LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна → Соціологія. Демографія

Всього — 519 Сторінка 8 із 26

141. Концептуализация социальной реальности мыслителями Древнего мира и средневековья

В.В. Никитина Вісн. Міжнар. Слов`ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. — 2006. — 9, N 1. — С. 29-34. — Библиогр.: 14 назв. — рус.

Розкрито розуміння відповідних епох природи суспільства, функціонально-статусних підвалин його розвитку і соціально-психологічних початків укріплення соціальної єдності на підставі визнання пріоритету суспільних інтересів перед інтересами індивіда.

142. Концепция устойчивого развития как политическая доктрина современной цивилизации

А.В. Горбань Культура народов Причерноморья. — 2006. — N75. — С. 45-49 — рус.

Крымские Панаринские чтения

143. Концепції елітизму в контексті процесів демократичної трансформації

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 О.Ю. Кучеренко; НАН України. Ін-т соціол. — К., 1998. — 20 с. — укp.

Дисертацію присвячено аналізу соціологічних концепцій елітизму, їх історико-соціологічних витоків, еволюції, сучасного стану. Виділено два напрями формування елітистських підходів до соціальних явищ, до принципів владарювання і суспільного управління: стратифікаційний і інституціональний, систематизовано положення теорії эдемократичного елітизмую. Автором розглянуто і запропоновано своє тлумачення взаємозв'язку неоелітизму та демократизму, окреслена роль сучасних еліт в процесах демократичної трансформації.

144. Концепції розвитку та модернізації суспільства: історико-соціологічний аналіз дослідницьких програм

Автореф. дис... д-ра соціол. наук22.00.01 П.В. Кутуєв; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 34 с. — укp.

Досліджено проблему суперечності між деклараціями соціологів про необхідність теоретичного синтезу та реальним домінуванням конфліктного теоретизування. Визначено структуру еволюції концепцій розвитку та модернізації у дослідницьких програмах соціології в аспекті їх взаємодії поміж собою та з ідеологіями, що існували з 1950-х рр. до сьогодення. Реінтерпретовано поняття "розвиток суспільства" та "модернізація суспільства", обгрунтовано необхідність обмеження сфери застосування поняття "модернізація" шляхом запровадження концепції "формування модерну". Базуючись на синтетичному теоретизуванні, реконструйовано дослідницькі програми модернізації, світ-системного аналізу, держави, що сприяє розвитку, здійснено концептуалізацію ленінських режимів.

145. Концепція історичних систем в світ-системному аналізі: історико-соціологічний аспект

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 А.М. Малюк; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Здійснено історико-соціологічне дослідження концепції історичних систем, яка є основою у світ-системному аналізі (ССА). З'ясовано її суть, базові теоретичні положення та методологічні настанови. Відзначено, що суть запропонованих ССА змін полягає у переосмисленні просторово-часових рамок аналізу найбільш гострих проблем сучасності, виокремленні нової одиниці суспільного розвитку, а також намаганні змінити спосіб її дослідження. Зауважено, що найбільш новаторським у ССА є реконцептуалізація соціальних змін у контексті соціальних тотальностей як одиниці аналізу, намагання історизувати суспільну науку, а також діалектичний синтез системного, логіко-теоретичного й історичного підходів, відродження теоретично обгрунтованого історичного дослідження великомасштабних соціальних систем.

146. Концепція постструктуралістського синтезу в соціології П.Бурдьє

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 М.О. Соболевська; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Здійснено історико-соціологічний аналіз концепції постструктуралістського синтезу П.Бурьє. Досліджено умови формування проблеми теоретичного синтезу в соціології, установлено характерні особливості структуралістської та постструктуралістської методології дослідження соціальних явищ. Проаналізовано теоретичні засади та розкрито логіку понять соціологічної концепції П.Бурдьє.

147. Концепція соціального мислення в соціології знання Карла Мангейма

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.01 В.Л. Ніколаєнко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 16 с. — укp.

Здійснено теоретичний аналіз соціологічної концепції мислення К.Мангейма. Концептуалізовано поняття "соціальне мислення", проаналізовано його евристичні можливості. Доведено, що існує взаємозв'язок між структурою мислення та соціально-груповою структурою суспільства. Проаналізовано функціональну роль оціночних суджень як складових соціального мислення, а також взаємозв'язок проблеми істини в соціології з проблемами одержання й утримання влади.

