно-орієнтовані та інформаційно-дискурсивні. Виявлено специфіку сучасних комунікативних процесів, що за певних умов мають дискурсивний характер. На підставі аналізу структурних і функціональних елементів діалогу та дискурсу визначено їх відмінні риси та характер взаємодії. Соціальний дискурс класифіковано за двома типами - інституціональним і неінституціональним, виділено його форми та вдосконалено типологізацію дискурсу. Визначено умови переходу від діалогу до дискурсу. Розглянуто засоби масової комунікації та соціальних досліджень у контексті діалогічних форм їх функціонування. Показано важливу роль соціального дискурсу у сучасних соціокомунікативних процесах. Здійснено аналіз сучасного політичного, економічного, міжрелігійного та педагогічного дискурсів, визначено діалог як оптимальну форму сучасних комунікативних процесів.

169. Ділова культура як культура підприємців

В.В. Болотова Культура народов Причерноморья. — 2004. — N50, Т.2. — С. 122-125 — Библиогр. в конце ст.: 7 назв. — укp.

Стаття присвячена аналізу ділової культури в сучасній Україні. Актуальність даної роботи визначається тією обставиною, що ділова культура, зв'язана з підприємницькою діяльністю, в Україні тільки починає складатися. В роки радянської влади на її місці розвивалася культура, зв'язана з державною, адміністративно-організаційною структурою і суспільною власністю. Ця структура мала вертикальну побудову, припускала ієрархічну градацію влади і підпорядкування від верху до низу, що визначало прояв ініціативи і самостійності владних структур і перетворювало у виконавців працюючі маси, позбавляючи їх індивідуальної активності. Мета дослідження – зробити аналіз ділової культури України на сучасному етапі.

170. Ділове спілкування як феномен соціальної дійсності

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 М.Й. Дмитренко; Харк. ун-т повітр. сил. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Досліджено питання соціально-філософского аналізу ділового спілкування як відносно самостійного явища громадського життя. Значну увагу приділено зівставленню спілкування та ділового спілкування у контексті категорій загального й особливого, що дозволяє виявити якісні характеристики й особливості функціональної спрямованості ділового спілкування. Представлено ділове спілкування у своїй якісній визначеності. Виявлено характерні риси, що дозволяють інтерпретувати його як факт історичних змін соціальної дійсності, культурних і цивілізаційних перетворень, які відбуваються у суспільстві, як модифікацію спілкування й одиницю видового різноманіття у системі соціальної взаємодії. Розглянуто аспект ділового спілкування як феномену соціальної дійсності та його системотвірні детермінанти, серед яких визначено морально-етичну імперативність, знаково-символічне поле та координати динаміки (конфлікт, співробітництво).

171. Дмитро Чижевський як історик філософії

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 Андрій Олександрович Погорілий; Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 1999. — 20 с. — укp.

172. До питання про персоналістичне спрямування діалогічної етики

О.О. Стукало Культура народов Причерноморья. — 2006. — N89. — С. 130-133 — Библиогр. в конце ст. 6 назв. — укp.

Запропонована до вашої уваги стаття звернена до розгляду діалогічної етики через призму проблеми людської особистості. Увага зосереджена на персоналістичному спрямування етики, що постала в межах філософії діалогу. В діалогічної філософії було переглянуто такі традиційні поняття як суб`єкт, особистість, Інший та сформовано нову оригінальну концепцію особистості, яка відповідає інтерсуб`єктивній парадигмі сучасності.Предлагаемая вашему вниманию статья обращена к рассмотрению диалогической этики в контексте проблемы человеческой личности. Главное внимание сосредоточено на персоналистической направленности этики, которая была сформирована диалогическими мыслителями. В философии диалога были пересмотрены такие традиционные понятия как субъект, личность, Другой и разработана новая оригинальная концепция личности, которая соответствует интерсубъективной парадигме современности.This article concerns the research on the dialogic ethics in the context of the personality problem. The main attention of the researcher is paid to the personalistic direction of the ethics which was formed by the dialogic thinkers. The dialogic philosophy reconsidered such traditional terms as subject, personality, the Other and gave a new original conception of the personality.

173. До проблеми соціально-філософського розуміння безпеки суспільства

О.П. Дзьобань Культура народов Причерноморья. — 2004. — N52, Т.1. — С. 128-132 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — укp.

