LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 15 із 15

281. Християнська парадигма: змістове наповнення терміна

Ю.Ю. Міснік Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 22. — С. 204-206. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Порушено проблему розуміння терміну "християнська парадигма".

282. Християнський харизматизм як релігійне явище

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 В.В. Титаренко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Проаналізовано теологічні (богословські) концепції християнського харизматизму у католицизмі, православ'ї, традиційному протестантизмі та рефлексію даного явища у харазматичних церквах. Доведено, що конфесії актуалізують свою інтерпретацію феномену харизми, спираючись на власну теологічну традицію. Показано, що дана філософсько-релігієзнавча концепція вміщує аналіз генетичної природи та історичних витоків феномену харизматизму як фундаментальної онтологічної складової, внутрішньо іманентної християнській релігійній традиції, виявляє специфічні характеристики християнського харизматизму у віровченні, індоктринації та культовій практиці сучасних харизматів, визначає особливості соціальної інституалізації християнських харизматичних громад, тенденції їх розвитку в українському суспільстві.

283. Християнські конфесії Катеринославщини останньої чверті XVIII - початку ХХ ст.

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Н.М. Буланова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2007. — 18 с. — укp.

Здійснено комплексне досліження процесу становлення та розвитку християнських конфесій Катеринославщини останньої чверті XVIII - початку XX ст. На підставі історіографічної традиції та з використанням широкої джерельної бази цей процес розглянуто у системі взаємозв'язків заселення й економічним освоєнням краю, а також важливими геополітичними чинниками, зокрема експансивною політикою Російської імперії, спрямованою на розширення їх володінь. Зазначено про домунуючу позицію православної конфесії у церковно-релігійному житті Катеринославщини останньої чверті XVII - початку XX ст. Розкрито суть і особливості процесу поширення християнських течій, який відбувався за двома напрямками - автохтонним і протестанським. Висвітлено імперську політику у церковно-релігійній сфері й особливості її реалізації у південноукраїнському регіоні. Визначено своєрідність етноконфесійного розвитку Катеринославщини. Проаналізовано основні причини та наслідки міжконфесійних конфліктів.

284. Християнські конфесії та партії християнського спрямування в суспільному житті незалежної України

автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 С.В. Филипчук; Нац. ун-т "Остроз. акад.". — Острог, 2008. — 20 с. — укp.

Наведено результати комплексного історико-релігієзнавчого дослідження діяльності християнських конфесій і християнських партій незалежної України у період 1991 - 2007 рр. З використанням значного джерельного матеріалу проаналізовано участь конфесій у суспільному житті, показано участь церков у парламентських і президентських виборах. Доведено, що суспільне життя незалежної України характеризується взаємопов'язаними тенденціями: глибокою політизацією церковної сфери та менш глибокою клерикалізацією політичної. Висвітлено процес становлення та діяльності партій християнського спрямування у сучасній Україні. З'ясовано причини невдачі цих організацій релігійного характеру. Увагу приділено аналізу громадянського виміру діяльності партій у християнсько-демократичному аспекті.

285. Християнсько-антропологічні мотиви у творчості М.В.Гоголя

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 Н.В. Вандишева; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 16 с. — укp.

Комплексно проаналізовано феномен творчості М.В.Гоголя у контексті християнської антропології. У ході дослідження визначено сутнісні філософські характеристики художніх творів письменника, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу не тільки XIX ст. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен буття, який забезпечує людині справжність існування. Доведено, що підгрунтям понятійних та образних структур творів М.В.Гоголя є глибоко приховані універсальні релігійно-моральні засади. Таким чином, встановлено тісний зв'язок ідеології християнства, напрацьованої фундаторами Церкви зі змістом гоголівських текстів, які є закономірним явищем, бо віддзеркалили зміни й очікування, що відбувались у духовному житті XIX ст. Показано, що в основі уяви митця про людину лежать ключові положення християнської антропології, але особливість гоголівського уявлення полягає у тому, що воно набуває "негативного" відтінку. Проаналізовано художні та епістолярні твори прозаїка стосовно даної проблеми.

286. Христологічна доктрина: філософсько-релігієзнавчий контекст

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 О.Г. Афоніна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 21 с. — укp.

Проведено комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження христологічної доктрини як теоретичної бази християнського віровчення, охарактеризовано її сучасний стан. Розкрито зміст основних понять і термінів христології, проаналізовано теологічні інтерпретації христологічної доктрини в православ'ї, католицизмі та традиційному протестантизмі. Вперше в українському релігієзнавстві здійснено дослідження трансформації базису християнського віровчення (христологічної доктрини) від моменту його зародження до часів перегляду христологічних уявлень в інших релігійних парадигмах. Проаналізовано рішення Вселенських соборів в аспекті їх значення в оформленні христологічної доктрини. Простежено трансформацію христологічної доктрини після епохи Вселенських соборів до сучасного періоду. З'ясовано, що особистість Ісуса Христа є основою концептуальної системи загальнохристиянської парадигми. Поглиблено теоретичні засади філософсько-релігієзнавчого осмислення християнського віровчення.

