LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Політика. Політичні науки

Всього — 692 Сторінка 8 із 35

141. Зовнішньополітична стратегія США в регіоні Центральна Азія

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 Д.В. Дорофеєв; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Комплексно розглянуто політику США щодо регіону - Центральна Азія у межах загального стратегічного курсу наддержави. Базуючись на широкому документальному матеріалі, проведено концептуалізацію центральноазіатського курсу Сполучених Штатів, а також проаналізовано еволюцію американської зовнішньополітичної стратегії в даному регіоні. Виявлено модель регіональної зовнішньополітичної стратегії США. Виділено тенденції американської політики у Центральній Азії, що впливають на політику та національну безпеку України.

142. Зовнішньополітична стратегія США щодо Турецької Республіки

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 О.А. Ірхін; Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Розглянуто зовнішньополітичну стратегію США стосовно Турецької Республіки, а такод сутність політики єдиної наддержави світу щодо окремої держави в контексті загальної геостратегії США. Розкрито базові переваги Туреччини як контрагента США у регіоні, описано механізм урахування інтересів Туреччини у політиці США. Досліджено особливості та механізми виокремлення політичною елітою США елементів турецького суспільства, вплив на які забезпечує реалізацію американського зовнішньополітичного курсу. Показано роль цивілізаційного чинника у процесі взаємодії США та Турецької Республіки, запропоновано модель турецького суспільства, яка підтримується американцями. Висвітлено еволюцію американських геостратегічних підходів на прикладі плану "Великий Близький Схід" і визначено роль Турецької Республіки в його реалізації.

143. Зовнішньополітичні аспекти реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію до Європейського Союзу

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 Л.Ю. Кіцила; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 18 с. — укp.

Досліджено зовнішньополітичні аспекти реалізації курсу Чеської Республіки на інтеграцію до Європейського Союзу (1989 - 2004 рр.) у контексті внутрішньодержавних та європейських трансформаційних процесів. Визначено чинники, етапи та особливості формування зовнішньополітичної стратегії Чеської Республіки. З'ясовано характер трансформації політичної системи держави та здійснено політологічний аналіз програм політичних партій з урахуванням їх ставлення до європейської інтеграції, визначено місце євроінтеграційних ідей у суспільно-політичному житті країни. Розглянуто особливості становлення взаємовідносин Чеської республіки з ЄС, проаналізовано зміст переговорів держави щодо вступу в Євросоюз і визначено перспективи її участі в євроінтеграційних процесах.

144. Зовнішньополітичні аспекти формування і реалізації політики національної безпеки Республіки Польщі в сучасних умовах

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 Я.І. Тимків; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2007. — 19 с. — укp.

На прикладі Республіки Польщі (РП) проаналізовано особливості політики національної безпеки держави з урахуванням геополітичної ситуації, зростання впливу небезпеки невійськового фактора, загроз і викликів нового типу та їх щоразбільшої взаємозалежності. Акцентовано увагу на нерозривному зв'язку національної та міжнародної безпеки у процесі концептуального формування зовнішньої та безпекової політики держави за умов глобалізації. Досліджено вплив найактуальніших загроз і викликів нового типу та принципи реалізації політики національної безпеки РП щодо їх нейтралізації. Встановлено тенденції зміни у формуванні політики безпеки РП, наголошено на посиленні значення зовнішньополітичного аспекту національної безпеки. Проаналізовано зовнішньополітичні особливості реалізації політики безпеки РП за умов розвитку європейської та євроатлантичної систем безпеки. Наведено рекомендації щодо удосконалення формування та реалізації політики національної безпеки РП.

145. Зовнішньополітичні механізми забезпечення національної безпеки України

Автореф. дис... д-ра політ. наук23.00.04 Л.Д. Чекаленко; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. — К., 2007. — 34 с. — укp.

