LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Політика. Політичні науки

Всього — 692 Сторінка 4 із 35

61. Групи інтересів в засобах масової інформації: вплив на політичний процес в Україні

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.А. Демченко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2007. — 18 с. — укp.

Проаналізовано умови, принципи та форми діяльності основних груп інтересів, що існують у засобах масової інформації, встановлено їх ефективність і можливості впливу на політичний процес в Україні. Структуровано теорію груп інтересів, розглянуто особливості її становлення, засади сучасного формування та напрямки подальшого розвитку. Визначено можливі напрямки теоретичного осмисленння діяльності груп політичних інтересів. Проаналізовано основні методологічні підходи щодо діяльності груп інтересів. Виокремлено й охарактеризовано функції, типи та специфіку діяльності груп інтересів. Показано місце та роль груп інтересів у політичному процесі. Визначено основні групи інтересів, що діють у межах засобів масової інформації, розглянуто форми їх діяльності та встановлено ефективність. Охарактеризовано основні інтереси базових у межах ЗМІ груп. Досліджено стан, значення, тенденції розвитку журналістської спільноти України як групи інтересів. Досліджено можливості діяльності та перспективи груп політичних інтересів у сучасній Україні.

62. Групи інтересів у багатоскладовому суспільстві. Політологічний аналіз

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.В. Лісничук; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Проаналізовано політичну діяльність груп за інтересами в контексті структурних та функціональних особливостей сучасного українського суспільства на підставі використання моделі багатоскладового суспільства. Розглянуто процеси сегментації суспільного простору, а також тенденції до політизації внутрішніх кордонів соціуму. Досліджено типи груп за інтересами, які формують основи системи політичного представництва за умов багатоскладового суспільства. Висвітлено можливості оптимізації системи політичного представництва, виявлено структурні особливості соціуму.

63. Групи інтересу у сучасній теорії політики

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 Ярина Йосипівна Боренько; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2002. — 17 с. — укp.

64. Гуманізація політичного процесу як мета і засіб модернізації України

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Г.П. Дашутін; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2002. — 16 с. — укp.

Розкрито специфіку модернізації України крізь призму гуманізації політичного процесу, коли ідеали сучасного гуманізму є критерієм оцінки політичних реформ на людяність. Здійснено пошук нових методологічних гуманістичних орієнтирів у пізнанні та суспільній практиці сучасної України. Розглянуто специфіку та основні характеристики сучасного політичного знання, процес модернізації політичної системи як проблему виживання країни. Відзначено, що гуманізація політичного процесу повинна бути метою сучасної політичної реформи, зумовлювати необхідність синхронізації процесів гуманізації та демократизації.

65. Гуманізація політичної діяльності в концепції ненасильства

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 М.І. Семененко; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К., 2001. — 16 с. — укp.

Досліджено процеси гуманізації політики і політичної діяльності крізь призму концепції ненасильства, обгрунтовано переваги еволюційно-реформаторського шляху соціально-політичного розвитку над революційно-насильницьким, недопустимості політичного насильства, яке призводить до дегуманізації суспільних відносин, матеріальних і людських втрат. Висвітлено гуманістичні ідеї Л.Толстого, М.Ганді, М.-Л. Кінга, осмислено історичний досвід їх застосування в політичній практиці України та сучасних міжнародних відносинах. Досліджено взаємозв'язок моралі та політики, роль етики в реформуванні політики, співвідношення загальнолюдського і корпоративного рівнів моралі, обгрунтовано ненасильство як моральний принцип політичної діяльності, реалізація якого забезпечує соціальне наступництво, історичну спадковість.

66. Деетатизація воєнної сфери недержавними збройними формуваннями в сучасному світі

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 В.О. Целуйко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 20 с. — укp.

Комплексно досліджено деетатизацію воєнної сфери. Доведено об'єктивність даного процесу як суспільної відповіді на неадекватність державної політики вимогам та очікуванням суспільства. Встановлено наявність можливості у певних соціальних груп захищати свої інтереси збройним шляхом. Запропоновано визначення поняття "недержавні збройні формування" як суб'єкта деетатизації воєнної сфери. Досліджено генезу зміни рівня державного впливу у воєнній сфері у світі та в Україні. На підставі вивчення специфічних рис різних видів недержавних збройних формувань запропоновано їх типологізацію. Виділено ключові фактори, які обумовлюють розвиток недержавної військової сили в сучасний період. Проаналізовано умови діяльності недержавних збройних формувань в Україні і зроблено висновок про їх сприятливість. Наведено рекомендації щодо залучення українського суспільства до воєнної сфери під державним контролем у межах територіальної оборони з метою підтримки Збройних сил України.

