LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 10 із 15

181. Релігійно-моральна оцінка соціальних перетворень у збірці "Віхи" і сучасність

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 В.В. Волошин; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

На підставі аналізу філософії "віхівства" визначено структуру, особливості та аксіологічний статус революціонізму як типу світогляду, носієм якого виступила російська інтелігенція. Основою деструктивного революціонізму стала латентна релігія людинобожжя, що сприяло утвердженню нігілізму та легітимації історично безперспективних програм суспільного реформування. Подано релігійно-моральну оцінку радикальних перебудов на початку та в кінці ХХ ст.

182. Релігійно-світоглядні ідеї в давньоруських збірках афоризмів (за матеріалами редакцій "Бджоли")

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 С.І. Ковцуняк; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Здійснено комплексний і цілісний релігійно-світоглядний аналіз видатного перекладного твору української середньовічної культури "Бджола", визначено його роль в історії вітчизняної релігійно-філософської думки XII - XVII ст. Виявлено тенденції, ідеї й найбільш виразні риси, які певною мірою обумовили специфіку й особливості вітчизняної релігійно-філософської традиції та християнської культури доби їх становлення та формування. Доведено, що релігійно-світоглядні засади даного твору полягають в орієнтації на Новий Завіт, патристичну й античну філософію. Висловлено думку щодо домінування софійності й оптимістичності світобачення, необхідості органічного поєднання навчання й виховання у процесі соціалізації особистості. Виявлено, що пам'ятка наголошує на тому, що у суспільному житті абсолютний пріоритет мають духовність, гуманізм, солідарність. У текстах обстоюються євангелістські принципи державно-церковних відносин. Реконструйовано смисложиттєві й антропологічні ідеї античних і християнських мислителів.

183. Релігійно-філософська проблематика та її художнє втілення в англійському романі 1950 - 70-х років

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.04 Г.М. Костенко; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2001. — 20 с. — укp.

Розглянуто проблему втілення релігійно-філософської проблематики в романах Г.Гріна, І.Во, А.Мердока, У.Голдінга, М.Спарк, Дж.Фаулза 1950 - 70-х рр. Досліджено семантичну та жанрово-поетологічну своєрідність роману з релігійно-філософською проблематикою як художнє явище доби постмодернізму та "новітнього реалізму" в сучасній англійській літературі. Показано, що реальність постає в уяві сучасних митців складною, мінливою, суперечливою; її складовою також є "духовна реальність". Останнє є підгрунтям роману з релігійною проблематикою. Визначено специфіку образу героя, конфлікту та сюжету, змістовно-формальні константи, що об'єднують твори авторів у виразно виділену жанрову групу, розглянуто семантично-образні пласти у романі з релігійно-філософською проблематикою.

184. Релігійно-філософський світогляд В.Екземплярського

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 В.Л. Грищенко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Досліджено релігійно-філософську спадщину київського духовно-академічного мислителя кінця XIX - початку XX ст. В.І.Екземплярського. З використанням архівних документів і матеріалів, друкованих праць богослова, відтворено духовний світ мислителя в контексті вітчизняної культури зазначеної доби, визначено його місце у релігійно-філософському відродженні в Києві. Здійснено новий крок у вивченні київської духовно-академічної традиції, в осмисленні релігійно-філософських процесів у київському культурному осередку. На підставі аналізу першоджерел виявлено пріоритетність проблем християнської етики як напрямку наукових студій мислителя. Серед провідних мотивів християнської етики В.Екземплярського виокремлено проблему життєвості християнського морального ідеалу, концепцію любові-юродства як найвищого самозречення та самопожертви заради ближнього та соціальні аспекти етичного вивчення про співвідношення моралі та політики, держави та церкви, заперечення кари на смерть.

185. Релігія в контексті духовного світу особистості

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 О.С. Васільєва; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 15 с. — укp.

Проаналізовано питання щодо духовного світу особистості - найважливішого чинника визначення людини, який формується у процесі задоволення відповідних цінностей культури. Аргументовано, що релігія у контексті духовного світу особистості є фактором морального самовдосконалення на всіх рівнях її буття. Зазначено, що оскільки будь-який процес пізнання взаємопов'язаний зі свідомістю, у релігійному світогляді зміст інтелектуальних компонентів утворюють погляди й уявлення на предмет віри та будь-які об'єкти релігійного відображення. Обгрунтовано значення релігії як функціонуючого феномену індивідуального духовного буття людини. На прикладі християнства простежено трансформацію релігії у духовному світі особистості, що обумовлює своєрідне ставлення людини до навколишніх істин та явищ життя.

