LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 11 із 15

201. Русская православная церковь в первые послевоенные годы (1945–1949 гг.)

Ю.А. Катунин Культура народов Причерноморья. — 2004. — N50, Т.1. — С. 20-24 — Библиогр. в конце ст.: 10 назв. — рус.

Целью статьи является анализ взаимоотношений православной церкви и государства в первые послевоенные годы.

202. Светская и церковная власть Новороссии (Екатеринославская, Херсонская и Таврическая губернии) первой половины XVIII-XIX века

А.В. Макидонов Культура народов Причерноморья. — 2002. — N39. — С. 241-252 — Библиогр. в конце ст.: 19 назв. — рус.

Начиная с первой половины XIX века и вплоть до настоящего времени историками неоднократно предпринимались попытки установить и упорядочить информацию по персоналиям светской и духовной власти Новороссийского края.

203. Свидетельства в религиозной литературе об Ангелах

А.И. Федосеенко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2005. — N 8. — С. 82-89. — Библиогр.: 7 назв. — рус.

Представлено уявлення про Ангелів і Небесну ієрархію на основі Церковного Переказу, навчань святих батьків. Показано нерозривний зв'язок змісту ікон зі Священним Писанням.

204. Свідомість і мова: філософсько-релігієзнавчий аналіз

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 Л.Г. Вороновська; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Розглянуто свідомість людини в цілому, процеси формування релігійної свідомості, її взаємодії з мовою. Проаналізовано основи формування свідомості в первісних суспільствах, розкрито поняття "міф", "міфологія", "міфологічна свідомість", "міфологічний текст", а також особливості вірувань, обрядів та ритуалів, їх взаємозв'язок з мовними процесами. Зазначено, що міфологічна свідомість є грунтом для формування релігійної свідомості. Охарактеризовано складні механізми виникнення релігійної свідомості, релігійні переживання і досвід як складові релігійної свідомості. Специфіка впливів релігійного характеру пов'язана з емоційною сферою людини - монотеїзм, у порівнянні з язичництвом передбачає більш високу здатність психіки до автономної регуляції. Тут і доктрина "особистої вини, особистої відповідальності"; протиставлення людини її оточенню і долі; покарання в день Страшного суду; ідея особистого діалогу з Богом; вимогливий контроль з боку Церкви над містичним досвідом особистості й спільноти. Усе це приводило до поступового переходу від магії, табу до моральнісної саморегуляції, яка лише історично пов'язувалася із сакральними санкціями. Це означало все більшу емансипацію людини від зовнішніх стимулів, сил природи і долі, свободу у побудові своєї поведінки, індивідуалізацію, диференціацію "я".

205. Світський компонент православної духовної освіти в Російській імперії (1857 - 1884 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.02 С.І. Мешковая; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 19 с. — укp.

На підставі узагальнення літературних джерел проаналізовано проблему світського компонента православної духовної освіти. Досліджено основні причини та результати докорінної реорганізації системи загальноосвітньої підготовки, здійсненої в ході реформи церковної школи 1867 - 1869 рр. Проведено всебічний аналіз цілісної структури загальноосвітніх курсів, розроблених для духовно-навчальних закладів наприкінці 1860 - початку 1880-х рр. Обгрунтовано значення та характер викладання світських дисциплін у православній духовній школі пореформеного періоду. Досліджено найважливіші для церковної школи проблеми, зокрема, підготовки педагогічних кадрів, навчальної літератури зі світських дисциплін. Доведено існування безпосереднього взаємозв'язку між посиленням світського компонента духовної освіти та переборенням станової замкнутості православного кліру, активним залученням його в загально-політичне та культурне життя Російської держави у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

206. Своєрідність трансформації євангельського сюжетно-образного матеріалу в українській літературі ХХ століття

Автореф. дис... д-ра філол. наук10.01.01 В.І. Антофійчук; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2002. — 36 с. — укp.

Встановлено закономірності рецепції ідей та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст. Розглянуто соціально-ідеологічні, філософські, морально-психологічні та літурознавчі аспекти трансформації євангельських колізій в українській літературі. У контексті функціонування загальнокультурних традицій в українській літературі проаналізовано систему мотивувань євангельського матеріалу. З урахуванням трагічних процесів еволюції національної духовності визначено форми та способи трансформації євангельських структур. Наведено аналіз онтологічних і аксіологічних домінант образів Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, Понтія Пілата.