67. Демократичний транзит у посткомуністичних країнах: теоретико-методологічні й прикладні аспекти

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.М. Марчак; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2007. — 17 с. — укp.

Проаналізовано практику демократичних транзитів "третьої хвилі". Виявлено, що майже у всіх пострадянських країнах сформувалися гібридні політичні системи, що поєднують авторитарні й демократичні елементи. Уточнено поняття глобальна демократична хвиля, демократичний транзит. Обгрунтовано, що демократичні транзити ще не означають гарантованого переходу до демократії, і тим більше її консолідацію. Під демократичним транзитом розуміються поліморфні процеси переходу від одного суспільного і політичного стану до іншого, причому як кінцевий пункт зовсім не обов'язково і навіть рідко виступає демократія. Виявлено особливості посткомуністичних трансформацій: спроби одночасного досягнення політичної демократизації і переходу до ринкової економіки; необхідність демонтажу значної частини зношених виробничих потужностей заради модернізації та реструктуризації інших; відсутність, у більшості випадків, первісного пакту між реформаторами й консерваторами; виникнення етнонаціоналістичної реакції на комуністичний колапс; зародковий характер громадянського суспільства за аморфності зв'язків між його ізольованими протоелементами і державою.

68. Демократичні механізми підготовки і прийняття державно-політичних рішень

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Юрій Романович Мірошниченко; НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2006. — 20 с. — укp.

69. Державна етнокультурна політика в Україні на сучасному етапі: механізми формування і реалізації

Автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.05 А.О. Леонова; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2005. — 36 с. — укp.

Обгрунтовано роль етнокультурного фактора на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Розроблено теоретичну модель комплексного механізму формування та реалізації державної етнокультурної політики та визначено шляхи його оптимізації. Обгрунтовано основні параметри цієї політики. Запропонована модель передбачає здійснення вибору принципово нових підходів до регулювання ектнокультурних процесів на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, провадження сучасних технологій державного та громадського сприяння етнокультурному розвиткові суспільства.

70. Державна кадрова політика: соціально-психологічний та гуманітарний компоненти удосконалення підготовки управлінських кадрів

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Л.М. Титаренко; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2005. — 20 с. — укp.

Досліджено значення соціально-психологічних та етичних аспектів підготовки державних службовців за умов трансформації українського суспільства й обгрунтовано шляхи удосконалення існуючої в Україні моделі кадрової політики. Показано, що орієнтація на соціально-психологічні та моральні чинники у формуванні особистості державного службовця є засобом гуманізації професійної підготовки управлінських кадрів. Доведено пріоритетне значення соціальної спрямованості професійної підготовки на етапі реформування кадрової політики. Встановлено, що під час розробки вітчизняної моделі державного службовця необхідно враховувати індивідуальну своєрідність психологічних властивостей особистості. Запропоновано оригінальну психологічну методику формування аналітичної професіограми й оцінки особистісних якостей державних службовців.

71. Державне управління етнонаціональними відносинами в контексті формування української національної ідеї

автореф. дис... канд. наук з держ. упр.25.00.01 Т.В. Безверха; Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — Д., 2008. — 20 с. — укp.

Розкрито концептуальні засади державного управління етнонаціональними відносинами у контексті формування української національної ідеї. Показано основні історичні етапи становлення наукових поглядів стосовно теоретико-методологічних підходів до державного управління даними відносинами. Проаналізовано існуючі тенденції етнополітичного розвитку України. Показано, що процес формування української нації пов'язаний з формуванням громадянина України. Доведено, що єдність української національної культури за умов одночасного вільного розвитку культур усіх етнічних груп є однією з умов успішності процесу формування української нації. Показано важливість завдання сучасного державного управління формуванням комплексної багаторівневої та міжгалузевої системи управління етнонаціональними відносинами в Україні, яка повинна будуватися на поєднанні зусиль усіх гілок влади, галузей управління, залучених до реалізації української національної ідеї, що має бути спрямована на зміцнення державності України.

