LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Соціологія. Демографія

Всього — 519 Сторінка 10 із 26

181. Міжнародний кооперативний альянс та провідні тенденції розвитку кооперативного руху в Східноєвропейському регіоні

В.В. Каран Культура народов Причерноморья. — 2005. — N57, Т.2. — С. 68-73 — Библиогр. в конце ст. 13 назв. — укp.

182. Міжпоколінна трансформація етнічних цінностей (на прикладі українського етносу України)

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 О.А. Борусевич; НАН України. Ін-т соціол. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Проаналізовано вибір ціннісних пріоритетів трьох сучасних поколінь українського етносу відповідно до їх комплексних особливостей. Виконання основного завдання дисертації (всебічне дослідження міжпоколінної трансформації етнічних цінностей) реалізовано у три етапи. Змістом першого є виявлення основних етнічних цінностей респондентів-українців у загальнонаціональному вимірі та їх трансформації у поколінному розрізі, другого - визначення комплексних характерних особливостей кожного із сучасних поколінь українців, третього - інтегральної оцінки етноціннісних пріоритетів у процесі їх міжпоколінної трансформації. Використано результати низки емпіричних досліджень щодо проблематики роботи, застосовано монографічний, графічний та статистичні методи досліджень.

183. Міжпоколінні особливості колективних ідентифікацій в умовах інтенсивних соціальних змін

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 А.М. Свинаренко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 16 с. — укp.

Проаналізовано генезис концепції покоління у суспільних науках та запропоновано засоби її застосування. Наведено дані щодо евристичної значущості використання концепції поколінь у досліженні етнічних та громадянських самоідентифікацій. На основі виділення елементів феномену соціальної ідентифікації визначено особливості процесів самоідентифікацій з етнічними та політичними культурними спільнотами, доведено пріоритетну роль феномену культурної спадкоємності як критерію взаємозв'язку та взаємообумовленості поколінь. Визначено різні стратегії процесу самоідентифікації, що характеризують культурні особливості різних поколінь. Сутність міжпоколінних розбіжностей етнічних та громадянських ідентифікацій відображено в особливостях співвідношення між процесами самоідентифікації та об'єктами ідентифікацій. З'ясовано, що характер взаємовідносин між індивідом та спільнотою визначає особливості процесів самоідентифікації різних поколінь.

184. Міжпрофесійна мобільність та зміна соціальної ідентичності

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 О.В. Симончук; НАН України. Ін-т соціол. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Досліджено механізм сучасної міжпрофесійної мобільності фахівців із вищою освітою у структурі приватної економіки. Запропоновано теоретичний підхід щодо вивчення індивідуальної міжпрофесійної мобільності як процесу кризи і руйнації попередньої соціально-професійної ідентичності та конструювання нової. Наведено поняття професійної ідентичності, проаналізовано механізм формування та подано класифікацію її видів за низкою якісних ознак. На підставі аналізу біографічних даних виявлено типи особистості відповідно до особливостей мотивації мобільності, а також типи адаптації суб'єкта переміщення до нової професії. Апробовано методологічний підхід із застосуванням методу історії життя, який використовується у вітчизняній соціології мобільності вперше.

185. Мовний простір в контексті міжнаціональних відносин

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 І.В. Балашенко; Південноукр. держ. пед. ун-т (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського. — О., 2004. — 19 с. — укp.

Уперше у соціально-філософському контексті розглянуто мовний простір за умов міжнаціональних відносин. Створено концепцію стосовно системи "площинних" розподілів мови, обумовлених дією суспільства, висвітлено їх вплив на різні сфери життя та дільності людини. Висвітлено питання продукування мовним простором подвійної ідентифікації носіїв мови, що призводить до створення нової надетнічної спільноти. Розглянуто мовний простір у контексті його генезису й бази спілкування носіїв різної історичної пам'яті, яка впливає на простір культури та створює просторові системи, що реалізуються в мовно-культурних ситуаціях і визначають умови розвитку національної культури. Зазначено, що мовний простір є інтегральним феноменом, що відображає комунікативні відносини соціуму. Обгрунтовано, що розвиток мови титульної нації відбувається шляхом зв'язку соціальної трансформації суспільства та мовного простору. Запропоновано положення, що його інтеграційні процеси в поліетнічному соціумі продукують міжкультурну та міжмовну комунікації в регіональному просторі, що сприяють розвитку загальнодержавного мовно-культурного простору.

186. Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення

Автореф. дис... канд. екон. наук08.03.02 О.Р. Овчиннікова; Технол. ун-т Поділля. — Хмельницький, 2003. — 20 с. — укp.

На підставі проведених досліджень розроблено структуру системи моделей і методів міграційних досліджень з використанням теорії марківських процесів, факторного аналізу, методів нечіткої логіки, експертних опитувань та вибіркових соціологічних досліджень. Доведено, що за допомогою запропонованого підходу до вибіркових соціологічних опитувань за малими вибірками можна одержувати необхідну для моделювання інформацію значно швидше, ніж за традиційними методами. Уперше в міграційних дослідженнях виділено та сформульовано механізм організації міграційних досліджень на базі економіко-математичного моделювання та зроблено висновки: міграційна система представляє собою ієрархічну структуру, в якій основним елементом є індивідуум і організація дослідження має бути спрямованою саме на нього; основним етапом міграційних досліджень є формування динамічних цілей, від яких залежать способи визначення чинників впливу, об'єднання їх в однорідні групи; виділення станів системи та одержання необхідної для моделювання ервинної інформації.

187. Моделі соціальної адаптації потерпілих від Чорнобильської катастрофи

Автореф. дис. канд. соціол. наук22.00.03 Н.В. Ходорівська; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2003. — 17 с. — укp.

Проаналізовано специфіку адаптаційних процесів, що проходять у потерпілих різних макрогруп та досліджено формування в них моделей соціальної адаптації в екосоціальних умовах, змінених після Чорнобильської катастрофи. Теоретично обгрунтовано типологію моделей соціальної адаптації. Як подальший розвиток існуючих теоретичних підходів розроблено узагальнений підхід до аналізу адаптивних ситуацій: запропоновано 5-вимірну (екологічний, інформаційний, правовий, економічний та соціальний виміри) і тримасштабну (враховані мега-, макро- та мікросоціальні рівні дії факторів) схему аналізу визначення специфіки адаптивних ситуацій. Вперше здійснено теоретичну типологізацію моделей соціальної адаптації на основі парних (усвідомлення - неусвідомлення, активність - пасивність) координат та триаспектної (когнітивна, комунікаційна, поведінкова) структури адаптування. Виділено наступні моделі соціальної адаптації: за умови усвідомлення ситуації - "триспрямована активність", "двоспрямована активність", "односпрямована активність", "усвідомлена пасивність"; за умови неусвідомлення - "двоспрямована неусвідомлена активність", "односпрямована неусвідомлена активність", "хаотична активність", "неусвідомлена пасивність". Уперше запропоновано інтегральний індекс психологічного самопочуття, який доводить взаємозв'язок між оцінками ризиків життєвих ситуацій різних груп потерпілих (у кожній групі чинним є власний набір ризиків) та адаптивними (ризикознижуючими) зразками поведінки та діяльності. Проведено верифікацію моделей соціальної адаптації та визначено базові: "двоспрямована активність" та "усвідомлена пасивність".

188. Моделі та інструментальні засоби автоматизованого управління поведінкою соціальних груп

Автореф. дис... канд. техн. наук05.13.06 Н.І. Калита; Харк. нац. ун-т радіоелектрон. — Х., 2006. — 19 с. — укp.

На базі застосування логістичних функцій вперше розроблено математичні моделі керування поведінкою індивідуумів однорідної соціальної групи шляхом управління перевагами, частковими характеристиками заданої альтернативи та комбінованим способом у стаціонарному та нестаціонарному зовнішньому середовищі з урахуванням обмеженості ресурсів. Розглянуто можливі варіанти завдання вихідних значень параметрів моделей у точковому й інтервальному вигляді. Удосконалено методи ідентифікації групових переваг на базі експертної оцінки та компараторної моделі. Вперше запропоновано модель формування сценаріїв стану зовнішнього середовища у вигляді кортежу параметрів на базі евристичного підходу. Проведено експериментальну перевірку запропонованих моделей і методів у межах інформаційно-аналітичної маркетингової системи, показано їх адекватність та ефективність використання для вирішення задач управління поведінкою соціальних груп.

