LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 7 із 15

121. "Объединяющий" символ самости в религиозно-философской традиции буддизма

Л.А. Забелина Культура народов Причерноморья. — 2004. — N55, Т.3. — С. 158-161 — Библиогр. в конце ст. 11 назв. — рус.

В статье предпринята попытка, рассмотреть развитие гностических идей, получивших широкое распространение в учении буддизма, в частности в тибетской ваджраяне, в которой гностическое миросозерцание выражалось посредством "объединяющего" символа Самости и его антропоморфного образа (идамы, будды и бодхисаттвы). Основными задачами, решаемыми в исследовании являются выяснение особенностей буддизма, где акцент сделан на самопознание и самосовершенствование личности; вычленение из учения буддизма мистического направления тантрического буддизма с целью его анализа в контексте гностического архетипа Самости; исследование буддизма как глубоко психологического учения, апеллирующего к внутреннему миру человека.У статті почата спроба, розглянути розвиток гностичних ідей, що одержали широке поширення в навчанні буддизму, зокрема в тибетської ваджраяне, у якій гностичний світогляд виражався за допомогою "об'єднуючого" символу Самости і його антропоморфного образа (идамы, будди і бодхисаттвы). Основними завданнями, розв'язуваними в дослідженні є з'ясування особливостей буддизму, де акцент зроблений на самопізнання і самовдосконалення особистості; вичленовування з навчання буддизму містичного напрямку тантрического буддизму з метою його аналізу в контексті гностичного архетипу Самости; дослідження буддизму як глибоко психологічного навчання, що апелює до внутрішнього світу людини.In the article author tried to consider development of the Gnostic ideas whish got wide distribution in the Buddhism study, especially in Tibet Vadzhrayan where Gnostic world contemplation was considered as "uniting" symbol Samosti and its anthropomorphic view (idama, Buddha, bodhisattva). The main tasks solved in the research are definition of the Buddhism features, whether accent is on self-knowledge or self-improvement, to split off from the Buddhism mystical course of the tantar Buddhism in order to analyze it in the context of the Gnostic archetype Samosti, to study Buddhism as deeply psychological study appealing to the inward man.

122. Онтологія релігійно-філософських концептів війни і миру в християнстві та ісламі

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 К.В. Семчинський; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Здійснено релігієзнавчий аналіз основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розкрито генезис і трансформацію концептів "війна" і "мир" у їх розвитку від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового Завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів - до сучасного трактування. Досліджено тенденції й особливості еволюції поняття "війна" у контексті християнської традиції. Розкрито суперечність християнської доктрини "справедливої війни", проаналізовано явище пацифізму. Досліджено багатоаспектну комплексну модель релігійно-філософського поняття "мир" у християнстві, розкрито його структуру, в якій розрізняється зовнішній і внутрішній мир. Розкрито комплексність поняття "джихад" у першоджерелах ісламу, а також його еволюцію та розвиток. Визначено типи джихаду, етичні постулати, обмеження й умови для його проголошення. Зауважено, що специфіка мусульманського концепту "мир" полягає в тому, що справжній мир на землі неможливий, поки на землі не запанує іслам. Здійснено логіко-семантичний, зіставний і компаративний аналіз концепцій війни та миру у християнській та мусульманській традиціях, досліджено витоки, тенденції та течії ісламського фундаменталізму.

123. Опозиція в євангельсько-баптистському русі в УРСР (середина 40-х - 80-ті роки XX століття)

автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 О.П. Лахно; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2008. — 20 с. — укp.

Проаналізовано вияви опозиції в євангельско-баптистському русі впродовж середини 1940-х - кінця 1980-х рр. Розглянуто передумови, причини виникнення та діяльність опозиційних рухів у церкві Євангельських християн-баптистів (ЄХБ) напередодні розколу 959 - 1961 рр. Проаналізовано етапи еволюції церковної опозиції поміж євангельських християн-баптистів, зумовленої виникненням альтернативного ВР ЄХБ центру релігійного об'єднання ("Ініціативна група") до нового церковного ядра ("Рада Церков"). Доведено, що опозиція в ЄХБ відображала прагнення значної кількості віруючих стосовно легалізації діяльності за законними методами боротьби. Висвітлено взаємозв'язок між релігійними опозиціонерами та політичними дисидентами, міжнародними правозахисними організаціями та церковною опозицією ЄХБ. Показано роль Ради родичів в'язнів ЄХБ, Зарубіжного Представництва Ради Церков, підпільного видавництва "Христианин", нелегальної церковної періодики та релігійного Самвидаву в активізації дизидентського руху поміж євангельських християн-баптистів.

124. Освітня діяльність духовенства Полтавської єпархії (XIX - початок XX ст.)

автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 С.А. Федоренко; Черкас. нац. ун-т ім. Б.Хмельницького. — Черкаси, 2008. — 20 с. — укp.

На підставі аналізу історіографії та джерельної бази проведено комплексне дослідження діяльності православного духовенства щодо розвитку духовної та народної початкової освіти в Полтавській єпархії у XIX - на початку XX ст. Розкрито політику імперського уряду у галузі духовної та початкової народної освіти. Охарактеризовано умови виникнення й основні періоди розвитку навчальних закладів у Полтавській єпархії: духовних (семінарій та училищ) і початкових шкіл (церковнопарафіяльних і шкіл грамоти). Проаналізовано матеріальне забезпечення навчальних закладів, учнівський контингент і викладацький склад, визначно особливості організації навчально-виховного процесу, описано механізм управління ними. Висвітлено внесок місцевого духовенства, монастирів, церковнопарафіяльних попечительств, церкових братств, меценатів у розвиток освіти на території Полтавської єпархії.

125. Основные типы мистического опыта просветления

Н.С. Жиртуева Культура народов Причерноморья. — 2004. — N52, Т.1. — С. 132-135 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — рус.

В статье проводится исследование двух типов мистического опыта просветления. Делаются выводы, что состояние просветления, с точки зрения имманентной мистики характеризуется постоянным и непрерывным осознанием своей истинной сущности (Атмана), чему не могут помешать Эго и его энергии. Трансцендентно-имманентная мистика называет просветленное состояние святостью, которое достигается стяжанием божественной благодатной энергии в процессе синергии, преображающей несовершенную природу человека.In the article research of two types of mystical experience of enlightening is carried out. The conclusions are made that state of enlightening, from the point of view immanent mystics is characterized with continuous and uninterrupted awareness of one's true essence (Atman), with which Ego and its energies by no means can interfere. Transcendental and immanent mystics denotes the state of enlightening as holiness, which is achieved by gaining God's blessing energy in the process of synergy, which transforms imperfect nature of a person.

126. Основоположні принципи філософії історії у творчості Августина Блаженного

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 О.Ю. Поцюрко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2008. — 19 с. — укp.

Досліджено основоположні принципи філософії історії Августина Блаженного в контексті світової історико-філософської традиції. Проаналізовано античне та середньовічне тлумачення історичного процесу. Розглянуто основні історіософські концепти Отця Церкви. Проаналізовано положення августинівської концепції "Царства Божого" та "царства земного". У контексті августинівської історіософської рефлексії вивчено особливості вирішення мислителем проблеми часу. Доведено, що найбільш суттєвим принципом філософії історії Августина Блаженого є утвердження єдності людської історії.

127. Особенности формирования религиозного самосознания на территории постсоветских государств

А.А. Церковный Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2003. — N 1. — С. 53-63. — Библиогр.: 4 назв. — рус.

Описано соціально-психологічні закономірності введення нової релігії. Обгрунтовано тривалість етапів зміни відношення до нової віри. Закономірність зміни етапів описано на прикладі введення атеїзму на території Радянського Союзу.

128. Особливості вияву комунікаційної функції релігії у християнських конфесіях

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 М.С. Петрушкевич; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Проведено комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження особливостей комунікаційної функції релігії у православ'ї, католіцизмі та протестантизмі. Розроблено термінологічну базу, а також визначено місце комунікаційної функції у системі християнства. Охарактеризовано вплив соціокультурної ситуації на становлення та розвиток християнських конфесійних систем. Проаналізовано основні складові комунікаційної системи християнства, а саме: вербальну комунікацію, складовими якої є усна та письмова мова, канонічні релігійні тексти, книгодрукування, молитва, сповідь, проповідь. Розглянуто аспект невербальної комунікації, а саме: міміку, жестикуляцію, колір, одяг, храм, ікону. Охарактеризовано змішану комунікацію, яка найчастіше використовується у сучасному християнстві. Значну увагу приділено подієвій комунікації. Досліджено проблему зв'язку засобів передачі інформації та специфіки комунікаційних систем християнських конфесій. Проаналізовано трансформації конфесійної комунікації під впливом сучасних технологій, особливості сприйняття такої комунікації, психологічні зміни у віруючих.

129. Особливості релігійної освіти учнів шкільного віку на Сході Франції

І.С. Лаухіна Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 36. — С. 166-169. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Розглянуто питання змін у політиці щодо релігійного навчання учнів у громадських школах департаменту Ельзас-Мозель (Схід Франції). У вказаному департаменті в громадських школах учням пропонується для вивчення католицька, протестантська або юдейська релігії.

130. Особливості релігійної політики в Криму в 30-ті роки XX століття: уроки історії

І.В. Рибак Культура народов Причерноморья. — 2003. — N46. — С. 155-160 — Библиогр. в конце ст.: 21 назв. — укp.

