LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Релігія

Всього — 298 Сторінка 9 із 15

161. Психологічна структура віри та мотиви її формування

Н.В. Наумова, А.М. Мердак Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2003. — N 12. — С. 38-41. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Проаналізовано питання стосовно проблем виникнення, формування та значимості релігійної віри як феномена людської психіки, досліджено структуру релігійної віри, її предмет, причини і мотивацію виникнення релігійних вірувань.

162. Психологія релігії: формування та утвердження релігієзнавчої парадигми

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.11 О.І. Предко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 36 с. — укp.

Уперше проведено цілісний аналіз процесу формування й утвердження психології релігії як релігієзнавчої галузі знання. У контексті відношення "людина - Бог" виявлено передумови ідеї осягнення релігії як психологічного феномену, у яких сходження людини до Бога здійснюється шляхом розкриття можливостей свого внутрішнього "Я", взаємозв'язку людського та божественного, внаслідок якого здійснюється творення особистості, її преображення. Висвітлено різноманітні шляхи та тенденції формування психології релігії як галузі наукового знання, у якій закладались її концептуальні засади, окреслювався сутнісний взаємозв'язок між постановкою проблем і способом їх вирішення, підгрунтям цього зв'язку були екзистенційні та гуманістичні пріоритети, які забезпечували сталість релігієзнавчо-психологічної традиції, а також сприяли інноваційним тенденціям у процесі наукового поступу. Запропоновано думку, що саме у психології релігії як релігієзнавчій дисципліні, релігійність, пов'язуючись з духовністю, постає визначальним критерієм її проблематики та набуває статусу самовизначення і самоствердження людини. Визначено, що провідною тенденцією вітчизняної психології релігії все більшою мірою стає її екзистенційно-особистісна спрямованість, у якій відображається потужна традиція світової та української релігієзнавчої думки.

163. Психотехники развития самосознания в буддизме

Р.П. Ляшко Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2004. — N 19. — С. 101-116. — Библиогр.: 6 назв. — рус.

Подано психологічний підхід до дослідження та використання буддиської практики уважності, як однієї з найбільш ефективних відомих традиційних психотехнік розвитку самосвідомості.

164. Пятидесятники Крыма в 40-50-е годы ХХ века

Е.В. Катунина, Ю.А. Катунин Культура народов Причерноморья. — 2005. — N63. — С. 112-119 — Библиогр. в конце ст. 35 назв. — рус.

165. Радянська держава і Російська православна церква: історичний досвід відносин на матеріалах Донецької області (1943 - 1964 рр.)

автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 І.Г. Луковенко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 21 с. — укp.

Висвітлено особливості відносин радянської держави, комуністичної партії та Російської православної церкви (РПЦ) у Донецькій області. На підставі джерельної бази та наявної історіографії проаналізовано форми та методи державної політики щодо церкви, реакцію самої церкви на політику стосовно неї, яка здійснювалась державою та партією, а також наслідки цієї політики. Розглянуто особливості розвитку РПЦ на Донеччині, а саме: структуру, напрямки діяльності, проблеми.

166. Релігієзнавчий аналіз проблеми життя та сметрі в українській думці ХІ - ХV століть

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 А.М. Вальчук; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Доведено, що проблема життя та смерті посідала чільне місце в українській думці XI - XV ст. Проаналізовано специфіку проблеми в межах релігієзнавчих студій. Досліджено періоди формування, становлення та розвитку проблеми духовності тогочасного східнослов'янського населення. Обгрунтовано положення, що в українській духовній традиції раннього періоду панувала богословська інтерпретація досліджуваної проблеми. Теоретичний аналіз проблеми життя та смерті в українській думці даного періоду засвідчив своєрідність її становлення та розвитку в тісному взаємозв'язку з соціально-політичними та історичними детермінантами. Зазначено, що розуміння та висвітлення даної проблеми зазнало впливу соціально-історичних реалій тих часів.

167. Релігійна громада: сутність та її історичні форми

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 В.І. Теремко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 18 с. — укp.

Розкрито сутність феномену релігійної громади, визначено його джерела та основні форми. Встановлено наявність універсального алгоритму релігійної громади, який проявляється у причинах виникнення та механізмах її формування. Розглянуто особливості утворення релігійної громади в архаїчному суспільстві й античному полісі. Визначено роль релігійного чинника у формуванні касти. Проаналізовано співвідношення релігійної громади з релігійним виміром таких понять, як "релігійна група", "релігійна спільнота", "релігійна організація", досліджено їх взаємозв'язок. Досліджено процес формування буддійської санги. Здійснено історичну реконструкцію різних форм вияву буття релігійних громад. Розкрито їх сутність та особливості на прикладі формування релігійних громад давнього світу та їх функціонування у світових релігіях. Доведено наявність спільних тенденцій і специфічних особливостей у розвитку християнської та мусульманської громад.