189. Можливості застосування зарубіжних теорій соціальної роботи щодо сім'ї в Україні

І.М. Трубавіна Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2006. — N 30. — С. 46-49. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Розкрито сутність головних зарубіжних наукових теорій соціальної роботи - психологічної, соціологічної та комплексної. Проаналізовано можливості їх застосування у вітчизняній практиці соціальної роботи.

190. Молода сім'я в сучасній Україні: соціально-філософський аналіз

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 Т.П. Руденко; АПН України. Ін-т вищ. освіти. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Здійснено аналіз головних концепцій сім'ї з використанням різних методологій. Висвітлено еволюцію інституту сучасної української сім'ї, розглянуто соціально-філософський аналіз її функцій. Проаналізовано стан молодої української сім'ї, її роль та місце в соціумі, матеріально-економічне положення молодих сімей. Розглянуто проблему їх нестабільності. Виявлено чинники, які впливають на стабільність шлюбу. Відзначено, що однією з тенденцій неблагополуччя сучасної сім'ї є збільшення числа розлучень, важливими факторами яких є чинники духовного характеру - небажання молодих людей зрозуміти одне одного, низький рівень культури спілкування, дисгармонію інтересів, відсутність ідеалів, нетерпимість. Визначено особливості функціонування студентської сім'ї в Україні за сучасних умов, проаналізовано фактори становлення сучасної студентської сім'ї. Виявлено, що як найбільш необхідні умови щасливого шлюбу сучасні студенти визнають повагу та підтримку між подружжям, розуміння та терпимість, подружню вірність. Сформульовано висновки стосовно шляхів подальшого дослідження проблем молодої сім'ї в сучасній Україні, обгрунтовано ряд практичних рекомендацій.

191. Мораль в інформаційному суспільстві

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.04 В.М. Семиколенов; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2006. — 19 с. — укp.

Вперше здійснено спробу вивчення специфіки впливу інформаційного суспільства на мораль. Показано, що формування інформаційного суспільства можливе лише за умов стимулювання певних споживчих потреб та легітимізації відповідних моральних норм. Встановлено, що ритм даного процесу визначається розвитком технологій та ідеологією світового ринку. Розкрито специфіку методів дослідження моралі в контексті реалій інформаційного суспільства: як основний підхід до проблеми вперше використано аксіологічний підхід. Встановлено причини, специфіку та можливості спрямованої інформаційної дії на мораль, наслідки інформаційних воєн і трансляції під виглядом інформації певної системи цінностей, яка руйнує існуючі механізми саморегуляції людини й суспільства. Показано роль інформаційної та правлячої еліти в інформаційному суспільстві. З'ясовано, що напрямок, стратегію та тактику його розвитку, в тому числі морально-етичну, визначає правляча еліта, інформаційна ж еліта забезпечує технологічну підтримку просування в заданому напрямку. Встановлено, що розкриття змісту моральної парадигми інформаційного суспільства можливе за допомогою аксіологічної та морально-етичної рефлексії інформації, яка переважає в суспільстві. Виявлено, що у формуванні моралі та моральних пріоритетів світу, в якому відбуваються процеси глобалізації, переважають маральні стандарти, прийняті в економічно та інформаційно розвинених країнах.

192. Морально-етичні проблеми виживання людини та масова культура

О.Є. Сук Вісн. Міжнар. Слов'ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. — 2007. — 10, N 2. — С. 25-28. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Висвітлено характерні особливості морально-етичних проблем за умов невпинного поступу науково-технічного прогресу, негативних його наслідків. Проаналізовано тенденцію переміщення етичної проблематики з традиційних теоретичних питань на практичні, коли етика розглядається як практична філософія, що нерозривно пов'язана з питаннями виживання людства.

193. Мотивація в структурі діяльності соціального працівника

О.Г. Карпенко Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — N 17. — С. 36-39. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Проаналізовано різні підходи до сутності мотивації у структурі діяльності соціального працівника, а також розкрито особливості впливу мотивації у соціокультурному середовищі на поведінку та вчинки людини.

