LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 12 із 15

221. Соціально-політичні і соціокультурні імплікації пізнього протестантизму в процесі трансформації українського суспільства

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 О.А. Спис; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Визначено характер, напрями та динаміку змін пізнього протестантизму в процесі трансформації українського суспільства. Проаналізовано еволюцію пізньопротестантських спільнот в Україні останнього двадцятиріччя, зокрема, досліджено їх послідовну інституалізацію та десектанізацію, уточнення та деталізацію ними доктринального мінімуму, посилення соціального статусу членів громад, активізацію їх участі у суспільно-політичних і соціально-економічних процесах та перетворення протестантизму на помітний фактор суспільно-релігійного життя країни. Висвітлено еволюцію пізньопротестантських спільнот у структурі глобального соціально-політичного та соціокультурного розвитку сучасного світу. Проаналізовано зміни в процесі внутрішньоінституційних трансформацій. Встановлено специфіку адаптивної здатності пізнього протестантизму до нових соціальних, політичних і культурних реалій українського соціуму.

222. Соціально-психологічні особливості культури спілкування учнів недільних релігійних шкіл

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.05 О.Г. Гуменюк; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Проаналізовано соціально-психологічні особливості культури спілкування учнів недільних релігійних шкіл. Поглиблено характеристики спілкування як соціально-психологічного феномену та форми задоволення духовних потреб молоді. Виявлено систему умов і чинників, що впливають на культуру спілкування учнів недільних релігійних шкіл. Запропоновано тезу, що релігійний компонент культури спілкування є важливою складовою духовної культури особистості. Розкрито значення релігійного макро- та мікросередовища у становленні культури спілкування.

223. Соціально-філософське осмислення картини світу київського книжника XI ст. (на матеріалі спадщини митрополита Іларіона)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 П.В. Северилова; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2003. — 19 с. — укp.

Здійснено реконструкцію соціально-філософських уявлень першого київського митрополита Іларіона, автора "Слова про Закон і Благодать". Проаналізовано основні соціально-філософські та історіософські концепти, відтворені у картині світу, представленій Іларіоном (світ, Закон, Благодать). Доведено, що дані концепти були відбитком віруючої свідомості та релігійного світогляду та сформовані під впливом соціально-філософських уявлень візантійської православної традиції, а також учення Отців церкви. Особливу увагу приділено тлумаченню ідеї, що є підгрунтям даної картини світу, а саме - співбуття, співвідношення та співдії (синергії) Бога, світу та людства. Виявлено, що подібно до візантійських мислителів, Іларіон тлумачить соціальну історію як метаісторію, історію домоустрою Спасіння. Зазначено, що з даного погляду київський книжник подає й історіософську інтерпретацію Хрещення Русі. Доведено, що як і для усієї християнської традиції, проблема сенсу соціального буття для староруського книжника збігається з питанями про Христа, оскільки джерело соціального буття та його "предмет", і "носій" у своїй незбагненній Першопричині тотожні. Встановлено, що таким чином, соціальна історія має онтологічну, співбутійну основу. Показано, що картина світу київського книжника Іларіона визначається як вербальний образ-ікона світу, преображеного Благодаттю.

224. Соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя (на матеріалі історії української духовної культури кінця XVI - початку XVIII ст.)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 В.В. Козачинська; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2004. — 20 с. — укp.

Висвітлено соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості провідних в українському суспільстві XVII ст. спільнот духовенства і козацтва як довготривалих суб'єктів соціальної пам'яті, які визначали основи соціальної поведінки особи перед обличчям смерті. На підставі дослідження новітніх соціально- й етико-філософських інтерпретацій концепту смерті обгрунтовано правомірність вивчення автентичного потенціалу осмислення понять життя - смерть - безсмертя в духовному досвіді минулого. Відтворено основи барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять у межах уявлень про смерть як "хворобу до зцілення". Розглянуто специфіку "мілітарного" ("елліністичного") тлумачення проблеми конечності в контексті ідеї життєвого краю як межі, за якою особисте безсмертя підтверджувалось гідною пам'яті нащадків "живою славою", трансформуючись в ідею виживання українського роду загалом.