168. Релігійна освіта в Україні як чинник формування суспільної моралі

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 А.О. Кислий; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Проаналізовано вплив релігійної освіти в Україні на формування суспільної моралі. Розглянуто історичну ретроспективу, сучасний стан і тенденції розвитку даної освіти. Вивчено стан навчально-виховного процесу у духовних навчальних закладах різних конфесій (православ'я, католіцизму, протестантизму), спрямованого на моральне виховання учнів зазначених навчальних закладів згідно до морально-етичних норм, що базуються на християнстві та розкриваються у змісті богословських предметів і комплексі духовних практик, пов'язаних з культовою діяльністю Церкви. Її специфіка полягає у конфесійній підготовці високоосвічених та глибоковіруючих випускників на потребу Церкви як основної складової механізму поширення Слова Божого та зміцнення моралі парафіян. Визначено, що Церква домагається використовувати освіту як найбільш ефективний засіб морального виховання на основі християнської етики та поширенні віровчення. Узгодження світської та релігійної освітніх систем в Україні - закономірний процес розвитку демократичного суспільства, у якому релігії та Церкві відводиться поважне місце. Вмотивованими напрямками взаємовпливу світської ра релігійної освітніх систем в Україні є запровадження християнської етики як навчально-виховної дисципліни до змісту української школи та відкриття загальноосвітніх навчальних закладів під опікою Церкви.

169. Релігійна свідомість і релігійні практики населення сучасної України як предмет соціально-філософського аналізу

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 О.Р. Козловський; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Розроблено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та релігійного досвіду. З застосуванням цього підходу створено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду, запропоновано нову інтерпретацію тенденції в еволюції релігійності населення сучасної України. Проаналізовано співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструменту ідентифікації за сучасних мов. Піддано критичному аналізу ідеологему "релігійного відродження" як аналога проекту "національного відродження" відповідно до моделі "етнонації". Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері, які стосуються подолання негативних тенденцій у даній сфері України та використання релігії як важливого інструменту ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

170. Релігійна свідомість сучасного студентства в контексті світоглядного плюралізму (на матеріалах України)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 Н.С. Гаврілова; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2007. — 18 с. — укp.

Розкрито вплив трансформаційних процесів на релігійну свідомість сучасного молодого покоління. Розроблено термінологічну базу та проаналізовано різні підходи до поняття релігійної свідомості. З'ясовано її місце у структурі всього релігійного комплексу. У контексті аналітичних можливостей релігієзнавчого підходу, його принципів і критеріїв осмислення досліджено проблему релігійної свідомості, її сутнісні риси та форми прояву. Виявлено зміни у розумінні релігієзнавчого тлумачення релігійної свідомості, що донедавна зводилось до відображальних і пасивних характеристик інтелектуальної сфери, у зв'язку з чим вона втрачала креативність і здатність до трансформації. Доведено, що оптимальне розуміння релігійної свідомості, яке базується на класичному визначенні її як певної структурованої або неструктурованої сукупності ідей, поглядів, теорій, враховує необхідність доповнення об'єктивованих у відповідній релігійній культурі норм і правил релігійного мислення та поведінки суб'єктивованими через релігійну та конфесійну самоідентифікацію ознаками релігійності свідомості. Виділено догматично-теологічний і ціннісно-орієнтаційний елементи релігійної свідомості з урахуванням її соціокультурних і якісних характеристик і взаємопов'язаних з цим філософських рефлексій.

171. Релігійна термінологія сучасної французької мови: генеза, семантика, функціонування

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.05 Є.Г. Жерновей; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с. — укp.

На підставі результатів аналізу релігійної термінології французької мови, її генетичної й лексико-семантичної структури, аспектів функціонування релігійних термінів у різних текстових жанрах установлено: базою для творення релігійної термінології стали латинська та давньогрецька мови, а також власне французькі утворення; запозичення з інших мов складають незначну частину термінів. Відзначено, що лексико-семантичні процеси в межах релігійної термінології сучасної французької мови виявляють специфічні риси: категоріальну багатозначність, міжсистемну антонімію, дублетність синонімів. Визначено, що ядром та центром функціонально-семантичного поля сакральності є біблеїзми та християнізми, а периферії - терміни нехристиянських релігій. Частотний аналіз фунціонування генетичних пластів релігійних термінологічних одиниць (РТО) в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження. Зазначено, що функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів.

172. Релігійний аспект духовних пошуків (на матеріалах української та російської художньої літератури 60-80-х років)

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.11 Н.С. Звонок; НАН України. Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Проведено філософське дослідження закономірностей виникнення, розвитку і функціонування релігійних духовних пошуків у життєдіяльності особистості, їх сутності і різноманітних проявів; окреслені основні дослідницькі підходи та філософсько-методологічні основи вивчення проблеми; розглянуто особливості релігійних духовних пошуків в українській і російській художній літературі 60-80-х років, напередодні глибоких якісних трансформацій у колишньому СРСР.