Доведено, що за умов формування нової парадигми міжнародних відносин роль зовнішньополітичних механізмів забезпечення національних інтересів України значно зростає, що обумовлено внутрішніми потребами держави та необхідністю забезпечення національної безпеки у зовнішній політиці. Встановлено, що зовнішньополітичні механізми безпеки є засобом реалізації системи захисту державних інтересів і протидії зовнішнім загрозам. Показано, що впровадження зовнішньополітичних механізмів безпеки сприяє просуванню двосторонньої співпраці від поглибленого співробітництва до стратегічного партнерства, створенню відповідних стратегічних союзів на засадах адекватного співвідношення суверенних засад держави та наднаціональних елементів міжнародних структур. Розкрито сутність утвореного безпекового простору навколо держави, що полягає у взаємозалежності зовнішньополітичних рішень і засобів їх реалізації, а також в ефективності зовнішньополітичних механізмів захисту. Визначено принципи формування зовнішньополітичних рішень. Досліджено еволюцію державного суверенітету та співвідношення національного та наднаціонального у зовнішній політиці України. Обгрунтовано концепцію симетричного й асиметричного співробітництва України, сформульовано визначення поняття стратегічних партнерів. Вивлено нові механізми захисту, сутність яких полягає в залежності між дотриманням прав етнічних меншин і рівнем розвитку двостороннього співробітництва з країнами їх етнічного походження. Розроблено концепцію реалізації зовнішньополітичних механізмів безпеки через систему захисту інтересів особи - держави - міжнародних структур. Досліджено проблемні питання зовнішньополітичних загроз Українській державі та запропоновано варіанти їх нейтралізації.

146. Зовнішньополітичні стратегії Франції, Німеччини та Великобританії у контексті розвитку й імплементації СЗБП ЄС

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 О.В. Романова; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2008. — 19 с. — укp.

Проведено комплексне багаторівневе дослідження зовнішньополітичних стратегій Франції, Німеччини та Великобританії у контексті розвитку й імплементації Спільної зовнішньої та безпекової політики (СЗБП) ЄС. Узагальнено теоретико-концептуальну базу дослідження зовнішньо-політичних підходів провідних учасників процесу європейської інтеграції (Франції, Німеччини та Великобританії) щодо проблеми формування СЗБП. Проаналізовано процес нормативно-правового забезпечення й інституціонального становлення СЗБП у контексті національних інтересів даних країн та трансатлантичного фактора. Виявлено можливі географічні райони застосування СЗБП ЄС та засоби її здійснення стосовно цих районів. Визначено місце та роль України в концепції регіональних пріоритетів імплементації СЗБП та проаналізовано перспективи співробітництва України в ЄС у військово-політичній сфері.

147. Зовнішньополітичні чинники врегулювання Придністровського конфлікту

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 І.В. Петрова; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2007. — 20 с. — укp.

Здійснено комплексне дослідження впливу зовнішньополітичних чинників на врегулювання Придністровського конфлікту. Виявлено причини та передумови його виникнення, висвітлено його еволюцію на всіх етапах перебігу. Доведено, що цей конфлікт є ареною боротьби інтересів не тільки його безпосередніх учасників, а й міжнародних гравців - Росії, України, Румунії, США, ЄС та ОБСЄ. Здійснено порівняльний аналіз їх політики стосовно конфлікту. Визначено основні результати дипломатичної діяльності посередників щодо врегулювання етнополітичного конфлікту. Проаналізовано геополітичну структуру Чорноморського регіону, стабільності та безпеці якого загрожують існуючі на його теренах етнополітичні конфлікти. Визначено переваги та недоліки існуючих моделей врегулювання Придністровського конфлікту та запропоновано концепцію врегулювання. Здійснено прогностичний аналіз варіативності розвитку подій, взаємпов'язаних з Придністровським конфліктом. Розроблено рекомендації щодо формування зовнішньополітичної стратегії України та врегулювання цього конфлікту.

148. Зовнішня політика європейської середньої держави за умов глобалізації (на прикладі Великої Британії, Польщі і України)

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 В.В. Дударьов; Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України. — К., 2003. — 16 с. — укp.

На базі теорій, вчень і доктрин - "глобалізації", "національного інтересу", "середньодержавності", "національної могутності", "імпралізму" та "неомарксизму" здійснено порівняльний аналіз зовнішної політики типових європейських середніх держав у глобалізаційному середовищі. Виокремлено основні теоретичні підходи вітчизняних глобалізаційних досліджень. Розглянуто негативні аспекти глобалізаційних процесів. Надано визначення імпералізму як "порушення національного інтересу". Сконструйовано синтетичну системно-порівняльну парадигму дослідження зовнішньополітичної поведінки європейської середньої держави за умов глобалізації. Розроблено систему глобалізаційних загроз сучасній державі. Виокремлено парадигми виживання та розвитку середньої європейської держави за цих умов. На прикладах Великої Британії, Польщі та України доведено оптимальність тривекторної моделі зовнішньої політики європейської в глобалізаційному середовищі.