225. Соціокультурний статус астрології

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.04 І.В. Владленова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2006. — 18 с. — укp.

Вперше метод функціонального аналізу застосовано у процесі дослідження астрології, що дозволило визначити її сутність як інтелектуальної традиції. Показано, що роль і місце астрології у культурі визначається її подвійним характером, яка з одного боку концептуально ускладнена й формалізована на зразок науки, а з іншого - безпосередньо звернена до ірраціональних очікувань індивіда. Виявлено явні функції астрології: засоби розрахунку гороскопу, прийняття як факту зв'язку між констеляціями небесних тіл і долею людини, та латентні, неусвідомлювані й ненавмисні, що проявляються в закріпленні спонукальних мотивів і знятті психологічної напруги. Обгрунтовано поліфункціональність астрології, її зв'язок з різними аспектами духовного життя людини. Визначено потреби, мотиваційні та цільові причини, які спонукають людину займатися астрологічною практикою (прагнення довідатися про майбутнє, потяг до надприродного й незвичайного, бажання змінити долю й знайти своєї місце і призначення у просторі культури, наслідування традицій, розчарування в науці, проблема вибору). Встановлено адаптаційний ефект астрології, яка позитивно впливає на упорядкування й системну організацію життєдіяльності (кореляцію поведінки, підтримку внутрішнього порядку, орієнтацію на успіх).

226. Соціокультурні та психологічні аспекти релігійної свідомості

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 А.С. Іванченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 17 с. — укp.

Досліджено основні аспекти феномену релігійної свідомості. Здійснено історичний огляд становлення проблеми щодо даного феномену та критичний аналіз наявних підходів до її вирішення. Наголошено на необхідності міждисциплінарного дослідження релігійної свідомості. Сформульовано критерії її визначення, головним з яких є релігійне мислення. У контексті змісту даної свідомості розкрито проблему релігійної істини. Грунтовно проаналізовано функціональні компоненти релігійної свідомості, а саме: релігійне мислення, релігійну мову, релігійний світогляд, релігійну віру, релігійний досвід, ритуальні практики. Визначено основні чинники, які впливають на розвиток релігійної свідомості, якими є вікова динаміка розвитку, стать, характер і темперамент, та відносин з батьками, іншими близькими родичами чи опікунами. Критерієм психологічної норми розвитку релігійної свідомості визнано її соціальну адаптивність і сприяння психологічній цілісності особистості. Зроблено висновок, що релігійна свідомість є головним інтегративним фактором релігійних систем.

227. Співвідношення понять розуму та віри в історіософії П.І.Ліницького

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Т.В. Черненко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Здійснено історико-філософський екскурс понятійного співвідношення розуму та віри на підставі аналізу поглядів найбільш значущих та відомих в історії філософії особистостей, творчість яких досліджував П.І.Ліницький та вибудував власну філософську систему шляхом розв'язання проблеми антиномічності віри та розуму. Показано, що творчому доробку П.І.Ліницького притаманна традиційна для західноєвропейської філософії гносеологізація та раціоналізація філософської свідомості, але у творчому спадку київського філософа думки представників німецької філософської культури трансформовані через призму української філософської традиції, набули самобутності завдяки своєрідному синтезу з теїзмом, слідуванню ідеї співвідношення розуму та віри як одного з вирішальних принципів у побудові власної філософської системи. Доведено, що гносеологічна позиція П.І.Ліницького з усіма її особливостями та відмінностями, що свідчать про оригінальність мислителя, формувалась у протистоянні вульгарному матеріалізмові та позитивізмові, є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму, про що свідчить його висока оцінка умоглядності як основної форми пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом. Шляхом детального аналізу соціальних, моральних та естетичних засад поняття віри, на яких базувався П.І.Ліницький, вирішуючи питання про співвідношення понять розуму та віри, доведено, що в його особі українська філософська думка другої половини XIX - початку XX ст. мала високоосвіченого мислителя, який репрезентував своє власне оригінальне розуміння та осмислення найважливіших філософських проблем - онтології, гносеології, філософії історії, соціальної філософії, філософської антропології.