173. Релігійний фактор у контексті геополітичних трансформацій на Галицько-Волинських землях (друга половина XIII - перша половина XV ст.)

Автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 Р.М. Шеретюк; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Розкрито сутність і спрямованість Східної політики Папського престолу у контексті геополітичних трансформацій на землях Русі після золотоординської навали. Визначено дискурс Східної політики Папського престолу з урахуванням монголо-татарського фактора та спроби встановлення церковної унії в Галицько-Волинському князівстві як інструмента Східної політики папства. У даному аспекті досліджено католицьку експансію на галицько-волинських землях після втрати незалежності Галицько-Волинського князівства, показано роль католицизму в геополітичних трансформаціях на українських землях після Кревської (1385 р.) та Городельської (1413 р.) уній. Існування Галицької митрополії в XIV ст. розглянуто як вияв прагнення Південно-Західної Русі до церковної самостійності, а її ліквідація - як наслідок геополітичних змагань Великого князівства Литовського та політично-церковних сил, що створювали централізовану Московську державу, які згодом почали міждержавну (московсько-литовську) боротьбу за митрополичу Київську кафедру.

174. Релігійний фанатизм: релігієзнавчо-психологічна сутність та форми прояву

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 С.М. Бурлак; Київ. нац. ун-т ім. ТШевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Здійснено релігієзнавчо-психологічний аналіз феномену релігійного фанатизму. Проведено аналітичний огляд історичних джерел і дослідницької літератури з проблематики цього явища. З'ясовано історію походження поняття "фанатизм" і трансформації його смислового навантаження, співвідношення з релігійними вимірами фанатика та фанатичності. Розкрито взаємозалежність між релігійним фанатизмом і релігійністю. Значну увагу приділено їх можливостям для осягнення різноманітних релігійних феноменів. Здійснено історичну реконструкцію різних форм прояву релігійного фанатизму, з'ясовано їх суть з урахуванням притаманного їм деструктивного характеру. З'ясовано психологічний механізм фанатизму, досліджено та виокремлено його специфічні риси.

175. Релігійний чинник соціально-економічної поведінки за умов глобалізаційних викликів

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 О.В. Грабовець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 21 с. — укp.

Обгрунтовано інноваційну версію впливу релігійного чинника як символічної форми світосприйняття на соціально-економічну поведінку в різних цивілізаціях за умов глобальних викликів. Встановлено, що норми та цінності, які регулюють соціально-економічну поведінку, можуть коливатись у діапазоні від пріоритету суто матеріальних до позаматеріальних чинників адекватно соціокультурним особливостям генези конкретних суспільств. Запропоновано концептуальну версію функціональної ролі релігії в соціумі як соціальної технології розв'язання буттєвих проблем, що грунтується на інтуїтивно-символічних засадах та здатна розв'язувати життєво назрілі проблеми через забезпечення морально-етичного спрямування економічної поведінки. Базуючись на розумінні релігії як ефективної соціальної технології розв'язання буттєвих проблем, що актуалізує внутрішньоособистісні чинники соціального контролю, здійснено аналіз щодо визначення місця та ролі релігійного фактора соціально-економічної поведінки в різних цивілізаціях за умов глобалізаційних викликів. На тлі трансформаційних процесів, що здійснюються в Україні, визначено залежність між ефективністю ринкових реформ та необхідністю задіяння інтегруючого потенціалу соціального інституту православ'я, його здатністю адаптуватись до викликів часу.

176. Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси

автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.11 А.В. Арістова; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2008. — 28 с. — укp.

Вперше в українському академічному релігієзнавстві досліджено феномен релігійних конфліктів у європейських суспільствах перехідного типу в цілому та в Україні зокрема. Зроблено комплексний, міждисциплінарний аналіз релігійних конфліктів як закономірного компонента трансформаційних процесів. Визначено сутність, структуру, типи та функції релігійних конфліктів. Розкрито специфіку релігійних конфліктів у перехідному геополітичному ареалі, досліджено зміну їх якісних і кількісних ознак у глобалізаційну епоху. Виділено конкретно-історичні, політичні, етнонаціональні, духовно-культурні детермінанти релігійних конфліктів, узагальнено закономірності їх перебігу. Встановлено зв'язок генезису та динамкіи релігійних конфліктів з фазами посткомуністичних перетворень. Досліджено вплив релігійних конфліктів на суспільно-релігійні процеси, зокрема, на іституювання сучасної конфігурації релігійної мережі. Визначено об'єкт, предмет, базові поняття конфліктології релігії як нової галузі релігієзнавчих досліджень. Осмислено роль поліконфесійності як конфліктогенного чинника в сучасних перехідних суспільствах. Обгрунтовано принципи та засоби управління релігійними конфліктами. Розроблено шляхи оптимізації релігійних відносин в українському суспільстві.