72. Державний механізм етнонаціональної інтеграції суспільства

Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.25.00.02 Ігор Ілліч Голос; Донецький держ. ун-т управління. — Донецьк, 2006. — 20 с. — укp.

73. Державницькі теорії Д.Донцова і В.Липинського, порівняльний аналіз

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 В.В. Рєзнік; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.Ф.Кураса. — К., 2008. — 16 с. — укp.

Проведено порівняльний аналіз поглядів на державотворення відомих українських політологів, громадських діячів і філософів Д.Донцова та В.Липинського. Досліджено відмінні позиції учених у питанні про взаємозумовленість національних і соціальних основоположних чинників державотворення. Розглянуто теоретичні й ідеологічні джерела формування політичної філософії Д.Донцова та В.Липинського - "інтегрального націоналізму" та національного консерватизму. Простежено еволюцію у поглядах учених на сутність політико-державного устрою майбутньої самостійної України та роль народних мас в історії. Показано відмінність поглядів Д.Донцова та В.Липинського у питані про зовнішньополітичні чинники українського державотворення. Проаналізовано вплив учених на розвиток політичної думки та політичні події. Обгрунтовано можливість використання їх основних ідей у сучасному процесі державотворення в Україні.

74. Державно- правові погляди академіка С.С.Дністрянського

Автореф. дис... канд. юрид. наук12.00.01 В.І. Возьний; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 1999. — 19 с. — укp.

75. Державно-правові погляди Павла Скоропадського

Автореф. дис. канд. юрид. наук12.00.01 А.Я. Хитра; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 19 с. — укp.

Досліджено погляди гетьмана на суверенітет держави, соціальну функцію, форму держави, проблему примусу, законотворчості, що дало можливість визначити відношення П.Скоропадського до державно-правових явищ в контексті української та зарубіжної державно-правової думки. Запропоновано новий концептуальний підхід, з виокремленням трьох основних етапів формування, розвитку та еволюції державно-правових поглядів П.Скоропадського. Виявлено основні концептуальні положення державно-правових поглядів П.Скоропадського, визначальними серед яких є концепція інституційного суверенітету (суверенітету гетьмана), концепція трудової монархії та концепція охоронної системи, побудована на понятті необхідних обмежень прав людини, державному примусі та верховенстві закону. З'ясовано основні трансформації поглядів на державу П.Скоропадського, який пройшов шлях від прихильника автономії України у складі Росії до федерації з Росією, і до визнання історичної необхідності самостійної України. Розкрито роль і місце державно-правових поглядів П.Скоропадського у формуванні та реалізації ідей українського консерватизму та монархізму. Доповнено положення про взаємозалежність ідеології консерватизму і монархії як форми держави. Зроблено висновок, що у державотворчій діяльності П.Скоропадський реалізував перший етап становлення монархії, який можна в умовах української революції визначити як непослідовний авторитаризм. Вперше встановлено зв'язок поглядів П.Скоропадського з фундаментальними науковими засадами теорії правової держави. Досліджено і проаналізовано вихідні засади законотворчої діяльності як необхідної передумови формування правової держави, забезпечення верховенства закону.

76. Державно-церковні відносини як об'єкт політологічного аналізу

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.М. Білоус; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 2004. — 20 с. — укp.

З'ясовано вплив конфесійного чинника на процеси формування національної ідентичності та зміцнення демократичних засад української державності. Запропоновано політологічне визначення поняття державно-церковних відносин як сукупності форм суспільно-політичних, правових, економічних і морально-етичних норм і зв'язків між інститутами держави та церкви релігійними центрами, управліннями, об'єднаннями, рухами, братствами, діяльність яких регламентується та регулюється конституційними й іншими нормативними актами, а також загальнолюдськими моральними принципами, традиційно усталеними для даної країни або народу звичаями. З використанням методу історичної реконструкції висвітлено еволюцію форм взаємодії органів державної влади та церковних установ на території України протягом різних етапів становлення та розвитку державних інституцій країни. На підставі системного підходу та теоретичного узагальнення тенденцій розвитку державно-церковних відносин здійснено їх моделювання в історичному та сучасному аспектах. Визначено пріоритети державної політики у сфері міжцерковних відносин і взаємодії церкви та держави.

77. Державотворчі ідеї у політичній думці доби гетьманщини

автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.01 І.В. Куташев; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 38 с. — укp.