148. Корпоративный подарок как элемент мотивации в корпоративной культуре

Л.И. Вериковская, К.В. Ксёнз Культура народов Причерноморья. — 2006. — N88. — С. 45-48 — Библиогр. в конце ст. 11 назв. — рус.

Целью данной статьи является классификация и анализ категорий корпоративных подарков. Для достижения поставленной цели необходимо решить ряд задач. Во-первых, охарактеризовать категории корпоративных подарков в зависимости от статуса адресата, во-вторых, определить принципы выбора корпоративного подарка, в-третьих, обосновать системный подход в учете корпоративных подарков; в-четвертых, оптимизировать систему учета подарков внутри предприятия и за его пределамиМетою даної статті є класифікація і аналіз категорій корпоративних подарунків. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд задач. По-перше, охарактеризувати категорії корпоративних подарунків залежно від статусу адресата, по-друге, визначити принципи вибору корпоративного подарунка, по-третє, обґрунтувати системний підхід в обліку корпоративних подарунків; по-четверте, оптимізувати систему обліку подарунків усередині підприємства і за його межами

149. Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин

Автореф. дис... д-ра психол. наук19.00.05 О.Х. Аймаганбетова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2007. — 31 с. — укp.

Досліджено структуру міжетнічних відносин у крос-культурному аспекті, вивчено стан даних відносин серед студентської молоді Республіки Казахстан і визначено тенденції їх подальшого розвитку за умов мультикультурної держави. Виокремлено основні компоненти структури міжетнічних взаємин, якими є: етнічна ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається авто- і гетеростереотипами; міжетнічна взаємодія, яка розкривається за допомогою характеристик спілкування, адаптації та міжетнічної напруги. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям і характеристикам (гендерним, професійним), а у разі негативних - категорії "національність", "етнічність" висуваються на перший план і задають свій ракурс соціальній перцепції. Розкрито закономірності трансформації типів етнічної ідентичності у процесі міжетнічної взаємодії. Зміст етнічних стереотипів детерміновано реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти, особливостями їх зміни у процесі реалізації механізмів міжетнічного сприймання, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють, всім комплексом їх економічних, політичних і культурних взаємовідносин. Обгрунтовано твердження, що об'єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною. Виявлено переважну кількість позитивних тенденцій у міжетнічній взаємодії представників казахської та російської спільнот.

150. Крымские татары в этническом и социальном составе населения Автономной Республики Крым между Всесоюзной переписью 1989 г. и Всеукраинской переписью 2001 г.

Р.И. Хаяли Культура народов Причерноморья. — 2004. — N50, Т.1. — С. 78-83 — Библиогр. в конце ст.: 18 назв. — рус.

Актуальность публикации. В публикуемых статьях и работах исследователями приводились различные, порой противоречивые статистические данные, отображающие процесс возвращения репатриантов в контексте этнодемографического развития в АРК. Однако после опубликования официальных результатов Всеукраинской переписи населения 2001 г. появилась возможность проведения сравнительного анализа на основе более точных информативных источников. Этими факторами обусловлены цели и задачи публикации. В качестве источников послужили опубликованные материалы переписи и публикации исследователей.

151. Легітимізація соціальної нерівності як чинник конституювання соціального порядку

