LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 5 із 15

81. Концепції смислу історії в сучасній християнській філософії (порівняльний аналіз)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 К.В. Кротов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Здійснено порівняльний аналіз положень щодо проблеми смислу історії в західному та східному християнстві, виявлено особливості постановки цієї проблеми у витоках християнської філософії. Визначено вплив модернізаційних процесів у сучасному християнстві на розв'язання досліджуваної проблеми. Виявлено нові тенденції в розробці проблеми смислу історії в новітній російській християнській філософії, здійснено порівняльний аналіз цих тенденцій у контексті сучасного неотомізму та неопротестантизму. Досліджено особливості постановки та розв'язання даної проблеми в українській православній традиції.

82. Концепція духовної реальності П.О.Флоренського

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 М.В. Карпенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 18 с. — укp.

Досліджено проблему духовної реальності в "конкретній метафізиці" П.О.Флоренського. Визначено провідні складники "круглого мислення" П.О.Флоренського, що продукують таку форму містичного споглядання духовної реальності, як міфосимвол. Запропоновано методологію дослідження концепції духовної реальності П.О.Флоренського, яка грунтується на понятті міфосимволу. Представлено варіант комплексної реконструкції концепції духовної реальності П.О.Флоренського, який базується на методі міфосимволічного аналізу. Концепцію духовної реальносі реконструйовано шляхом розкриття ключових питань метафізики П.О.Флоренського, таких, як структура духовної реальності, антроподицея (христологія, релігійно-антропологічний аспект антроподицеї), культ.

83. Концепція української греко-католицької церкви Г.Костельника в контексті історії уніатських церков

Автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 Н.М. Мадей; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Висвітлено концепцію Української греко-католицької церкви, (УГКЦ) викладену в творах Гавриїла Костельника. На підставі аналізу праць відомого громадського діяча прослідковано еволюцію його світоглядних і богословських поглядів, зроблено спробу осмислити його духовну спадщину без конфесійних та ідеологічних упереджень. Визначено головну умову збереження самобутності УГКЦ - збереження східного візантійського обряду, національно-релігійних традицій і опір латинізації, як її розумів Костельник.

84. Крест как символ парадигмального образа эпохи христианской цивилизации

М.В. Масаев Культура народов Причерноморья. — 2004. — N56, Т.2. — С. 96-106 — Библиогр. в конце ст. 18 назв. — рус.

Убедительнее всего проследить становление невидимой структуры символа и обретение подлинного органического единства видимого знака символа и его невидимой структуры на примере знака креста как символа парадигмального образа эпохи христианской цивилизации. Это и сделано в данном материале.Переконливіше за всього простежити становлення невидимої структури символу та обретення дійсної органичної єдності видимого знаку символа та його невидимої структури на прикладі знаку хреста як символа парадигмального образу епохі християнської цивілізації. Це й зроблено у даному матеріалі.It is the most convincing to trace formation of invisible structure of symbol and finding of real organic unity of visible sign of symbol and its invisible structure on the example of the sign of cross as the symbol of paradigmal image of epoch of christian civilization. It is done in given material.

85. Крымские общины евангельских христиан-баптистов и адвентистов седьмого дня в 1957 - начале 1958 годов

Ю.А. Катунин Культура народов Причерноморья. — 2006. — N86. — С. 128-131 — Библиогр. в конце ст. 14 назв. — рус.

Целью статьи является анализ деятельности протестантских общин евангельских христиан-баптистов (ЕХБ) и адвентистов седьмого дня (АСД), которые действовали в Крыму в 1957 - начале 1958 годов.Метою статті є аналіз діяльності протестантських общин євангельських християн-баптистів (ЄХБ) і адвентистів сьомого дня (АСД), які діяли в Криму в 1957 - початку 1958 років.

86. Культурно-онтологічні основи "надії" (історико-філософський аналіз)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Т.В. Борисова; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 18 с. — укp.

Досліджено культурно-онтологічні основи "надії" в історико-філософській рефлексії від епохи античності до сьогодення. Здійснено аналіз проблеми "надії" у контексті онтогносеологічного, культурно-аксіологічного, екзистенційного вимірів. Висвітлено конструктивні аспекти даної проблеми шляхом побудови протиріччя надія - добро та надія - зло у філософській рефлексії Сократа, Платона, Сенеки, апостола Павла, Августина Блаженного, Іонанна Златоуста, Р.Декарта, Б.Паскаля, А.Камю та Г.Марселя. Проведено розмежування даної проблематики за трьома основними рівнями, а саме: символом надії, образом надії, феномену надії. Зроблено аналіз фундаментальних проблем християнської антропології й онтології. Виявлено екзистенційні й аксіологічні аспекти питань надії та відчаю.

87. Культурные экспликации 'Алтарной сутры Шестого патриарха'

Л.Т. Рыскельдиева Культура народов Причерноморья. — 2002. — N36. — С. 250-254 — Библиогр. в конце ст.: 8 назв. — рус.