207. Свята Трійця в українській літературі ХІ - ХV ст.: аспекти інтерпретації та художнього втілення

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.01 В.І. Сулима; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Наведено висновки нового перегляду пам'яток літературної спадщини доби християнського Середньовіччя. Проаналізовано головні аспекти інтерпретації вчення про Святу Трійцю, що подавали в своїх творах Нестор-літописець, Лука Жидята, Феодосій Печерський, Іларіон Київський та ін. Висвітлено ідейно-образні особливості релігійних творів даних авторів. Досліджено художньо-виражальні стилістичні засоби, якими користувалися екзегети Киівської Русі: ампліфікація, повторення, заперечення, багаторівневий сенс тексту - буквальний (історичний) та таємний (алегоричний), а також тропи (алегорія, порівняння, символ, уособлення тощо). Визначено роль християнських морально-етичних категорій у формуванні загальнонаціональних духовно-культурних цінностей.

208. Святоглядна позиція буддійської традиції в умовах глобалізації

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 Ю.П. Саух; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 18 с. — укp.

Здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративістський аналіз буддійського світогляду комплексу за умов діалогу цивілізацій, який дозволяє вирішити проблеми, пов'язані з сучасним постсекулярним світом та аксіологічною інтенцією буддизму у контексті "ідеї великого синтезу" та глобалізації. Установлено, що буддійський світоглядний комплекс є самодостатньою, самоорганізуючою та людиновимірною системою. Її специфіку визначають концепти, що утворюють стале світоглядне ядро, яке зумовлює холізм і актуальність буддійської традиції у просторі та часі. Доведено, що буддійський аксіологічний алгоритм і світоглядні імперативи "єдиносутності" людини та світу містять доглибинну неструктуровану спрямованість людського буття до стану рівноваги з навколишнім світом і набувають особливої ваги за умов глобалізації, вони є основою синергетичної системи буддизму, "вписують" його не лише в розгорнутий процес релігійного постмодернізму, але й вибудовують один з варіантів екогеософського світогляду.

209. Синкретичний характер становлення традиції дзен-буддизму

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 В.В. Гладких; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Досліджено особливості процесу генези та становлення дзен-буддизму, розкрито його еволюцію як об'єктивний, детермінований конкретними історичними обставинами та внутрішніми закономірностями розвитку релігії процес взаємодії ідеологічних, соціально-психологічних, історичних, економічних та етнічних чинників. З'ясовано загальні закономірності еволюції релігій, однією із загальних властивостей якої є явище релігійного синкретизму, розкрито його передумови, динаміку, сутність та внутрішню структуру. Визначено основні принципи вивчення генези та становлення релігії як синкретичного за своєю суттю процесу. На основі цих принципів з'ясовано стадії розвитку дзен-буддизму, механізми трансформації однієї стадії в іншу, закономірності цих перетворень. Простежено причини специфічної взаємодії світських та релігійних елементів у дзен-буддизмі.

210. Система контролю цифрових телекомунікаційних мереж зі спільноканальною сигналізацією

Автореф. дис... канд. техн. наук05.11.16 В.Г. Лисогор; Вінниц. нац. техн. ун-т. — Вінниця, 2005. — 19 с. — укp.

