LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Соціологія. Демографія

Всього — 519 Сторінка 4 із 26

61. Динаміка рівня життя населення України (соціологічний аналіз)

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Н.В. Толстих; НАН України. Ін-т соціол. — К., 1999. — 24 с. — укp.

У дисертаційній роботі досліджуються тенденції, що склалися в динаміці рівня життя населення України під час проведення ринкових реформ. Розглянуто підходи до визначення поняття "рівень життя", систематизовано сучасні показники рівня життя та методики їх виміру, проаналізовано стан добробуту та соціально-економічну структуру населення, досліджено спрямованість та перспективи розвитку виявлених у динаміці рівня життя тенденцій, запропоновано можливі напрями подолання бідності. У роботі використано офіційні статистичні матеріали та результати низки соціологічних досліджень.

62. Динаміка соціального статусу етнічної спльноти (на прикладі поляків Житомирської області)

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Н.Ю. Бутковська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с. — укp.

На базі об'єднувальної парадигми (теорії структуризації Е.Гіденса, конструктивістського структуралізму Р.Бурдьє) і розробок вітчизняних соціологів розглянуто теоретичні аспекти дослідження соціального статусу етнічної спільноти та здійснено емпіричне дослідження динаміки соціального статусу польської спільноти Житомирської області. Базуючись на новому підході до розуміння соціальної структури, що відкриває об'єднувальна парадигма, розглянуто соціальний статус комплексно, а саме: статус індивіда та групи, до якої він належить. Таким чином, продовжено традицію використання мікроаналізу, яка дозволяє розглядати динаміку соціального статусу етнічної спільноти через переміщення індивіда у площині однієї родини, що фіксується шляхом міжпоколінної зміни позиції, яку він займає у порівнянні зі своїми попередниками за такими соціальними показниками, зокрема, професією, рівнем освіти та етномовної компетенції. Узагальнення прикладів окремих переміщень двох - трьох (у деяких випадках чотирьох - п'яти) представників однієї родини фактично дає підстави робити висновки стосовно соціального просування поколінь, а отже динаміки етнічної спільноти в цілому. Результативності дослідження сприяло застосування якісної методології, зокрема, напівструктурованого глибинного інтерв'ю з використанням фрагментів автобіографій з ретроспективними моментами, методу роботи з документами, а також методу конвент-аналізу, які застосовувалися в рамках дослідницьких тактик "історія сім'ї" та "історія життя". На підставі результатів дослідження динаміки соціального статусу поляків на Житомирщині з'ясовано наявність тенденцій щодо позитивної динаміки спільноти в освітній і професійній сферах. Констатовано неможливість однозначного визначення тенденцій щодо динаміки спільноти у сфері етномовної компетенції без зазначення конкретних критеріїв. Тобто, зниження рівня володіння рідною мовою може розглядатись як позитивна тенденція, якщо базуватися на критерії рівня мобільності в суспільстві, та негативна тенденція, якщо критерієм розглядати збереження певних культурних форм, аутентичність спільноти.

63. Динаміка ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 В.А. Полюга; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Досліджено динаміку ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби. Визначено концептуальний підхід до вивчення впливу військового середовища на ціннісно-нормативну систему особистості під час проходження строкової військової служби. Розвинуто систему поглядів щодо її структури та динаміки стосовно типової особистості військовослужбовця строкової служби. Висвітлено соціологічну теорію ідентифікації за умов трансформації даної системи під час зміни соціокультурного середовища. Встановлено основні типи реакції на військово-професійну субкультуру та її представників з боку військовослужбовців строкової служби.