194. Мотивація фінансової поведінки населення України

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 В.В. Леонов; Ін-т соц. НАН України. — К., 2008. — 16 с. — укp.

На підставі кросдисциплінарного аналізу мотивації фінасової поведінки й емпіричного дослідження причинно-стимулювальних чинників монетарної активності населення України обгрунтовано шляхи ефективного залучення його грошових ресурсів у фінансову систему держави й інші соціально важливі сфери життя українського суспільства. Проаналізовано концептуальні засади мотивації фінансової поведінки населення України, виокремлено спонукальні чинники, які детермінують монетарну активність українських громадян за їх емпіричним виміром. Запропоновано визначення базових понять дослідження: мотивації та фінансової поведінки. Розкрито сутність соціально-філософського, соціально-економічного, соціально-психологічного та соціологічного підходів щодо аналізу мотивації фінансової поведінки. Охарактеризовано функціональну структуру, обгрунтовано зміст і проаналізовано особливості фінансової поведінки населення України, зроблено її типізацію як різновиду соціально-економічної діяльності. Досліджено вплив соціальної, політичної й економічної ситуації на характер змін фінансової поведінки населення України. Визначено основні потреби, ціннісні орієнтації, мотиви та стимули, які обумовлюють активізацію конкретних видів монетарної діяльності українських громадян. Розроблено оптимальні методи та форми залучення грошових коштів населення України у фінансову систему держави. Здійснено впровадження основних результатів наукового дослідження на державному та регіональному рівнях.

195. Наркоситуація в Україні та девіантна поведінка молоді

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 В.І. Лазаренко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

На базі матеріалів соціологічних і соціально-психологічних досліджень проаналізовано наркоситуацію в Україні. Розглянуто джерела поінформованості молоді про наркотичні речовини, мотиви залучення молоді до наркоманії, причини її розповсюдження у молодіжному середовищі. Досліджено явище наркоманії як специфічну форму молодіжного протесту, проаналізовано ціннісне ставлення до неї молоді. Показано, що основними причинами, які породжують соціальну напруженість у супільстві, і тим самим стимулюють вживання наркотичних речовин, є внутрішня суперечливість суспільства, протиріччя між декларованими та реальними цінностями та ідеалами, цілями та можливостями їх досягнення. Зроблено висновок, що наркоманія (як вид девіантної поведінки) є соціальним явищем, яке характеризується масовим відходом молоді від діяльності внаслідок порушення соціальних зв'язків та "випадання" особистості з процесу соціалізації. Проаналізовано вплив вживання наркотичних речовин на злочинність різних соціально-демографічних, соціально-псхологічних та соціально-професійних груп молоді.

196. Наркотизм як соціальне явище: його тенденції та напрямки профілактики

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 О.О. Сердюк; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

Розкрито сутність наркотизму як соціального явища, вивчено закономірності його поширення, визначено оптимальні шляхи формування інституту профілактики наркотизму в Україні, та розроблено соціальні технології його профілактики. Розглянуто основні напрямки вивчення даної проблеми, від перших спроб наукового аналізу до утворення спеціальної галузі - соціології наркотизму. Детально проаналізовано динаміку наркотизму в Україні у 1950 - 1990 рр., його структуру та механізми поширення. На підставі результатів дослідження виявлено наявність двох груп закономірностей - структурно-динамічних та діяльнісно-поведінкових. Встановлено, що перша група відбиває зміни, які стосуються складу та структури підсистем наркотичної ситуації, інша - стосується особливостей поведінки агентів наркотизму та його соціокультурного механізму. Проаналізовано інституціональні, політико-правові та організаційні основи профілактики наркотизму на міжнародному, національному та регіональному рівнях. Розглянуто вплив глобальної мережі Internet на наркотизм та її профілактичні можливості.

