LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Соціологія. Демографія

Всього — 519 Сторінка 7 із 26

121. Інтернет-сайти вищих навчальних закладів як інноваційні канали комунікації в умовах формування інформаційного суспільства в Україні

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Л.В. Калашнікова; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Проведено дослідження особливостей використання спеціалізованих Інтернет-сайтів вищих навчальних закладів як інноваційних каналів комунікації за умов локалізації іформаційних потоків. На підставі використання теорії соціальних змін Т.Парсонса розглянуто процес переходу України до інформаційного суспільства. Встановлено, що його основними формотворчими елементами є інформаційний простір і сфера освіти, виявлено їх взаємозалежність і взаємообумовленість. Проаналізовано специфіку розвитку інформаційного простору, обумовлену його ключовою роллю у процесі формування в Україні суспільства нового типу. Показано, що своєрідну основу, фундамент для його побудови забезпечує інтенсивний розвиток освіти у період активізації інформаційних потоків. Визначено функціональну структуру спеціалізованих Інтернет-сайтів вітчизняних ВНЗ, одним з пріоритетних завдань яких є реалізація інформаційного потенціалу навчального закладу. На підставі результатів проведеного дослідження підтверджено недостатній рівень розвитку Інтернет-сайтів ВНЗ України та відзначено деформацію заданої поліфункціональності.

122. Інтраперсональні конфлікти у діяльності соціальних працівників

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.05 А.В. Кунцевська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Вперше розроблено модель чинників виникнення інтраперсональних конфліктів у діяльності соціальних працівників. Показано, що їх виникнення обумовлене неадекватним відображенням у професійній свідомості фахівців наявних протиріч у функціональній структурі соціальної роботи. Запропоновано типологію інтраперсональних конфліктів, побудовано ієрархічну модель їх структури та розкрито характер перебігу. Охарактеризовано "ситуативний", "нормативно-цільовий", "нормативно-ціннісний" та "ціннісно-ситуативний" різновиди інтраперсональних конфліктів. Виділено найбільш значущі етапи особистісної роботи з переживаннями конфліктної ситуації, зокрема, рефлексивне усвідомлення факту наявності інтраперсонального конфлікту, артикулювання змісту та якості переживання, експресивне виявлення переживання, вироблення фахівцем індивідуальної стратегії подолання інтраперсонального конфлікту. Виокремлено чотири найбільш поширені серед соціальних працівників стратегії подолання інтраперсонального конфлікту : "відчуження", "моделювання", "зміна позиції", "знецінення". Розроблено тренінг позитивного переживання інтраперсональних конфліктів у соціальній роботі для фахівців і студентів.

123. Інформаційна нерівність як соціологічна проблема

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 О.О. Лобовікова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 22 с. — укp.

Досліджено соціальну специфіку інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства. Інформатизацію суспільства розглянуто як макросоціальний процес. Досліджено соціальні наслідки впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто суб'єкти й об'єкти формування інформаційного суспільства за умов глобалізації, охарактеризовано його сучасний стан в Україні. Проаналізовано існуючі моделі інформаційного суспільства. Досліджено інформаційну нерівність на макро-, мікро- та мезорівні, описано її структуру, в якій виділено й охарактеризовано цифрову нерівність як важливий елемент інформаційної нерівності. Розроблено механізм подолання інформаційної нерівності. Визначено основні завдання соціальної політики в Україні й обгрунтовано шляхи подолання проблеми інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства.

124. Інформаційне суспільство: сучасні теорії та моделі (соціально-філософський аналіз)

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 В.М. Скалацький; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 17 с. — укp.

Проведено соціально-філософське дослідження сучасних теорій та моделей інформаційного суспільства в контексті глобальної парадигми. Проаналізовано теоретико-методологічні засади розвитку та основні системи індикаторів та критерії його визначення. Розглянуто загальні риси становлення інформаційного суспільства на світовому рівні. Показано вплив національних і регіональних особливостей країн на специфіку його побудови та розвитку. Досліджено дві основні моделі становлення інформаційного суспільства - "західну" та "азійську". Доведено необхідність, визначено перспективи та умови становлення інформаційного суспільства в Україні. Обгрунтовано, що феномен інформаційного суспільства є не лише предметом дослідження на теоретичному рівні, а й глобальним політичним, ідеологічним та соціально-практичним явищем.

125. Інфраструктура соціальної роботи: філософсько-методологічний аналіз

Автореф. дис... д-ра філософ. наук09.00.03 В.Б. Халамендик; Ін-т вищ. освіти АПН України. — К., 2007. — 32 с. — укp.

