LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Соціологія. Демографія

Всього — 519 Сторінка 5 із 26

81. Еволюція української діаспори як соціокультурної системи

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 К.О. Чернова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 31 с. — укp.

Уперше у вітчизняній етносоціології здійснено концептуалізацію еволюції української діаспори як соціокультурної системи. З використанням системного підходу досліджено структуру й елементи української діаспори, проаналізовано стратегії її взаємодії з інооточуючим суспільством. Розроблено концептуальну схему дослідження особливостей української діаспори, а також з'ясовано структурні чинники, які визначають діаспору як соціокультурну систему.

82. Евразийство в аспекте глобализации

С.Л. Анфалова, В.Я. Лукаш Культура народов Причерноморья. — 2006. — N75. — С. 29-31 — рус.

Крымские Панаринские чтения

83. Евристичний потенціал соціологічної теорії трансформаційних процесів

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 Е.С. Ковтуненко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Розвинуто концептуальні засади трансформаційного процесу в соціологічній теорії. Визначено специфіку поняття "соціальна трансформація" та досліджено його евристичний потенціал. Доведено необхідність розробки соціології трансформаційних процесів як теорії середнього рівня. Охарактеризовано основні принципи, понятійно-категоріальний апарат та методи дослідження соціології трансформаційних процесів. З'ясовано евристичний потенціал сучасних соціологічних парадигм, за допомогою яких вивчаються трансформаційні процеси. Базуючись на моделі системної трансформації В.Меркеля, досліджено дані процеси в Україні.

84. Екологічний рух в Україні (історичний аспект)

Автореф. дис... канд. іст. наук07.00.01 М.О. Алексієвець; Чернів. держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 1999. — 19 с. — укp.

Дисертація присвячена дослідженню історико-географічних передумов, національних природоохоронних традицій виникнення та розвитку екологічного руху в Україні. У праці аналізуються його тенденції та особливості в контексті сучасного національно-державного відродження, а також розглядаються перспективи екоруху та посилення його ролі у природоохоронній справі. Матеріали дослідження можуть бути використані при вивченні історії України, соціоекології, у практичній діяльності вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів, студентів, природознавців.

85. Екстремалізм як соціокультурний феномен

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 С.Е. Шведовський; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 16 с. — укp.

Здійснено соціально-філософський аналіз екстремалізму як соціокультурного явища, яке визначає сукупність різноманітних екстремальних проявів і тенденцій природного та соціального походження, що є факторами впливу на поведінку та діяльність індивідуальних і групових соціальних суб'єктів. Досліджено детермінанти екстремалізму, його сутнісні ознаки, основні види та форми прояву. Вивчено закономірності поширення екстремалізму в суспільстві інформаційного типу. Значну увагу приділено аналізу динаміки ектремалізаційних тенденцій на нинішньому етапі історичного розвитку України з урахуванням формування ринкових відносин та специфіки націо- та державотвірних процесів.

86. Електоральна географія регіону (на матеріалах галицьких областей)

Автореф. дис... канд. геогр. наук11.00.02 В.М. Миронюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 20 с. — укp.

Досліджено систему історико-, демо-, етно-, економіко-географічних чинників електоральної географії галицьких областей України. Виділено типи електоральних систем адміністративних районів. Здійснено електоральну регіоналізацію Галичини різного територіального масштабу. Визначено шляхи вдосконалення електоральної інфраструктури. Обгрунтовано мотиви абсентеїзму електорату різних соціальних груп.

87. Електоральна культура населення України в умовах трансформації суспільства

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Б. Ідрісов; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2006. — 14 с. — укp.

Досліджено становлення електоральної культури громадян України. Обгрунтовано, що електоральна культура характеризує баланс відносин між цілями суспільного розвитку та різними політичними групами й об'єднаннями, а також засобами їх досягнення. Виявлено залежності рівня даної культури громадян від певних чинників, а саме: рівня економічного розвитку суспільства, характеру відносин власності, міри соціальної структурованості суспільства, рівня розвитку політичної системи загалом, характеру та рівня розвитку в суспільстві демократичних процесів, ідеологічних систем і принципів, а також регіональні особливості сучасного українського суспільства, що трансформується. Проаналізовано характер змін, що відбуваються в електоральному процесі, та його вплив на формування суспільної свідомості й ціннісно-політичних орієнтацій.

88. Електоральна культура як об'єкт соціологічного дослідження

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 О.С. Зубченко; Гуманіт. ун-т "Запоріз. ін-т держ. та муніцип. упр.". — Запоріжжя, 2007. — 20 с. — укp.

