LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 6 із 15

101. Метафізичні виміри української дохристиянської міфології

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.04 В.Ф. Ятченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 39 с. — укp.

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології черезаналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

102. Методы исламизации в Крымском ханстве

Е.Е. Бойцова Культура народов Причерноморья. — 2004. — N55, Т.2. — С. 7-10 — Библиогр. в конце ст. 24 назв. — рус.

Современная нравственно-преобразующая деятельность, связанная с гуманизацией и демократизацией социальных отношений, вызвала растущий интерес наций и народностей Украины к своей истории, традициям, культуре. Многообразие этнических и конфессиональных элементов в истории Крымского полуострова делает необходимым изучение и духовное освоение религиозных воззрений и культурных традиций каждого народа Крыма. Основным структурирующим фактором в формировании национального самосознания крымскотатарского народа стал ислам. В этой связи актуализируется исследование проблематики, связанной с процессом исламизации населения Крымского ханства и методов распространения ислама в данном регионе. Объектом исследований являются исламские верования в Крыму во второй половине ХV - конце ХVIII вв. Предметом изучения стали методы исламизации в Крымском ханстве.Сучасна етично-перетворююча діяльність, пов'язана з гуманізацією і демократизацією соціальних відносин, викликала інтерес націй і народностей України, що росте, до своєї історії, традицій, культури. Різноманіття етнічних і конфесійних елементів в історії Кримського півострова робить необхідним вивчення і духовне освоєння релігійних переконань і культурних традицій кожного народу Криму. Основним структуруючим чинником у формуванні національної самосвідомості кримськотатарського народу став іслам. В зв'язку з цим актуалізується дослідження проблематики, пов'язаної з процесом ісламізациі населення Кримського ханства і методів розповсюдження ісламу в даному регіоні. Об'єктом досліджень є ісламські вірування в Криму в другій половині ХV - кінці ХVIII вв. Предметом вивчення стали методи ісламізациі в Кримському ханстві.

103. Михайло Грушевський про релігію як форму самовизначення особи та спільноти

Л. Кондратик Культура народов Причерноморья. — 2004. — N50, Т.2. — С. 140-144 — Библиогр. в конце ст.: 15 назв. — укp.

Мета запропонованої статті вбачається в тому, аби на основі аналізу творчої спадщини М. Грушевського з’ясувати його розуміння сутнісних і специфічних ознак релігії. То ж перейдемо до викладу основних положень.

104. Містичне спрямування духовної практики християнського Середньовіччя

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Т.І. Любасюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 17 с. — укp.

Проведено історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків, зокрема, Хільдегарди Бінгенської, Катерини Сієнської, Й.Екхарта, Й.Таулера, Г.Сузо у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Розкрито сутність понять "містика", "містицизм", "містичний досвід". Реконструйовано та системно проаналізовано структуру духовного досвіду християнського Середньовіччя та умови формування відповідного світогляду. Доведено взаємозв'язок містичних традицій Античності та християнського Середньовіччя. Обгрунтовано значущість містичної традиції християнства у філософській спадщині середньовічної Європи. Встановлено спадкоємність основних концепцій християнських містиків, визначено їх місце у структурі філософського вчення Середньовіччя. Виокремлено та досліджено феномен жіночої містики як складової християнського духовного досвіду західноєвропейської філософії Середніх віків. Показано вплив жіночої християнської містики на розвиток німецької містичної спадщини Середньовіччя.

105. Містичний досвід в контексті осягнення моралі як духовного феномена

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.07 Г.П. Подолян; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 17 с. — укp.

Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні для осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

106. Містичний досвід як антропологічний модус

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.04 Л.В. Теліженко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 16 с. — укp.

Досліджено анторопологічну природу та культурний статус містичного досвіду на основі аналізу духовної практики ісихазму як християнської містичної традиції. Розглянуто антропологічні особливості, структуру та еволюційний характер містичної практики ісихазму. Виявлено, що антропологічною основою ісихастського містичного досвіду є досягнення практикуючим суб'єктом внутрішньої гармонії як цілісності, іманентної трансцендентному. Встановлено, що містичний досвід є специфічною властивістю людини, яка виявляється лише в певному стані свідомості як дійсно цілісному чи високоморальному. Розглянуто зв'язок змісту містичного досвіду та його антропологічного значення з ціннісними орієнтирами особистості та життєвою метою як сенсом самого життя.

107. Містичні досвід і практика в концепції обоження (історико-філософський аналіз традиції ісихазму)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 Г.О. Неня; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 15 с. — укp.