дзен-буддизм, философия буддийской культуры, религиозная философия, индийская религия, школа Хуэйнэна, феномен Будды, дзен-чань

88. Культурный потенциал современного православного монастыря

О.О. Смолина Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2006. — N 6. — С. 118-124. — Библиогр.: 4 назв. — рус.

Зазначено, що відтворення семантичного потенціалу монастирської культури полягає у адаптації базових релігійних цінностей до конкретного історичного періоду. Висвітлено вплив даної культури на життя сучасного суспільства. У цілому монастирська культура займає ту "нішу" у культурному просторі, яку неможливо заповнити іншими формами, і у цьому - сила її культурного потенціалу.

89. Лексика перекладів книг Святого Письма у контексті розвитку української літературної мови в другій половині XIX - на початку ХХ століття

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.01 Т.В. Мороз; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено семантико-стилістичну характеристику лексики перекладів книг Святого Письма, виконаних П.Кулішем та І.Пулюєм, у контексті формування та розвитку української літературної мови у другій половині XIX - на початку XX ст., у взаємозв'язку з нормотвірними настановами перекладачів та їх орієнтацією на дві форми історичного існування української мови - народнорозмовну та писемно-книжкову, а також у зіставленні з нормами сучасної української літературної мови. На матеріалі текстів українського перекладу вниг Святого Письма (П'яти-книжжя Мойсея, Книги Приповісток Соломонових, Книги пророка Ісаії, Книги пророка Єремії, Книги "Плач Єремії" - у перекладі П.Куліша, І.Огієнка, Псалтиря - у перекладі І.Пулюя та І.Огієнка; Євангелія від Матвія - у перекладі П.Морачевського, П.Куліша, І.Огієнка) проведено відбір і систематизацію лексичних одиниць, аналіз їх семантичної структури, стильових функцій і лексикографічний опис. На базі історико-культурних і філологічних джерел здійснено узагальнювальний огляд історії перекладів книг Святого Письма українською мовою.

90. Лінгвокультурологічні особливості англомовних версій Біблії в діахронії

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 Є.В. Михайлова; Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2007. — 20 с. — укp.

Проведено лінгвокультурологічне дослідження мовних одиниць в англомовних версіях Біблії в діахронії. Визначено екстралінгвальні та лінгвальні чинники впливу на зміни лексико-фразеологічного складу текстів англомовних версій Біблії. Описано механізм лінгвістичних змін мовних одиниць у виокремлених тематичних групах. Проаналізовано особливості мовних модифікацій та орфографічні й граматичні зміни в текстах англомовних версій Біблії за досліджуваний період.

91. Лінгвокультурологічні особливості ознакових слів в англомовних текстах Євангелія

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 Олена Олександрівна Жихарева; Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2004. — 19 с. — укp.

92. Львівський Апостол

[Електронний ресурс] . — Львів, 1574. — 273 арк — укp.

Найдавніша точно датована книжка, надрукована в українських землях визначним російським та українським першодрукарем Іваном Федоровим (Федоровичем) (бл.1525-1583) у власній, організованій бл. 1572 р. у Львові, друкарні.

93. Людина в "містичній парадигмі": антропологічна доктрина суфізму

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 О.А. Ярош; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 2002. — 16 с. — укp.

Досліджено формування філософсько-антропологічної доктрини у суфізмі, у провідній містичній течії ісламу та її вплив на культурні феномени ісламської традиції. Представлено перспективу осягнення людського буття в контексті символічного світовідношення. Проаналізовано основні положення суфійської антропології та їх зв'язок з усталеними інститутами ісламської культурної традиції на прикладі культури Ірану. Обгрунтовано тезу про амбівалентність людського буття, що поєднує в собі символічність і креативність.

94. Людина у контексті релігійно-філософської рефлексії І.Гізеля

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Н.А. Прядко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Визначено основні тенденції вивчення творчості І.Гезеля в наукових працях XIX - першої половини XX ст. та проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження його філософії у сучасній літературі. Висвітлено основні положення натурфілософської концепції І.Гезеля у контексті парадигми "Бог - світ - людина" у аспекті гуманістичних і барокових тенденцій, які визначили домінування пантеїстичних і деїстичних елементів у тлумачені співвідношення Бога і природи, людини та Всесвіту. Визначено та систематизовано категорії, на яких базується формування поняття "внутрішня людина" у філософії І.Гізеля, а саме: "істина", "віра", "воля", "свобода", "щастя". Відтворено своєрідне розуміння І.Гізелем людини як "диспозиційного чинника" та "ноуменальної цілісності", згідно якого суть людини розглядається через спонукальність, яка дає змогу досягти єдності душі та тіла та визначає її неповторну духовну індивідуальність. Систематизовано нові тенденції трактування етичних норм християнської моралі у релігійно-філософському вченні І.Гізеля, за якою людина розглядається як індивідуальність, що поєднує духовні цінності, визначені божою мудрістю, та власний розум і волю. Виокремлено концепцію "громадянського гуманізму", що становить оригінальне бачення смислових факторів буття людини І.Гізелем, яке базується на усвідомленні значимості й неповторності людської індивідуальності не лише перед Богом, а й перед суспільством, а це призводить до вдосконалення як окремої особистості, так і суспільства в цілому.