Досліджено розвиток державотворчих ідей у політичній думці доби гетьманщини (друга половина XVI - XVIII ст.). Запропоновано періодизацію політичної думки даного періоду, в контексті якої проаналізовано ідеї державності у джерелах доби Відродження, державницькі погляди у працях ідеологів релігійного протистояння, а також ідеї національної державності у працях доби гетьманщини, зокрема, ідеї державності в джералах епохи козацьких національно-визвольних повстань, незалежності й автономності у поглядах гетьманів козацької держави, розкрито особливості державотворчих ідей у добу руйнації гетьманщини. Проаналізовано погляди на державу мислителів-просвітників, зокрема, великодержавницького та національного спрямування.

78. Деякі особливості сучасного комунікативного простору

В.П. Сідєльніков, І.М. Сушинська Культура народов Причерноморья. — 2004. — N49, Т.1. — С. 117-120 — Библиогр. в конце ст.: 13 назв. — укp.

В статье рассматривается специфика современного коммуникативного пространства и тенденции его формирования. Акцентируется внимание на факторах, которые способствуют развитию тенденций к глобализации и унификации информационного пространства. Раскрываются некоторые позитивные и негативные последствия данного процесса, их влияние на развитие коммуникационных технологий. Обращается внимание на роль английского, испанского, французского, немецкого, украинского и русского языков в формировании современного коммуникативного пространства.У статті розглядається специфіка сучасного комунікативного простору та тенденції його формування. Акцентується на чинниках, які сприяють розвиткові тенденцій до глобалізації та уніфікування інформаційного простору. Окреслюються деякі позитивні та негативні наслідки даного процесу, їх вплив на розвиток комунікаційних технологій. Звертається увага на роль англійської, іспанської, французької, німецької, української та російської мов у процесі формування сучасного комунікативного простору. The article gives the analysis of the specificity of modern communicative open space and the tendency of his development is considered. It is accented on factors that promote development of tendencies to globalization and unification of information open space. Some positive and negative consequences of the given process, their influence on development of communication technologies are opened. In the article the attention is paid to the role of English, Spanish, French and German, Ukrainian and Russian languages in formation and development modern Communicative space.

79. Деякі проблеми реформування інституційних основ системи політичних відносин та влади в державах транзитного характеру

Л.Л. Бунецький Культура народов Причерноморья. — 2006. — №95. — С. 172-176 — Библиогр. в конце ст. 5 назв. — укp.

Осуществлен анализ проблем реформирования институционной системы политических отношений и власти в Украине из позиций современного опыта государств, которые достигли интересных результатов в условиях близких Украине. Исследуются некоторые особенности современных реформаційних процессов политических отношений в Украине, резервов их последующего развития. Предложены прикладные аспекты реформирования институционных основ системы государственной власти и политических отношений современного украинского общества.Здійснено аналіз проблем реформування інституційної системи політичних відносин та влади в Україні з позицій сучасного досвіду держав, що досягли цікавих результатів в умовах близьких Україні. Досліджуються деякі особливості сучасних реформаційних процесів політичних відносин в Україні, резервів їх подальшого розвитку. Запропоновані прикладні аспекти реформування інституційних основ системи державної влади та політичних відносин сучасного українського суспільства.This article analyses some problems of the reformation of the institutes of state authorities in Ukraine from the position of the up-to-date experience of the countries which had obtained interesting results in conditions close to those of Ukraine. This article reveals some particularities of the reformation processes of the institutional structure of authorities and of political relations in Ukraine and the perspectives of their following development. The article also proposes some applied aspects of reformation of the institutional basis of political relations and authorities of the contemporary Ukrainian society.

80. Деятельность международных неправительственных организаций (МНО) в странах СНГ

Н.И. Твердохлебов Культура народов Причерноморья. — 2004. — N51. — С. 160-162 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — рус.

В последние десятилетия МНО превратились в мощную силу в системе мировой экономики и международных отношений. Резко выросло число таких организаций - с 6000 в 1990 г. до более 30000 в 2000 г., значительно расширились масштабы и сферы их деятельности. Еще 10 лет назад наиболее заметной была активность МНО в сфере экологии, сейчас они оказывают огромное влияние на решения практически всех социально-экономических проблем, с которыми сталкивается современный мир. Глобализация не только обострила эти проблемы, но и создала благоприятные условия для объединения граждан и организаций разных стран в поисках их решения.