177. Релігійні конфлікти в умовах глобалізації

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 Д.Д. Шумунова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 17 с. — укp.

Проведено дослідження глобалізаційного варіанта релігійного конфлікту, який запропоновано визначити як антагоністичне протистояння носіїв різних систем релігійних цінностей, що має соціальний (релігія як соціальний інститут) і культурологічний (релігія як форма культури та її інтерпретації) виміри, зміст якого розкривається у їх взаємопереході. Обгрунтовано цілісний культурологічний підхід щодо розуміння релігійного конфлікту як феномену, аналіз якого не можна обмежити соціологічними параметрами. Розкрито значення досліджуваного явища як поля зіткнення культурних текстів, що репрезентує протистояння релігійних інтерпретацій культури, які надалі можуть бути інституалізовані. На підставі дослідження суперечливої природи релігійного конфлікту визначено співвідношення його культурологічного та соціального змісту в історичних трансформаціях. Показано, що проблематизація релігійного конфлікту відбувається за умов подолання філософії тотожності, яка забезпечувала суперечливість людського буття. Глобалізаційний контекст розкриває тотальний характер конфлікту цінностей. Виявлено, що криза культурної ідентифікації за умов панування мультикультурного дискурсу постмодерну сприяє спробам секуляризованої культури екстраполювати неоліберальний проект на світову спільноту в цілому. Показано, що відповідь релігії як транслятора культурних традицій призводить до її політизації та перетворення на граничну форму напруження цивілізаційного конфлікту.

178. Релігійні процеси в Україні у 1953 - 1964 роках (на матеріалах західних областей)

Автореф. дис... канд. іст. наук09.00.11 А.А. Моренчук; Нац. ун-т "Остроз. акад.". — Острог, 2006. — 20 с. — укp.

Розглянуто концептуальні підходи щодо вивчення особливостей церковного життя за умов "відлиги". Виділено основні періоди у релігійній політиці радянської влади у 1953 - 1964 рр. З'ясовано фактори, що зумовили зміни у ній. Досліджено нормативно-правову базу, на підставі якої здійснювалися відносини між церковними структурами та місцевими органами влади. Висвітлено форми та методи втручання держави в духовне життя населення. З урахуванням специфіки різних віросповідань проаналізовано особливості реакції та способи адаптації віруючих і священнослужителів до політичного курсу влади у релігійній сфері. З'ясовано вплив особливостей розвитку західноукраїнського регіону на характер еволюції конфесійних процесів за умов хрущовської "відлиги".

179. Релігійність в українському соціумі: детермінанти і характеристика сучасного стану

Автореф. дис... канд. соціол. наук09.00.11 Н.П. Дудар; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Досліджено особливості релігійності суспільства в постсоціалістичній Україні, виявлено детермінанти та характерні риси її сучасного стану. Аргументовано, що сучасний стан релігійності в українському соціумі детермінований мега-, макро- та мікрорівневими явищами. На підставі емпірії зроблено висновок, що сучасна релігійність як духовний феномен характеризується неоднорідністю, незавершеністю, неоднозначністю, поліфункціональністю, багатоконфесійністю (за домінування християнської традиції) та дисгармонійністю між кількісним піднесенням і невідповідним якісним наповненням, а її основними рисами є суперечливий дуалізм, що проявляється у відкритості, адогматичності, демократичності, синкретизмі, толерантності, лояльності, приватизації, а також у духовній ентропії, еклектиці, невизначеності, фрагментарності, популізмі, конформізмі, обрядовості, прагматизації. Висвітлено еволюційні тенденції релігійності, зокрема абстрактизацію та розмитість ідеї надприродного, етизацію релігії, імморталізацію релігійного світорозуміння, активний розвиток позаконфесійної та позацерковної релігійності, детрадиціоналізацію релігійних постулатів, релігійне пристосовництво тощо.

180. Релігійно-культурологічна концепція К.Г.Юнга

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.11 С.В. Бичатін; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Доведено, що розуміння релігії та культури швейцарським мислителем К.Г.Юнгом є важливою складовою частиною всього його вчення. Досліджено основні методологічні підходи та концептуальні положення вчення та їх вплив на релігійно-культурологічні погляди К.Г.Юнга. Особливу увагу приділено філософській інтерпретації релігії, розумінню природи Бога, сутності "природного богослов'я", символу, міфу та культури. Проаналізовано значення його релігієзнавчих поглядів для наукового вивчення релігії, з'ясовано основні положення Одкровення К.Г.Юнга та культурологічні концепції.