Наведено цілісну концепцію інфраструктурного забезпечення соціальної роботи за умов формування та розбудови соціально-орієнтованої держави. Соціальну роботу представлено як вид продуктивної діяльності людини та системне утворення, що потребує певного інфраструктурного забезпечення. Обгрунтовано соціально-філософський сенс концепту "інфраструктура соціальної роботи", його природу, суть, зміст, морфологічний і функціональний виміри. Проаналізовано процес управління розвитком такої інфраструктури та визначено шляхи його оптимізації. Запропоновано евристичну модель функціонування об'єктів інфраструктури даної роботи в соціально-орієнтованій державі. Визначено тенденції модернізації соціальної інфраструктури в країнах Європейського Союзу, процес її формування в Україні, проблеми та перспективи інтеграції національної та європейської систем соціальної роботи.

126. К вопросу о взаимодействии религии и политики

Ю. Мезенцев Культура народов Причерноморья. — 2006. — N75. — С. 69-75 — рус.

Крымские Панаринские чтения

127. К вопросу о роли символа в социологической науке

М.В. Масаев Культура народов Причерноморья. — 2005. — N73. — С. 226-229 — Библиогр. в конце ст. 26 назв. — рус.

Российские социологи В.В.Радаев и О.И.Шкаратан в книге "Социальная стратификация" [ 1 ] из девяти типов стратификационных систем, применимых для анализа любого социального организма, выделяют культурно - символический тип, оперирующий сакральными знаниями и проявляющийся в религиозном, научном и, что особенно проявляется в последнее время, в идеологическом манипулировании, к которому российские авторы забыли добавить манипулирование политическое

128. К вопросу о тенденциях в развитии межконфессиональных отношений в Крыму

А.Г. Шевчук, А.В. Ишин Культура народов Причерноморья. — 2004. — N52, Т.2. — С. 262-264 — Библиогр. в конце ст. 14 назв. — рус.

В настоящей статье анализируются общие тенденции, свойственные развитию этноконфессиональной ситуации в Крымском регионе. В Крыму проживают представители свыше ста этнических общностей, насчитывается свыше 1100 религиозных организаций, а значит, именно этноконфессиональные процессы во многом определяют развитие полуострова как целостной региональной единицы.

129. К проблеме достоверности информации в сети Интернет

Н. Гордеева Вісн. Міжнар. Слов`ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. — 2005. — 8, N 1-2. — С. 57-61. — Библиогр.: 8 назв. — рус.

Висвітлено особливості перекручення інформації і зловживання в мережі Інтернет. Соціальна еволюція до рівня "інформаційного суспільства" залежить від державної політики та політиків, які готові до прийняття нових інформаційних технологій. Це можливо в тих країнах, що розвиваються, де держава підтримує ЗМІ, канали зв'язку вдосконалюються, і населення має доступ до нових інформаційних технологій.

130. Київ: утвердження у столичному статусі

М. Шульга Вісник НАН України. — 2001. — N5 — укp.

Роль столичного міста у житті всієї країни справді унікальна. І тому надзвичайно важливо всебічно і систематично досліджувати соціально-по літичні, економічні, культурні, соціально-психологічні процеси, що розгортаються у ньому.

131. Когнітивні чинники суїцидальної поведінки підлітків

Автореф. дис... канд. психол. наук19.00.05 О.Г. Лосієвська; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Розглянуто чинники, прояви та способи корекції суїцидальної поведінки у підлітків. Показано, що для осіб, яким не властиві патопсихологічні якості, у становленні суїцидальної поведінки визначальними є соціально-психологічні чинники, що проявляються у вигляді когнітивних процесів. З'ясовано, що домінуючим фактором суїцидальної поведінки у підлітків виступає наслідування поведінкових взірців, сформованих субкультурою. Встановлено, що у даний спосіб виникають усі конформістські мотиви суїцидальності. Визначено, що підліткова субкультура, що містить елементи автономності, ригористичності, максималізму, нігілізму, конформізму, посутньої текстуальності та проявляється в ігрових формах, не лише не має застороги проти суїцидальності, а навпаки - за своєю структурою сприятлива для формування суїцидальних сценаріїв та їх реалізації. Показано, що чинники суїцидальної поведінки у підлітків не актуалізуються у разі наявності високого ступеня розвитку особистісної та соціальної рефлексії, зокрема, розуміння відносності соціальних феноменів і вироблення особистісного соціального іделу, усвідомлення цінності власного життя як об'єктивного уможливлення наближення до обраного взірця. Встановлено, що прояв суїцидальних тенденцій вимагає психокорекційного впливу. Показано ефективність розвитку соцієтальних характеристик підліткових груп як засобу профілактики становлення суїцидальної поведінки. Розроблено й апробовано спеціальну програму, спрямовану на попередження суїцидальної поведінки у підлітків, яку рекомендовано використовувати для профілактичної та психокорекційної роботи.