Дается вариант подхода к анализу безопасности общества. Предпринята попытка рассмотреть безопасность общества с точки зрения природы этого феномена. Доказывается, что безопасность общества может оцениваться с точки зрения его соответствия природной (естественной) логике развития.A version of the analysis of safety of the society is given. An attempt of analysis of safety of the society from the point of view of nature of this phenomenon is made. The safety of the society can be estimated from the point of view of its correspondence to natural logic of its evolution is proving.

174. Доля як предмет філософського дискурсу (соціально-філософський аналіз феномена)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Є.В. Болотіна; Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2002. — 16 с. — укp.

Проаналізовано процес становлення і розвитку поняття "доля", що відноситься до найбільш давніх філософських понять, які застосовуються соціальною філософією, філософською антропологією і філософією культури. Обгрунтування ідеї долі як інтенції екзистенційно-життєвої орієнтації людини базується на фундаментальному епістемологічному принципі єдності історичного і логічного, єдності соціальної теорії і практики. Розглянуто трансісторичний і кроскультурний феномен "доля", який визначається як екзистенційно-інформаційна форма матерії, й на особистісному рівні - як інтегральна, аксіологічна функція. Життєвий світ утворюється на перетинанні соціально-історичних умов (об'єктивної долі) й аксіологічного "Я" (екзистенційно-особистісної долі).

175. Досвід і філософія: еволюція поняття досвіду в західній філософії XIX - XX століть

автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.05 М.А. Мінаков; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 32 с. — укp.

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

176. Дослідження самооцінки спортсменів-інвалідів різних нозологічних груп

Г.М. Бойко Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2006. — N 11. — С. 4-9. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Обгрунтовано необхідність вивчення індивідуально-психологічних особливостей спортсменів-інвалідів. Наведено результати порівняльного аналізу дослідження самооцінки та рівня домагань спортсменів-інвалідів із порушеннями опорно-рухового апарату та вадами зору різної етіології та рівня кваліфікації.

177. Достеменність та сенс людського буття у філософських поглядах В.І. Шинкарука

О.О. Фаріон Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2006. — N 30. — С. 13-17. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Висвітлено філософські погляди основоположника Київської школи філософії В.І. Шинкарука, а саме: еволюцію предмета філософського осмислення від історії німецької класичної філософії до проблеми буття людини. Визначено специфічні риси та основні проблеми людської екзистенції за В. І. Шинкаруком; з'ясовано смисложиттєві проблеми людського буття, його достеменність і сенс.

178. Древнее знание и проблема формирования нравственного самосознания

Т.Н. Поплавская Культура народов Причерноморья. — 2005. — N68. — С. 75-78 — Библиогр. в конце ст. 7 назв. — рус.

Статья посвящена актуальнейшей проблеме современного гуманитарного знания - проблеме формирования нравственного самосознания и развития на его почве истинной духовности. Автор видит решение этих насущнейших проблем в возрождении древнейших знаний , которые могут повлиять на более динамичное и эффективное развитие культуры настоящего.Стаття присвячена найактуальнішій проблемі сучасного гуманітарного знання - проблемі формування етичної самосвідомості і розвитку на її грунті істинної духовності. Автор бачить рішення цих самих насущних проблем у відродженні якнайдавніших знань, які можуть вплинути на більш динамічний і ефективний розвиток культури теперішнього часу.The article is devoted to the issue of the day of modern humanitarian knowledge - problem of forming of moral consciousness and development on his soil of veritable spirituality. An author sees the decision of these most vital problems in the revival of the most ancient knowledges which can affect more dynamic and effective development of culture of the present.

179. Древняя знаковая символика как базовая основа современной системы визуальных коммуникаций

А.В. Бойчук, Кривобок Хоменко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 1. — С. 49-56. — Библиогр.: 9 назв. — рус.

Висвітлено історіографію знакової символіки. Проведено аналіз основних складових графічних елементів відносно емоційно-змістового навантаження. Розглянуто роль знакової символіки як носія цілісних візуальних образів у сучасній системі візуальних комунікацій.

180. Дуалізм фізичної і розумової діяльності в галузі фізичної культури та спорту

Р.Р. Сіренко Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2005. — N 10. — С. 239-241. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Зроблено спробу вирішити філософське питання взаємозв'язку фізичної і розумової діяльності в галузі фізичної культури і спорту.