LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Політика. Політичні науки

Всього — 692 Сторінка 3 із 35

41. Вплив ідей лібералізму на формування української політико-правової думки

Автореф. дис... канд. юрид. наук12.00.01 М.Г. Чорний; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

З'ясовано специфіку політико-правового дискурсу українського лібералізму як одного з головних напрямків соціально-правової ідеології, що вплинуло на становлення національної школи правознавства. Висвітлено визначальні моменти розвитку української ліберальної політико-правової думки, запропоновано періодизацію його етапів. Установлено та доведено генетичний взаємозв'язок розвитку вітчизняної політико-правової думки з розвитком континентальної версії лібералізму. Доведено вплив ліберальної ідеології на становлення української національної ідеї. Проаналізовано соціально-політичну практику ліберального руху в Україні та зроблено висновок щодо наявності трансформаційного характеру українського лібералізму, що визначається головною місією ліберальної ідеології: модернізувати суспільство, базуючись на відповідних соціальних змінах. На підставі аналізу історичного розвитку ліберальної ідеології доведено, що ідея української державності в XIX - XX ст. формувалась та реалізовувалась на практиці під впливом європейського лібералізму.

42. Вплив ідеології НАТО на формування зовнішньої та оборонної політики Франції та ФРН у євроатлантичному просторі у 1991 - 2003 рр. (за матеріалами мас-медіа Франції та ФРН)

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 М.П. Мовчан; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Досліджено особливості, методи й технології впливу ідеології НАТО на формування зовнішньої та оборонної політики Франції й Німеччини у євроатлантичному просторі та на їх двосторонні відносини. Проаналізовано роль французьких та німецьких мас-медіа як інструментів ідеологічного впливу. На основі вивчення досвіду відносин НАТО - Франція - Німеччина розроблено рекомендації для державних установ України, які формують, реалізують та досліджують зовнішню політику країни щодо перспектив розвитку відносин держави з НАТО, Європейським та Західноєвропейським Союзом.

43. Вплив інтелігенції на державотворчі процеси в Україні

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03. Н.І. Візірякіна; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Досліджено механізм впливу інтелігенції на розвиток державотворчих процесів в Україні. Інтелігенцію розглянуто як духовну частину еліти, силу, яка через безпосередню та опосередковану участь у владних структурах, партіях і рухах та за допомогою впливу на громадську думку завдяки засобам масової інформації має можливість реально, прагматично орієнтовано впливати на розвиток державотворчих процесів в Україні. Обгрунтовано роль і місце української інтелігенції у створенні та реалізації консолідуючої ідеї суспільства, генеруванні індивідуальних цінностей і колективного соціального оптимізму. Визначено місце та роль української інтелігенції у формуванні взаємовідносин з владними структурами, особливості її впливу на студентську молодь.

44. Вплив несвідомого на формування політичного простору

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.В. Локаш; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2001. — 20 с. — укp.

Комплексно вивчено прояви несвідомого як одного з основних компонентів, які мають вплив на позитивні та негативні тенденції в процесах політичної стабілізації та державотворення. Розглянуто виникнення та розвиток категорії "несвідомого" в соціальних науках в цілому та застосування поняття в політології зокрема. Акцентовано увагу на необхідності аналізу внутрішньої структури суб'єкта політики за допомогою метода якісних структур з метою дослідження впливу несвідомого на політичні процеси. Виділено основні класи проявів несвідомого у таких структурних компонентах політичного процесу, як політична соціалізація, політичний міф, політична культура та ідеологія, форми поведінки та методи прийняття рішення в політиці. Проаналізовано вплив проявів несвідомого в українській політиці, зважаючи на збільшення деструктивних і стохастичних або конструктивних і організаційних факторів суспільного життя.

45. Гендерні виміри лінійних та мережевих систем політики

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 О.Є. Сорокопуд; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 20 с. — укp.