95. Мандрівництво у східнослов'янській культурі

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 О.М. Варипаєв; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000. — 19 с. — укp.

Проведено комплексний аналіз феномена мандрівництва, виявлено його сутнісні характеристики, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу XIX - XX ст. Виділено головні типи мандрівництва, показано генетичний зв'язок феномена з первинними ментальністними уявленнями, що виникають на грунті просторової метафорики. Виявлено народно-релігійну філософську парадигму мислення, що формує цілісне уявлення про світ і місце мандрівника в ньому. Досліджено стадіально первинну "українську лінію" мандрівництва Сковорода - Гоголь, що перевела мандрівництво на духовну площину, надавши йому статус повноцінної культурної програми; визначила напрямки осмислення феномена російською культурою і філософською думкою. Показано процес становлення опозиції мандрівництво/блукання, виявленої і дослідженої на матеріалі робіт філософів і мислителів "срібного віку". Визначено напрямок трансформації феномена в епоху постмодерна, зокрема, віртуального мандрівництва.

96. Маніпулювання релігійною свідомістю: сутність і засоби

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 О. А. Коваль; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Розкрито сутність та запропоновано підходи до аналізу та протидії маніпулятивним актам, що здійснюються за допомогою засобів масової інформації у сфері релігійно-політичних відносин на теренах України. Надано ряд пропозицій вирішення проблеми в контексті нормативного підходу.

97. Медитация и молитва в контексте мистического опыта

Н.С. Жиртуева Культура народов Причерноморья. — 2004. — N47. — С. 93-97 — Библиогр. в конце ст.: 9 назв. — рус.

На современном этапе развития украинского религиоведения формируется новое понимание религиозного феномена как субъективного переживания божественной реальности. Поэтому особое внимание уделяется исследованию мистических учений. Именно мистика является неотъемлемой частью всех религий и её основной целью. Это связано с тем, что мистика даёт возможность наиболее полно пережить опыт общения человека с Богом, а также воспитать целостную личность, преодолевшую хаос внутренних противоречий, максимально раскрывшую свой творческий потенциал.

98. Меннониты Таврической губернии в ХIХ - первой половины ХХ вв

Е.В. Катунина Культура народов Причерноморья. — 2002. — N39. — С. 68-74 — Библиогр. в конце ст.: 43 назв. — рус.

Изучение культурного наследия народов, проживающих сегодня в Крыму, является одной из наиболее актуальных тем исторической науки. Особую роль в жизни полуострова сыграли немцы-колонисты, исповедовавшие меннонитство. Цель данной работы – проанализировать влияние немцев-меннонитов Таврической губернии на сложные исторические события XIX – первой половины XX века. Для реализации поставленной цели необходимо выполнить следующие задачи: рассмотреть причины переселения меннонитов на юг России; выявить факты, свидетельствующие о помощи немцев меннонитов русской армии во время Крымской войны 1853–1856 годов; определить состояние, в котором оказались немцы-меннониты в период первой мировой войны; выяснить причины изменения идеологии меннонитства в период Гражданской войны и в 20-е годы ХХ века.

99. Месіанські ідеї монотеїстичних релігій

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 О.Т. Шелудченко; Ін-т філос. ім. Г.С. Сковороди НАН України. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Розглянуто роль месіанських уявлень, яку вони відіграють у процесах духовного засвоєння суспільної трансформації, оновлення засад людського буття в світі. Здійснено пошук категорій спільності, ліній збігу основних уявлень про фундаментальну побудову релігійної свідомості - приходу Месії. Зроблено висновок, що месіанство є категорією релігійної свідомості в монотеїстичних релігіях, за допомогою якої вона рефлексує невідповідність історично посталих форм суспільного життя його новим духовно-практичним засадам. Висунуто тезу, що завдяки існуванню цієї категорії суспільна свідомість (однією з форм якої є релігія) здатна осягнути необхідність входження в нову систему уявлень, остаточного відокремлення від минулого, але зі збереженням минулого досвіду освоєння світу.

100. Метафізика всеєдності в російській релігійній філософії

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 С.А. Снігур; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Досліджено проблеми метафізики всеєдності в російській релігійній філософії. З'ясовано предмет метафізики всеєдності та процес формування основних метафізичних концепцій даної філософії в XIX - XX ст. На підставі аналізу текстів мислителів російського духовного ренесансу, реконструйовано головні характерні особливості відповідного напрямку в історії філософії. Відображено позитивний зміст релігійності, метафізики всеєдності, через яку осмислюється сутність людського буття та реалізується своєрідна форма антропоцентризму.