186. Релігія і армія (соціально-філософський аналіз взаємовідносин)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 С.С. Семенов; Харк. військ. ун-т. — Х., 2004. — 18 с. — укp.

Зроблено спробу по-новому розкрити соціально-філософське розуміння суті релігії та армії, з'ясувати місце та роль релігії в Збройних Силах, провести всебічний аналіз основних складових (елементів) утворення "релігія - армія", а також розробити теоретичну модель організації взаємин між компонентами цього утворення, що притаманні Україні. Висвітлено конкретні форми та методи релігійного впливу на якісне виконання воїнами професійних обов'язків і завдань військової служби шляхом їх морально-психологічного загартування, збагачення духовного світу. Зроблено висновки щодо доцільності запобігання бойовим і загальним психічним травмам у віруючих військовослужбовців та інформаційної протидії ідейним опонентам (супротивникам) за умов сучасного ідеологічного протистояння георелігійних цивілізацій, держав і церков. Наведено актуальні підходи методологічного та прикладного характеру щодо даної проблеми, які раніше не використовувались у виховній практиці Збройних Сил України та не висвітлювались у соціально-філософській літературі.

187. Релігія та її місце в політичній системі незалежної України

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 О.М. Кудояр; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2003. — 19 с. — укp.

Висвітлено становлення та розвиток вітчизняної філософської думки. Обгрунтовано новий підхід до розуміння взаємин релігії та політики за незалежного розвитку країни. Запропоновано модель, що характеризує державно-церковні відносини за умов суспільно-політичної трансформації в Україні. Розкрито поняття "релігія" і "політична система", проаналізовано позитивні та негативні взаємини релігійно-духовної сфери та політичного життя соціуму. Сформовано основний інструментарій соціально-політичного впливу на релігійний чинник (державу, як базовий елемент, релігійно-політичні партії, мас-медіа тощо). Висвітлено нові підходи до розв'язання конфліктних ситуацій у релігійному середовищі. Виділено напрямки впливу релігійного чинника на соціально-політичну сферу суспільства та шляхи їх зміни за умов стійкого розвитку.

188. Релігія як суспільно-функціонуючий феномен

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.11 Л.А. Виговський; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 34 с. — укp.

Досліджено релігію як суспільно-функціонуючий феномен. Розкрито суть суб'єктів і об'єктів суспільного функціонування релігійного комплексу. Доведено, що релігія за умов дуальності існування людини є світоглядною основою утвердження її суспільного буття. З'ясовано систему функціональності релігії, її основні структурні складові та рівні суспільного вияву, їх внутрішній взаємозв'язок та роль у житті соціуму як специфічної форми реалізації суспільної суті релігії. Виявлено взаємовплив і специфіку функціонування основних структурних елементів релігійного комплексу в житті суспільства та особистості, а також роль релігійних інституцій і організацій як основної форми реалізації суспільної функціональності релігії. Розкрито причини "змирщення" дієвості релігійних інституцій та організацій за сучасних умов. Проаналізовано причини та суть процесу еволюції змісту та форм реалізації функціональності релігії у процесі соціогенезу. У історичному аспекті розкрито роль у цьому процесі сакралізації, секуляризації та соціального постмодерну, які є чинниками трансформації форм і змісту функціонування релігійного комплексу.

189. Ренесансний гуманізм в Україні (Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV - початку XVII століть)

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.11 В.Д. Литвинов; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 29 с. — укp.

У широкому аспекті європейського Відродження розглянуто погляди вітчизняних гуманістів на проблеми людини, Бога, освіти, морального виховання, історіософії, держави та права. Значну увагу приділено міжконфесійним взаєминам в Україні та участі українських гуманістів у полеміці між православними, католиками та протестантами. Встановлено, що ренесансний гуманізм в Україні розвивався значною мірою у переплетенні з ідеями реформації та бароко, а початковий його період був схожий з раннім італійським, представники якого цікавилися передусім суспільно-політичною, релігійною та етичною проблематикою.

190. Римо-католицизм у контексті релігійних шукань українців

О. Недавня Вісник НАН України. — 2001. — N4 — укp.

Напередодні візиту в Україну Папи Івана Павла ІІ особливо актуалізувалися дослідження, пов'язані з осмисленням місця Римо-Католицької Церкви у релігійному житті нашого суспільства. Яким був вектор її розвитку в Україні? Скільки католиків серед наших співвітчизників? Хто вони?

191. Римско-католический костел в Севастополе

Л.В. Спесивцева Культура народов Причерноморья. — 2003. — N46. — С. 115-118 — Библиогр. в конце ст.: 10 назв. — рус.

