LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Політика. Політичні науки

Всього — 692 Сторінка 2 із 35

21. Взаємозалежність між виборчою системою та партійною структуризацією суспільства (на прикладі посткомуністичних країн та України)

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Т.В. Дешко; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф.Кураса. — К., 2007. — 15 с. — укp.

Запропоновано алгоритм обгрунтування оптимальної виборчої системи для певної країни, який базується на двох головних підходах до виборчих систем і забезпечує здійснення дослідником статистичного аналізу регіональних тенденцій і потреб певної країни на базі загальних закономірностей взаємодії виборчої та партійної системи. З застосуванням кількісних, статистичних методів доведено вірогідність закону та гіпотези М.Дюверже стосовно впливу виборчої системи на партійну для країн Центрально-Східної Європи та меншою мірою - колишнього СРСР. Запропоновано модель виборчої системи для проведення виборів у сучасній Україні, а саме: пропорційну модель за формулою Хера з застосуванням регіональних закритих списків на 3 - 4-відсотковим електронним бар'єром.

22. Взаємозв'язок радикального націоналізму й релігійного фанатизму: ідейне підгрунтя та соціальні наслідки

К.О. Бережко Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 20. — С. 9-12. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Висвітлено проблему визначення місця і ролі релігійного та національного фактора за умов розвитку сучасного тероризму. Відзначено взаємозв'язок релігійного фанатизму та радикального націоналізму і введено цілком нове поняття "релігійного націоналізму". Звернено увагу на необхідність під час вивчення сутності тероризму врахування релігійних мотивів скоєних актів насильства.

23. Вибір та реалізація етнонаціональної моделі в процесі державотворення

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Ю.Ю. Калиновський; Ун-т внутр. справ. — Х., 1999. — 17 с. — укp.

Розглядаються різнопланові етнонаціональні моделі, їх сутність та зміст, шляхом порівняння визначаються характерні риси демократичних, тоталітарних та перехідних конструкцій. Робиться спроба встановити загальні етапи формування етнонаціональних моделей, а саме: політизація етнічності, утворення нації, побудова незалежної держави. Встановлено, що тоталітарні режими активно практикують наступні етностратегії: депортації, насильницької асиміляції, фізичне знищення етноструктури. Для демократичних конструкцій типовими є етностратегії акомодації (або коренізації), природної асиміляції, "збереження етноструктури". У перехідних етнонаціональних моделях застосовуються різноманітні етностратегії в залежності від обраної парадигми державотворення. В Україні достатньо органічно запроваджуються такі етностратегії: "приймаючої сторони" до депортованих народів (кримських татар, греків, болгар), акомодації (або коренізації), інтеграції. Аналізуючи українську етнонаціональну модель необхідно підкреслити її демократичний характер щодо вирішення міжнаціональних конфліктів та наявність елементів "кланової" та "корпоративної" конструкцій. Розглядаються конфліктологічні аспекти української етнонаціональної моделі у декількох ракурсах: легітимація демократичного політичного режиму в Україні, особливості етнокультурної маргінальності в нашій країні та національна безпека української держави з точки зору етнополітичних досліджень.

24. Вибори та виборчі системи в контексті трансформаційного розвитку українського суспільства

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Б.С. Райковський; Миколаїв. держ. гуманіт. ун-т ім. П.Могили. — Миколаїв, 2008. — 18 с. — укp.

Розглянуто проблеми, взаємопов'язані з особливостями функціонування виборчих систем на етапі трансформаційного розвитку українського суспільства. На базі результатів дослідження елемента політичної системи - інституту виборів - одержано більш повне уявлення про суть трансформаційних процесів усієї системи загалом, виявити закономірності її розвитку та визначити оптимальні шляхи подальшого демократичного поступу країни, зокрема, через реформування виборчої системи. Проаналізовано вітчизняний досвід взаємодії виборчої та партійної систем. Виявлено характер негативних впливів певних характеристик виборчої системи на інституційні виміри політичної організації суспільства та запропоновано шляхи їх подолання. Установлено чітку кореляцію між змінами типу виборчої системи і характерними ознаками загальних процесів соціально-політичного розвитку суспільства, що на етапі динамічних трансформаційних перетворень набуває особливого значення. Це дозволило визначити функції окремих параметрів виборчої системи у забезпеченні стабільності розвитку суспільства та демократичного характеру політичної системи. Розглянуто класичні та сучасні моделі виборчих систем, їх основні диференціюючі параметри та функціональне навантаження цих параметрів у суспільно-політичному вимірі. Визначено недоліки існуючої та запропоновано параметри оптимальної виборчої системи для України у аспекті її ефективності для стимулювання процесів демократизації на етапі трансформаційного розвитку суспільства.