64. Дискурс сучасної англомовної сім'ї

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 А.А. Бігарі; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Здійснено комплексний аналіз дискурсу сучасної англомовної сім'ї, який сформувався під впливом позалінгвальних змін другої половини XX ст. і якому притаманні залежна від статі, віку та сімейних ролей адресантно-адресатна конфігурація, широкий вибір комунікативних тактик, конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації, вищі вимоги до комунікативної компетенції мовців. Встановлено, що існує взаємовплив між фактором влада, традиційними та новими стереотипами та рольовою парадигмою сучасної сім'ї. Показано, що для сімейного спілкування у межах адресантно-адресатної конфігурації "ДРУЖИНА - ЧОЛОВІК" та "БАТЬКИ - ДИТИНА" характерним є паралельне застосування як конфронтативних (патріархальних), так і консенсусних (егалітарних) мовленнєвих засобів. Змодельовано типову для сімейного дискурсу конфліктонебезпечну комунікативну ситуацію "зрада", а також комунікативні ситуації, які набувають конфліктних ознак у сучасному житті ("сім'я на вихідні", "поповнення сім'ї").

65. Дисфункціональна сім'я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 А.А. Бесєдін; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Розглянуто основні функції сім'ї. Запропоновано класифікацію сімей за критерієм "благополуччя - неблагополуччя", визначено суть понять "ідеальна сім'я", "нормальна сім'я", "маргінально-функціональна сім'я", "дисфункціональна сім'я". Проаналізовано основні типи неблагополучних сімей. Виявлено зв'язок сімейних дисфункцій та девіантної поведінки підлітків. Вивчено вплив сімейної атмосфери в сім'ї на прояв зазначеної поведінки. Систематизовано чинники, що обумовлюють сімейні дисфункції. Визначено характерні стратегії виховання делінквентних і законослухняних підлітків.

66. Дисфункціональні явища в освіті за умов реформування вищої школи: регіональний вимір

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 А.В. Северинюк; Класич. приват. ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 16 с. — укp.

Проведено комплексний аналіз дисфункціональних явищ в освіті. Розглянуто в теоретико-емпіричному аспекті девіації та тіньові практики у вищій освіті, які полягають у масових випадках несамостійного виконання навчальних завдань студентами, списування під час іспитів, використання тіньових схем у процесі прийому іспитів, захисту курсових і дипломних робіт. Проаналізовано результати опитування викладачів ВНЗ стосовно Болонського процесу та загального стану вищої освіти в країні. Обгрунтовано необхідність інставрації у вищій освіті, що передбачає перетворення, які базуються на кращих досягненнях у вітчизняній системі освіти.

67. Диференціація доходів як чинник соціальної напруженості

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Олена Володимирівна Бабак; НАН України ; Інститут соціології. — К., 2002. — 16 с. — укp.

68. Діагностика соціальної напруженості

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 Е.О. Клюєнко; НАН України. Ін-т соціол.. — К., 1998. — 17 с. — укp.

Дисертація присвячена проблемам комплексного дослідження соціальної напруженості за умов суспільства, що трансформується. Доводиться, що соціальна напруженість є однією з головних характеристик ступеня стабільності соціально-політичної ситуації і являє собою дестабілізаційний потенціал установок населення на участь у різних формах соціального протесту. Розвинено концептуальне положення, що соціальна напруженість виявляється на рівні масових настроїв, на рівні громадської думки та на рівні масової поведінки. Розроблено і апробовано методичний інструментарій емпіричного дослідження, новий підхід до вимірювання соціальної напруженості.

69. "Дідівщина" як соціально-культурне явище: механізми та форми відтворення

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 А.В. Проноза; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2005. — 15 с. — укp.

