LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Політика. Політичні науки

Всього — 692 Сторінка 5 із 35

81. Джерела з історії мережі ОУН(б) і Запілля УПА на північно-західних українських землях у другій половині 1942 - на початку 1945 рр.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.06 В.М. Ковальчук; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Досліджено комплекс письмових джерел з історії мережі ОУН(б), що діяла у другій половині 1942 - на початку 1945 рр. на північно-західних українських землях. З'ясовано особливості утворення первісної джерельної бази, а також специфіку початкового архівування документів. Встановлено закономірності подальшого фондоутворення, а також інформаційні можливості актуалізованого корпусу джерел. Виявлено більше 900-т повстанських і радянських документів, з яких близько 700-т не були введені до наукового обігу. Запропоновано класифікацію повстанських (за видами, територіальним і адміністративним походженням, хронологічною репрезентативністю, функціональними групами) і радянських (за походженням) документів. Розшифровано псевдоніми організаційного активу та криптоніми адміністративних одиниць. Визначено інформаційний потенціал періодики та мемуарів, а також етапи еволюції мережі ОУН(б) і Запілля УПА у даному регіоні.

82. Динаміка суспільно-політичного розвитку республіки Молдова в контексті етнополітичного конфлікту

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 А.В. Дирун; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2005. — 17 с. — укp.

Розроблено методи дослідження формування політичних партій і суспільно-політичних рухів у контексті розвитку кожного етапу етнополітичного конфлікту. Доведено, що взаємовплив електоральних циклів у Молдові та Придністров'ї на ступінь інтенсивності етнополітичного конфлікту. Досліджено прояви даного процесу в динаміці партійного будівництва та електорального успіху політичних сил, які виступають за різні варіанти та методи вирішення Придністровського конфлікту. Проаналізовано місце та роль України у вирішенні Придністровського конфлікту та вперше визначено етапи посередницької діяльності Києва. Аргументовано, що динаміка розвитку Придніпровського конфлікту свідчить про відмову від застосування насильства як методу його вирішення. Обгрунтовано тезу про доцільність використання аналізу формування політичних інститутів як інструментарію моніторингу міжнаціональних протистоянь.

83. Діяльність єврейських партій та об'єднань у розбудові національного життя в Україні (1917 - 1925)

Автореф. дис...канд. політ. наук23.00.05 О.Я. Найман; НАН України. Ін-т політ. і етнонац. дослідж. — К., 2000. — 17 с. — укp.

Проаналізовано процеси утворення та діяльності єврейських організацій у Російській імперії, Українській Народній Республіці та радянській Україні. Розглянуто широке коло проблем щодо відношень єврейських партій з Центральною Радою та Директорією, а також показано наслідки більшовицької політики в єврейському питанні в першій половині 1920-х років. Підкреслено, що лише демократична правова держава здатна створити сприятливі умови для задоволення культурно-національних потреб громадян країни та забезпечити їх рівність. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази національних меншин, а також поглиблення українсько-єврейської співпраці.

84. Діяльність інформаційних агентств світу в умовах формування глобального комунікаційного простору

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 О.Є. Пантелеймонов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Досліджено зміни у функціонуванні найбільших інформаційних агенств світу (ІАС) за останні 5 - 10 років. Доведено, що протягом кількох останніх років найбільші ІАС перейшли до нової моделі діяльності, яка, зокрема, передбачає меншу залежність від урядової фінансової підтримки; впровадження нових інформаційних послуг; збільшення використання можливостей мережі Інтернет для збирання та поширення міжнародних новин; здійснення змін у системі оплати послуг, що надаються; використання більшої кількості мов для надання власних інформаційних послуг; інтеграцію текстових, відео, голосових і довідкових послуг у комбіновані інформаційні пакети; відмову від жорсткого редагування та коригування інформаційних повідомлень, одержаних з власних інформаційних джерел; подальше удосконалення відносин з національними та регіональними інформаційними агенствами та ЗМІ. Розглянуто питання конкурентних відносин ІАС з іншими утвореннями, що вийшли на інформаційні ринки світу, яке дає підстави стверджувати, що протягом наступних років найбільшу конкуренцію інформаційним агенствам складатимуть медіа конгломерати та ті інформаційні ТНК, чия економічна стратегія передбачає зростання шляхом більш широкої диверсифікації власних інформаційних послуг. Доведено, що найбільш перспективними ринками для подальшого розвитку даних агенств є фінансові ринки світу, на яких інформаційні агенства надають дані про перебіг справ на фондових біржах, котирування різних фінансових інструментів тощо, а також світовий ринок телевізійних новин, на якому найбільші інформаційні агенства здійснюють майже монопольне збирання та поширення інформаційних повідомлень та подано такими утвореннями як Reuters Television (RTV) та Associated Press Television Network APTN). Спрогнозовано тенденції подальшої еволюції найбільших ІАС на інформаційних ринках світу, запропоновано рекомендації щодо можливих дій України, спрямованих на зміцнення співробітництва з інформаційними агенствами Reuters, AP та AFP.