25. Видавнича та публіцистична діяльність ОУН і УПА на західноукраїнських землях (40 - 50-і роки ХХ ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Ю.О. Романишин; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 19 с. — укp.

До наукового обігу введено значну кількість матеріалів преси й архівних матеріалів, з використанням яких проаналізовано умови виготовлення, розповсюдження, форми (типи) друкованих видань ОУН і УПА, а також визначено мету, завдання та охарактеризовано боротьбу ОУН і УПА за творення незалежної Української держави. Висвітлено основні тематичні аспекти досліджених видань, зокрема негативну роль більшовицької системи (політичну, економічну) щодо українського визвольного руху та побудови незалежної Української держави. Розкрито суть політики ОУН і УПА щодо представників інших націй - росіян, поляків, які не перешкоджали національним прагненням українського народу. Зазначено щодо несприйняття ідеології російського більшовизму, німецького нацизму, польського шовінізму.

26. Визначення орієнтирів воєнно-політичного розвитку України в програмних документах політичних партій (історико-політологічний аналіз)

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 В.Ж. Богайчук; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Здійснено комплексне історико-політологічне дослідження питань воєнної політики у програмних документах українських політичних партій. Показано зростання їх ролі у сучасному суспільному розвитку, розкрито засади та пріоритетні напрямки воєнної політики України. Розроблено методику аналізу воєнно-політичних орієнтирів у зазначених програмних документах. Вивчено історичний досвід воєнної політики українських політичних партій за умов державотворення 1917 - 1920 рр. Головну увагу приділено аналізу та систематизації воєнно-політичних орієнтирів у програмних документах партій різного ідеологічного спрямування суверенної України. Розглянуто проблеми військової реформи, нової Воєнної доктрини, розвитку оборонно-промислового комплексу, основні параметри майбутніх Збройних Сил, питання соціального забезпечення та військового виховання особового складу збройних формувань України.

27. Виховно-освітній потенціал "жіночої" Шевченкіани (західноукраїнські землі кінця XIX ст. - 1930-х рр.)

З.І. Нагачевська Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 33. — С. 30-34. — Бібліогр.: 22 назв. — укp.

Проаналізовано діяльність видатних представниць громадських жіночих організацій західного регіону України кінця XIX - першій третині XX в., які націлені на розповсюдження ідей геніального українського поета Тараса Шевченка в середовищі жінок,використання його творчості для виховання патріотичних почуттів у дітей і молоді, формування національної самосвідомості українського народу.

28. Відродження етнічної ідентичності німців України

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.05 Ю.О. Дингес; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2007. — 16 с. — укp.

Всебічно розглянуто проблему відродження етнічної ідентичності німців України в 1991 - 2005 рр. Адаптовано адекватний для німецького національно-культурного руху в Україні понятійний апарат. Проаналізовано стан дослідженості цієї проблеми у вітчизняній та зарубіжній політичній літературі, вивчено етноконфесійну, теолінгвістичну й етнополітологічну ідентифікацію та самоідентифікацію етнічних німців України у масовій свідомості. Розглянуто еміграцію етнічних німців України як один із засобів відродження їх етнічної ідентичності та вивчено актуальні проблеми процесу їх інтеграції в Німеччині.

29. Військово-організаційна діяльність ОУН у 1929 - 1939 рр.: (документознавчий аспект)

автореф. дис... канд. іст. наук20.02.22 С.О. Лісіна; Нац. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 2008. — 20 с. — укp.