149. Зовнішня політика країн Балтії в контексті розширення ЄС та НАТО

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.04 Д.В. Аракелян; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Проаналізовано зовнішню політику країн Балтії (Литви, Латвії та Естонії) у період 1990 - 2004 рр. Визначено основні етапи й особливості еволюції стратегії розширення як ЄС, так і НАТО щодо країн Балтії. Виявлено, що країни Балтії розглядали ЄС як гаранта "м'якої безпеки", а НАТО - як гаранта "жорсткої безпеки", що призвело до зміщення акцентів у зовнішній політиці на користь НАТО (США), а потім ЄС. Доведено пріоритетну роль США у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції країн Балтії. Встановлено, що саме через залучення країн Балтії до сфери свого впливу відбулося остаточне закріплення США в регіоні, а країни Балтії одержали за це гарантії безпеки з боку США у вигляді членства в НАТО. Відносну легкість вступу країн Балтії в ЄС пояснено не лише вдалим впровадженням політичних, економічних, правових реформ, але і в результаті значної підтримки з боку США та деяких членів ЄС (Німеччини, Фінляндії, Швеції і Данії). Виявлено, що внаслідок приєдання країн Балтії до ЄС і НАТО позиції Росії у регіоні значно послабилися, що призвело до виникнення певної напруги у відносинах Росії з країнами Балтії. Встановлено, що даний факт жодним чином не вплинув на реалізацію національних інтересів балтійських держав на європейському й євроатлантичному напрямках.

150. Информационно-аналитические центры Индии

М.С. Лысенко, А.А. Носырев Вісн. Міжнар. Слов`ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. — 2006. — 9, N 1. — С. 42-48. — Библиогр.: 15 назв. — рус.

Розглянуто сучасну інформаційну політику Індії, яка здійснюється завдяки розгалуженій мережі інформаційно-аналітичних центрів. Такі центри забезпечують доступ населення до інформації. Однак вони виконують і більш суттєву функцію - формують індійське інформаційне суспільство. Найбільш важливі інформаційно-аналітичні центри Індії мають філіали за кордоном. З їх допомогою країна реалізує свої зовнішньополітичні інтереси і формує міжнародний імідж.

151. История эстонско-украинских научных связей:точку ставить рано

А.А. Непомнящий Культура народов Причерноморья. — 2004. — N56, Т.2. — С. 31-33 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — рус.

Появление каждого издания, посвященного истории науки, всегда является событием в ученом мире. Такая монография, как правило, привлекает к себе внимание специалистов разных областей знаний из различных государств. Тем более, когда предметом исследования является известный европейский университетский центр.Поява кожного видання, присвяченого історії науки, завжди є подією у вченому світі. Така монографія, як правило, привертає до себе увагу фахівців різних областей знань з різних держав. Тим більше, коли предметом дослідження є відомий європейський університетський центр.

152. Ідеї консенсусу в концепціях політичних еліт

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 Н.А. Дубовик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 15 с. — укp.

Висвітлено історію становлення та розвитку ідеї консенсусу політичних еліт в історії світової політичної думки. Розглянуто сутність недемократичного консенсусу у ряді праць зарубіжних та вітчизняних авторів. Здійснено порівняльний аналіз демократичного та недемократичного консенсусу. На цій основі обгрунтовано необхідність поєднання принципів демократії та консенсусу в теорії політичних еліт. Визначено засади становлення і розвитку ідеї консенсусу політичних еліт в історії та теорії політичної думки й практики України. Наголошено на необхідності синтезу кращих надбань світової елітології з вітчизняною традицією політичної науки.

153. Ідеї національної еліти в історії української політичної думки другої половини XIX ст.

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 Л.М. Мельник; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 18 с. — укp.

На підставі аналізу праць українських класиків установлено, що існувало дві основні політичні позиції мислителів зазначеного історичного проміжку часу, а саме: визнання безелітності нації як бази її перспективного розвитку; усвідомлення необхідності формування національної еліти як запоруки української державності. Розкрито особливості уявлення мислителів егалітариського напрямку щодо суспільно-політичної організації за умов безелітності нації за принципами безкласового суспільства. Основою такої організації має бути громада. На думку цих мислителів громада - це добровільне об'єднання людей, над якими немає інституту політичної влади. Рішення будь-якого характеру приймає сам народ, тобто громада поєднує всі гілки влади й організовує власне життя за принципами безпосередньої демократії, а отже не потребує виокремленої частини суспільства, що спеціалізується у галузі політичного управління - політичної еліти. Розкрито зміст принципів формування бажаних рис і ролі національної еліти у політичних поглядах українських мислителів елітистського напряму другої половини XIX ст.