Уперше запропоновано концепцію побудови інформаційно-вимірювальних систем (ІВС) з підвищеною надійністю для контролю цифрових телекомунікаційних мереж зі спільно-канальною сигналізацією N7, що на відміну від існуючих дозволяє розраховувати та контролювати основні параметри об'єкту контролю на підставі сигнальної інформації та забезпечує незалежну від об'єкта синхронізацію роботи. Створено математичну модель та вдосконалено метод визначення часу затримки у цифрових телекомунікаційних мережах (ЦТМ), що не мають обмежень стосовно складності структури ЦТМ та кількості ланок сигналізації. Розроблено методологію проектування ІВС з підвищеною надійністю, що дозволяє комплексно оцінювати надійність систем контролю. Наведена методологія містить: узагальнену модель надійності системи контролю, яка передбачає використання всіх складових надійності та дозволяє розв'язати задачу оптимального розподілу заданих показників надійності системи між підсистемами; математичну модель надійності систем контролю за раптовими відмовами, що дає змогу одержувати точне розв'язання задачі оптимізації системи за критерієм середнього часу безвідмовної роботи; математичну модель для оцінювання метрологічної надійності та математичні моделі похибок системи, що вперше одержані з використанням теорії лінійних випадкових процесів; марківську модель надійності програмного забезпечення систем контролю, що дає змогу оцінити надійність всього програмного комплексу за результатами тестування окремих модулів.

211. Сімейно-шлюбні відносини в ісламі: релігієзнавчий аспект

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 Т.Н. Шамсутдинова-Лебедюк; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

На підставі комплексного вивчення ісламських релігійних джерел, правової літератури та історичних документів традиційних і модерністських поглядів мусульман на сімейно-шлюбні відносини з'ясовано сутність сімейних етично-правових норм ісламу у контексті цивілізаційного підходу, а також визначено причини їх трансформації та модернізації. Проаналізовано віроповчальні та богословські джерела мусульман про сім'ю та сімейно-шлюбні відносини. Розглянуто релігійні уявлення про місце чоловіка та жінки у суспільстві та особливості взаємин між ними, зокрема у сфері сімейно-шлюбних відносин. Проведено порівняльне дослідження основних положень Корану про сім'ю та відповідних релігійних уявлень арабських племен доісламського періоду. Розкрито сутність релігійно-моральної та соціально-правової природи мусульманської сім'ї. Простежено еволюційні зміни у процесі становлення та формування сімейно-шлюбних відносин в ісламі. Проаналізовано характер і форми прояву мусульманських уявлень про сім'ю та сімейно-шлюбні відносини за сучасних умов у регіонах традиційного поширення ісламу та активної еміграції мусульман. Показано вплив світових процесів глобалізації на сімейно-шлюбні відносини в ісламі.

212. Современное положение международного Общества Сознания Кришны: взаимоотношения с христианским и мусульманским миром

Н.В. Тамамян, Ю.А. Катунин Культура народов Причерноморья. — 2006. — N83. — С. 108-110 — Библиогр. в конце ст. 9 назв. — рус.

Цель статьи - осветить положение Международного Общества Сознания Кришны (МОСК) на современном этапе.Мета статті - освітити положення Міжнародного Суспільства Свідомості Крішни (МССК) на сучасному етапі.

213. Сотеріологічні мотиви творчості Івана Франка в аспекті християнства

Н.Л. Сангаєвська Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 31. — С. 21-23. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Висвітлено філософські аспекти творчості І. Франка, віру в спасіння як основний догмат християнства. У контексті екзистенціалізму розглянуто тему митця й слова в творчому доробку письменника. Висвітлено визначені ним стрижні духовної культури українців. Відповідно до цього духовний досвід людства має бути зверненим до загальнолюдських ідей. Тема розглянутої І. Франком моральності, як догми християнського вчення, випливає з міркування про сенс буття людини.

214. Софійність київського християнства як релігійно-філософський і етнонаціональний феномен

Автореф. дис... д-ра філос. наук09.00.11 Євген Анатолійович Харьковщенко; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004. — 35 с. — укp.

215. Социально-психологические этапы формирования религиозного самосознания

А.А. Церковный Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2003. — N 2. — С. 53-63. — Библиогр.: 7 назв. — рус.

Досліджено вплив соціально-психологічних механізмів на формування особистості. Визначено вплив соціальних заборон та наказів у сфері релігійного життя. Описано особливості трансформації суспільної свідомості.