Висвітлено процес підготовки та стан функціонування офіційних документів Організації Українських Націоналістів (ОУН) з військових питань міжвоєнного десятиліття. Проаналізовано вишкільну діяльність Організації, формування старшинського складу та стан військової підготовки її членів. Досліджено військову діяльність ОУН в організовуванні збройної сили Карпатської України, націоналістичних збройних формувань. Опрацьовано військово-теоретичні праці чільних діячів ОУН і проаналізовано їх воєнну доктрину напередодні Другої світової війни. Вивчено націоналістичні видання та їх публікації з військових питань як першоджерел військово-організаційної діяльності ОУН.

30. Вікові та гендерні особливості уявлень студентської молоді про імідж політичного діяча

автореф. дис... канд. психол. наук19.00.07 О.М. Гайворонська; Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. — Хмельниц., 2008. — 20 с. — укp.

Проаналізовано основні напрямки дослідження проблеми формування уявлень про імідж політичної діяльності й особистості політика у психологічному аспекті. Запропоновано структурну модель іміджу політичного діяча. Встановлено, що в уявленнях студентської молоді про імідж політичного діяча існують значні вікові та гендерні відмінності, що базуються на особливостях вікової динаміки та гендерної соціалізації, які безпосередньо впливають на електоральний вибір. Розроблено спосіб моделювання іміджу політичного діяча, застосування якого дозволяє вивчити особливості електоральних уподобань щодо іміджу політичного діяча. Обгрунтовано шляхи поглиблення уявлень студентської молоді про зміст, методи та технології формування іміджу політичного діяча за рахунок включення до переліку гуманітарних дисциплін ВНЗ спеціального курсу, спрямованого на формування у студентів політичних уявлень, орієнтацій та установок, навичок участі у політичному житті суспільства.

31. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 М.А. Бойчук; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Розкрито сутність влади як самодостатнього соціального інституту, до якого рівною мірою мають відношення держава та громадянське суспільство. Досліджено генезис, природу, зміст, форми, види та різновиди влади. Показано роль влади у громадському суспільстві як чинника самоорганізації родового життя людини, а в державі - як інструмента організації соціальних процесів. Досліджено діалектику самоорганізаційного й організаційного впливу на формування громадського суспільства. Встановлено, що влада є параметром управління у самовідтворенні соціального організму України. На прикладі дослідження сучасної політичної реальності доведено, що влада впливає на трансформацію українського суспільства, зокрема, визначено місце розвинутого архетипного рівня системи саморегуляції у структуруі соціального організму України, оскільки його нормативний рівень ще тільки формується. Обгрунтовано необхідність вивчення специфіки існування влади на мегарівні та нового типу інформаційно-знакової регуляції соціальних процесів.

32. Влада і молодь: особливості взаємовідносин в процесі демократизації українського суспільства

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.Г. Старинець; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Вперше в політологічній науці застосовано комплексний підхід до вивчення молодіжних проблем і взаємовідносин молоді з чинною владою в Україні. Зазначено, що використання нормативно-ціннісного підходу дозволило по-новому розглянути проблеми упорядкованості молодіжної системи цінностей. Виявлено особливості політичних процесів у молодіжному середовищі за умов побудови нової української державності. Запропоновано поняття "політичне поле молоді" і "правове поле молоді", визначено їх основний зміст і головні параметри. З урахуванням специфіки політико-культурних явищ у молодіжному середовищі проаналізовано процес створення молодіжних структур та їх подальшого розвитку за більш ніж десятилітній період. На підставі оцінок владних відносин держави і підростаючого покоління виявлено й узагальнено особливості здійснення державної молодіжної політики та її еволюційного розвитку протягом усього періоду незалежності України.

33. Влада й особистість, ідеологія та політична система на пострадянському просторі в контексті постмодернізму

В.О. Венгерська, С.М. Міщук Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 18. — С. 17-21. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Розглянуто питання, присвячені особливостям історичних розломів, які супроводжуються кардинальними змінами в ідеологіях та політичних системах, та їх причинам. Особливу увагу приділено впливу цих перетворень на процеси, що відбуваються з особистістю та межами свободи або ж відсутністю такої. Всі проблеми розглянуто в контексті посилення постмодерністських тенденцій як у культурі, науці, так і в соціальних системах.

