LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Сільське та лісове господарство → Агробіологічне обгрунтування інтегрованого захисту ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України


НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





На правах рукопису





ГАДЗАЛО ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ




УДК 632.931/935 : 634.7(477.4)




АГРОБІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ЗАХИСТУ ЯГІДНИХ НАСАДЖЕНЬ ВІД ШКІДНИКІВ

У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ




03.00.09 – ентомологія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук













КИЇВ – 1999










Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Національному аграрному університеті, на сортодільницях і в господарствах Львівської та інших областей.


Науковий консультант: доктор біологічних наук, професор

ПОКОЗІЙ Йосип Трохимович,

Національний аграрний університет.


Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, головний науковий співробітник Інституту садівництва УААН

МАТВІЄВСЬКИЙ Олександр Сергійович;


доктор сільськогосподарських наук, директор Краснокутської дослідної станції садівництва, ТЕРТИШНИЙ Олександр Степанович;


доктор сільськогосподарських наук, директор Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка,

ХОМЕНКО Іван Іванович.



Провідна організація: Уманська сільськогосподарська академія,

м. Умань.





Захист відбудеться 13 липня 1999 р.

о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02

в Національному аграрному університеті за адресою:

252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.





З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою:

252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, корпус 10.


Автореферат розісланий "12" червня 1999 р.







Учений секретар канд. біол. наук., доцент

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Ягідні культури вирощують в Україні на площі близько 30 тис. га, у тому числі: суниця – 11,0 тис. га, чорна смородина і порічки – 4,5 тис. га, малина – 3,5 – 4 і агрус – 3,5 тис. га. Врожайність ягід становить 37 – 38 ц/га, а валовий збір – 61 – 84 тис. т (Марковський, 1989).

За обгрунтованими медичними нормами річне вживання плодів ягідних культур на одну людину повинно становити 4,5 – 5,5 кг, що на порядок більше фактичного. Для реалізації програми збільшення виробництва ягідної продукції в КСП, відкритих акціонерних товариствах, у підсобних і фермерських господарствах, індивідуальних та колективних садах необхідно підвищити інтенсифікацію виробництва в галузі на підставі впровадження нових технологій з використанням здорового високопродуктивного садивного матеріалу, системи удобрення, зрошення, обробітку грунту, заходів захисту від комплексу небезпечних шкідливих організмів.

Плоди ягідних культур характеризуються високими поживними та смаковими якостями, цінними лікувальними властивостями. Вони містять цукри, мінеральні, дубильні та ароматичні речовини, кислоти, вітаміни, що сприяє ліпшому засвоєнню їжі організмом людини. Цінність плодів усіх ягідних культур дуже висока. Плоди чорної смородини за вмістом вітаміну С і Р – активних речовин займають одне з перших місць. Ягоди порічки за вмістом усіх речовин дещо поступаються перед чорною смородиною. Цінні також ягоди смородини золотистої, суниці та агрусу, в яких містяться легкозасвоювані цукри, кислоти, вітаміни. За вмістом каротину смородина золотиста займає перше місце в роді Рібес. Ягоди малини в середньому містять білків – 0,8%, цукрів – 8 - 10, органічних кислот – 1,7%, заліза – 0,9 мг/100 г, вітамінів: А – 0,3 мг/100 г, С – 30 – 75, В – 0,01, В2 – 0,07, РР – 0,03 мг/100 г (Бурмістров, 1985). Серед інших культур малина виділяється високим вмістом заліза, а також іншого гематогенного елемента – міді (у 2 – 3 рази більше, ніж у чорній смородині).

Усі ягідні культури скороплідні. Перший урожай плодів малини отримують на другий рік після посадки, агрусу – на другий – третій, чорної смородини – на третій – четвертий. Але середня врожайність ягідників невисока.

Однією з основних, а в ряді випадків головною причиною низької продуктивності рослин, є незадовільний догляд за існуючими насадженнями, низький рівень агротехніки та відсутність надійного екологічно безпечного захисту ягідників від шкідників та хвороб. Традиційний хімічний захист, який довгий час застосовується в окремих агроценозах, у тому числі і в ягідних, призводить до короткочасного ефекту, пов'язаного із зменшенням чисельності і шкідливості фітофагів. Одночасно з цим спостерігається тенденція зростання кількості окремих їх груп при застосуванні пестицидів у значних обсягах. Пестицидне навантаження в деяких агробіоценозах досягало від 10 до 50 кг/га, а кратність їх внесення за вегетацію зростала до 8 – 15 і більше разів (Мельников та ін., 1981). Це призводить практично до винищення корисних видів членистоногих, комахоїдних птахів та забруднення довкілля.

Суттєвим фактором, який впливає на врожай ягідних культур, є пошкодження їх шкідливими організмами. Тактика захисту насаджень від більшості видів фітофагів без урахування складових ягідного агробіоценозу часто не виправдовує себе навіть при використанні ефективних пестицидів і не сприяє підвищенню продуктивності насаджень. Тому однією з головних умов збільшення виробництва чистої ягідної продукції є застосування екологічно й економічно обгрунтованих заходів в інтегрованій системі захисту рослин, які регулюють чисельність шкідників на рівні порогів шкідливості при мінімальному використанні хімічних засобів.

Наша робота присвячена аналізу сучасного фітосанітарного стану основних ягідних культур, уточненню біологічних особливостей, вивченню динаміки корисних і шкідливих видів комах, визначенню рівнів економічних порогів шкідливості (ЕПШ), комплексних економічних порогів шкідливості (КЕПШ) і рівнів ефективності зоофагів (РЕЗ), що лягло в основу розробки екологічно й економічно обгрунтованої системи інтегрованого захисту ягідних насаджень в Україні.

Актуальність теми. Збільшення виробництва