Цель статьи – на основе документальных свидетельств проследить этапы становления католицизма в Севастополе и периоды строительства римско-католического костела, исполненного по проекту военного инженера Третинского. Основная задача исследования – дать научную оценку событий, происходящих в начале ХХ века в Крыму и архитектурного объекта, каким был римско-католический костел. Определить его роль и место в архитектурном облике Крыма.

192. Розвиток християнської писемної культури в Україні: етно-конфесійна специфіка

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 С.М. Піддубна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Обгрунтовано етно-конфесійну специфіку християнської писемної культури в Україні як певний культурний процес, який дозволяє прослідкувати зміни в часі й стані таких об'єктів писемної культури, якими є християнська православна паристика, ораторська, агіографічна, паломницька література, полемічні, повчальні твори, а також твори художньої літератури, в яких є наявною християнська символіка. Показано історичні шляхи Священного Писання в українській писемній культурі та визначено його найважливіші віхи. Висвітлено етно-конфесійні прояви формування української писемної культурної традиції в християнській літературі, які вплинули на формування менталітету як сфери певних моральних, соціально-психологічних орієнтацій, що складають специфіку світовідчуття, сприймання та світобачення українського народу на певних історичних етапах його розвитку. Виявлено етно-конфесійні прояви біблійних мотивів і символів у сучасній українській художній літературі, які несуть велике моральне навантаження й застосовуються авторами літературних творів для того, щоб акцентувати увагу читача на етичному аспекті твору, щоб викликати відповідну реакцію моральної свідомості адресатів їх літературного звернення.

193. Розкол в українському православ'ї у 1921 - 1930 рр. (на матеріалах Півдня України)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 О.Ю. Балягузова; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2006. — 20 с. — укp.

Проведено комплексне дослідження історії та розколу українського православ'я на Півдні України у 1921 - 1930 рр. Визначено місце у даному процесі радянських органів влади та більшовицької партії. Виявлено, що на етапі становлення у 1920 - 1921 рр. українські парафії (основа майбутньої Української Автокефальної Православної Церкви - УАПЦ) мали певну популярність. Обгрунтовано тезу про наявність у південному регіоні значної кількості віруючих та священнослужителів, які підтримували ідею українізації церкви, але не відокремлюючи її від офіційної Російської православної церкви (РПЦ), на відміну від традиційного твердження про максимальну русифікацію даного регіону як основної імовірної причини невеликої кількості парафій УАПЦ. Встановлено вплив на популярність і поширення парафій УАПЦ наступних факторів, як недостатня підготовленість духовенства, наявність у регіоні єпископа РПЦ, дії радянських владних структур. Відтворено загальну картину розвитку "обновленського руху" в регіоні протягом 1922 - 1930 рр. Підтверджено тезу попередніх дослідників щодо провідної ролі у процесі розколу православної церкви органів державної влади, насамперед ВУНК - ДПУ - ОДПУ, рішення та плани дій яких визначали ЦК КП(б)У.

194. Розуміння свідомості у містичній традиції ісихазму (паламітського синтезу): феноменолого-релігієзнавчий аналіз

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 О.О. Соколова; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2008. — 19 с. — укp.

Проаналізовано основні парадигми філософського розуміння свідомості та здійснено системну реконструкцію феномену свідомості у містичній традиції ісихазму з застосуванням феноменологічного та історіографічного методів, а також контент-аналізу концепцій свідомості у ісихазмі в його теологічному, праксеологічному, антропологічному і гносеологічному аспектах. Здійснено порівняння підходів до феномену свідомості філософсько-наукової та релігійної парадигм, формулювання визначення свідомості та систематизації її основних характеристик у ісихастському дискурсі. Основним відповідником філософського поняття "свідомість" у ісихазмі визнано сумління. Зроблено висновок про схожість розуміння феномену свідомості у межах ісихастського дискурсу та її постмодерної інтерпретації та про відмінність у трактуванні ними свідомості як ноумену. Розроблено епістемологічну стратегію теоретичного визначення свідомості як містичної й онтологічної універсалії, враховуючи полісемантичність існуючих підходів до її осмислення.