Розкрито специфіку архітектури сучасних політичних систем на підставі аналізу структуризації лінійних і мережевих систем політики. Визначено перспектву застосування гендеру як критерію оцінювання сучасних політичних систем відповідно до принципів постмодернізму. Охарактеризовно складові процесу структуризації систем політики, які можуть відігравати важливу роль у визначенні перспектив демократичного політичного розвитку й у розширенні простору політичної свободи у посттоталітарному суспільстві. Доведено принцип взаємозалежності рівня недемократичності політичної системи та способу політичного структурування гендерних образів. Показано, що на певному етапі суспільного розвитку, гендерна справедливість може набувати значення базової цінності системної організації політики. Запропоновано комплекс гендерних індикаторів, за допомогою яких реконструюють гендерні системи у соціумі та формують гендерну перспективу систем політики. Досліджено межі метанаративів в українському контексті для моделювання систем політики та проектування гендерної перспективи.

46. Геополітична експансія як державотворчий макропроцес

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 В.Л. Кирик; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено явище геополітичної експансії, її суб'єкти, ресурси та форми здійснення у контексті забезпечення національно-державного розвитку. Виявлено, що геополітична експансія здійснюється у просторах різного типу, а саме: фізичному, економічному, інформаційному, ідеологічному, кожен з яких вимагає застосування адекватних форм та інших засобів (ресурсів). Обгрунтовано, що захист від геополітичної експансії є метою та пріоритетом національної безпеки. Запропоновано побудувати таку систему забезпечення безпеки України, яка базується на об'єктивній логіці розвитку суспільства та поєднує усвідомлення внутрішньої суті безпеки особистості, суспільства та держави на рівні геополітичного розуміння забезпечення національної безпеки.

47. Геополітичне позиціонування України в процесах євроінтеграції

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 Ж.О. Панченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 19 с. — укp.

Проведено дослідження геополітичного позиціонування України в процесах євроінтеграції. Розглянуто проблеми міждисциплінарного синтезу у контексті інформаційної парадигми геополітики. Вивчено геополітичні версії суверенності, "буферності" та багатовекторності геополітичного позиціонування України. Досліджено трансатлантичну стратегію її міжнародного співробітництва (з США, НАТО). Наведено характеристику регіональної складової інформаційних координат геополітичного виміру України (ЄС). Розглянуто інформаційну складову геополітичних конфронтацій української та російської концепцій зовнішньої політики. Проаналізовано інформаційний вимір двосторонніх взаємин України з провідними країнами ЄС (Німеччиною, Францією, Великою Британією, Польщею). Узагальнено результати зарубіжних і вітчизняних наукових досліджень з питань геополітики та формування геостратегії. Проведено компаративний аналіз інформаційного виміру двосторонніх відносин України з країнами-членами ЄС. Здійснено структурування та візуальне моделювання позиціонування України в процесах євроінтеграції. Доведено, що Україна розглядається провідними європейськими державами та ЄС як наддержавне утворення та потенційно важливий геополітичний "гравець", який, проте, актуально ще не визначився як самостійний суб'єкт геостратегії та прийняття важливих міжнародних рішень. Зроблено висновок щодо відсутності належної уваги з боку України як держави до міжнародної іміджевої політики та геополітичного позиціонування в процесі інтеграції до європейських структур. Показано негативний вплив даного факту на позиціонування України в геополітичних стратегіях провідних європейських держав та на перспективи набуття нею членства в ЄС. Запропоновано евристичну візуальну модель позиціонування України у "просторах" європейської інтеграції.

48. Геополітичний вимір етнонаціональних процесів в Україні

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.О. Бірюкова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 18 с. — укp.