Вперше з застосуванням соціологічного підходу здійснено розгляд "дідівщини" як амбівалентного соціокультурного явища та з'ясовано специфічні механізми та форми його відтворення в армійському середовищі. Відзначено актуальність досліджуваної проблеми в зв'язку з переходом Збройних Сил України до комплектування за контрактом. Виявлено приховані механізми, способи та методи (поведінкові стереотипи з елементами міфологізації, неформальні ритуали, ранжирування військовослужбовців за терміном служби), які забезпечують стале існування і відтворення "дідівщини" в армійському середовищі. Досліджено знаково-символічні, художньо-графічні форми її прояву, зокрема "дембельскі" альбоми, вірші, татуювання, графіті як способу прояву творчості військовослужбовців строкової служби. Встановлено, що стабільність існування даного явища підтримується намаганням військовослужбовців задовольнити свої різноманітні культурні потреби та інтереси. Показано, що офіційно схвалена система міжособистих взаємовідносин неспроможна викорінити "дідівщину" в армійському середовищі. Доведено імовірність відтворення даного соціокультурного явища (в тому чи іншому вигляді) під час переходу до контрактної системи комплектування Збройних Сил України. Сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо легалізації неформальних ритуалів, удосконалення офіційно існуючої системи заохочень та стягнень, ліквідації практики покарань посадових осіб за фактом "дідівщини" в солдатському середовищі.

70. Діяльнісно-структурний потенціал трансформаційного процесу: до розробки концепції класоутворення

Автореф. дис... д-ра соціол. наук22.00.01 О.Д. Куценко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 36 с. — укp.

Розкрито специфіку соціальної трансформації сучасного українського суспільства крізь призму процесу класоутворення як важливого аспекту накопичення та виявлення діяльнісно-структурних потенціалів соціального простору. Здійснено спробу теоретичного синтезу ідей синергетики, діяльнісного та структурного підходів у соціології. Доведено, що розуміння трансформаційного процесу можна досягти завдяки вивченню кооперативних ефектів соціальних дій, в яких здійснюється постійне становлення соціальних сил суспільства, що акумулюються в процесі класоутворення. Процес соціальної трансформації проаналізовано як прояв самоорганізації в суспільстві, в якому самоутворюються, накопичуються та відновлюються діяльнісно-структурні потенціали, що їх втілюють та своїми практиками структурують соціальний простір. Уперше у вітчизняній соціології розроблено багаторівневу діяльнісно-структурну концепцію класоутворення, проведено емпіричну апробацію її елементів у дослідженні трансформації українського суспільства. З використанням наведеної концепції проведено аналіз емпіричного матеріалу, визначено провідні тенденції трансформаційного процесу в сучасному українському суспільстві.

71. Довіра та толерантність: аспекти співвідношення

О.М. Кожем'якіна Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2007. — N 35. — С. 13-15. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Досліджено взаємозв'язок таких важливих соціальних детермінант, як довіра та толерантність, розглянуто їх схожі та відмінні риси в онтологічному та аксіологічному аспектах. Акцентовано увагу на виявленні умов виникнення довіри та толерантності, а також визначено їх роль та функціональне навантаження в умовах демократизації суспільства.

72. Донбас в етнокультурних координатах України (соціологічний аналіз)

Автореф. дис... д-ра соціол. наук22.00.04 І.Ф. Кононов; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2005. — 31 с. — укp.

Здійснено соціологічний аналіз етнокультурної специфіки Донбасу, яку розглянуто у регіональній системі України. Проаналізовано соціальну природу Донбасу, його місце в соціальному просторі, причини інтенсивного просторового морфогенезу в сучасних суспільствах. Конкретизовано предмет соціології регіонів як спеціальної соціологічної дисципліни. З використанням регіонального підходу уточнено поняття етносу, цінностей, поля масової комунікації. Розглянуто соціологічні передумови вдосконалення державної регіональної політики, програм розвитку етнокультурних спільнот в Україні.

73. Дуга нестабильности в украинской геополитике

В.Н. Крет Культура народов Причерноморья. — 2005. — N74. - Т.2. — С. 91-93 — Библиогр. в конце ст. 4 назв. — рус.