228. Спостереження над фонетичними особливостями "Волинського Євангелія"

В.М. Мойсієнко Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 14. — С. 177-179. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Проаналізовано фонетичні особливості одного із перших в історії української мови творів (Волинського Євангелія 1571 р.), у якому досить виразно прослідковуються народнорозмовні елементи.

229. Становище православного населення в Криму в 70-і - на початку 80-х рр. XVIII ст.

М.В. Сухарєв Культура народов Причерноморья. — 2004. — N50, Т.2. — С. 184-186 — Библиогр. в конце ст.: 122 назв. — укp.

Дослідження міжконфесійних і міжетнічних відносин в Криму в 70-і - на початку 80-х рр. XVIII ст. є досить актуальним для нашого часу. У вказані роки Крим пережив справжнє потрясіння, викликане релігійною і національною ворожнечею. Аналіз причин тих негативних подій вельми необхідно зробити саме сьогодні, у шістдесяту річницю депортації народів Криму, коли на півострові виникли серйозні проблеми на релігійно-політичному ґрунті. Цей аналіз допоможе знайти мирні шляхи розв'язання існуючих протиріч. Метою представленої статті є розробка питання про становище православного населення в Криму в 70-і - на початку 80-х рр. XVIII ст. У цьому зв'язку слід розглянути три основні задачі: причини посилення репресій проти кримських християн з боку ханської влади в 1770-і рр.; процес переселення таврійських християн у Приазов'я в 1778 р.; становище нечисленних православних Криму в період з 1778 по 1783 рр. - моменту приєднання півострова до Російської імперії.

230. Становлення та диференціація євангельського руху в Україні

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 Ю.Є. Решетніков; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 2000. — 17 с. — укp.

Комплексно досліджено український євангельський рух, його становлення та диференціацію. Проаналізовано чинники, що спричинили духовне пробудження та появу євангельського руху в Україні, богословські погляди складових руху (штундизму, баптизму, младоштунтизму, мальованства, адвентизму, євангельського християнства), тенденції, притаманні його розвитку, а також причини його диференціації. Проаналізовано правове становище українських євангельських віруючих в Російській імперії, а також їх соціально-політичні погляди.

231. Становлення та розвиток релігійної освіти на Волині (XIX - початку ХХ ст.)

автореф. дис... канд. пед. наук13.00.01 О.Ю. Костюк; Житомир. держ. ун-т ім. І.Франка. — Житомир, 2007. — 20 с. — укp.

Здійснено системне дослідження становлення та розвитку релігійної освіти на Волині у XIX - на початку XX ст. у контексті суспільно-політичних, соціальних і організаційно-педагогічних передумов. На підставі аналізу архівних матеріалів, періодичних видань іноземними мовами охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку релігійної освіти. Розроблено навчально-методичні рекомендації до спецкурсу "Становлення та розвиток релігійної освіти на Волині у XIX - на початку XX ст."

232. Сутність теологічного і філософського просвітництва: від Гегеля до Фейєрбаха (соціальний аспект)

Автореф. дис. канд. філос. наук09.00.03 З.О. Борисова; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2004. — 16 с. — укp.

Здійснено соціально-філософський аналіз протиріччя між філософським і теологічним просвітництвом в німецькій філософській думці початку XIX ст. Визначено необхідність переосмислення суті й ролі релігійного відображення й релігійного ставлення до світу у суспільстві, що переживає світоглядну кризу й злам старої системи цінностей. Досліджено, як від логічного аналізу релігії (Гегель), через історичний (Штраус) і культурологічний аналіз священних текстів (Бауер) в особі Руге і Фейєрбаха німецька філософська думка пов'язала роль і місце релігії в історії з логікою руху суспільства до свободи. Означено, що релігійний шлях розвитку є необхідністю історії, через релігію людина проявляється як істота творча, яка діє в межах певної культурної традиції.

233. Сутність, смисли та особливості дуалізму в античному гностицизмі

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 Н.А. Радченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 18 с. — укp.