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 О.О. Середа; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Розроблено теоретичне положення щодо легітимізації як взаємопов'язувальної ланки між дією окремої соціальної особи та соціально нормованим соціальним простором. Розкрито суть поняття "легітимізація", висвітлено структуру загального механізму легітимізаційної діяльності, здійснено поділ явища легітимізації на різновиди та форми прояву залежно від ступеня залучення та ролі суб'єктів як учасників легітимізаційного процесу та суб'єктів соціальної взаємодії. Шляхом теоретичного синтезу декількох соціологічних підходів до розгляду взаємодії індивида та суспільства доведено, що легітимізація соціальної нерівності є засадничим фактором ствердження соціального порядку. Розкрито механізм легітимізації соціальної нерівності у суспільствах різноманітних типів. Уперше описано специфіку легітимізаційної ситуації в Україні у порівнянні з легітимізаційними практиками інших країн. Виявлено соціальні індикатори легітимізації соціальної нерівності: мову (вокеб'юлярний апарат) суб'єктів легітимізаційного процесу; поведінкову рефлексію - реакцію на соціальну нерівність як предмет легітимізаційної діяльності; просторову організацію суспільства; інформативну інфраструктуру суспільства та індикатори макропобудови комунікативного простору; легалізацію легітимізації соціальної нерівності; емпірично зафіксоване уявлення соціальних суб'єктів про існування соціальної вертикалі у суспільстві та відповідного демонстративного позиціювання своєї особи у даній вертикалі.

152. Лідерство як форма самоствердження особистості в малій групі

Т.Г. Прохоренко, О.П. Зборовська, Г.А. Носирєва Вісн. Міжнар. Слов'ян. ун-ту. Сер. Соціол. науки. — 2008. — Т. 11, N 1. — С. 12-19. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Зазначено, що за сучасних умов розбудови й оновлення всіх сфер суспільного життя в Україні особливо актуальною стає проблема лідерства, адже суспільсво потребує лідерів, які здатні об'єднати навколо себе людей для досягнення поставленої мети та створити сприятливіші умови для подальшого його розвитку. Наведено різні підходи до вивчення лідерства у зарубіжній і вітчизняній соціології. Зроблено спробу проаналізувати процес появи та становлення лідера в мікросоціальному середовищі, виявити вплив найближчого соціального оточення на цей процес, співвідношення формального та неформального лідерства.

153. Логіка запитань і валідизація соціологічного опитувальника

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.02 Л.Л. Юзва; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2007. — 16 с. — укp.

Запропоновано пояснення явища, як еротетична логіка обумовлює валідну соціологічну інформацію, що одержується шляхом реалізації процедури типу "запитання - відповідь". На базі цього, а також з використанням евристичного потенціалу зазначеної логіки висвітлено бачення логічної природи запитання з урахуванням його нерозривного взаємозв'язку з відповіддю та концепцію запитання. Формалізовано типи помилок формулювання запитання та наведено типологію можливих помилок, виокремлено їх чотири типи. Ряд способів валідизації - граматико-стилістичний аналіз, когнітивний аналіз, логічний аналіз, контент-аналіз з подальшою побудовою матриці випадковостей, методу зіставлення паралельних рядів, аналіз величини невідповіді, аналіз послідовності запитань - апробовані для двох опитувальників.

154. Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу

В.В. Каран Культура народов Причерноморья. — 2005. — N61. — С. 89-93 — Библиогр. в конце ст. 17 назв. — укp.

В статті Майбутнє та подальший розвиток діяльності Міжнародного кооперативного Альянсу, розглядається питання перспективи розвитку однієї з найбільших світових організацій сучасності. Розповсюдження ідей кооперативного розвитку та співробітництва.В статье Будущее и дальнейшее развитие деятельности Международного кооперативного Альянса, рассматривается вопрос перспективы развития одной из наибольших мировых организаций современности. Распространения идей кооперативного развития и сотрудничества.In article Future and the most further development to activity of the International cooperative Alliance, is considered question of the prospect of the development one of the most world organization to contemporaneity.

155. Майновий стан в перехідному суспільстві як фактор соціального розшарування

Автореф. дис... канд. соціол. наук22.00.03 І.Р. Чапська; НАН України. Ін-т соціології. — К., 2002. — 14 с. — укp.

Здійснено міждисциплінарний синтез економічних, соціологічних, правових та культурологічних підходів до аналізу відносин власності у сфері особистого споживання. З'ясовано, що за умов переходу до ринку особисне майно є не тільки фактором соціального розшарування, але й важливим адаптаційним ресурсом. На підставі емпіричних даних показано, що значна частина населення не підготовлена до функціонування інституту приватної власності. Виявлено, що в перехідний період за умов зміни правового поля правова неусвідомленість та непідготовленість населення може суттєво впливати на зміни у соціальному статусі будь-якої групи. Зазначено, що за умов функціонування ринку житла важливим фактором і одночасно наслідком соціального розшарування стає переміщення населення у міському просторі.