Проведено комплексний аналіз електоральної культури сучасного українського суспільства, розглянуто особливості її функціонування на регіональному рівні. Побудовано структурно-функціональну модель електоральної культури. Визначено її сутність як соціального феномену, заснованого на подвійній ідентифікації громадян щодо інституту політичних виборів: "громадянин-виборець" та "громадянин-прихильник певної політичної сили". Розкрито сутність, особливості та характер електоральної культури Південної України, виділено етапи її формування. Охарактеризовано соціальні механізми функціонування електоральної культури - кратологічний, ідентифікаційний та преференційний.

89. Електоральна соціологія: історія, теорії, методи

Автореф. дис... д-ра соціол. наук22.00.01 О.І. Вишняк; НАН України. Ін-т соціол. — К., 2001. — 29 с. — укp.

Висвітлено історію становлення теоретичних і прикладних електоральних досліджень та їх професіоналізації у країнах Заходу, України та Росії. На підставі аналізу основних теоретичних концепцій електоральної поведінки, розроблених соціологами західних країн, сформульовано концепцію факторів електоральної поведінки у суспільствах, що трансформуються. Визначено основні соціологічні показники у дослідженнях факторів електоральної поведінки. Обгрунтовано типологію цільових груп електорату України та визначено основні стратегії впливу на різні цільові групи виборців. Розкрито зміст, завдання та межі методів, довиборчих і поствиборчих електоральних досліджень. Охарактеризовано основні методи та моделі прогнозування рівня виборчої активності й виборчих переваг, їх теоретичну та прикладну значимість, можливості та межі.

90. Етнічна ідентифікація на українському пограниччі

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 К.Ю. Шестакова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 17 с. — укp.

Розглянуто процес етнічної ідентифікації та його зумовленість просторовою організацією суспільства. Здійснено аналіз пограниччя як багатопланового простору, зокрема, географічного, соціокультурного, соціального й етнічного. Поглиблено зміст поняття "етнічна ідентифікація", розкрито його особливості з урахуванням інтеракційних і суб'єктивно-символічних аспектів. Уперше обгрунтовано та розширено застосування концепції пограниччя до етнічних ідентифікаційних процесів на українському соціокультурному просторі. Розвинуто положення щодо регіональних чинників формування етнічної ідентифікації, базуючись на концепції пограниччя та її тривимірного розуміння: територіального, соціокультурного й особистісного. Запропоновано тезу про необхідність дослідження сучасного українського пограниччя. Виявлено особливості його функціонування на прикладі українсько-польського, українсько-румунського й українсько-російського прикордоння. З'ясовано, що означені терени становлять пограниччя культур, етносів, держав, спільнот, традицій, норм і цінностей суспільного життя. Установлено, що одними з найсуттєвіших чинників етнічної належності на українсько-польському пограниччі є мова та віросповідання. Відзначено, що мовний чинник домінує також у процесі етнічної ідентифікації спільнот українсько-російського пограниччя.

91. Етнорегіональний та лінгвістичний чинники електоральних орієнтацій виборців сучасної України

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 О.В. Михайлич; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 18 с. — укp.

Систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження електоральних орієнтацій. Розкрито зміст поняття "електоральні орієнтації". Встановлено адекватність інтерпретації у різних теоріях електоральної поведінки специфіки електорального вибору громадян України. Визначено динаміку та чинники генези їх електоральних орієнтацій. Досліджено регіональні, етнічні та лінгвістичні особливості електорату України як чинники формування електоральних орієнтацій, встановлено їх вплив на процеси трансформації українського суспільства. Встановлено характерні ознаки електорального поля України.

92. Етносоціальні установки студентської молоді у структурі міжособистісної взаємодії

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.05 В.М. Струніна; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Проаналізовано основні підходи до вивчення етносоціальних установок за умов поліетнічного середовища у зарубіжній і вітчизняній психологічній літературі. Визначено основні проблеми вимірювання етносоціальних установок. Одержано нові емпіричні дані, що поглиблюють уявлення про особливості етносоціальної установки та її місце у структурі соціальної ідентичності. Визначено роль етносоціальної установки у структурі міжособистісних стосунків за умов поліетнічного середовища. Установлено взаємозв'язок між параметрами етносоціальних установок молоді та змістом і структурою міжособистісних стосунків за умов поліетнічного середовища. Виявлено особливості етносоціальних установок представників основних етноконтактних груп Криму. Проаналізовано соціально-психологічні чинники етносоціальних установок. Визначено параметри міжособистісної взаємодії представників молоді етноконтактних груп Автономної Республіки Крим.

93. Женщина в мире спорта: взгляд спортивного социолога

Л. Лубышева Наука в олимп. спорте. — 2004. — N 2. — С. 3-6. — рус.

Наведено результати анкетування спортсменок високої кваліфікації з метою визначити соціальний статус спортсменок, їх життєві плани, самооцінку, особистісні якості, відношення до занять спортом.