197. Насильство в сім'ї: соціологічний аналіз явища

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 О.В. Бойко; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

Доведено ефективність використання комплексного підходу до вивчення насильства в сім'ї як соціального явища. Виявлено масштаби його розповсюдженості, розглянуто об'єкт та суб'єкт насильства, а також стратегії їх взаємодії, сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, що відбивають особливості причинно-наслідкового зв'язку подій, характер соціально-психологічних наслідків такої взаємодії, характер дій, охоплюваних поняттям насильство в сім'ї, особливості сприйняття та реалізації респондентами різноманітних видів насильницьких дій стосовно членів своєї сім'ї. Уперше на підставі вивчення кримінально-статистичної звітності та використання соціологічних методів вимірювання виявлено основні тенденції та можливості організації профілактичної, реабілітаційної та правоохоронної діяльності в сфері протидії насильству в українських сім'ях. Уточнено поняття "насильство в сім'ї" через сукупність певних ознак: форм конфліктної взаємодії, наявності мотиваційного аомпоненту, об'єктивної і/або суб'єктивної ідентифікації дій як таких, що носять насильницький характер, здійснення дій примусового характеру, заподіяння шкоди, відсутності провокуючої поведінки жертви. Наведено дані щодо особливостей ідентифікації насильницьких проявів на повсякденному та професійному рівнях, характеру насильницього впливу на сім'ю, умов насильницької взаємодії, соціальних характеристик агентів насильництва. Розвинуто теоретичні положення про взаємозв'язок між типом сім'ї та поширеністю окремих форм насильства, а також щодо впровадження до системи соціальної роботи моделі фостерних сімей.

198. Наукова діяльність: соціальна детермінація та перспективи

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Л.О. Малиш; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Досліджено механізми соціальної детермінації наукової діяльності, що визначає її зміст та різних етапах суспільного розвитку. Висвітлено основні рівні наукової діяльності, на яких послідовно здійснюється інкорпорація суспільних потреб, тобто відбувається адаптація до основних вимог часу епох суспільного розвитку. Як суб'єкти наукової діяльності розглянуто соціальний інститут науки, спеціалізовані організації, науковці. Значну увагу приділено аспекту залучення наукової діяльності до процесу творення суспільних відносин, базуючись на її здатності виробляти специфічні дискурси, що легітимізують трансляцію чи трансформацію соціогрупової структури та шляхом перерозподілу владних повноважень між окремими соціальними групами, завдяки зміні змістового наповнення критерію істинності наукового знання.

199. Науково-дослідна робота як ресурс розвитку творчого потенціалу особистості студента

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 О.С. Овакімян; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Удосконалено соціологічний підхід щодо аналізу творчості особистості у контексті особистісно-діяльнісної концепції освіти. Сформульовано визначення поняття "творчий потенціал особистості студента", що розглядається як динамічне структурно-рівневе утворення, яке відображає міру можливостей реалізації творчих сил особистості у навчальній та майбутній професійній діяльності, що виступає як єдність та взаємозв'язок мотиваційно-особистісного, інтелектуально-змістовного та процесуально-діяльнісного компонентів. Вперше у вітчизняній соціології визначено структурно-змістовні характеристики творчого потенціалу особистості студента, що формуються у процесі виконання науково-дослідних робіт, зокрема, розкрито сутність методології наукового дослідження та дослідницьких умінь, пізнавального інтересу, самостійності та продуктивності дослідницької діяльності, за показниками яких визначають низький (відтворювальний), середній (перетворювальний) та високий рівень можливостей реалізації творчих умінь. Вперше розроблено соціологічні критерії та індикатори виміру рівня творчого потенціалу особистості студента, що формується засобами науково-дослідної роботи. Уточнено уявлення про роль науково-дослідної роботи як засобу розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців, розкрито можливості реалізації есенціалістського принципу у системі науково-дослідної роботи студентів. Розроблено методику поетапного розвитку та реального втілення творчого потенціалу особистості студента у процесі виконання науково-дослідних робіт. Сформульовано вимоги щодо організації творчо-розвивального середовища як умови розвитку творчої активності майбутнього фахівця. Показано, що творчий потенціал максимально розвивається у системі взаємодії освітнього середовища, особистісно-стверджувальної ситуації та евристичних складових особистості студента.

200. Научно-образовательный информационный центр по экоэнергетике "солнечный век":концепция развития

Л.А. Багрова, Т.В. Бобра, В.А. Боков, А.С. Мазинов Культура народов Причерноморья. — 2005. — N71. — С. 136-140 — Библиогр. в конце ст. 4 назв. — рус.

Материалы конференции