154. Ідейні та політико-практичні засади діяльності соціал-демократії

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 О.Є. Швець; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Проведено комплексне політологічне дослідження феномену соціал-демократії, визначено її теоретико-концептуальну парадигму та методологічні засади в контексті сучасних політологічних досліджень. Показано суть і особливості соціал-демократії як особливого соціополітичного утворення з урахуванням нового політичного дискурсу - онтологічного, феноменологічного, аксіологічного, політико-юридичного, системного, структурного, діалектичного, що дає змогу зробити висновок щодо міждисциплінарного характеру даного феномену. Проаналізовано складові становлення соціал-демократії: політичну та економічну демократію як основу добробуту народу, основні тенденції розвитку та етичні витоки соціал-демократії та сенс основних цінностей. Досліджено європейський досвід соціал-демократії в контексті глобалізації. Здійснено перегляд традиційних підходів на походження та суть соціал-реформізму. Репрезентовано гуманістичну спрямованість соціал-демократії. Визначено передумови її виникнення в Україні, її національні особливості та здійснено порівняльний аналіз західноєвропейської та української соціал-демократії.

155. Ідейно-теоретична еволюція західноєвропейської соціал-демократії в контексті ліберальної трансформації західного суспільства

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.01 В.В. Голоперов; Миколаїв. держ. гуманіт. ун-т ім. П.Могили. — Миколаїв, 2008. — 16 с. — укp.

Досліджено еволюцію західноєвропейської соціал-демократії на прикладі Соціал-демократичної партії Німеччини та Лейбористської партії Великобританії. Відзначено, що затвердження ревізіонізму, традиції модернізувати свою теорію відповідно з об'єктивними змінами у суспільстві, сприяло тому, що еволюція соціал-демократії відбувалась у взаємозв'язку з еволюцією західного суспільства. Доведено, що еволюція європейського суспільства була ліберально орієнтованою, відповідала прагненням західної людини до розширення свободи - політичної, економічної, культурної. За півтора сторіччя соціал-демократія пристосувалась до цього процесу, поступово стала використовувати як засадничі ліберальні принципи, погляди, рецепти. Запропоновано практичні рекомендації щодо стратегії розвитку української соціал-демократії.

156. Ідентифікації громадян України як чинник її зовнішньополітичного розвитку

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 Сергій Геннадійович Веселовський; НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2000. — 19 с. — укp.

157. Ідентифікація та типологізація політичної харизми в контексті політичного лідерства

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 І.В. Колісніченко; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2007. — 16 с. — укp.

Проведено дослідження сучасних концепцій політичної харизми, зіставлено ідеї харизматичної та пасіонарної особистості. Визначено зміст поняття "харизматична особистість" та виділено його основні компоненти. Розглянуто способи ідентифікації харазматичної особистості. Запропоновано типологію харизматичної ідентичності на базі виділення характеру впливу особистості на громадське життя. Виявлено специфіку харизматичної ідентичності політичного діяча в сучасному світі. Розкрито природу й основні ознаки харизматичного політичного лідера. Розглянуто моделі політичної дії харизматичного лідера. Досліджено вплив політичної харизми на суспільний устрій у державі. Обгрунтовано тезу про штучний характер політичної харизми особистості. Доведено, що визначальною особливістю сучасних українських харизматичних політичних лідерів є їх походження у більшості випадків з групи еліт.

158. Ідеологічний фактор сучасного політичного та партійного розвитку України

Автореф. дис... канд. політ. наук23.00.02 В.А. Лага; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2006. — 17 с. — укp.

Розглянуто проблеми аналізу ідеологічного фактора в процесі сучасного політичного та партійного розвитку України. Визначено основні теоретико-методологічні підходи щодо інтерпретації феноменів "ідеологія" та "політична ідеологія". Показано роль політичної ідеології у процесі розвитку політичної системи та політичних партій України. Визначено місце і значення політичної ідеології у структурі політичної свідомості населення. Проаналізовано динаміку становлення різних видів політичної ідеології в Україні як одного з критеріїв характеристики формування в Україні громадянського суспільства та демократизації державної влади. Розкрито сутність ідеологічного простору й обгрунтовано перспективи розвитку різних напрямків політичної ідеології в Україні, показано їх значення в успішній демократизації політичної системи та формуванні структурованої ефективної партійної системи.

159. Ідеологічний фактор у боротьбі з тероризмом

Ю.М. Білодід Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 18. — С. 8-11. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Зазначено, що у боротьбі з тероризмом, поряд із застосуванням сили, необхідно змінити свідомість суспільства. Без таких змін ефективне подолання тероризму неможливе.

160. Ідеологічні домінанти діяльності політичних партій в умовах демократизації українського суспільства

автореф. дис... канд. політ. наук23.00.03 Анатолій Анатолійович Постол; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2007. — 19 с. — укp.