216. Соціальна адаптація нових релігійних течій (філософський аналіз)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 С.В. Качурова; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Розглянуто різні аспекти процесу соціальної адаптації нових релігійних течій (НРТ), а також методологічні питання їх дослідження. Аналіз найбільш конфліктних ситуацій у релігійній сфері кінця XX ст. свідчить про здатністі НРТ становити перед державою складні проблеми, вирішити які не спроможні навіть найбільш розвинені інститути демократії. Зроблено висновок, що особливість сучасної релігійної ситуації полягає у створенні поряд з релігійною практикою відносно самостійної сфери релігієзнавчої теорії, в яку трансформуються соціальні суперечності, створені НРТ. Таким чином відбувається їх часткове вирішення. Зазначено, що більш повне розуміння природи даного феномена може бути досягнуто тільки з урахуванням його взаємозв'язку з двома іншими складниками сучасної системи специфічних суспільних відносин: традиційними церквами та світською державою. Встановлено, що основними модифікаціями цієї системи є онтологічна, онтична й екзистенціальна форми. Онтологічна форма трансформує вихідну проблему соціальної адаптації НРТ у сферу обговорення проблеми релігієзнавчої експертизи, друга - у сферу методологічних питань дослідження даного релігійного феномена. Визначено, що ці три системи є тими необхідними формами, які створює сама сучасна система церковно-державних відносин для розв'язання вихідної суперечності, в епіцентрі якої є процес соціальної адаптації нових релігійних течій.

217. Соціальна адаптація православ'я: філософський аналіз

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 Н.В. Іщук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 17 с. — укp.

Здійснено аналіз адаптації соціально-філософської доктрини православ'я. Запропоновано концепцію, яка дозволяє дослідити суть і генезу цієї проблеми. Дана концепція базується на ідеї аксіологічної детермінованості соціально-філософської доктрини православ'я. Це доводить необхідність його дослідження як цілісної ідеологічної системи. Висвітлено методологічні принципи дослідження. Уточнено понятійно-категоріальний апарат соціально-філософської доктрини православ'я. Розглянуто особливості православної соціальної традиції та специфіку її трансформації у сучасному суспільстві.

218. Соціальне християнське вчення в контексті релігійного модерну

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 О.Р. Титаренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Розглянуто філософсько-релігієзнавчий аспект соціального вчення основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму в контексті релігійного модернізму. Зазначено, що для проведення дослідження використано комплексний метод, що інтегрує дві соціальні парадигми: модерністську і постмодерністську, які репрезентуються в релігійній сфері двома генетично пов'язаними парадигмальними поняттями - релігійним модернізмом і релігійним постмодернізмом. Відтворено систему антропологічних і соціальних поглядів християнського богослов'я як загальної змістової бази православної, католицької і протестанської соціальних концепцій. Проаналізовано соціальні вчення католицизму, православ'я та протестантизму як системи практичної модернізації ставлення християнських конфесій до соціальних викликів часу. Встановлено наявність в кожному з основних напрямків християнства власних потенціальних можливостей та специфічних методів модернізації.

219. Соціально-етичне вчення християнства: тенденції розвитку, конфесійні особливості

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 В.Ф. Сергійко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Соціальне вчення католицизму у трьох його вимірах - теоретичному, історичному, практичному проаналізовано у контексті розвитку від теоцентризму до антропоцентризму. Розкрито зміст протестантської трудової етики, яка утвердила у суспільній практиці типово буржуазні норми та цінності, стала світським вираженням нового християнського символу віри, оформленням у релігійному обрамленні буржуазного політико-правового порядку. Доведено, що соціальна концепція Російської православної церкви побудована на різкому протиставленні теоцентричної духовної традиції російського православ'я та європейського антропоцентричного гуманізму, слов'янсько-православної національно-культурної ідентичності та секуляризованої, уніфікованої, глобалізованої Європи, російського народного православ'я з державним статусом і міжнародних стандартів прав людини, європейської концепції свободи совісті.

220. Соціально-політичні аспекти еволюції російської православної церкви в Україні (20 - 30-і рр. ХХ ст.): південний регіон

О.М. Ігнатуша Культура народов Причерноморья. — 2002. — N43. — С. 176-185 — Библиогр. в конце ст.: 25 назв. — укp.

Національно-державне відродження України позначилось якісними зрушеннями в царині духовної культури й церковного життя. На зміну зручній для влади моноконфесійності доби радянського тотального унітаризму прийшло багатоманіття релігійної думки, різноваріантність форм церковної самоорганізації.