132. Компаративный анализ определения тяжести вреда здоровью в российском и украинском законодательстве

М.В. Масаев Культура народов Причерноморья. — 2005. — N61. — С. 134-139 — Библиогр. в конце ст. 5 назв. — рус.

У даному дослідженні зроблено спробу компаративного аналізу визначення тяжкісті шкоди здоров'ю на матеріалах російського та українського законодавства. У результаті проведеного компаративного аналізу російського та українського законодавства можна дійти висновку, що російське законодавство більш чітко визначає згадані проблеми. Але в українськіх законодавців є можливість, взявши на озброєння досвід росіян, випередити останніх у цьому вопросі.В настоящем исследовании предпринята попытка компаративного анализа определения тяжести вреда здоровью на материале российского и украинского законодательства. В результате проведенного компаративного анализа российского и украинского законодательства можно прийти к выводу, что российское законодательство более четко определяет упомянутые проблемы. Однако у украинских законодателей есть возможность, взяв на вооружение опыт россиян, опередить последних в данном вопросе.In this investigation an attempt has been made about comparative analysis of definition of damage health on material of russian and ukrainian legislation. In the result of comparative analasis of russian and ukrainian legislation we may conclude that russian legislation defines more clearly the investigated problem. But ukrainian legislators have possibility using the russian experience overcome the last one.

133. Комунікативні стратегії ввічливості у стереотипній мовленнєвій поведінці вікторіанської жінки

Автореф. дис... канд. філол. наук10.02.04 І.І. Морозова; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2004. — 20 с. табл. — укp.

Вперше у вітчизняній лінгвістиці проведено комплексний аналіз мовленнєвої поведінки вікторіанської жінки, визначено прагмалінгвістичні особливості її дискурсу та набір типових для нього комунікативних ситуацій-стереотипів. Встановлено, що вікторіанська жінка як особистість є представником середніх/вищих класів, виразником вікторіанської ментальності, соціокультурних норм, носієм мовного стандарту епохи. Зазначено, що стереотипна мовленнєва поведінка вікторіанської жінки здійснюється у її дискурсі, де домінує принцип ввічливості: переважає позитивна ввічливість з пріоритетною стратегією стимулювання спільності інтересів; з негативних найбільш вживаною є стратегія запитання та ухильності. Визначено, що дискурс вікторіанської жінки включає ситуації: виявлення почуттів, світську бесіду, дискусії, плітки, флірт, розпорядження та повчання. Виявлено, що в екзостереотипі її мовленнєвої поведінки гендерний параметр має відносну значущість: позитивна ввічливість домінує в ситуаціях виявлення почуттів, світської бесіди і флірту; в інших випадках варіативність за ситуативним критерієм нейтралізується і залежить від моногендерного чи кросгендерного контексту спілкування.

134. Комунікаційна природа легітимаційних процесів

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 М.В. Ніколко; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2004. — 19 с. — укp.

Розкрито комунікативну природу взаємодій, що легітимують. Проведено вивчення комунікативної складової легітимацій у різних сферах соціальної дійсності. Показано, що позиціювання комунікативної структури як атрибутивної та стрижневої характеристики процесів легітимації дає змогу розширити і підсилити вивчення цього феномену в усіх його соціальних сферах. Відзначено наявність трансісторичних функцій комунікацій, що легітимують, інтегруючої та інтерпретуючої. Зауважено, що у будь-якому суспільстві, в усі історичні епохи, у різних соціальних сферах комунікації, що легітимують, реалізують ці базові функції (L-ситуація). Наведений паттерн L-ситуації реалізується в різних історичних модусах. Проведення диференціації L-ситуації дає змогу виявити її модуси - (L-конвенції), характерні для різних історичних етапів. Виявлено необхідні та достатні умови для здійснення легітимуючих ситуацій у різних історичних епохах. Вивчено L-конвенції сучасного типу.

135. Конкурентные факторы современных маркетинговых аспектов глобализации на евразийском пространстве и роль крымского региона в них

А.А. Анфалов Культура народов Причерноморья. — 2006. — N75. — С. 41-45 — рус.

Крымские Панаринские чтения

136. Конституювання і розвиток теорії модернізації в соціологічному дискурсі

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 С.І. Цимбалюк; Киї. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2007. — 16 с. — укp.