Досліджено дуалізм в античному гностицизмі. Його розглянуто як важливу для самовизначення людини проблему, що має прояв у системах античних гностиків, світовідчуття та світорозуміння яких є близьким і зрозумілим для сучасної людини. На підставі аналізу оригінальних текстів гностиків вирішено проблему дуалізму. Як головну ідею у вченнях гностиків виявлено ідею подвійності світу та протиставлення його Богу, диспозиції знання та незнання, свободи та несвободи, духовного та тілесного начал у людині, темного та світлого, чоловічого та жіночого. Як найважливішу опозицію античного гностицизму визначено опозицію "Бог - світ", але вона "знімається" завдяки активній ролі людини, яка є учасницею протистояння Бога та світу. На підставі результатів дослідження встановлено, що людина - центральна постать у подоланні далізму, саме людина прагне до духовного світу, вищих цінностей.

234. Суфизм и начальный этап активного распространения ислама в Крыму

Н. Абдульвапов Культура народов Причерноморья. — 2006. — N79. — С. 140-149 — Библиогр. в конце ст. 44 назв. — рус.

В статье рассмотрены вопросы распространения ислама в Крыму (2-я пол. XIII в.) и роль в соответствующих процессах представителей различных суфийских (дервишеских) групп. Впервые тема рассматривается в указанном ракурсе, в научный оборот введён ряд важных источников, а также гипотез по различным аспектам темы.У статті розглянуто питання розповсюдження iсламу в Криму (2-а пол. XIII ст.) та роль у вiдповiдних процесах представникiв рiзноманiтних суфiйських (дервiшеських) груп. Вперше тема розглядається у вказаному ракурсi, в науковий обiг введена низка важливих джерел, а також гiпотез за рiзними аспектами теми.The article deals with the problems of spreading Islam in Crimea (the II part of the XIII c.) and the role of representatives of different sufi (pilgrim) groups in appropriate processes. The topic is considered in that focus for the first time. A number of important sources and also hypothes on different aspects of the topic have been included for scientific use.

235. Суфійська модель моральнісного самовдосконалення (історико-етичний аспект)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.07 Ю.В. Коваленко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Розглянуто моральнісний потенціал філософсько-етичної доктрини класичного суфізму як альтернативу сучасним політизованим формам мусульманства. Визначено, що суфізм є моральнісною компенсацією духовної девальвації ісламу у практиці суспільного побутування. Виявлено, що суфійська система самовдосконалення людини "тарікан" є програмою такого її розвитку, який грунтується на формуванні моральнісної домінанти у самовияві особистості. Доведено, що для класичного суфізму реалізацією "божественного" призначення людини є знаходження нею високого моральнісного смислу в будь-якому прояві її буття. Показано, що на відміну від філософсько-етичного розуміння цілісності особистості релігійне світосприйняття вбачає її у єдності людини з богом. Зроблено висновок, що віра є переживанням інтегрованості індивіда в цілісності буття.

236. Тантризм в контексте теории мистического опыта просветления

Н.С. Жиртуева Культура народов Причерноморья. — 2006. — N83. — С. 78-81 — Библиогр. в конце ст. 9 назв. — рус.

У статті досліджується індійський тантризм і робиться висновок, що він постає іманентним містичним напрямом, який стверджує тотожність індивідуального та абсолютного духовного начал. Він відноситься до холічного містицизму, що закликає до прийняття матеріального буття у всіх його аспектах. Основними методами просвітлення у тантризмі є медитація і різноманітні види йоги тіла (пранаяма, асана, сексуальна йога). Не використовується в цій формі містичного досвіду такий метод як бхакті, почуттєво-емоційне служіння Абсолюту шляхом віри та любові.В статье исследуется индийский тантризм и делается вывод, что он является имманентным мистическим направлением, которое утверждает тождественность индивидуального и абсолютного духовного начал. Он относится к холическому мистицизму, который призывает к приятию всех аспектов материального бытия. В качестве основных методов просветления в тантризме используется медитация и разнообразные виды йоги тела (пранаяма, асана, сексуальная йога). Практически не используется в данной форме мистического опыта такой метод как бхакти, чувственно-эмоциональное служение Абсолюту путем любви и веры.The article studies Indian tantrism and the conclusion can be made that it is an immanent mystical policy which affirms the identity of individual and absolute origins. It has to do with the whole mysticism which appeals to accept all the aspects of the material being. As the main methods of enlightening tantrism uses meditation and different kinds of body yoga (pranayama, asana, sexual yoga). Such method as bhakti, the sensual and emotional service to the Absolute by means of love and faith, is not practically used in this form of the mystical experience.