94. Завдания менеджера. риси, які характеризують менеджера

Л.Л. Лисенко Культура народов Причерноморья. — 2002. — N50, Т.3. — С. 89-94 — Библиогр. в конце ст.: 18 назв. — укp.

Процеси управління людьми здійснювалась у всіх цивілізаціях і різних соціумах. Управління персоналом - це специфічна функція управлінської діяльності, головним об'єктом якої є люди, що входять в певні соціальні групи, трудові колективи. Як суб'єкт управління виступають керівники і спеціалісти, які виконують функції управління стосовно своїх підлеглих.

95. Залучення молоді до винахідництва та раціоналізаторства як чинників соціально-економічного розвитку держави

М.С. Лисенко, К.К. Кушнір Вісн. Міжнар. Слов`ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. — 2005. — 8, N 1-2. — С. 46-49. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Залучення молоді до науково-технічної творчості - це одна із головних проблем соціально-культурного життя країни. Науково-технічна творчість молоді призводить до відкриттів, винахідницької діяльності та до раціоналізаторських пропозицій. А винаходи та раціоналізаторство - це двигун наукової діяльності та соціально-економічного розвитку держави.

96. Застосування малюнкових проективних методик у психодіагностиці страхів дітей дошкільного віку

Р.П. Ляшко Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2003. — N 11. — С. 35-42. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Розглянуто проблему використання проективних методик у психодіагностиці страхів дітей дошкільного віку, обгрунтовано можливості застосування для цього інтерпретаційних схем малюнкових проективних тестів, запропоновано емпірично апробовану систему аналізу та інтерпретації дитячого малюнка.

97. Зв'язки банківських установ України з громадськістю в умовах інформаційного суспільства: соціальний аспект

автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 А.С. Погребняк; Ін-т соціології НАН України. — К., 2008. — 16 с. — укp.

Проаналізовано соціальну суть зв'язків з громадськістю (паблик рілейшинз (ПР)) як соціального інституту за умов інформаційного суспільства. Розглянуто специфіку ПР-діяльності у банківській сфері. З використанням даних емпіричного дослідження (опитування населення й експертного опитування, проведеного у Києві) з'ясовано основні принципи функціонування ПР в Україні та критерії його ефективності. Визначено фактори переходу зв'язків з громадськістю банківських установ від асиметричних до двосторонніх комунікацій, збалансованих відображенням у них соціальної відповідальності банків.

98. Злагода як феномен життєдіяльності суспільства

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 В.В. Ніколенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 21 с. — укp.

Проаналізовано феномен соціальної злагоди в контексті основних історичних фаз суспільного розвитку та економічних, політичних і соціокультурних особливостей повсякденного життя суспільства. На підставі порівняльного дослідження соціологічних підходів до вивчення соціальної злагоди, враховуючи повсякденну соціокультурну специфіку, сформовано наукове розуміння даного феномену, форм його прояву та детермінуючих факторів. Зазначено, що сьогодні у межах соціальної епістемології, виходячи з макротеоретичної дослідницької перспективи, найбільш аргументованими та розробленими є консенсусні підходи щодо аналізу суспільної життєдіяльності Т.Парсонса та Н.Лумана. Обгрунтовано вирішальне значення для українського суспільства методології дослідження та методики формування консенсуальних ресурсів Т.Парсонса. Запропоновано власну концептуальну модель соціальної злагоди, яка дозволяє виокремити сутнісні характеристики, формотвірні критерії та визначити основні напрямки зміцнення її потенціалу в українському суспільстві.

99. Зміна уявлень суспільства про соціальний простір як прояв символічного аспекту соціальної трансформації

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 О.О. Мусієздов; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Розроблено підхід до аналізу уявлень суспільства про соціальний простір як прояв символічного аспекту соціальної трансформації. Визначено сучасне розуміння соціальної трансформації як динамічного, мінливого стану суспільства, що характеризується стихійним упорядкуванням його елементів. Обгрунтовано, що трактування соціальної трансформації як зміни соціального простору (як простору відмінностей між соціальними позиціями, вираженими в номінаціях соціальних позицій), пов'язаного зі зміною уявлень про нього, відкриває можливість інтерпретації соціальних уявлень як символічного аспекту соціальної трансформації. Розроблено методи прямого ("аналіз динаміки сприйняття соціальних дистанцій") та непрямого ("псевдодинаміка", "контекстний аналіз") вивчення уявлень про соціальний простір (які використовуються у роботі для вторинного аналізу емпіричної соціологічної інформації). Наведено отримані за результатом емпіричного аналізу нові дані про уявлення суспільства про соціальний простір та їх динаміку, що дозволяють наблизитися до розуміння трансформації сучасного українського суспільства.

100. Значение идейного наследия А.С. Панарина для современности

Л.Ф. Малафеев Культура народов Причерноморья. — 2006. — N75. — С. 6 — рус.

Крымские Панаринские чтения