Проаналізовано особливості розвитку й основні тенденції етнонаціональних процесів у сучасній Україні з урахуванням впливу геополітичних факторів. Комплексно проаналізовано взаємозв'язок і взаємообумовленість геополітичних та етнонаціональних чинників у процесі національного відродження та розбудови української держави. Розкрито специфіку суперечностей етнонаціонального та геополітичного чинників у процесі трансформації українського суспільства. Доведено, що етнонаціональна політика української держави має враховувати геоетнокультурну своєрідність регіонів та бути спрямована на збереження України як геополітичної цілісності у її сучасних межах. Наведено рекомендації щодо удосконалення державної етнонаціональної політики з метою розробки довгострокової науково обгрунтованої геополітичної стратегії України на сучасному етапі етнонаціональних відносин. Обгрунтовано необхідність на державному, регіональному та місцевому рівнях послідовної реалізації принципів мультиетнокультурного плюралізму, гуманізму й толерантності, що уможливлюють адекватну відповідність етнонаціональної політики новим геополітичним реаліям, оскількі сприяють всебічній реаліазції інтересів і потреб етнічних спільнот в Україні, гармонізації відносин між ними та стабілізації суспільства.

49. Геополітичні виміри України в загальноєвропейському політичному процесі

Автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.02 С.Д. Василенко; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. — К., 2002. — 35 с. — укp.

Проаналізовано входження України у загальноєвропейський політичний процес. Розглянуто нову для політології галузь - геополітику, яка за умов разбудови незалежної України набуває особливо важливого теоретичного та практичного значення. На підставі аналізу багатого емпіричного матеріалу виявлено витоки та сучасні виміри української геополітики в широкому загальноєвропейському контексті. Обгрунтовано об'єктивну необхідність входження України у загальноєвропейський політичний процес. Розроблено концепцію сучасної української геостратегії. Проаналізовано інтеграцію України в європейські структури. Обгрунтовано необхідність розвитку двосторонніх зв'язків з західноєвропейськими країнами, державами Центральної та Східної Європи в контексті європейського вибору незалежної України. Проведено порівняльний політологічний аналіз співробітництва з країнами СНД у загальноєвропейському ракурсі.

50. Геополітичні пріоритети України в сучасному світі

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 Ю.І. Шмаленко; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2002. — 19 с. — укp.

Проведено комплексний аналіз змісту, закономірностей, тенденцій, особливостей національних інтересів і геополітичних пріоритетів України стосовно світових сил і регіональних особливостей власної геополітичної стратегії. Досліджено особливості формування української геополітики та визначено місце України у сучасній геополітичній ситуації. Акцентовано увагу на з'ясуванні базових національних інтересів, геополітичних пріоритетів і стратегічних завдань зовнішньополітичного курсу нашої держави. Різнобічно обгрунтовано позитивні та негативні фактори, що впливають на українсько-російські міждержавні відносини. Показано перспективи розвитку зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних зв'язків між Україною та Росією. Виділено пріоритети геополітичної стратегії України стосовно її інтеграції в Європейських Союз, інші євроатлантичні структури.

51. Геостратегічна дилема України: теоретико-методологічний аналіз та інституціональні рішення

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Д.Є. Ключко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 23 с. — укp.

Проаналізовано складну, пов'язану з історичним минулим, геополітичну ситуацію України. Розроблено та обгрунтовано згідно з геополітичними засадами та зовнішньополітичними реаліями рекомендації щодо пошуку шляхів набуття Україною європейської ідентичності, залучення українського суспільства до європейських цивілізаційних стандартів, визначення суб'єктності країни за умов глобалізаційних геостратегічних конфігурацій "центр - периферія". Розкрито роль національної еліти та державної бюрократії у здійсненні геостратегічних стосунків України, підкреслено необхідність здійснення політичної реформи в Україні. Запропоновано, як фактор розв'язання геостратегічної дилеми України, задіяти парадигму "транзитивної держави" Ж.Готтмана. Визначено роль України в геостратегічних процесах як ініціатора створення кадастру злочинів, що підпадатимуть під визначення "тероризм". Підкреслено, що для успішної інтеграції України у євроатлантичні структури необхідно здійснити адаптацію технічного, тактичного та оперативного рівнів безпеки України до стандартів ЄС та НАТО. Наголошено на необхідності технічної оперативно тактичної сумісності системи безпеки України з відповідною системою Євроатлантичного Альянсу.

52. Глобалізація в сфері політики: інститути і механізми наддержавного впливу

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Ю.В. Ткачук; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2004. — 16 с. — укp.