34. Влада у некласичних формах демократії: політико-антропологічний вимір

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 В.О. Шевчук; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 18 с. — укp.

Визначено та проаналізовано найперспективніші напрямки політико-антропологічної методології дослідження транзитивної влади. Розглянуто можливості використання веберівської концепції патримоніалізму для операціоналізації та пояснення сучасного транзитивного процесу. Акцентовано увагу на виявленні досучасних (патримоніальних) компонентів структурування та функціонування посткомуністичної влади, тенденцій та форм їх взаємодії із сучасними демократичними інститутами. Проаналізовано можливості оптимізації демократизаційного процесу з урахуванням виявлених особливостей, що характерні для некласичних демократій.

35. Внесок М.М.Аркаса у розвиток суспільно-політичної думки України

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 В.І. Андріяш; Миколаїв. держ. гуманіт. ун-т ім. П.Могили. — Миколаїв, 2004. — 20 с. — укp.

Досліджено творчі доробки, суспільно-політичні погляди, політичну доктрину та теоретичну спадщину та діяльність М.М.Аркаса. Надано характеристику процесу становлення громадсько-політичних поглядів М.М.Аркаса за умов соціально-економічного та політичного розвитку українських земель кінця XIX - початку XX ст. та показано роль родинного виховання у формуванні національно-патріотичних почуттів громадського діяча. Висвітлено взаємодію М.М.Аркаса з відомими сучасниками, здебільшого активними учасниками національного руху, з політичними та громадськими організаціями та рухами, ступінь впливу його ідей на громадсько-політичну думку та свідомість українського народу. Розглянуто головні напрямки громадсько-політичної діяльності М.М.Аркаса на ниві національно-культурного відродження кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто процес заснування, діяльність та склад Миколаївського товариства "Просвіта", ініціатором створення якого та головою був М.М.Аркас. Проаналізовано вплив просвітницької діяльності товариства у процесі популяризації української культури, історії, мови у південному регіоні України. Розглянуто соціально-політичні передумови написання "Історії України-Руси", визначено її роль і місце в українській політичній думці.

36. Внутрішні та зовнішні чинники трансформації політичної системи посткомуністичної Болгарії

автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.02 М.І. Мілова; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф.Кураса. — К., 2008. — 33 с. — укp.

Досліджено трансформаційні процеси у політичній системі посткомуністичної Болгарії, зумовлені національними та регіональними особливостями. На основі систематизації дослідницького матеріалу розкрито специфіку "болгарського феномену". Демократичні політичні перетворення розглянуто на тлі впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, виявлено їх співвідношення на різних етапах демократичних перетворень. З'ясовано ефективність системи взаємовідносин інститутів законодавчої, виконавчої влади та президентства. На підставі концепту "імпорту" розкрито специфіку впровадження західних зразків політичних інститутів. Проаналізовано становлення багатопартійності й інституту виборів. Виявлено позитивні та негативні аспекти болгарського досвіду з метою вдосконалення державотворення в Україні.

37. Внутрішньополітична інтеграція сучасного українського суспільства в контексті державотворення

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Т.І. Сергієнко; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2007. — 20 с. — укp.

На підставі результатів дослідження сучасних західних теорій з застосуванням вітчизняних досягнень сформовано понятійно-категоріальний апарат інтеграційного процесу як ефективного засобу дослідження особливостей сучасного українського державотворення. Розглянуто історико-культурні, господарсько-правові фактори дезінтеграції та інтеграції українського соціуму. Визначено основні напрямки формування національної та етнічної ідентичностей у процесі внутрішньополітичної інтеграції українського суспільства. Виявлено роль політичної свідомості та культури у цьому процесі. На підставі політологічного аналізу розроблено рекомендації щодо внутрішньополітичної інтеграції сучасного суспільства з метою їх використання в українському державотворенні.