Статья посвящена проблеме формирования геополитического вектора современной Украины. В статье показаны негативные, фактически кризисные явления и процессы в государственном строительстве Украины. Украина - рубежная страна между современным Западом и Востоком. Усиливающееся противостояние Запада и России может привести к расколу украинского общества и государства в целом. Устремленность политиков страны в сторону Запада несет восточнославянским народам огромный вред. Происходит подмена решения жизненноважных экономических проблем политическими акциями, направленными на раскол восточнославянских народов. Украина по воле ее руководителей становится организатором антироссийской политики в современных условиях. Попытки продвинуть идеи "оранжевой революции" при поддержке США на Восток не увенчались успехом, но наносят огромный экономический и иной вред государству и всему украинскому народу.Стаття присвячена проблемі формування геополітичного вектора Сучасної України. В статті показані негативні, фактично кризові явища і процеси в державному будівництві України. Україна - країна рубежу між сучасним Заходом і Сходом. Протистояння Заходу і Росії, що посилюється, може привести до розколу українського суспільства і держави в цілому. Спрямованість політиків країни у бік Заходу несе східно-слов'янським народам величезну шкоду. Відбувається підміна рішення життєважливих економічних проблем політичними акціями, направленими на розкол східнослов'янських народів. України по волі її керівників стає організатором антиросійської політики в сучасних умовах. Спроби просунути ідеї "оранжевої революції" при підтримці США на схід не увінчалися успіхом, але наносять величезний економічний і інша шкода державі та всьому українському народу.The article is devoted to the problem of forming of geopolitical vector of Modern Ukraine. The negative, actually crisis phenomena and processes in state building of Ukraine are shown in the article. Ukraine is a border country between modern the West and the East. Increasing opposition of the West and Russia can result in the dissidence of Ukrainian society and state on the whole. The tendency of politicians of country toward the West carries enormous harm to the east Slavonic people. There is substitution of decision economic problems by the political actions directed on the dissidence of eastslavonic people. Ukraine on will of its leaders becomes the organizer of anti-russian policy in modern terms. Attempts to move forward the ideas of "orange revolution" at support of the USA east were not crowned by success, but inflict enormous economic and other harm to the state to all Ukrainian people.

74. Духові засади становлення національної самосвідомості (соціально-філософський аналіз)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 А.П. Дербак; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 18 с. — укp.

Розглянуто фундаментальні проблеми становлення національної самосвідомості як цілісної саморефлексії нації на власну життєдіяльність, що постає духовною рушійною силою її історичного поступу. Вперше комплексно проаналізовано основні духовні засади формування змісту національної самосвідомості: систему базових націознавчих знань, життєсмислові світоглядні орієнтири, моральні цінності та імперативи, що визначають життєву позицію суб'єктів національного буття, регулюють їх суспільну поведінку. Розкрито роль політичної свідомості як перехідної ланки від духовних складових становлення національної самосвідомості до її внутрішнього змісту. Показано, що вихідним конститувальним принципом формування національної самосвідомості як цілісного духовного феномену є національна ідея, яка переростає в національну ідеологію, що виконує роль формотвірного ядра, навколо якого синтезується змістова наповненість національної самосвідомості. Розглянуто інтегративну сутність змісту розвинених форм національної самосвідомості, її основних складових елементів, досліджено способи їх зв'язку між собою. Встановлено провідні функції національної самосвідомості, визначено джерела її формування у конкретних носіїв, способи впливу на діяльність суспільства. Висвітлено роль національної еліти у становленні та об'єктивації національної самосвідомості.

75. Духовное наследие А.С. Панарина в свете современности

А.В. Потапенков Культура народов Причерноморья. — 2006. — N75. — С. 75-80 — рус.

Крымские Панаринские чтения

76. Еволюція відображення зв'язку групових життєвих стилів та соціальної структури в соціологічних концепціях

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 О.М. Кролевець; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 24 с. — укp.

Здійснено концептуалізацію еволюції відображення в теоретичній соціології зв'язку між груповими стилями життя та соціальною структурою. За допомогою компаративного аналізу відображення зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою визначено етапи та основні риси еволюції теоретичної рефлексії даної взаємодії. Встановлено дві вихідні точки (начала) еволюції: концепції Т.Веблена та М.Вебера, на основі яких сформовано два її напрямки. Доведено, що зв'язок між груповими життєвими стилями та соціальною структурою відображається як взаємозалежність, взаємообумовленість двох явищ. З'ясовано, що в концепціях М.Вебера, Т.Вебелена, Л.Іоніна та П.Бурдьє стиль життя групи розглядається як один з головних факторів, що визначає її соціальний престиж, авторитет, позицію в суб'єктивній площині соціальної структури. Виявлено, що у всіх розглянутих концепціях визнається можливість регулювання життєвих стилей груп об'єктивним статусом їх членів (зокрема, соціально-економічним) та домінуючою ціннісно-нормативною системою.

