LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Сільське та лісове господарство → Епізоотологічний моніторинг, профілактика та системи ліквідації лейкозу великої рогатої худоби в Україні

1997-1999 роки "Розробити та впровадити комплекс заходів щодо оздоровлення господарств від лейкозу великої рогатої худоби в західних областях України".

  • Галузевої науково-технічної програми "Ветеринарне забезпечення" – Системи захисту сільськогосподарських тварин від захворювань та створення нових лікувально-профілактичних засобів (1996-2000рр.). Номер держреєстрації 03.04 – МВ / 19 – 96. Шифр 03.

    Мета і задачі дослідження. Мета роботи – теоретично та експериментально обгрунтувати, розробити та впровадити системи ліквідації лейкозу великої рогатої худоби у господарствах України.

    Для вирішення поставленої мети необхідно було:

    • провести епізоотологічний моніторинг щодо лейкозу великої рогатої худоби в Україні;

    • вивчити закономірності епізоотичного процесу при спонтанному перебігу інфекції та проведенні протилейкозних оздоровчих заходів;

    • визначити активність рушійних сил епізоотичного процесу при лейкозі;

    • вивчити вплив понадфонового тотального та надлетального іонізуючого опромінення на перебіг епізоотичного та інфекційного процесів при лейкозі;

    • визначити особливості перебігу інфекційного лейкозного процесу у тварин-гнотобіотів;

    • провести порівняльну оцінку показників епізоотичного та інфекційного процесів за асоційованого перебігу лейкозу та анаплазмозу;

    • вивчити в експерименті сприйнятливість тварин різних видів до збудника лейкозу великої рогатої худоби;

    • визначити епізоотологічне значення генетичних методів у профілактиці лейкозу великої рогатої худоби;

    • розробити і впровадити епізоотологічний моніторинг та науково обгрунтовані системи профілактики і ліквідації лейкозу великої рогатої худоби в Україні.

    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні з використанням серологічного скринінгу вивчено просторово-часове розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби, визначена напруженість епізоотичного процесу. Встановлено основнi шляхи передачі збудника хвороби здоровим тваринам.

    Теоретично та експериментально обгрунтувано й застосовано системи протилейкозних заходів, впроваджено організаційний підхід у проведенні епізоотологічного моніторингу – науково-виробнича система, що дало змогу запровадити в Україні широкомасштабний контроль епізоотичної ситуації, знизити інфікованість тварин ВЛ ВРХ та повністю оздоровити господарства шести областей Західної України.

    Визначено, що фактори, які зумовлюють особливість стадійності перебігу епізоотичного процесу лейкозу, - це наявність стадій розвитку, максимального підйому та відсутність стадії згасання. В основі епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби є взаємодія трьох ланок, із яких провідна роль належить джерелу збудника інфекції.

    Вперше вивчено динаміку інфекційного процесу та екпериментально підтверджено, що уже через шість годин після введення тваринам вірусовмісної крові вони є потенційним джерелом збудника інфекції. Ці спостереження стали основою розробки та впровадження прискореного методу боротьби з лейкозом великої рогатої худоби.

    У вивченні інфекційного лейкозного процесу вперше використано тварин-гнотобіотів. Виявлено взаємозалежність між функціональним станом імунної системи тварин, заражених ВЛ ВРХ, та тривалістю інкубаційного періоду. При цьому кров інфікованих ВЛ ВРХ поросят-гнотобіотів протягом 10 місяців може містити активний вірус при негативних показниках серологічних досліджень в РІД. У крові тварин–гнотобіотів знижений вміст імунокомпетентних клітин, імуноглобулінів. На цьому фоні у поросят, заражених кров'ю хворої на лейкоз корови, розвивається інфекційний процес, який характеризується збільшенням тривалості інкубаційного періоду і зниженням титру специфічних антитіл при підвищенні титру гомогемаглютининів у 2-5 разів порівняно з контролем. Різниця цих показників у дослідах на вівцях менше виражена.

    Вперше в епізоотологічному експерименті доведено, що велика рогата худоба незалежно від породи, віку, годівлі, умов утримання, дії понадфонового опромінення радіонуклідами однаковою мірою чутлива до ВЛ ВРХ при парентеральному введенні; прискорюється перехід стадії прихованого перебігу неопластичного процесу у гематологічну при асоційованому перебігу лейкозу та анаплазмозу.

    Вперше на основі ретроспективного аналізу результатів серологічних, гематологічних і патоморфологічних досліджень встановлено, що ступінь розповсюдження лейкозу в господарствах зони аварії ЧАЕС не залежить від дії понадфонового опромінення радіонуклідами. Експериментально-виробничі дослідження свідчать, що у тварин, які тривалий час утримувались на територіях, забруднених радіонуклідами, гальмується розвиток інфекційного процесу на початкових стадіях.

    Підтверджена можливість експериментального відтворення лейкозного інфекційного процесу в овець, свиней, кроленят та мишей шляхом парентерального введення їм крові від інфікованих ВЛ ВРХ тварин.

    При стимуляції імунної системи інтерфероном, полісахаридом сальмонел, антилейкоцитарною сироваткою, білково-пептидним стимулятором не встановлено гальмування інфекційного лейкозного процесу.

    Практичне значення одержаних результатів. За допомогою нового організаційного підходу у проведенні епізоотологічного моніторингу – науково-виробничої системи, розроблено та впроваджено науково-обгрунтувані системи протилейкозних заходів, що забезпечило проведення в Україні широкомасштабного контролю епізоотичної ситуації, дозволило знизити інфікованість тварин ВЛ ВРХ, оздоровити від лейкозу більше 2500 господарств колективного сектора та призупинити епізоотичний процес в масштабі шести областей Західної України.

    Результати багаторічних наукових досліджень були основою при складанні та розробці:

    • плану основних заходів для оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу в Українській РСР на 1991-1995 роки (затверджено Держагропромом України 17.12.1990 року);

    • плану заходів для оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу на1996-2000 роки (затверджено МСГіП України 04.09.1996 року);

    • инструкции №043-1 по ликвидации лейкоза крупного рогатого скота в хозяйствах Украинской ССР (утверждено начальником главного управления при Государственной комиссии Совета Министров СССР по продовольствию и закупкам, 24 августа 1990 года);

    • інструкції для профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу (затверджено заступником начальника Головного Управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією, протокол НТР 03.07.1992 за № 1);

    • рекомендации по селекции крупного рогатого скота молочных и молочно-мясных пород на устойчивость к лейкозу (одобрены отделением животноводства и ветеринарии ВАСХНИЛ 15 марта 1979 г);

    • рекомендации по селекции крупного рогатого скота на устойчивость к лейкозу / Федорова С.М., Виль Т.М., Сторожилова Т.П., Прохорова Е.М., Нахмансон В.М., Дун Е.А. Бурба Л.Г., Бороздин Э.К., Бусол В.А., Мандыгра Н.С./ (Ленинград, ВНИИРГЖ, 1986);

    • планів основних заходів для оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу у шести областях Західної України на 1991-1995 та 1996-2000 роки (затверджено рішенням відповідних облдержадміністрацій і обласними державними управліннями ветеринарної


  •