38. Вплив "Політики" Арістотеля на становлення і розвиток європейської політичної думки

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 В.С. Петрінко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Досліджено політичну доктрину Арістотеля, її історичну роль та вплив концепції філософа на розвиток європейської політичної думки стосовно основних проблем державознавства. Висвітлено історико-теоретичні традиції розвитку арістотелівської ідеї визначення політики як певного логічного порядку буття. Аргументовано, що арістотелівський концепт "середнього класу", який включає в себе політичне (громадянин) і економічне (власник) начала, є основою процвітання та стабільності конституційно-правової держави, її політичною та соціальною засадою й активним учасником громадсько-політичного процесу. Виділено й узагальнено арістотелівські критерії оцінки державного посадовця: політичний (співчувати існуючій політичній системі); професійний (мати здібності керівника); морально-етичний (відзначатись доброчинністю та справедливістю у діях). Обгрунтовано думку, що теорія розподілу влади започаткована не Локком і Монтеск'є, а Арістотелем завдяки його концепції існування трьох органів влади в державі та розподілу їх функцій з управління. Конституційно-правовий характер арістотелівської ідеальної держави базується на домінуванні права та розподілі функцій трьох гілок влади. Запропоновано тезу про існування в Середньовіччі двох, одночасно існуючих поглядів на політичну концепцію Стагірита: християнсько-томістичного й об'єктивно-гуманістичного. Аргументовано положення про вплив теоретичних ідей конституційно-правової держави Арістотеля на процес становлення та розвитку лібералізму в політичній думці Нового часу, з чого покладено початок сучасного розуміння ліберальної держави (особа, свобода, право, власність).

39. Вплив віктимних чинників на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.05 О.М. Велешко; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф.Кураса. — К., 2008. — 16 с. — укp.

Проведено дослідження впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів на прикладі кримськотатарських репатріантів. Наведено загальну характеристику віктимних чинників, якими є: наявність ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів; відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР; відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів. Розглянуто депортацію народів як віктимогенерувальну проблему тоталітарної держави, виявлено вплив факту депортації на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів та її віктимні наслідки. Зроблено висновок, що віктимність стає ресурсом, який етнічна еліта використовує у політичній боротьбі. Проаналізовано вплив віктимних чинників на процес прийняття політичних рішень у кримськотатарських репатріантів. Досліджено основні способи маніпулювання представниками кримськотатарського етносу, які формуються під впливом віктимної складової: консолідація етносу навколо ідеї національної державності та відновлення прав, втрачених внаслідок депортації 1944 р., надання соціальним проблемам національного забарвлення. В аспекті трансактного аналізу розглянуто специфіку механізмів прояву комплексу жертви у депортованих народів, з'ясовано причини виникнення радикальних настроїв у етнічному середовищі. Встановлено особливості розвитку феномену етнічного лобізму. Досліджено вплив віктимної складової на конструювання способів етнічного лобіювання у кримському соціумі та політикумі й обгрунтовано шляхи подолання етнічної віктимності.

40. Вплив засобів масової інформації на політичний простір сучасної України

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Т.П. Хлівнюк; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2008. — 16 с. — укp.

Здійснено комплексне дослідження впливу засобів масової інформації (ЗМІ) на політичні трансформації у суспільстві на підставі аналізу моделей комунікаційних процесів. Досліджено різні підходи до визначення функцій засобів масової інформації у суспільстві. З'ясовано, що вплив, який здійснюють ЗМІ на суспільство, може мати позитивні та негативні тенденції. Зазначено, що ЗМІ можуть бути охарактеризовані як особлива система (інститут) політичної системи, які є каналом інформаційного обміну в суспільстві. Обгрунтовано, що без ефективної діяльності ЗМІ політична система не може стало розвиватися за виключенням тоталітарних систем. Здійснено порівняльний аналіз моделей демократії, а саме: учасницької, захисної, плюралістичної та елітарної. Установлено умови, що поліпшують вільне функціонування ЗМІ у даних демократіях. Виявлено розбіжності у сучасному виборчому законодавстві, що може призвести до конфліктів і суперечок у площині ЗМІ та влади напередодні чергових виборів.