Здійснено історико-філософську реконструкцію ісихастського вчення про обоження людської істоти, що завдяки унікальному характеру імплантації духовно-містичного досвіду та практики синтезувало прадавні містичні традиції з ранньохристиянським і середньовічним містицизмом і перетворилось на теоретико-богословське підгрунтя подальшого історичного розвитку греко-візантійської традиції православ'я та вітчизняної "філософії серця". Визначено, що ісихазм є напрямком греко-візантійського християнства, унікальність якого полягає в залученні містичного досвіду до духовно-релігійної практики, що є втіленням синтезу рефлексивно-пізнавальної та ритуально практичної діяльності подвижника-аскетика, світоглядна концепція якого заснована на ідеї обожнення людської істоти шляхом пізнання містичних смислів. Встановлено, що стрижневим загально-світоглядним принципом ісихазму є "необхідність обожнення", який визначає основну церковну ісихастську ідею щодо поведінки індивіда в суспільстві, створюючи ідеал синтезу індивідуального світорозуміння та світоглядної системи суспільства. Розкрито зміст "необхідності обожнення" в історико-філософському аспекті, що є підгрунтям створення світоглядної концепції, яку можна порівняти з українською версією "філософії серця", оскільки дана теорія орієнтується на пошук трансцендентних, відносно раціональності, основ гармонізації індивідуального буття людини.

108. Мовна об'єктивація концепції Бог в англійському дискурсі XIV - XX століть

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 Г.В. Поліна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Запропоновано положення, що культурний концепт Бог має тришарову структуру: його етимологічний шар містить добіблійну й біблійну етимологію; його праформою є архетип Трійця, концепт Бог є прототипом категорії Божества. У світській картині світу відбувається її осмислення на тлі домена Релігія/Надприродне, у релігійній - Бог рівновеликий та протиставлений Всесвіту. Міжфреймова структура концепту Бог складається з п'яти базових фреймів: предметного, акціонального, таксономічного, посесивного, компаративного. Зауважено, що у порівнянні з релігійним дискурсом у світському дискурсі зміст концепту семантично збіднений, слоти "місце/час", "ціль", "інструмент", "спосіб буття", "кількість" є історично змінними, посесивний фрейм відсутній, концепт Бог є референтом, у світському - корелятом концептуальної метафори, але відіграє роль референту концептуальної метонімії в обох типах дискурсу. З'ясовано, що у світському дискурсі у порівнянні з релігійним найбільшого варіювання фрейм-структура концепту БОГ зазнає у XVIII і XX ст., а найменшого - у XIV - XV і XVI - XVII ст.

109. Мовно-стилістичні засоби відображення біблійних мотивів у повоєнному американському романі

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 Н.В. Черкас; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 20 с. — укp.

Досліджено функціонування біблеїзмів, а саме: лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Зауважено, що це дає можливість визначити біблійну алюзію як психосемантичний феномен. Відзначено, що за обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, а також локалізовані, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних ділянках тексту та діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню біблійних мотивів: зради, братовбивства, родинної помсти та свідчать про її високий потенціал у прозі.

110. Монастырь Сурб-Хач - очаг национальной армянской культуры

Л.В. Спесивцева Культура народов Причерноморья. — 2004. — N56, Т.2. — С. 145-147 — Библиогр. в конце ст. 6 назв. — рус.

Сегодня современное общество и наука все чаще обращает свои взоры на великую культуру ушедших эпох. Армянский монастырь Сурб-Хач - один из немногих памятников древней архитектуры Крыма, дошедших до наших дней. Поднять из забытья этот уникальный комплекс - одна из задач, которую ставит перед собой авторСьогодні сучасне суспільство і наука все частіше обертає свої погляди на велику культуру епох, що пішли. Вірменський монастир Сурб-Хач - один з небагатьох пам'ятників стародавньої архітектури Криму, що дійшли до наших днів. Підняти із забуття цей унікальний комплекс - одна із задач, яку ставить перед собою автор

111. Мотиваційна сфера й світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді у релігійному вимірі

автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 І.В. Войтюк; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 22 с. — укp.

Досліджено вплив релігійного чинника на становлення та функціонування основних сфер людського буття, до яких належать мотиваційна та світоглядно-ціннісна. Виявлено й охарактеризовано фактори, що визначають специфіку формування соціального простору людини, тенденції розвитку суспільства в цілому та села як особливої форми існування українців. Встановлено закономірності повсякденного існування та функціонування сільського конгломерату. Визначено можливості релігійного чинника щодо формування домінантної світоглядної парадигми сільської молоді, що навчається в аграрних вузах. Розкрито специфіку постійної безперервної трансформації світосприйняття та світоставлення сучасного молодого покоління. Проаналізовано особливості впливу релігії як найбільш суттєвого чинника формування мотиваційно-ціннісної сфери молодої людини з села.

112. Налоговая политика государства в отношении религиозных культов в 40-60- годы ХХ века (на материалах Крыма)

Е.В. Катунина Культура народов Причерноморья. — 2005. — N65. — С. 74-79 — Библиогр. в конце ст. 12 назв. — рус.

Цель статьи - проанализировать экономическую политику государства, использованную в период 40-60-х годов ХХ века для снижения активности религиозных культов, действовавших в Крыму в эти годы.Публикация подготовлена на основании документов, хранящихся в Государственном архиве Автономной Республики Крым (ГААРК).

113. "Начало" як основоположний символ релігійної свідомості: феноменологічний аналіз

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.01 О.Я. Голець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 15 с. — укp.

Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні бузумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

114. Неоплатонічна традиція в східній патристиці

Автореф. дис... д-ра філос. наук09.00.11 І.П. Мозговий; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 1999. — 40 с. — укp.

Аналізується процес становлення ранньохристиянського богослов'я та його філософського обгрунтування представниками східної патристики за допомогою засобів ідейно-методологічного і логіко-концептуального апарату неоплатонізму. Аргументується думка про виключне значення неоплатонічної традиції для перетворення християнства в динамічну конфесію і високоінтелектуальне вчення. Цей вплив простежується шляхом порівняльного аналізу ключових етапів розвитку Універсума в сакралізованій пізньоантичній філософії і філософсько-богословській системі східної патристики.

115. Неорелігійні мотиви в естетиці та мистецтві зламу XIX - XX століть

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.08 М.В. Каранда; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 16 с. — укp.

Проаналізовано неорелігійний мотив у мистецтві як естетичний концепт, його становлення у категоріальному апараті естетики та утвердження в художній практиці кінця XIX - початку XX ст. Базуючись на методологічних засадах "естетики історії" у межах зазначеного періоду проаналізовано два типи неорелігійних мотивів, а саме: унітарні ("Маски", "Аркадії", "Сакрального танцю") і дихотомічні ("Аполона - Діоніса", "Христа - антихриста", "Нареченої - Femina Fatale"). На підставі результатів компаративного зіставлення трьох естетико-світоглядних євромоделей модерну та символізму виявлено естетичну специфіку неорелігійних мотивів західноєвропейського, українського та російського мистецтва, яка вплинула на пошук модерністських виражальних засобів. Зокрема, ідеї неорелігійності в Україні відігравали велику роль у розвитку мистецтва кінця XIX - початку XX ст., реактуалізуючи біблійний світогляд на основі естетичного принципу містеріальності.

116. Неоязичництво як світоглядне явище (історико-філософський аналіз)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.05 О.Б. Гуцуляк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 27 с. — укp.

Досліджено проблеми генези, розвитку та сутності неоязичництва, його історико-філософський аспект. Охарактеризовано різні підходи до проблеми неоязичництва, що існують у сучасній історіографії. Розкрито суть та форми прояву українського неоязичництва. Розглянуто вплив неоязичництва на формування позиції особистості у цивілізаційно-культурному процесі. Проаналізовано філософські, релігійні та соціо-культурні умови, які визначають постання та розвиток неоязичництва як світоглядного феномену, поширеного зараз у світі, що впливає на розвиток європейської і, зокрема, української духовності.

117. Німецька містика і Григорій Сковорода у європейській ірраціоналістичній традиції

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 Т.В. Грибков; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2006. — 18 с. — укp.

Здійснено історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків (Екгарта, Таулера, Сузо, Беме) і Г.Сковороди у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Розглянуто феномен містики як основи духовної культури, взаємопов'язаний з містеріями античності, гносеологічними пошуками божества, містичним богослов'ям Отців Церкви. Висвітлено місце містичних вчень німецьких мислителів та Г.Сковороди в історико-філософському контексті шляхом експлікації впливів неоплатонізму й ісихазму на формування основних положень містичної антропології Екгарта, Таулера, Сузо, космології Беме, а також ремінісценції їх ідей у філософії Сковороди. Запропоновано позитивний підхід до оцінки містичного світосприйняття, що виконує роль конструктивного принципу позараціональної організації антропного виміру буття.

118. О лакунах в системе лингвистической науки: проблема взаимодействия языка и религии

А.К. Гадомский Культура народов Причерноморья. — 2004. — N49, Т.1. — С. 164-166 — Библиогр. в конце ст.: 30 назв. — рус.

В статье указывается необходимость появления в ряду других самостоятельной лингвистической науки – теолингвистики. У статті вказано на необхідність появи в колі інших самостійної лінгвістичної науки – теолінгвістики. The article points out the necessity of appearance of theoretical linguistics as an independent linguistic science among other science

119. Образ православной церкви как апокалиптической жены (в свете концепции парадигмальных образов и символов эпох и цивилизаций)

М.В. Масаев Культура народов Причерноморья. — 2005. — N63. — С. 153-156 — Библиогр. в конце ст. 16 назв. — рус.

120. Образ святого Георгия в поэзии М. Цветаевой

И.Г. Саевич Культура народов Причерноморья. — 2004. — N49, Т.2. — С. 144-147 — Библиогр. в конце ст.: 7 назв. — рус.

В статье рассматривается своеобразие авторской интерпретации христианской святости. Образ св. Георгия в поэзии М.Цветаевой истолковывается в сопоставлении с иконописным и агиографическим источниками. У статті розглядається своєрідність авторської інтерпретації християнської святості. Образ св. Георгія у поезії М.Цвєтаєвої витлумачується у зіставленні з іконописним та агіографічним джерелами In the article the authoris conceptual interpretation of Christian sainthood in considered. The figure of St.George is analyzed in comparison to iconographic and hagiographic sources.