Розкрито суть поняття "модернізація" як теоретичного конструкту, який визначає творчо-перетворювальну функцію розвитку. Запропоновано тезу, що теорія модернізації є не субтеорією соціології розвитку, не доповненням до інших теорій, наприклад теорії "індустріального суспільства", а є теорією соціології розвитку, у якій суспільний розвиток розглянуто як самостійний процес. Розроблено періодизацію рефлексії щодо теорії модернізації у соціологічному дискурсі, яка складається з чотирьох періодів, а саме: класичного (остання третина XVIII - початок XX ст.), конституювання (1920 - 1960-ті рр.), розвитку (1970 - 1980 рр.), дивергенції (кінець XX - початок XXI ст.). Здійснено аналіз змісту основних періодів розвитку теорії модернізації та встановлено, що у кожному з них використовувалися методи, притаманні соціологічному дискурсу кожного періоду. Запропоновано тезу, що теорії постмодернізму характеризуються певною динамікою та логікою розвитку та є теоріями соціології розвитку. Розглянуто значення для конституювання сучасної теорії модернізації методу історичного аналізу, доведено, що даний метод створює засади розуміння модернізації як нелінійного, багатовекторного процесу.

137. Конструктивні та деструктивні функції гендерних стереотипів

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 О.Ю. Вілкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 18 с. — укp.

Проаналізовано сучасні теорії дослідження соціального явища гендерного стереотипу. Визначено його сутність і механізми виникнення та функціонування. Доведено обумовленість формування даного явища необхідністю відтворення людської популяції. Обгрунтовано нейтральний характер гендерного стереотипу і встановлено, що конкретного змісту рольова поведінка набуває залежно від превалюючих соціальних норм, цінностей та суспільних запитів. Встановлено критерії визначення гендерного стереотипу як конструктивного або деструктивного. Здійснено порівняльний аналіз змісту статевої рольової поведінки в дореволюційний, радянський і пострадянський періоди та визначено характер функцій гендерних стереотипів за різних історичних умов. З'ясовано, що конструктивний, деструктивний або нейтральний тип регулятивної, стратифікаційної, соціалізаційної, трансляційної та комунікативної функцій гендерного стереотипу визначається відповідністю його змісту стратегіям соціальної політики держави на даний історичний період та характером наслідків конкретних гендерних стереотипів. Наведено теоретичну модель та практичні рекомендації щодо оптимізації його конструктивних і деструктивних типів шляхом удосконалення гендерної політики держави.

138. Конструювання гендерних ідентичностей в дискурсах реклами

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.04 Т.С. Бурейчак; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2007. — 20 с. — укp.

Здійснено аналіз реклами як одного з визначальних механізмів конструювання символічного зв'язку між конс'юмеристськими практиками та гендерними ідентичностями. Розроблено й емпірично підтверджено авторську концептуальну схему виміру гендерних дискурсів реклами. Показано можливість її використання з метою цілісного аналізу змісту рекламних гендерних дискурсів і специфіки їх інтерпретації аудиторією. Відзначено, що дана схема охоплює модель структури та позиціювання домінуючих й альтернативних гендерних дискурсів і модель їх декодування аудиторією. Досліджено практику рекламної артикуляції цих гендерних дискурсів та особливостей їх сприймання й оцінювання різними гендерно-віковими групами.

139. Конфліктна поведінка особистості за умов трансформації українського суспільства

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 О.М. Лисенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

На підставі аналізу особливостей конфліктної поведінки особистості зроблено висновок, що соціальними механізмами виникнення конфліктної поведінки особистості є розузгодження в ціннісно-нормативній структурі, зміна соціальних ролей, зниження соціального статусу, порушення особистісної та соціальної ідентифікації, руйнування колишніх соціальних взаємозв'язків. Вивчено суб'єктивні аспекти конфліктної поведінки, на підставі аналізу структури особистості, з урахуванням чинника: будь-який конфлікт знаходить відображення в потребах, мотивах суб'єктів, пов'язаний з усвідомленням власних інтересів та реалізацією ціннісних установок.

140. Концепт "хронополітика": соціально-філософський аналіз

автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 І.І. Шпітун; Запоріз. нац. ун-т. — Запоріжжя, 2008. — 16 с. — укp.

Проведено соціально-філософське дослідження концепту "хронополітика" як форми рефлексії часового аспекту соціокультурних трансформацій, проаналізовано існуючі підходи щодо розуміння даного феномену. Вперше встановлено, що метатеоретичний концепт "хронополітика" виражає зміни міри соціокультурної єдності суспільних утворень, межами якої є модальність часу, цінності та соціальності. Розкрито буттєвий зміст хронополітики як сукупності ціннісно-раціональних видів діяльності, поведінкових і комунікативних актів, спрямованих на відтворення та створення різноманітних форм соціокультурної єдності. Проаналізовано структурний, процесуальний і суб'єктний аспекти хронополітики, які можна розглядати як систему вимірів соціокультурного континууму.