LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Сільське та лісове господарство → Патоморфологічні зміни у сім'яниках бугаїв-плідників і кнурів-плідників, народжених та вирощених на забруднених радіонуклідами територіях

Сім’яники кнурів-плідників української білої породи віком 3–4 роки (11 голів), а також 12 бугаїв-плідників чорно-рябої породи віком 5–6 років, які були народжені й вирощені в другій зоні радіоактивного забруднення, відбирались у КСП „Хабне”, КСП „Україна” та в приватному секторі с. Хабне Поліського району Київської області.

Контролем слугували сім’яники, відібрані від кнурів-плідників української білої породи віком 3–4 роки (8 голів), а також 7 бугаїв-плідників чорно-рябої породи віком 5–6 років, які народились і були вирощені на умовно чистих територіях СВАТ „Калитянський” Броварського району Київської області, СВАТ „Петровський” Обухівського району Київської області, ДП НДГ „Ювілейний” Полтавського району Полтавської області та господарства „Лан”, с. Дубрівка, Баранівського району Житомирської області.

Перед відбором сім’яників збирали детальний анамнез про кожну тварину та проводили її диспансеризацію, яка включала як загальний клінічний огляд, так і дослідження зовнішніх статевих органів (Косенко М.В., 1989; Авроров В.Н., 1990; Левченко В.І. та ін., 1997). У роботі використовували тільки клінічно здорових тварин, у яких не було встановлено будь-яких заразних чи незаразних хвороб.

Від тварин дослідних і контрольних груп для подальших досліджень відбирали сім'яники шляхом кастрації відкритим способом за загальноприйнятою методикою (Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., 1996). Премедикацію виконували літичною сумішшю аміназину й димедролу. Для наркозу застосовували тіопентал натрію з додатковою місцевою інфільтраційною анестезією 0,25%-м розчином новокаїну (Иванаевский В.С., 1990).

Методики досліджень. Для визначення кількості радіонуклідів у тканинах сім’яників тварин дослідних і контрольних груп нами також було проведено визначення їх радіоактивності.

Вміст у сім’яниках тварин радіонуклідів вимірювали в радіологічних відділах Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, Полтавської державної обласної лабораторії ветеринарної медицини, а також Народицької, Поліської, Броварської й Обухівської державних районних лабораторій ветеринарної медицини.

Визначення кількості радіонуклідів у середніх зважених пробах сім’яників проводили за допомогою універсального спектрометричного комплексу „Гама плюс” та гама-спектрометра МИ 2143-91 із застосуванням програмного забезпечення „Прогресс”.

Дослідження вмісту в тканинах сім’яників цезію, стронцію, свинцю, заліза, цинку, міді, кадмію, миш’яку, ртуті та марганцю проводили методом атомно-адсорбційної спектрометрії в повітряно-ацетиленовому та повітряно-пропановому полум’ї на атомно-адсорбційному спектрофотометрі AAS-30. При цьому застосовували спосіб мокрої мінералізації та спосіб кислотної екстракції (неповної мінералізації) (Хавезов И., Царев Д., 1983; Борисевич В.Б. та ін., 1993).

Сперму від бугаїв одержували за допомогою штучної вагіни для бугаїв зразка 1942 р., а від кнурів – за допомогою вкороченої штучної вагіни для бугаїв зразка 1942 р. Визначення якості сперми включало встановлення об’єму еякуляту, кольору, запаху, консистенції й густини сперми, рухливості (активності) сперміїв, їх концентрації, а також відсотка живих і мертвих сперміїв та їх патологічних форм. Концентрацію сперміїв у спермі визначали за допомогою лічильної камери Горяєва, відсоток живих і мертвих сперміїв – за В.А.Морозовим, патологічні форми сперміїв – при фарбуванні метиленовим синім (Хантер Р.Х.Ф., 1984).

Органометричні дослідження сім’яників включали визначення їх маси, об’єму, щільності та відносної маси. Масу сім’яників встановлювали шляхом їх зважування на аналітичних вагах, об’єм – за об’ємом витісненої ними води. Щільність визначали за формулою


Щ = М : V ,

де: Щ – щільність сім’яника;

М – маса сім’яника;

V – об’єм сім’яника.

Відносна маса сім’яників являла собою співвідношення маси кожного сім’яника до загальної маси тіла тварини.

Всі вимірювання й розрахунки виконували в системі СГС.

З кожного сім’яника вирізали шматочки кубічної форми з довжиною ребра 1,3–1,5 см з верхньої, середньої і нижньої частин. Відібрані шматочки фіксували у 10 %-му нейтральному водному розчині формаліну за прописом Ліллі, зневоднювали та через хлороформ заливали в парафін. Для вивчення загальної гістологічної будови органів і тканин зрізи сім’яників фарбували гематоксиліном Караці та еозином (Киселева А.Ф. та ін., 1983). На цих же зрізах проводили морфометричні дослідження за Г.Г.Автанділовим (1980). Лінійні показники вимірювали за допомогою морфометричної окулярної лінійки, а показники площі – за допомогою морфометричної сітки. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методами Монцевічуте-Ерінгене і В.В.Соколовського (Кононский А.И., 1976). Колагенові волокна фарбували методом ван-Гізон. Нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) виявляли методом Ейнарсона з галлоціанін – хромовими галунами та за В.Г.Конарєвим. Білки фарбували за Мікель-Кальве та амідочорним 10 В, сульфатовані та несульфатовані глікозаміноглікани – альціановим синім при рН 1,0 і 2,5 (Горальський Л.П. та ін., 2005) та толуїдиновим синім при рН 4,2 за В.Г.Конарєвим (1970).



ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ


Якість сперми бугаїв-плідників і кнурів-плідників, народжених і вирощених на забруднених радіонуклідами територіях

У третій зоні радіоактивного забруднення при візуальному дослідженні сперма кнурів і бугаїв суттєво не відрізнялась від сперми тварин контрольних груп. У другій зоні радіоактивного забруднення об’єм еякуляту як бугаїв, так і кнурів був статистично достовірно меншим, ніж у тварин контрольних груп. У бугаїв з цієї зони сперма мала сіруватий відтінок, а у кнурів була більш рідкою й не містила секрету цибулинно-сечівникових залоз.


Таблиця 1

Лабораторні дослідження сперми бугаїв

контрольних і дослідних груп (M + m, n = 9)


Тварини

Густина сперми

Концентрація сперміїв, млн/мл

Рухливість сперміїв, балів

Відсоток живих сперміїв

Відсоток патологічних сперміїв

Контроль

Г, С

905,03 + 217,96

8,4 + 1,1

86,7 + 2,1

1,9 + 1,1

ІІІ зона

С, Р

380,58 + 73,55**

6,7 + 1,7

69,1 + 5,2*

27,6 + 9,3***

ІІ зона

С, Р

196,21 + 95,87***

3,2 + 1,5**

32,6 + 11,5***

34,2 + 11,1***

Примітки: тут і далі в таблицях

Г – густа сперма; С – сперма середньої густини; Р – рідка сперма;

* – P < 0,05; ** – P < 0,01; *** – P < 0,001.


Результати лабораторних досліджень сперми наведено в таблицях 1 і 2. Як видно з таблиць, у спермі бугаїв і кнурів на забруднених