Визначено зміст, основні ознаки, переваги та недоліки процесу глобалізації, проаналізовано його вплив на національну державу. Охарактеризовано співвідношення між глобалізацією та демократизацією, встановлено багатомірність та неоднозначність їх зв'язків. Визначено соціально-політичні механізми ринкової глобалізації, висвітлено тенденції розвитку даного суспільного явища. Досліджено емпіричні характеристики антиглобалістичного руху, його основні суперечності та перспективи. Проаналізовано сучасний соціально-економічний стан розвитку України, запропоновано його визначення як періоду інтернаціоналізації, що є поступовим взаємопроникненням технологічних та культурних стандартів і не впливає на державний суверенітет.

53. Глобалізація і проблема відсталості у постбіполярному світі

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 Абдульдін Бассам Саїд; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Розглянуто питання наукової та практичної проблеми взаємозв'язку та взаємовпливів політичної глобалізації та соціально-економічної відсталості національних держав і суспільств. Вперше в українській політичній науці здійснено цілісну наукову спробу переосмислення витоків, причин і суті новітніх конфліктних ситуацій на глобальному, регіональному та національному рівнях. Доведено, що колишнє системне протистояння соціалізму і капіталізму, Сходу і Заходу замінюється на конфлікт між бідною та багатою частинами національних та інтегрованих учасників міжнародних відносин, умовно названими Півднем і Північчю. Проведено систематизацію існуючих концепцій та дефініцій глобалізації та бідності, на підставі чого розроблено концепцію та дефініції. Охарактеризовано концепцію відносності політичної глобалізації на її сучасному етапі з акцентом на висновку про те, що штучна де-факто відторгненість багатьох держав від розробки і прийняття фундаментальних політичних рішень міжнародних, зокрема, економічних організацій створює нові джерела конфліктності. Зроблено прогноз основних форм глобальної конфліктності у ХХІ ст.та подано пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

54. Глобальная шахматная игра Америки

В.Н. Крет Культура народов Причерноморья. — 2004. — N55, Т.3. — С. 169-172 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — рус.

Статья посвящена анализу источников геополитических замыслов политиков против славянских народов центральной и Восточной Европы и, в частности, России. Раскрыты идеи англосаксонской геополитики по недопущению образования Стратегического Континентального Союза вокруг "географической оси истории". Изложена последовательная агрессивная политика США против СССР, Югославии, народов Ближнего Востока. Отмечена нависшая угроза глобализаторов Запада в отношении суверенных России и Украины.Стаття присвячена аналізу джерел геополітичних задумів політиків проти слов'янських народів центральної та Східної Європи та Росії. Розкрити ідеї англосаксонської геополітики з недопущення утворення Стратегічного Континентального Союзу навколо "географічної вісі історії". Викладена послідовна агресивна політика ЗША проти СССР, Югославії, народів ближнього Сходу. Відмічена найвища погроза глобалізаторів Заходу у відношенні суверенних Росії та України. This article is devoted to the analysis of the sources of the geopolitical designs of politicians against Slavonic people of the Central and Eastern Europe and particularly against Russia. The ideas of the Anglo-Saxon geopolitics against creation of the Strategic Continental Union around 'geographical axis of the history" are revealed. Gradual aggressive politics of the USA against USSR, Yugoslavia and Near East is stated. Overhung threat of the western globalizators related to the sovereign Russia and Ukraine.

55. Глобальные и региональные геополитические и международно-правовые последствия атлантического выбора Украины на фоне формирования парадигмального образа новой цивилизации

М.В. Масаев Культура народов Причерноморья. — 2002. — N48, Т.1. — С. 160-168 — Библиогр. в конце ст.: 28 назв. — рус.

Целью данной работы является аналитическое осмысление происходящих процессов и выработка возможных сценариев последующих процессов на перспективу.

56. Громадські організації в Україні другої половини 80-х - початку 90-х рр. XX ст.: процес становлення та розвитку

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 О.С. Горбачова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 16 с. — укp.