Сучасне життя піддає людей надзвичайно складним випробуванням. В результаті духовне прозрівання є неможливим. Цьому навчає нас історія предків, історичні уроки, які набуті ними. Мета статті полягає у тому, щоб на основі аналізу досвіду взаємовідносин радянських органів влади і православної церкви в Криму в 30-ті роки двадцятого століття визначити особливості, історичні уроки, які належить врахувати співвітчизникам в сучасних умовах життя – умовах духовного відродження.

131. Особливості розвитку Римо-Католицької церкви в сучасній Україні

Автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 О.П. Ворон; Нац. ун-т "Остроз. акад.". — Острог, 2007. — 20 с. — укp.

Здійснено історико-релігієзнавче дослідження становлення та функціонування Римо-Католицької церкви (РКЦ) у сучасній Україні. Проаналізовано процес реорганізації та формування конститутивних структурних одиниць РКЦ. Розглнуто питання щодо "національної" ідентифікації церкви. З'ясовано особливості професійної релігійної освіти. Визначено характер роботи місій та організацій соціального служіння. Розглянуто сфери та напрямки діяльності церкви. Розкрито популяризовані методи та форми євангелізаційної роботи. Охарактеризовано позицію РКЦ з приводу визначених явищ і подій. Значну увагу приділено аналізу державно-церковних відносин і виявлено причини міжконфесійних суперечностей.

132. Особливості та тенденції поширення і розвитку новітніх християнських течій в Україні

автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 М.В. Шмігельський; Нац. ун-т "Остроз. акад.". — Острог, 2007. — 20 с. — укp.

Досліджено новітні християнські течії в Україні. Зроблено спробу комплексного історико-релігієзнавчого аналізу феномену неохристиянської релігійності в Україні. Вивчено особливості релігієзнавчих та історичних інтерпретацій явища неохристиянства. Проаналізовано існуючий теоретико-методологічний інструментарій дослідження новітніх релігійних явищ, обгрунтовано доцільність використання певної термінології. З'ясовано причини виникнення та поширення неохристиянських релігій в Україні, масштаби зростання релігійної мережі неохристиянських церков і особливості їх регіональної локації. Висвітлено розвиток найчисельніших неохристиянських течій на Україні. Розглянуто питання щодо місця неохристиянських церков у суспільному житті України та їх відносин з іншими конфесіями.

133. Особливості формування ментальних та релігійних структур в іудаїзмі (український контекст)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 З.В. Швед; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Здійснено комплексний філософсько-релігієзнавчий аналіз змісту та своєрідності ментальних та релігійних структур, характерних для іудаїзму, в українському контексті. На підставі доробку видатних українських мислителів минулого та сучасності розроблено підхід до розуміння етнорелігійного феномену як досуспільно-історичного та культурного явища. Наголошено, що його ознаки знаходяться у прямій залежності від розвитку та ступеня засвоєння спільнотою релігійних уявлень та ідей. Визначальною ознакою світоглядних настанов у іудаїзмі є їх яскрава містифікація, а своєрідність релігійних уявлень полягає в ототожненні релігійного та національного. Національна своєрідність, що спирається на релігійну традицію є підгрунтям для усвідомлення національної ідеї. Фіксуючись у стереотипах світобачення, обрядах та звичаях, нові підходи набирають ознак нормативності, а колективний досвід визначає особливості ставлення до світу. Відзначено, що усвідомлення національної єдності складає одну з важливих ознак ментальної своєрідності євреїв.

134. Особливості формування та трансформації релігійного міфу (релігієзнавчий аспект)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 О.В. Костюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Досліджено феномен релігійного міфу в соціальному та духовному житті минулого та сучасності. Розглянуто витоки, етапи й особливості ставлення, сучасні прояви функціонування релігійних міфів у житті суспільства. Здійснено релігієзнавчий аналіз феномену міфу від архаїчних форм до сучасних. Процес становлення релігійного міфу взаємопов'язано з явищем проблематизації життєвого світу архаїчної людини, а, отже, і міфів. Дорефлексивні міфи змінюються рефлексивними, які містять сумнів щодо описуваних подій, принаймні у латентному стані. Остаточне формування релігійного міфу відбувається внаслідок формування універсальних релігійних вчень і появи суспільно-економічних криз. Сучасні процеси деміфологізації релігійних міфів взаємопов'язані з їх пристосуванням до сучасних суспільно-етичних цінностей (прав людини).

135. Особливості християнської поезії в Західній Україні 20 - 40-х років ХХ століття: мотиви, жанри, поетика (львівська група письменників "Логос")

Автореф. дис... канд. філол. наук10.01.01 Л.М. Гром'як; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 17 с. — укp.