85. Діяльність Народного Руху України в умовах внутрішньопартійної кризи (1997 - 2002 рр.)

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 С.Л. Овсієнко; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2008. — 18 с. — укp.

На підставі результатів вивчення широкої джерельної бази розкрито ступінь наукової розробки проблеми дослідження внутрішньопартійних процесів у Народному русі Україні (НРУ) та діяльності рухівців за умов партійної кризи впродовж 1997 - 2002 рр. З'ясовано причини виникнення "розколу" НРУ у 1999 р. та визначено його наслідки. Вивчено процес визнання легітимності новостворених партій на базі НРУ й установлено об'єднавчі тенденції рухівців після роз'єднання партії. Проаналізовано громадсько-політичні заходи НРУ. Висвітлено участь рухівців у виборчих кампаніях 1998, 1999, 2002 рр., обгрунтовано вплив внутрішньопартійних кризових процесів на їх проведення. Проаналізовано парламентську діяльність рухівських депутатів за період 1998 - початок 2002 рр. Розглянуто внутрішньопартійну ситуацію в НРУ у 2000 - на початку 2002 рр. у контексті його громадсько-політичної діяльності.

86. Діяльність Організації українських націоналістів та Української повстанської армії в 1940 - 1953 рокі: етнонаціональний аспект

Автореф. дис... канд. іст. наук20.02.22 В.Ф. Деревінський; Нац. акад. оборони України. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Визначено, що після тривалого процесу формування етнонаціональних задач політичної діяльності у 1940-х рр. за умов війни Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА) розробили власну цілісну концепцію етнонаціональної політики. Встановлено, що відповідно до цієї концепції ОУН та УПА в ході збройної боротьби прагнули налагоджувати відносини з іншими народами та державами на основі взаємоповаги, толерантності, рівноправності та невтручання до внутрішніх справ протилежної сторони. Крім того, ОУН і УПА роздільно ставилися до окремо взятого народу та шовіністично налаштованих представників провідної верхівки цього народу. З'ясовано, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА визначено ставлення до національних меншин України, яким гарантувалися рівні з українцями права, зокрема, право на вільний політичний, соціальний, національний і культурний розвиток. Встановлено, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА значну увагу приділено необхідності створення фронту спільної боротьби поневолених нацистським і радянським тоталітаризмом націй задля свого визволення. Наголошено, що лише поневолені цими режимами нації є природними союзниками українців. Охарактеризовано специфіку та значення методів та форм агітаційно-пропагандистської діяльності для практичної реалізації принципів етнонаціональної політики ОУН і КПА, проаналізовано досягнення та недоліки етнонаціональної політичної діяльності даних організацій у 1940 - 1953 рр.

87. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941 - 1955 рр.

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 В.М. Жилюк; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. — Л., 2008. — 20 с. — укp.

Досліджено діяльність Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА) на Житомирщині в період німецько-радянської війни та післявоєнні роки. Досліджено спільну діяльність націоналістів та активної частини місцевого населення зі створення українських державних оргаів влади у перші місяці війни. Встановлено, що з утвердженням нацистської окупаційної влади в листопаді 1941 р. на Житомирщині було припинено процеси формування місцевого самоврядування та національно-культурного відродження, багато оунівців та їх прихильників заарештовано та розстріляно. З'ясовано, що за тяжких умов фашистської окупації націоналістичному підпіллю вдалося організувати мережу своїх організацій та утвердити вплив майже в усіх районах області. Розглянуто різні форми боротьби ОУН та УПА за незалежність України, зокрема, збройні акції та засоби пропаганди, доведено пріоритет агітаційно-пропагандистського напрямку. З'ясовано, що у післявоєнні роки боротьба націоналістичного підпілля проти радянської влади визначається діями невеликих груп і проявляється акціями національного та соціального протесту. На підставі вивчення чинників ідейного змісту, форм і методів діяльності, з урахуванням факту підтримки націоналістичного підпілля місцевим населенням зроблено висновок, що боротьба ОУН та УПА на Житомирщині мала національно-визвольний характер.

88. Дмитро Донцов як ідеолог і теоретик українського націоналізму

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 І.В. Шліхта; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Досліджено процес становлення націоналістичного світогляду Д.Донцова, причини еволюції його поглядів та ідейні витоки ідеології "чинного націоналізму". На підставі системного аналізу головних ідей вчення Д.Донцова 1913 - 1939 рр. надано наукову оцінку ідеології "чинного націоналізму". Показано особливості політичних і філософських поглядів Д.Донцова у період до та після 1921 р. Розглянуто проблему його ставлення до Росії та Польщі, його теоретичні міркування про явища нації та націоналізму. Оцінено вплив ідеології "чинного націоналізму" Д.Донцова на український націоналістичний рух.