237. Творчість Мелетія Смотрицького у контексті раннього українського бароко

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.01 С.В. Бабич; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Проаналізовано творчість давньоукраїнського письменника Мелетія (Максима) Смотрицького на тлі літературних явищ та давньо-релігійних процесів України, Польщі та взагалі Європи того часу, а також у контексті естетичної та релігійної культури епохи раннього бароко. Категорією, яка об'єднує ці дві сфери, є поняття міфу як риторичної конструкції втілення ідеї. З'ясовано специфіку культурно-історичної функціональності міфологічних моделей раннього українського бароко, які в поетиці творів Смотрицького втілились в образах, метафоричних схемах, топосах. На матеріалі полемічних трактатів Смотрицького спостережено метафоричність та полісемантичність образів, передусім, Церкви-Матері ("Тренос"), міфотворчу стилізацію та проблему мімесису - наслідування сакрального та довершеного. Виявлено механізми міфологізації: сакралізації авторської праці, творення ідеального образу читача, модифікації дійсності. Розглянуто вплив на творчість Смотрицького візантійсько-руської та латинсько-польської (протестанської та єзуїтської) традицій.

238. Творчість Фленнері О'Коннор: архетип та "літературна теологія"

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.04 І.В. Яковенко; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Акцентовано увагу на актуалізації архетипів води, землі, вогню та повітря в творах Фленнері О'Коннор. Серед архетипів води вивчено "комплекс Харона" (сугестію фігури міфологічного перевізника душ), "комплекс Офелії" (акт добровільного втоплення невинної жертви), архаїку струмка вічної молодості, мотив крові. Виявлено художні імплікації архетипу землі, досліджено "комплекс Іони" (черево, проковтування, поїдання їжі), образ труни, архетипи дому, матері, сходів, гроту, печери (природної могили), архаїку скелі, павича, ока (слабкозорість, сліпоту, самозасліплення). Наведено трактування архетипу вогню в художній прозі авторки (пожежі, мотиву шалу, гніву, насильства), здійснено колористичний дискурс (опозиція "світло - темрява"). Серед архетипів повітря проаналізовано образ дерева (вертикальна вісь) і неба. Творчість Фленнері О'Коннер розглянуто і в аспекті "літературної теології", яка інтегрує, парадоксально синтезує в собі відомі тенденції католицтва (релігійний еволюціонізм Тейяра де Шардена) та протестантизму. О'Коннорівські імплікації феномену віри охарактеризовано зважаючи на теології К.Барта (віру як незнання, напружене очікування, ствердження та заперечення) та неопротестантизм П.Тілліха та братів Нібурів (одкровення, епіфанію). Здійснено інтерпретацію символічних імен персонажів.

239. Текие «Ени-Джами», как центр суфизма Ак-Мечети

Н.В. Тамамян, Ю.А. Катунин Культура народов Причерноморья. — 2006. — N82. — С. 112-113 — Библиогр. в конце ст. 6 назв. — рус.

Цель статьи - ознакомить с суфийскими братствами на территории Ак-Мечети и их культовыми сооружениями.Мета статті - ознайомити з суфійськімі братствами на території Ак-мечети і їх культовими спорудами.

240. Теория фэн шуй: определение блуждающих звезд для квартир в современных многоэтажных многоквартирных домах

Д. Русланов Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2004. — N 9. — С. 73-78. — Библиогр.: 1 назв. — рус.

Проаналізовано проблему визначення блукаючих зірок для квартир в сучасних багатоповерхових багатоквартирних будинках. Запропоновано просту методику вирішення вказаної проблеми.