Досліджено творчість львівської групи письменників-католиків "Логос" (1922 - 1939 рр.), на основі якої визначено особливості християнсько-католицької поезії у Західній Україні 20 - 40-х рр. XX ст.: мотиви, жанри, поетику. Проаналізовано збірки Г.Лужницького (Меріяма), О.Моха (Петрійчука), С.Семчука і В.Мельника (Лімниченка), а також неопубліковані досі твори останнього. Критично осмислено українську версію концепції "католицької літератури" на тлі європейських пошуків її специфіки, окреслено роль і місце провідних діячів "Логосу" в історико-літературному процесі України.

136. Острозький традиціоналізм: етимологія української духовності

С.М. Гуменюк Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 19. — С. 15-13. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Досліджено етимологію української духовності на прикладі полемічного досвіду острозьких книжників традиційного спрямування. Висвітлено проблематику, яку порушували Іван Вишенський, Віталій з Дубна, Клірик Острозький, Василій Суразький, Іов Княгиницький. Основу її складає захист православної християнської традиції в українській культурі, яка і понині має унікальне значення для осмислення усіх процесів державотворчого становлення України.

137. Паломництво до святих місць України (на матеріалах Кримського регіону)

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.12 Н.В. Крюкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 16 с. — укp.

Досліджено феномен сакралізації простору, прояви та шанування "святих місць" на території Кримського півострова, а також явище паломництва як форму шанування сакральних об'єктів у контексті українознавства та релігієзнавства. Вивчено поняття "священного", принципи сакралізації простору, феномен появи "святих місць". Досліджено християнські та мусульманські сакральні об'єкти Криму, надано їх класифікацію та проведено детальний опис. Проаналізовано феномен паломництва до "святих місць" як форму їх шанування. Висвітлено історію цього явища, його основні принципи й особливості, які є характерними для різних конфесій. Феномен паломництва проаналізовано у психологічному аспекті, у контексті ідеї "колективного несвідомого", теорії установки, навіювання, конформності. Візначено, що проведене дослідження традицій шанування священних об'єктів Криму, виявлення загальних рис і відмінностей є актуальним за сучасних етно-конфесійних умов, що історично склалися у Криму - регіоні, у якому мешкали представники різних національностей і віросповідань. Зауважено, що Крим є регіоном, який відіграв особливу роль у процесі християнізації Русі, формуванні етнонаціональної культури. Результати дослідження мають певне значення для різноманітних галузей філософської, українознавчої, релігієзнавчої, соціологічної та культурологічної науки.

138. Передісторія станіславівської української греко-католицької єпархії (1790-1885 РР.)

П.Е. Камянский Культура народов Причерноморья. — 2002. — N48, Т.1. — С. 81-86 — Библиогр. в конце ст.: 52 назв. — укp.

Актуальність проблеми зв’язок її з важливими науковими та практичними завданнями. Заснування Станіславівської єпархії має свою довгу передісторію. Потреба створення цієї єпархії відчувалась вже здавна, при чому кожного разу “обростала” новими аргументами, однак з різних причин відкладалася. Тому передісторія Станіславівської єпархії (1790-1885 рр.) була більш тривалою, ніж власне її історія від заснування до ліквідації на Львівському Соборі (1885-1946 рр.).

139. Перші загальнодержавні культи святих Климента і Миколая та їх відтворення у пам'ятках історії і культури Київської Русі

Автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 Н.В. Верещагіна; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним релігієзнавчим дослідженням патрональних культів святих Климента і Миколая в контексті їх ролі в давньоруському церковному і культурному житті, впливу київської традиції на формування загальнодержавного й регіонального шанування святителів в межах Київської Русі. Феномен названих культів висвітлено як видатне явище українського духовного життя, відображеного у давньоруських пам'ятках історії і культури.

140. Полемічна література як чинник становлення національно-релігійної свідомості українського народу

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.05 В.М. Логвиненко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2005. — 18 с. — укp.

Досліджено вплив полемічного письменства на українське церковно-релігійне та національно-політичне життя народу на тлі боротьби проти експансивної політики Речі Посполитої у кінці XVI - на початку XVII ст., направленої на окатоличення, латинізацію українського народу. Проаналізовано особливості ідей, висловлених у творах уніатських і антиуніатських письменників-полімістів та їх вплив на збудження національно-релігійної свідомості українського народу у боротьбі за національно-релігійні права та політичні свободи. Досліджено роль Української Церкви у розвитку його державно-політичного, духовно-культурного та національно-релігійного життя у контексті філософських концепцій полемістів. Виділено особливі погляди у коментуванні значення Берестейської унії стосовно збереження національної ідентичності українського народу, притаманні антиуніатським і уніатським письменникам-полемістам.