287. Хриcтиянська традиція в ситуації постмодерну

Автореф. дис... канд. філософ. наук17.00.01 Е.В. Германова де Діас; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2004. — 17 с. — укp.

Вперше розглянуто стан християнської традиції у ситуації постмодерну, виявлено специфіку існування християнського Св.Передання у постмодерну добу, визначено вплив культури постмодерну на християнство та основні чинники формування та дієвості християнської традиції у сучасну епоху та в минулому. Встановлено особливості філософсько-культурологічного та релігійного дискурсів щодо проблеми взаємовпливу релігійної традиції та культури. Проведено аналіз різних теорій традиції, на підставі якого зроблено висновок, що все історичне ставлення до релігійно-культурної традиції вибудовується у тріаду: традиціоналізм - модернізм - постмодернізм, а кожна наступна стадія заперечує попередні. Встановлено пріоритетність співвідношення традиціоналізм - модернізм (модернізм завжди виступає в опозиції до традиціоналізму). З'ясовано, що у цій боротьбі протилежностей виникає заключна частина тріади - постмодернізм, який є синтезованою та переосмисленою моделлю відношень традиціоналізм - модернізм.

288. Художня природа біблійних текстів: проблема рецепції та інтерпретації

З.Б. Лановик Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 16. — С. 7-10. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Досліджено основні проблеми рецепції та інтерпретації Біблійної поетики. На основі праць Н.Фрая проаналізовано феномен сакрального тексту, висвітлено проблему полісемії Біблійних текстів.

289. Церква і секта у спадщині В'ячеслава Липинського та Михайла Грушевського

Л. Кондратик Культура народов Причерноморья. — 2004. — N52, Т.1. — С. 135-139 — Библиогр. в конце ст. 11 назв. — укp.

У статті аналізуються опозиційні підходи В. Липинського і М. Грушевського до питання про соціальні й культурні підстави секти, її суспільну дієвість у порівнянні з церквою. В статье анализируются опозиционные подходы В. Липинского и М. Грушевского к вопросу о социальных и культурных основаниях секты, ее общественной действенности в сравнении с церковью.V. Lypynsky's and M. Grushevsky's opposite approaches about social and cultural aspects of sect its social significance in comparison with church are analyses in this article.

290. Церковно-громадська і політична діяльність Степана Скрипника у 1930 - 1944 рр.

автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 А.І. Смирнов; Нац. ун-т "Остроз. акад.". — Острог, 2008. — 18 с. — укp.

Проведено комплексне історико-релігієзнавче дослідення церковної та громадсько-політичної діяльності першого патріарха Київського та всієї України Мстислава (С.Скрипника) протягом 1930 - 1944 рр., проаналізовано особливості формування його суспільних поглядів. Висвітлено парламентську, партійну, культурно-освітню діяльність С.Скрипника у міжвоєнний період, розкрито його роль у функціонуванні видавництва та газети "Волинь", а також участь у національно-церковному русі за українізацію Православної церкви в Польщі. Викладено нові факти про церковну та громадську діяльність С.Скрипника на Волині у 1941 - 1942 рр. Визначено роль єпископа Переяславського Мстислава у процесі інституалізації Української автокефальної православної церкви в окупованій Україні та його позиція на архієрейському соборі 1944 р. у Варшаві.

291. Церковнопарафіяльна освіта в Харківській єпархії (1799 - 1917 рр.)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 Г.Г. Яковенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2006. — 20 с. — укp.

Висвітлено історію виникнення, функціонування та діяльності церковнопарафіяльних шкіл Харківської єпархії, доведено їх вагомий внесок у поширення початкової освіти на Слобожанщині. Визначено умови співробітництва земських і церковних шкіл, основні періоди розвитку парафіяльної освіти, причини піднесення (1884 - 1904 рр.) та занепаду (1905 - 1917 рр.) церковних шкіл. Розглянуто зміст, форми і методи навчальної роботи в цих школах. Охарактеризовано навчально-методичні напрацювання церковних педагогів Харківської єпархії.

292. Ціннісна природа релігії (аксіологічний аналіз християнства)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 Г.В. Пирог; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз ціннісних засад християнського вчення. Запропоновано системний метод аналізу християнських цінностей, який дозволяє розглядати християнство як аксіологічну систему. Досліджено проблему релігійних цінностей у філософській і теологічній літературі, розкрито особливості розуміння христянських цінностей. Виділено сфери функціонування даних цінностей: духовну, особистісну, соціальну, а також визначено його особливості й закономірності, що стосуються кожної зі сфер. Висвітлено особливості христянської ціннісної системи в українському суспільстві.