89. Доктрина "третього Риму" на тлі московсько-російської соціокультурної реальності

М.М. Самардак Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 18. — С. 59-63. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

З'ясовано соціокультурні засади доктрини "Москва - це третій Рим". Доведено, що доктрина витікає з московсько-російських традицій православності, самодержавності, общинності, експансивності і, в свою чергу, ідеологічно їх обгрунтовує та підпорядковує державно-імперським завданням.

90. Доктринальний вимір стратегій зовнішньої політики США: від стримування до глобальної демократизації

автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.04 Микола Миколайович Рижков; НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 2007. — 47 с. — укp.

91. Доктрини зовнішньої політики: історія та сучасний розвиток

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 О.Н. Горбач; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 18 с. — укp.

Визначено зміст терміну "зовнішньополітична доктрина" як концентрованого виразу ідей, які обгрунтовують зовнішньополітичну діяльність певних держав в їх чітко сформульованих, або таких, що спричинені змістом, завданням, метою їх зовнішньополітичної діяльності. Доведено, що перші ознаки (а саме ідеї, що мали цілком визначену мету та засоби її досягнення) формування зовнішньополітичних доктрин склалися ще у рабовласницьких державах Стародавнього Світу, розвивалися у період епохи Відродження, а у Новий час сформувалися як певна система поглядів, що мала мету, засоби її досягнення, вмотивовані принципи та зміст. Здійснено цілісний системний аналіз історії розвитку зовнішньополітичних доктрин у контексті історичних періодів Стародавнього Світу, епохи Відродження та Нового часу, періоду XIX - XX ст. та Новітньої історії з питань політичного самовизначення, права, досліджено репрезентативні історичні особливості формування зовнішньополітичних доктрин, систематизовано найбільш характерні зовнішньополітичні доктрини, притаманні певному історичному періоду. Визначено особливості формування сучасних зовнішньополітичних доктрин, які базуються на принципах моральності, права, законності, справедливості зі збереженням силових, конкурентних способів впорядкування міжнародних стосунків. Проаналізовано та виявлено принципи розвитку доктрин зовнішньополітичної політики на базі поєднання нових форм, способів взаємодії політичної теорії та практики, суть яких полягає у поступовій зміні відкритої агресії, характерної для стародавніх часів, цивілізованій дипломатії у період Нового часу та принципах морального права на сучасному етапі. Охарактеризовано особливості економічного та культурологічного аспектів сучасних зовнішньополітичних доктрин, які видозмінюють міжнародну політику, формують нові підходи, принципи її реалізації. Визначено передумови становлення сучасних зовнішньополітичних доктринальних установок України, вплив світового політичного процесу на їх формування. Запропоновано тезу, що доктрини молодої української держави повинні забезпечити захист своїх економічних і соціально-культурних інтересів, протистояти зовнішньополітичним загрозам нівелювання національних духовних цінностей, ліквідування українського етносу й утвердження на українській землі суспільства космополітичних споживачів.

92. Домінуюча партія як чинник політичної інтеграції перехідних суспільств

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 О.І. Анастасов; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О.Гончара. — Д., 2008. — 18 с. — укp.

Розкрито специфіку ролі домінувальної партії як чинника політичної інтеграції у перехідних суспільствах. Розкрито суть поняття "політична інтеграція" та теоретико-методологічні засади дослідження ролі політичних партій у забезпеченні даної інтеграції та консолідації суспільств, що перебувають у процесі переходу до демократії. З'ясовано вплив партійно-політичного структурування на процеси політичної інтеграції у зазначених суспільствах. Проаналізовано специфічні риси, інтеграційний і стабілізаційний потенціал та історичний довід функціонування систем домінувальної партії. Здійснено типологізацію класичних партійних систем з домінувальною партією. Виявлено особливості становлення та функціонування таких партій некласичного типу за умов режиму делегативної демократії у пострадянських перехідних суспільствах та визначено їх роль у формуванні національних моделей політичної інтеграції. Розкрито перспективи формування та розвитку домінувальних партій у пострадянских перехідних суспільствах.

93. Досвід пострадянського політичного розвитку: аналіз і синтез

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 С.І. Тихоміров; Одес. держ. юрид. акад. — О., 2000. — 16 с. — укp.

Дисертацію присвячено аналізу проблем політичного розвитку України, Росії та Білорусі. Розвинуто теоретико-методологічні концепції Д.Істона і Г.Алмонда, що застосовуються під час аналізу політичних систем у кризових і перехідних станах. Визначено, що основною проблемою пострадянського розвитку є відсутність ефективної системи політичного панування, яка виникла внаслідок форсованої демократизації. Визначено умови подолання проблем розвитку - загальнонаціональний компроміс з економічних, міжнаціональних, політичних і геополітичних напрямків, а також створення системи демократичного політичного панування.