77. Еволюція змісту та пізнавальних функцій поняття "соціальний престиж" у соціології

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 А.М. Марченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 16 с. — укp.

З'ясовано, що процес формування змісту поняття "соціальний престиж" має декілька стадій залежно від стану розвитку соціології як науки, які є переходом від емпіричної соціології до теорій середнього рівня та теоретичної соціології. Виявлено, що в процесі еволюції даного поняття відбувається розширення та зміна його об'єктивного аналогу, в результаті яких поглиблюються предметна область вжитку та теоретико-методологічний, інтегративний і пізнавальний потенціали. Визначено ступінь залучення терміна "соціальний престиж" у соціологічний дискурс. Охарактеризовано його основні онтологічні виміри та показано особливості процедури операціоналізації. Особливу увагу приділено вивченню пізнавальних функцій поняття "соціальний престиж" у понятійно-категоріальному апараті теоретичної соціології (світоглядної, конструювальної, онтологічної, методологічної, логічної, регулятивної, евристичної, синтезувальної й узагальнювальної). Досліджено особливості реалізації методичної функції поняття "соціальний престиж" в емпіричній соціології, що свідчить про досягнення ним статусу категорії та поповнення понятійно-категоріального апарата наукової дисципліни.

78. Еволюція концептуальних уявлень про владу в історико-соціальному процесі

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 А.В. Слободянюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Проведено комплексний аналіз соціологічного поняття "влада" та подано історико-соціологічну ретроспекцію розуміння влади в історичному часі та просторі. Проаналізовано зображення взаємин між соціальною та політичною владою владою в соціальних теоріях до появи академічної соціології. Досліджено проблему соціальної сутності ефективної влади в українській думці кінця ХІХ - ХХ ст. Розглянуто основні підходи до розуміння поняття "влада" в сучасних соціологічних концепціях. Розкрито інструментальну функцію соціальних норм та цінностей у здійсненні політичної влади.

79. Еволюція національної самосвідомості в період суспільних трансформацій

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Т.В. Єрескова; Гуманіт. ун-т "Запоріз. ін-т держ. та муніцип. упр.". — Запоріжжя, 2007. — 21 с. — укp.

Розкрито механізми формування національної самосвідомості залежно від стадіальної позиції соціуму. Здійснено теоретичну інтерпретацію та емпіричний аналіз рівнів сформованості національної самосвідомості мешканців Донеччини залежно від їх соціально-демографічних характеристик. Визначено емпіричні індикатори рівнів даної самосвідомості. Проведено дослідження можливих версій її еволюції, на підставі якого проаналізовано ступінь консолідованості сучасного українського соціуму.

80. Еволюція норм та девіацій у сфері спорту

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 О.А. Васильченко; Гуманіт. ун-т "Запоріз. ін-т держ. та муніцип. упр.". — Запоріжжя, 2006. — 20 с. — укp.

Розглянуто соціальні механізми, що призводять до формування девіантної поведінки сучасних спортсменів. Запропоновано концептуальну схему формування норм і критеріїв у сфері спорту, які є не лише пасивним втіленням історичного типу соціальних настанов, але і сферою створення нових соціальних норм поведінки, моральних і естетичних цінностей. Розглянуто генезу становлення спорту як соціального явища, що набуває статусу соціального інституту. Вивчено соціальні норми та критерії поведінки спортсменів як соціокультурних чинників життєдіяльності людини. Установлено основні напрямки профілактики соціальних відхилень у сфері її спортивної діяльності.