293. Час як філософська та релігієзнавча проблема (за матеріалами творчості М.Еліаде)

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 І.А. Моссоковська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Розглянуто методологічні засади формування ідеї часу. Визначено головні підходи до його розуміння (Августина та Гайдеггера, Гегеля). Розглянуто феномен формування часу у філософському та релігієзнавчному контекстах. Проаналізовано погляди провідних філософів у історичному аспекті, оцінено їх внесок у формування проблеми. Розглянуто інтерпретації проблеми часу в античності, Середновіччі, філософії Нового Часу, німецькій класичній філософії. Відзначено, що суб'єктивізація часу є однією з домінант, яка розпочинається (у концептуальному оформленні) у Р.Декарта. Зауважено, що історико-філософський процес виявляє рівні часу як космічного, соціального та суб'єктивного. Обгрунтовано положення щодо застосування позитивістського підходу до проблеми часу, а також диференційованого підхіду до цієї проблеми у західноєвропейській та російській традиціях філософування. На підставі творчої спадщини румунського філософа М.Еліаде конкретизовано методологічні та загальнотеоретичні положення проблеми часу. Запропоновано методологічні підходи та проведено порівняльний аналіз з поглядами інших учених. Розглянуто формування проблеми часу у різних релігійних традиціях.

294. Шри Чайтанья и реформация индуизма: Гаудия-Вайшнавизм

Н.В. Тамамян Культура народов Причерноморья. — 2002. — N39. — С. 222-225 — Библиогр. в конце ст.: 11 назв. — рус.

Индуизм, как, пожалуй, ни одна из религий, множество раз подвергался реформации и модернизации. В оппозицию к нему создавались такие течения, как буддизм, сикхизм, джайнизм, которые потом становились самостоятельными религиями. Множество просветителей Индии стремились реформировать и синтезировать индуизм. Среди таких реформаторов, как Шанкарачарья, Рамануджа, Нимбарка, Рамананда и др. особенно выделялся Нимай Вишвамбхар, более известный под духовным именем Чайтанья. Его учение, демократизировав одно из течений индуизма – вишнуизм, легло в основу гаудиа-вайшнавизма, особой ветви вишнуизма, базирующейся на бхакти. На основе этого учения была создана секта Гаудиа, которая через 5 веков послужила базой для создания Международного Общества Сознания Кришны, организации, которая была организована в США и имеющая теперь свои центры по всему миру, в том числе и в Крыму.

295. Эвристические коннотации к "покрову" из Вышенок: Архиепископ Лазарь и архимандрит Михаил

С.В. Евтушенко Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2003. — N 3. — С. 114-120. — Библиогр.: 10 назв. — рус.

Изложено детальное обоснование атрибуционных предположений, касающихся раритетного образчика своеобразной разновидности украинского художественного примитива и известных персонажей национальной истории.

296. Этапы борьбы за создание церкви у старообрядцев

Ю.А. Катунин, А.В. Бельский Культура народов Причерноморья. — 2006. — N81. — С. 106-109 — Библиогр. в конце ст. 20 назв. — рус.

На территории Украины, или, как тогда называли, "Юго-Западного края", в XVII-XVIII вв. активно расселялись представители российского старообрядчества. Особенно много старообрядцев осело в Заднепровье и Нижнем Приднепровье (Екатеринославская и, отчасти, Херсонская губернии), Юго-Западной (Херсонская губерния) и Юго-Восточной Украине (Екатеринославская губерния), а также в Таврической губернии. С самого момента появления новое население проявило стремление к самоорганизации и образованию собственных церковных учреждений, став, таким образом, субъектом истории Украины. Вопрос оказался недостаточно изученным не только в XIX, но и в XX в. что придаёт особую актуальность рассматриваемой теме.

297. Этические основы в мировых религиях

В.Н. Величко Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2004. — N 18. — С. 4-8. — Библиогр.: 5 назв. — рус.

Розглянуто соціальну, економічну та ідеологічну ефективність моральних рис і якостей особистості, що були виявлені у світових релігіях - буддизмі, християнстві та ісламі.

298. Явище синкретизму поезії та прози в українській літературі барокової доби

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.01 К.Г. Борисенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 18 с. — укp.

Розглянуто питання синкретизму поезії та прози в українському письменстві XVII - XVIII ст., генезу цього явища, його природу, форми існування та особливості розвитку. Об'єктом дослідження є учительні книжки, полемічні трактати та панегірики XVII - XVIII ст. Зазначено, що композиційні, тематичні та жанрові особливості поєднання поезії та прози свідчать про потужну риторичну традицію, котра сформувалася в літературі того часу, а також вказують на розвиток тогочасних прозових та поетичних жанрів на засадах риторики.