156. Маргінальна особистість як предмет соціально-філософського аналізу

Автореф. дис... канд. філософ. наук09.00.03 А.О. Маслов; АПН України. Ін-т вищої освіти. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

157. Маргінальність в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Л.І. Кемалова; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2006. — 20 с. — укp.

Розглянуто маргінальність як універсальну властивість людського буття. Відзначено, що даний феномен є можливим атрибутом людського та соціального буття. З'ясовано, що основним змістом феномена маргінальності є воля та зумовлювана нею можливість визначеності. Доведено, що маргінальність - це умова вияву життєвих сил людського ресурсу, вона є формою вираження його активності. Показано, що її спрямованість (конструктивна або деструктивна) визначається політикою суспільства. Вивчено фактори маргіналізації та форми її прояву в Україні загалом та в Криму зокрема. Зазначено, що за умов спроб побудови громадянського суспільства важливим стає розгляд маргінальності як одного з ефективних факторів впливу на становлення громадянської згоди в державі.

158. Маси і натовпи: соціально-філософський аналіз

Автореф. дис... канд. філос. наук09.00.03 Ю.В. Омельченко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 17 с. — укp.

Досліджено соціально-філософські концепції мас і натовпів, проаналізовано їх евристичні можливості під час масових процесів. Розглянуто теоретичні витоки аналізу масових соціальних явищ, обгрунтовано передумови виникнення суспільства. Визначено головні характеристики натовпу, проаналізовано фактори, що призводять до разриву ідентичності у ньому. На прикладі Росії та України висвітлено роль мас і натовпів у здійсненні бунтів і революцій. Доведено, що до штучних мас належать церкви, війська, школи, медичні заклади, в'язниці, управлінський апарат. Виведено наявність сучасного посткласичного різновиду мас - публіки, наведено принципи маніпуляції масовою свідомістю, проаналізовано практику манімуляцій масами, доведено тотальний характер маніпулювання.

159. Междисциплинарность как диалог профессиональных культур

Н.В. Кропотова Культура народов Причерноморья. — 2006. — №91. — С. 73-76 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — рус.

В статье обсуждаются особенности научной междисциплинарной коммуникации как способа повышения интеллектуально-творческого потенциала вузовских преподавателей. Научная междисциплинарная коммуникация интерпретируется как экспертный дискурс и как разновидность диалога профессиональных культур.В статті обговорюються особливості наукової міждисциплінарної комунікації як засоба підвищення інтелектуально-творчого потенціалу університетських викладачів. Наукова міждисциплінарна комунікація інтерпретується як експертний дискурс та як різновидність діалогу професійних культур.In this paper peculiarities of scientific interdisciplinary communication as the way to increase intellectual and creative potential of university teachers are discussed. Scientific interdisciplinary communications are interpreted as an expert discourse and as a kind of a dialogue of professional cultures.

160. Межкультурная коммуникация в контексте социогуманитарного знания

Н.Н. Овчинникова Культура народов Причерноморья. — 2006. — №91. — С. 97-99 — Библиогр. в конце ст. 10 назв. — рус.

В статье ставится проблема научного осмысления межкультурной коммуникации. Научный план межкультурной коммуникации представлен крайне широким спектром областей, в связи с этим актуальность приобретает вопрос о формировании единой теоретической базы межкультурной коммуникации, единого концептуального аппарата исследования. Приоритет в решении данного вопроса признаётся за социогуманитарным научным знанием.У статті ставиться проблема наукового осмислення міжкультурної комунікації. Науковий план міжкультурної комунікації представлений украй широким спектром областей, у зв'язку з цим актуальності набуває питання про формування єдиної теоретичної бази міжкультурної комунікації, єдиного концептуального апарату дослідження. Пріоритет в рішенні даного питання признається за соціогуманітарним науковим знанням.The article states the problem of scientific conceptualization of intercultural communication. The scientific aspect of intercultural communication if represented by a wide range of research areas. This fact makes the issue of forming the unified theoretical and conceptual of intercultural communication. By general recognition, the priority in solving this problem belongs to the sociocultural sciences.