195. Роль Греко-Католицької Церкви в етнічному розвитку українського та білоруського народів: порівняльний аналіз

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 В.В. Бубенщиков; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Представлено результати історіософського аналізу розвитку Греко-Католицької церкви на території українських і білоруських земель, починаючи з часів Берестейської церковної унії та закінчуючи першою половиною XX ст. у період остаточного оформлення новочасних української та білоруської націй. Особливу увагу приділено осмисленню етнічного аспекту Берестейської церковної унії у полемічній літературі кінця XVI - початку XVII ст. Виявлено суттєві регіональні відмінності у діяльності Греко-Католицької Церкви на території українських і білоруських земель. З'ясовано, що на початковому етапі становлення Греко-Католицька Церква була більш поширена у білоруських регіонах і могла перетворитись у національну релігію білорусів і важливий чинник формування їх національної свідомості. Показано, що поширення унії на українських землях призвело до серйозних міжконфесійних конфліктів і трактування праволав'я як "своєї віри" українців. Виявлено, що політичні зміни кінця XVIII - початку XIX ст. (розподіл Речі Посполитої, приєднання білоруських і значної частини українських земель до складу Російської імперії) створили ситуацію, в результаті якої Греко-Католицька Церква припинила своє існування на "традиційних" територіях і перестала відігравати роль фактора націогенетичних процесів. Встановлено, що лише на Галичині та Закарпатті Греко-Католицька Церква стала важливим чинником національного відродження, що обумовлено більш вираженою традиціоналістською орієнтацією духовенства даної конфесії у зазначених регіонах та особливостями функціонування Греко-Католицької Церкви за умов Австро-Угорської імперії (зокрема, їй надавалось певне сприяння та підтримка проукраїнської орієнтації), а також деякими чинниками суб'єктивного характеру (діяльністю "руської трійці" та митрополита А.Шептицького).

196. Роль Львівської та Перемиської єпархій в унійних процесах кінця XVI - початку XVIII століть

Автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 М.В. Шкрібляк; Нац. ун-т "Остроз. акад.". — Острог, 2007. — 20 с. — укp.

На підставі комплексного аналізу джерел висвітлено суть і спрямованість унійних пошуків єпископів Львівської та Пермської єпархій. Систематизовано основні чинники локального та загального супільно-політичного та соціально-релігійного характеру, що призвели до унії Руської православної церкви (Київської митрополії) з Римською апостольською столицею. Унаочнено модусну двовекторність сприйняття ідеї унії у православному середовищі Речі Посполитої, що найбільшою мірою увиразнена в інвективності позиції єпископів Гедеона Балабана та Михайла Копистенського, перших унійних натхненників, а відтак - непримиренних противників церковного поєднання. Розкрито суть унійних заходів у Львівській та Пермській єпархіях. З'ясовано причини, форми та методи переведення цих єпархій на унію з Римською церквою за умов політичної та релігійної експансії з боку Речі Посполитої та Російської імперії.

197. Роль судебной системы в борьбе с религиозными культами в Крыму в конце 50-х – начале 60-х годов ХХ века

Е.В. Катунина Культура народов Причерноморья. — 2005. — N69. — С. 216-219 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — рус.

Цель статьи - на конкретных примерах показать использование судебной власти в борьбе с лидерами незарегистрированных религиозных общин, действовавших на полуострове в 50-е - начале 60-х годов. Статья подготовлена на основании анализа архивных документов.

198. Роль суспільно-історичних чинників у вивченні монастирської культури Галичини довоєнного періоду

О. Чуйко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 8. — С. 115-125. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Проаналізовано літературу та наукові концепції в українській і зарубіжній історіографії, присвячені вивченню монастирської спадщини Галичини. Теоретичні розвідки виявили відсутність цілісних праць стосовно дослідження монастирської культури краю. З'ясовано, що наукові пошуки довоєнного періоду в основному обмежувалися розглядом документальних матеріалів й окремих пам'яток. Відзначено необхідність наукового обгрунтування окремих явищ, пов'язаних із формуванням масової свідомості та локальних традицій.

199. Роль церкви в сучасному суспільстві: проблеми та перспективи

О.А. Самойленко Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 32. — С. 16-19. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Проаналізовано умови, що визначають специфіку релігійного життя в сучасній Україні, форми переосмислення християнськими церквами своєї суспільної ролі в соціумі. Розглянуто взаємовідносини церкви й держави. Досліджено роль церкви в розбудові в Україні структур демократичного суспільства. Визначено проблеми та перспективи розвитку державно-церковних відносин.

200. Роль церковных учреждений таврической епархии в этнографических исследованиях Крыма и становлении музеев

Л.И. Григорьева Культура народов Причерноморья. — 2005. — N66. — С. 179-181 — Библиогр. в конце ст. 22 назв. — рус.

Во второй половине ХIХ века на Украине в организации работы по созданию музейных учреждений заметную роль стали играть церковные историко-археологические товарищества и епархиальные историко-статистические комитеты. В Крыму церковные краеведческие объединения появились лишь в начале ХХ столетия. Выдающиеся краеведы отметили неоценимую пользу, которую принесли фундаментальной науке исследования, проводимые служителями культа о Крыме