Розкрито витоки становлення, функціонування та розвитку громадських організацій в Україні у другій половині 1980-х рр. На основі їх програмних і статутних документів проаналізовано напрямки діяльності організацій: мовно-культурницький, етнічний, а також роботу, спрямовану на збереження цілісності території, відновлення функціонування українських церков. Показано еволюційний шлях громадських організацій до перетворення у політичні партії, трансформацію, розкриття причини цих процесів. Виявлено закономірності появи організацій у період перебудови та втрати їх позицій у суспільстві у початковий період незалежності.

57. Громадські організації як чинник становлення громадського суспільства

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 А.В. Матвійчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Досліджено концептуальні засади становлення громадянського суспільства, розкрито суть і уточнено зміст поняття "громадські організації". З'ясовано специфіку виникнення, розвиток та функціонування даних організацій у контексті їх впливу на становлення громадянського суспільства. Виокремлено моделі функіцонування та шляхи впливу громадських організацій на державну політику й узагальнено зміст, принципи й умови утворення даних організацій у сучасній Україні. Розкрито специфіку їх діяльності та взаємодії з державою у контексті становлення громадянського суспільства у сучасній Україні.

58. Громадянська згода як передумова громадянського суспільства в Україні (досвід політологічного аналізу в Криму)

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 М.С. Арудов; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2004. — 18 с. — укp.

Досліджено специфіку ідеї громадянського суспільства у контексі концептуальних принципів поліетнічної держави XXI ст. Встановлено можливість її реалізації за умови наявності громадянської єдності та солідарності етнічних груп населення. На підставі розгляду проблем громадянської ідентичності у процесі формування демократичних цінностей визначено шляхи імовірного становлення громадянської згоди в Україні (Криму). Виявлено позитивний вплив на формування громадянського суспільства таких чинників, як діалог культур і конфесій, активізація діяльності етнокультурних громад, місцевого самоврядування та суспільних організацій.

59. Громадянська самоорганізація як чинник стабільності політичної системи України

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 І.Л. Гороховський; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О.Гончара. — Д., 2008. — 19 с. — укp.

Досліджено процес громадянської самоорганізації в Україні та визначено можливості його впливу на стабільність політичної системи. Проаналізовано основні теоретико-методологічні здобутки теорії громадянського суспільства та концепції "соціального капіталу". Визначено сутність поняття, умови та складові стабільності політичної системи. Виявлено фактори, які впливають на розвиток громадянської самоорганізації в Україні, проведено оцінювання її сучасного стану, висвітлено перспективи та можливі напрями розвитку.

60. Громадянське суспільство в Україні: становлення, функціонування, перспективи розвитку

автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.02 О.Г. Чувардинський; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 31 с. — укp.

Розкрито суть поняття "громадянське суспільство", його структуру, історично-культурні корені, соціально-економічні, політичні та соціокультурні передумови модернізації. Здійснено грунтовний методологічний аналіз категоріально-понятійного апарату дослідження громадянського суспільства. На підставі вивчення першоджерел зарубіжних і сучасних дослідників узагальнено досвід розбудови інститутів держави та громадянського суспільства України в останні шістдесят років. Зроблено внесок в розробку актуальних у теоретичному та прикладному аспектах проблем - різновекторних напрямів реформування політичної системи та процесів становлення інститутів громадянського суспільства в Україні; міри збігу (або гармонії) інтересів соціально-правової держави та громадянського суспільства; характеристики інститутів громадянського суспільства - соціального партнерства, місцевого самоврядування, неурядових організацій, засобів масової інформації, сім'ї, релігійних конфесій. Здійснено аналіз гуманітарної, освітньої та наукової політики держави та громадянського суспільства, ролі інформаційних технологій у процесі розвитку громадянського суспільства. Визначено політичну, морально-виховну та просвітницьку функції громадянського суспільства, параметри його взаємодії з державою, місце та роль українського громадянського суспільства у системі міжнародних відносин. Здійснено науковий прогноз його розвитку в період докорінних соціальних трансформацій та модернізацій.