94. Досвід та особливості партизанських дій у Криму 1941-1944 рр. (Соціально-політичний аспект)

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 М.М. Турба; Одес. держ. юрид. акад.. — О., 1998. — 17 с. — укp.

У дисертації узагальнений досвід та вивчені особливості руху народного Опору партизанської війни в екстремальних умовах зіткнення тоталітарних режимів. Автор ставить питання про феномен, який породив партизанський рух на підставі аналізу літератури, опублікованих і неопублікованих джерел. У роботі досліджуються соціально-політичні, організаційно-тактичні та бойові аспекти народної боротьби в Криму.

95. Дослідження політичних відносин методом контент-аналізу

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 М.Й. Беззуб'як; Ін-т політ. та етнонац. дослідж. НАН України. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Розглянуто умови використання методу контент-аналізу в політології міжнародних відносин. Визначено структурне місце розташування даного методу у предметно-методологічній базі політичної науки. Висвітлено перспективи застосування методу в політико-культурних та ідеологічних студіях. З метою адаптації предметної галузі для подальшого дослідження розроблено п'ятискладову систему конститутивних категорій. Розкрито роль контент-аналізу в системі зовнішньої політики. Визначено політико-культурні детермінанти, організаційні передумови та розглянуто механізми інтеграції методу в зовнішньополітичну практику.

96. Драгоманівська конституційно-правова концепція політичної самостійності України і ХХ століття

Автореф. дис... канд. юрид. наук12.00.01 Л.Т. Комзюк; Ун-т внутр. справ. — Х., 1999. — 18 с. — укp.

Вперше в історико-правовій науці введено поняття "драгоманівська конституційно-правова концепція політичної самостійності України", комплексно проаналізовано її джерела, теоретичні засади, структуру і зміст основних положень, визначено місце цієї концепції в конституційно-правовій доктрині М.Драгоманова, показано вплив останньої на подальший розвиток теорії і практики українського конституціоналізму. Розкрито трактовку М.Драгомановим таких понять як конституціоналізм, федералізм, державна самостійність, право народу на самовизначення та ін.

97. Дух и принципы социал- демократии: украинская перспектива

Виктор Медведчук. — К.: Основні цінності, 2000. — 214 с. — (Сучасна думка; Кн.1). — рус.

98. Дух і принципи соціал- демократії: українська перспектива

Віктор Володимирович Медведчук. — К.: Основні цінності, 2000. — 200 с. — (Сучасна думка; Кн.1). — укp.

99. Еволюція багатостороннього співробітництва держав пострадянського простору

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 О.Ю. Ковтун; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Ін-т міжнар. відносин. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Проаналізовано проблеми створення, діяльності та перспектив багатосторонніх структур співробітництва нових незалежних держав за умов становлення нової системи міжнародних відносин і фрагментації пострадянського простору. Висвітлено концептуально-теоретичні засади співробітництва пострадянських держав на багатосторонньому рівні. Виокремлено зовнішні та внутрішньорегіональні чинники розвитку такої співпраці. Визначено характер і основні форми впливу на неї позарегіональних учасників міжнародних відносин. Доведено домінантний характер економічного, політичного чинників і безпеки на створення та діяльність регіональних структур. Увагу приділено аналізу розвитку та діяльності міжнародних організацій і об'єднань - СНД, ЄврАзЕС, ЄЕП, ОДКБ та ОДЕР-ГУАМ. Окреслено перспективи розвитку співробітництва нових незалежних держав у багатосторонньому форматі та висвітлено позицію, роль і місце України у цій співпраці.

100. Еволюція взаємовідносин у трикутнику Індія - КНР - США в умовах глобалізації

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 Є.В. Баєнкова; Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. — К., 2008. — 17 с. — укp.

Досліджено проблеми індійсько-китайсько-американських відносин за умов глобалізації та їх вплив на сучасну архітектоніку міжнародних відносин. Охарактеризовано доктринальні засади політики США щодо Китайської Народної Республіки, розкрито основи конфліктогенності американсько-китайських двосторонніх відносин. Проаналізовано оцінки американських експертів щодо трансформації світового порядку й окреслено перспективи збереження лідерства США в східно- та південноазійських регіональних системах міжнародних відносин. Простежено природу американсько-індійського "глобального партнерства", визначено роль і місце Індії в стратегії США щодо "стримування й залучення КНР". Розкрито головні проблемні питання зіткнень індійських і китайських інтересів у Південній Азії та визначено межі взаємних адаптованих безпеково-концептуальних підходів Індії та КНР у постбіполярний період. Висвітлено вплив постбіполярних процесів на відносини в трикутнику Індія - КНР - США та з'ясовано його значення для України.